Цей Закон визначає правові та організаційні засади провадження антидопінгової діяльності в Україні, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування, обов’язки відповідних закладів, установ, організацій та фізичних осіб щодо запобігання застосуванню та поширенню допінгу у спорті.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) антидопінгова діяльність - заходи, спрямовані на запобігання та протидію використанню допінгу у спорті, що включають, зокрема, запобігання застосуванню та поширенню допінгу у спорті, допінг-контроль та встановлення відповідальності за порушення антидопінгових правил, а також інші види діяльності, визначені Всесвітнім антидопінговим кодексом;

2) антидопінгова організація - Всесвітнє антидопінгове агентство або юридична особа, відповідальна за ухвалення правил, спрямованих на започаткування, впровадження і виконання будь-якої частини процесу допінг-контролю.

До таких організацій можуть належати: Міжнародний олімпійський комітет, Міжнародний паралімпійський комітет, інші організатори великих спортивних заходів, які проводять тестування на своїх спортивних заходах, міжнародні федерації та національні антидопінгові організації;

3) антидопінгові правила - правила, згідно з якими провадиться антидопінгова діяльність, у тому числі допінг-контроль;

4) Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА) - незалежна організація, яка координує боротьбу з допінгом у спорті;

5) Всесвітній антидопінговий кодекс - акт Всесвітнього антидопінгового агентства, викладений у Додатку 1 до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті;

6) дозвіл на терапевтичне використання - дозвіл, наданий антидопінговою організацією відповідно до Міжнародного стандарту з терапевтичного використання, що надає можливість спортсмену використовувати заборонену речовину або заборонений метод з терапевтичною метою для лікування наявного та діагностованого медичного стану;

7) допінг-контроль - всі стадії та процеси від планування тестувань до остаточного розгляду апеляцій та застосування санкцій, з урахуванням усіх стадій та процесів між ними, зокрема, але не виключно: тестування, розслідування, надання інформації про місцезнаходження спортсменів, надання дозволів на терапевтичне використання, відбір допінг-проб та поводження з ними, їх лабораторний аналіз, обробка результатів, а також розслідування та провадження щодо порушення статусу в період відсторонення або тимчасового відсторонення;

8) допінг-проба (далі - проба) - будь-який біологічний матеріал, взятий з метою проведення допінг-контролю;

9) допінг у спорті - випадок порушення одного або кількох антидопінгових правил, зокрема:

наявність забороненої речовини або її метаболітів чи маркерів у допінг-пробі, відібраній у спортсмена;

використання або спроба використання спортсменом забороненої речовини чи забороненого методу;

призначення або спроба призначення спортсмену в будь-який час забороненої речовини чи забороненого методу, що заборонені у змагальному чи позазмагальному періоді;

призначення або спроба призначення спортсмену під час змагань забороненої речовини чи забороненого методу, що заборонені лише у змагальному періоді;

втручання або спроба втручання у процедуру допінг-контролю;

розповсюдження або спроба розповсюдження будь-якої забороненої речовини чи забороненого методу;

володіння забороненою речовиною або забороненим методом спортсменом чи допоміжним персоналом спортсмена за відсутності дозволу на терапевтичне використання;

співучасть чи спроба співучасті у порушенні антидопінгових правил;

ухилення від процесу відбору проб, відмова або неявка для відбору допінг-проби без поважних причин після оповіщення належним чином уповноваженою особою;

три випадки порушень вимог надання інформації протягом 12 місяців про своє місцезнаходження спортсменом, включеним до реєстраційного пулу тестування;

заборонена співпраця з допоміжним персоналом спортсмена, який відсторонений за порушення антидопінгових правил;

вчинення спортсменом чи іншою особою дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню повідомлення або дії, спрямовані на дискредитацію, переслідування особи, яка інформує уповноважені органи про можливе порушення антидопінгових правил або недотримання вимог Всесвітнього антидопінгового кодексу, або вчинення будь-яких дій, спрямованих проти спортсмена чи іншої особи, яка повідомила про можливе порушення антидопінгових правил або невідповідність Всесвітньому антидопінговому кодексу;

10) допоміжний персонал спортсмена - тренер, наставник, менеджер, агент, працівник команди, офіційна особа, один із батьків, медичний або інший персонал, який обслуговує, лікує або співпрацює із спортсменом, який бере участь або готується до спортивних змагань;

11) Заборонений список - стандарт, передбачений Доповненням 1 до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті;

12) Міжнародний стандарт для лабораторій - стандарт, викладений у Додатку 2 до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спортів його поточній редакції;

13) Міжнародний стандарт з терапевтичного використання - стандарт, передбачений Доповненням 2 до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті;

14) Міжнародний стандарт з тестування та розслідувань - стандарт, викладений у Додатку 3 до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті в його поточній редакції;

15) національна антидопінгова організація - організація, уповноважена і відповідальна за ухвалення та впровадження антидопінгових правил, управління відбором проб, управління та обробку результатів тестування, організацію слухань щодо порушення антидопінгових правил у своїй країні;

16) офіцер допінг-контролю - особа, яка пройшла відповідне навчання та уповноважена антидопінговою організацією на відбір проб відповідно до Міжнародного стандарту з тестування та розслідувань;

17) реєстраційний пул тестування - список спортсменів вищої категорії, що складається окремо на міжнародному рівні міжнародними спортивними федераціями та на національному рівні Національним антидопінговим центром, які підлягають цільовому тестуванню;

18) спортивні федерації (асоціації, спілки, об’єднання тощо) - громадські об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що діють відповідно до Закону України "Про фізичну культуру і спорт";

19) тестування - частина процесу допінг-контролю, що включає планування, відбір проб та поводження з ними, їх зберігання, а також транспортування до лабораторії.

Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Міжнародній конвенції про боротьбу з допінгом у спортіта Антидопінговій конвенції.

1. Законодавство України про антидопінгову діяльність у спорті ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті, Антидопінгової конвенції, Додаткового протоколу до неї, Закону України "Про фізичну культуру і спорт" та інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у сфері антидопінгової діяльності у спорті.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

1. В Україні на національному рівні антидопінгові правила розробляються та затверджуються Національним антидопінговим центром і поширюються на спортивні федерації, їх членів та інших суб’єктів сфери фізичної культури і спорту. Зазначені правила мають відповідати Всесвітньому антидопінговому кодексу.

2. Спортсмени та допоміжний персонал спортсмена повинні прийняти антидопінгові правила як умову участі у змаганнях і зобов’язані їх дотримуватися.

3. Антидопінгові правила є спортивними правилами, що визначають умови здійснення спортивної діяльності та спрямовані на реалізацію уніфікованих та гармонізованих принципів антидопінгової діяльності у всьому світі.

1. Національною антидопінговою організацією в Україні є спеціалізована державна установа - Національний антидопінговий центр.

2. Фінансування діяльності Національного антидопінгового центру забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.

3. Умови оплати праці працівників Національного антидопінгового центру визначаються Кабінетом Міністрів України.

4. Особливості діяльності Національного антидопінгового центру визначаються вимогами Всесвітнього антидопінгового кодексу, міжнародними стандартами Всесвітнього антидопінгового агентства та Положенням про Національний антидопінговий центр, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Національний антидопінговий центр є неупередженим і незалежним від будь-яких третіх сторін у виконанні своїх завдань та незалежним у своїй діяльності, управлінні та ухваленні рішень.

6. Повноваження Національного антидопінгового центру поширюються на всіх спортсменів та допоміжний персонал спортсмена, які є громадянами України чи перебувають на території України на законних підставах.

Повноваження Національного антидопінгового центру поширюються також на всіх спортсменів та допоміжний персонал спортсмена, які беруть участь у будь-якій діяльності або будь-яких заходах, що організовуються, провадяться, скликаються чи уповноважуються організатором спортивного заходу, у тому числі якщо організатор спортивного заходу не пов’язаний із спортивною федерацією.

7. Національний антидопінговий центр:

1) розробляє та затверджує антидопінгові правила;

2) здійснює заходи із впровадження антидопінгових правил у спортивну діяльність;

3) забезпечує відповідність антидопінгової діяльності вимогам цього Закону, Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті, Антидопінгової конвенції та Додаткового протоколу до неї;

4) видає дозволи на терапевтичне використання заборонених речовин та методів відповідно до Міжнародного стандарту з терапевтичного використання;

5) співпрацює із заінтересованими національними або міжнародними організаціями, агентствами, а також іншими антидопінговими організаціями;

6) замовляє та отримує послуги, пов’язані з антидопінговою діяльністю, включаючи послуги, пов’язані з тестуванням, консультуванням та навчанням в Україні і за кордоном відповідно до законодавства;

7) залучає офіцерів допінг-контролю на постійній або договірній основі до відбору проб;

8) створює реєстраційні пули та розробляє план тестування спортсменів відповідно до Всесвітнього антидопінгового кодексу та Міжнародного стандарту з тестування та розслідувань;

9) затверджує вимоги до компетенцій, кваліфікації допінг-офіцерів, здійснює заходи з їх навчання, видає посвідчення та уповноважує допінг-офіцерів на проведення тестувань;

10) проводить обробку результатів, включаючи моніторинг результатів тестування та розслідування порушень антидопінгових правил;

11) планує, впроваджує, оцінює та перевіряє інформаційні та освітні програми із запобігання використанню допінгу у спорті;

12) взаємодіє з центральними органами виконавчої влади та іншими органами державної влади, Національним олімпійським комітетом України, спортивними федераціями, національними спортивними федераціями осіб з інвалідністю або їх спілками, що є членами Міжнародного паралімпійського комітету, Міжнародного спортивного комітету глухих, Спортивним комітетом України, фізичними та юридичними особами з метою сприяння обміну інформацією щодо запобігання застосуванню та поширенню допінгу у спорті;

13) укладає угоди, у тому числі на міжнародному рівні, за основними напрямами своєї діяльності з антидопінговими організаціями іноземних держав, міжнародними спортивними федераціями, іншими організаціями, що проводять тестування для цілей допінг-контролю, науково-дослідними інститутами, іншими установами та організаціями, якщо такі угоди не суперечать міжнародним зобов’язанням України;

14) здійснює міжнародне співробітництво в рамках укладених угод з антидопінговими організаціями;

15) розробляє та впроваджує внутрішні протоколи для поводження з інформацією щодо можливих порушень антидопінгових правил;

16) розслідує всі можливі випадки використання допінгу у спорті;

17) організовує роботу та забезпечує діяльність Наглядової ради Національного антидопінгового центру (далі - Наглядова рада), Дисциплінарної антидопінгової комісії, Комітету з терапевтичного використання та Номінаційного комітету;

18) здійснює фінансову діяльність, не заборонену законодавством;

19) здійснює інші повноваження, визначені Положенням про Національний антидопінговий центр.

8. Національний антидопінговий центр очолює директор, який за результатами конкурсу та за поданням Наглядової ради призначається на посаду керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту, строком на п’ять років.

Строк повноважень директора Національного антидопінгового центру може бути продовжено керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту, за поданням Наглядової ради ще на один п’ятирічний строк.

Директором Національного антидопінгового центру може бути громадянин України, який має вищу освіту, володіє державною мовою, має не менше п’яти років досвіду роботи на керівній посаді, володіє знаннями та професійним досвідом у сфері антидопінгової діяльності у спорті.

На посаду директора Національного антидопінгового центру не може бути призначена особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);

3) притягалася на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного злочину або до якої протягом останнього року застосовувалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

4) позбавлена права відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;

5) є спортсменом, який не припинив/зупинив спортивну діяльність, або тренером такого спортсмена;

6) визнана винною у порушенні антидопінгових правил за рішенням антидопінгової організації;

7) займає будь-яку посаду у спортивній федерації, входить до складу керівного органу спортивної федерації або її відокремленого підрозділу;

8) має реальний або потенційний конфлікт інтересів.

9. Рішення про проведення та умови проведення конкурсу на посаду директора Національного антидопінгового центру ухвалює Наглядова рада. Оголошення про проведення конкурсу публікується в медіа не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу.

1. Нагляд за діяльністю Національного антидопінгового центру здійснює Наглядова рада, що є дорадчим органом та діє в межах повноважень, визначених цим Законом.

2. Наглядова рада:

1) обирає із свого складу на три роки голову, заступника голови та секретаря Наглядової ради, приймає рішення про припинення їхніх повноважень;

2) організовує проведення конкурсу на посаду директора Національного антидопінгового центру;

3) рекомендує центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту, кандидатуру на посаду директора Національного антидопінгового центру;

4) затверджує щорічний звіт про діяльність Національного антидопінгового центру, забезпечує його оприлюднення;

5) затверджує склад Номінаційного комітету;

6) подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту, інших центральних органів виконавчої влади, організаціям та установам у сфері фізичної культури і спорту пропозиції щодо напрямів розвитку антидопінгової діяльності у спорті.

3. Організаційною формою діяльності Наглядової ради є засідання, яке вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Рішення Наглядової ради ухвалюються більшістю голосів від її загального складу.

1. Наглядова рада складається з дев’яти членів, які є громадянами України, та формується в такому складі:

1) одна уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту;

2) одна уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг;

3) одна уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

4) один народний депутат України, делегований комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання фізичної культури і спорту;

5) одна особа - спортсмен, який припинив/зупинив спортивну діяльність, за поданням Комісії атлетів Національного олімпійського комітету України;

6) одна особа, делегована Національною академією наук України;

7) одна особа, делегована Національним олімпійським комітетом України;

8) одна особа, делегована Спортивним комітетом України;

9) одна особа, делегована національними спортивними федераціями осіб з інвалідністю або їх спілками, що є членами Міжнародного паралімпійського комітету, Міжнародного спортивного комітету глухих.

2. Склад Наглядової ради та положення про Наглядову раду затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Строк повноважень члена Наглядової ради становить три роки. Одна і та сама особа може бути призначена членом Наглядової ради не більш як на три строки поспіль.

4. Суб’єкт, який делегував свого представника до Наглядової ради, має право відкликати його достроково у разі:

1) наявності письмової заяви представника про його бажання скласти повноваження члена Наглядової ради;

2) неможливості виконання обов’язків члена Наглядової ради за станом здоров’я;

3) звільнення із займаної посади в суб’єкті, який делегував свого представника.

5. До складу Наглядової ради не можуть входити особи, зазначені у пунктах 1-8 частини восьмої статті 4 цього Закону.

6. Повноваження члена Наглядової ради припиняються Кабінетом Міністрів України у разі:

1) закінчення строку, на який його затверджено або делеговано;

2) подання ним особисто заяви про складення повноважень;

3) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

4) смерті;

5) виявлення обмежень, визначених частиною п’ятою або сьомою цієї статті;

6) відкликання суб’єктом, який його делегував, відповідно до цього Закону.

7. Члени Наглядової ради повинні бути неупередженими та незалежними у прийнятті рішень і запобігати виникненню конфлікту інтересів. Члени Наглядової ради зобов’язані повідомляти письмово голову Наглядової ради про наявність у них будь-якого конфлікту інтересів перед кожним засіданням. Члени Наглядової ради також повинні утримуватися від втручання в операційну діяльність Національного антидопінгового центру.