Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Кіпр, далі - "Договірні Сторони",

бажаючи зміцнювати дружні відносини, що існують між двома країнами та посилювати економічне співробітництво;

маючи на меті розвивати та сприяти співробітництву між Україною та Республікою Кіпр у сфері морського торговельного судноплавства на взаємовигідних умовах;

домовились про таке:

Для цілей цієї Угоди:

а) термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке торговельне судно, що зареєстроване у судновому реєстрі держави цієї Договірної Сторони і несе прапор держави цієї Договірної Сторони згідно з її національним законодавством.

Це визначення не поширюється на військові кораблі, рибальські судна, гідрографічні, океанографічні та науково-дослідницькі судна та інші судна, які призначені та використовуються в некомерційних цілях;

б) термін "члени екіпажу" означає капітана або будь-яку особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна будь-якої Договірної Сторони виконанням обов'язків, чиє ім'я включено до суднової ролі та яка володіє посвідченням особи моряка, виданим або таким, що визнається кожною з Договірних Сторін;

в) термін "порти держав Договірних Сторін" означає морські порти з їх інфраструктурою, включаючи їх акваторію та рейди, розташовані на території держави будь-якої Договірної Сторони, які призначені та відкриті для міжнародного судноплавства;

г) термін "судноплавна компанія" означає юридичну особу, зареєстровану відповідно до законодавства, що діє на території однієї Договірної Сторони, яка володіє чи експлуатує судна та здійснює перевезення пасажирів чи/або вантажів та може поширюватись на фізичну особу, що займається тією ж діяльністю;

д) термін "каботажні перевезення" означає перевезення вантажів та/або пасажирів між портами держави однієї Договірної Сторони.

Ця Угода застосовується на території України та території Республіки Кіпр, включаючи їхні територіальні моря.

1. Питання щодо застосування цієї Угоди вирішуватимуться компетентними органами Договірних Сторін.

Компетентними органами є:

- від Кабінету Міністрів України - Міністерство інфраструктури України та, з питань працевлаштування моряків - Міністерство соціальної політики України;

- від Уряду Республіки Кіпр - Міністерство комунікацій та праці Республіки Кіпр.

2. У разі будь-яких змін щодо зазначених у цій статті компетентних органів, про назву нового органу буде повідомлено іншу Договірну Сторону дипломатичними каналами.

1. Договірні Сторони погоджуються:

а) гарантувати участь судноплавних компаній, так само як і суден кожної Договірної Сторони у морських перевезеннях між портами держав обох Договірних Сторін та не перешкоджати їх участі у морських перевезеннях між їхніми портами та портами третіх держав; та

б) співпрацювати з метою уникнення всіх перешкод, що можуть зашкодити розвитку морської торгівлі між портами держав обох Договірних Сторін та різним видам діяльності, пов'язаним з такою торгівлею.

2. Положення цієї статті не обмежуватимуть право судноплавних компаній третіх держав, так само як і суден під прапором третіх держав, брати участь в перевезеннях товарів і вантажів у рамках двосторонніх торгових відносин між Договірними Сторонами.

1. Доходи та прибутки судноплавних компаній будь-якої Договірної Сторони, отримані за надання послуг судноплавства на території держави іншої Договірної Сторони можуть, у відповідності з національним законодавством цієї іншої Договірної Сторони, бути використані для здійснення платежів на території цієї іншої Договірної Сторони або переведені за кордон у вільно конвертованій валюті відповідно до національного законодавства цієї Договірної Сторони за офіційним курсом на день переказу;

2. Такі перекази можливо здійснювати на регулярній основі та без будь-яких затримок згідно з офіційними курсами обміну для поточних платежів або, у разі відсутності офіційних курсів, за превалюючими ставками міжнародних ринкових курсів обміну для поточних платежів. Жодні розрахунки, окрім банківських, не можуть бути застосовані для здійснення таких переказів.

1. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони у своїх портах та територіальних водах під своєю суверенною юрисдикцією таке ж ставлення, як і до своїх власних суден у частині нарахування портових зборів та податків, доступу до портів, користування послугами порту, використання портових засобів для завантаження й розвантаження вантажів і для посадки й висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій та користування всіма відповідними послугами.

2. Положення пункту 1 цієї Статті не поширюються на види діяльності, що законодавчо зарезервовані кожною з Договірних Сторін для своїх суден, зокрема на каботажні перевезення, операції пов'язані з рятуванням та буксирування;

3. Договірні Сторони вживають відповідно до свого національного законодавства усіх можливих заходів для скорочення часу перебування суден у своїх портах і спрощення адміністративних та інших формальностей, чинних у цих портах.

Судноплавні компанії, що здійснюють операції на території держави однієї Договірної Сторони, можуть відкривати відповідні представництва на території держави іншої Договірної Сторони згідно з її національним законодавством.

1. Кожна Договірна Сторона визнає національну приналежність суден іншої Договірної Сторони згідно з бортовими документами цих суден, що видані компетентним органом іншої Договірної Сторони, згідно з її національним законодавством;

2. Суднові документи, включаючи документи, що стосуються екіпажу, які видані та визнаються однією Договірною Стороною, визнаватимуться іншою Договірною Стороною;

3. Судна держави кожної з Договірних Сторін, забезпечені обмірними свідоцтвами, виданими відповідно до Міжнародної конвенції про обмірювання суден 1969, звільняються від повторного вимірювання тоннажу в портах іншої Договірної Сторони.

1. Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряка видане компетентними органами іншої Договірної Сторони.

2. Зазначеними документами є:

- для України - посвідчення особи моряка;

- для Республіки Кіпр - "Ідентифікація моряка та записна книжка Морської служби" та паспорт виданий відповідними кіпрськими органами.

1. Під час перебування судна однієї Договірної Сторони в порту держави іншої Договірної Сторони кожен член екіпажу цього судна повинен мати дозвіл на тимчасове сходження на берег на території міста в якому розташований порт, а також на територіях підпорядкованих міській адміністрації без візи, за умови, якщо ця особа володіє відповідним посвідченням особи. Однак, сходження на берег може бути дозволено тільки за умови подання капітаном судна до відповідних властей порту суднової ролі, в якій зазначено цю особу, та відповідно до правил чинних у порту.

2. Під час сходу на берег та повернення на судно всі члени екіпажу підлягають чинному контролю та митним формальностям, які є чинними в портах держав Договірних Сторін.

1. Члени екіпажу однієї Договірної Сторони, які володіють відповідними посвідченнями особи, мають право, незалежно від виду транспорту, в'їжджати на територію держави іншої Договірної Сторони або прямувати транзитом через її територію для посадки на своє судно, пересадки на інше судно, повернення до своєї країни, проїзду з будь-якою іншою метою, за умови, що вони мають відповідну візу та інший документ, який підтверджує, що він/вона приєднаються до визначеного судна у визначеному порту.