Уряд України та Уряд Республіки Хорватія (далі - "Договірні Сторони")

домовилися внести до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про сприяння та взаємний захист інвестицій, укладеної в Києві 15 грудня 1997 року (далі - "Угода") наступні зміни:

Статтю 1 Угоди доповнити після пункту 4 новими пунктами 5 і 6 у такій редакції:

"5. Термін "без затримки" означає такий період, який зазвичай потрібний для завершення необхідних формальностей для переказу платежів.

6. Термін "вільно конвертована валюта" означає будь-яку валюту, що, час від часу, визначається Міжнародним Валютним Фондом як вільно конвертована валюта згідно з положеннями статей Угоди про Міжнародний Валютний Фонд від 22 липня 1944 року та додатків до неї.

Статтю 2 Угоди доповнити після пункту 2 новими пунктами 3 і 4 в такій редакції:

"3. Кожна Договірна Сторона не повинна погіршувати необгрунтованими або дискримінаційними заходами управління, підтримання, користування, володіння, придбання або розпорядження інвестиціями на своїй території інвесторам іншої Договірної Сторони.

4. Кожна Договірна Сторона повинна, протягом усього часу на своїй території забезпечувати інвестиціям та доходам інвесторів іншої Договірної Сторони справедливе та, неупереджене ставлення, повний захист та безпеку."

Статтю 3 Угоди викласти в новій редакції:

"Стаття 3

Національний режим та режим найбільшого сприяння

1. Кожна Договірна Сторона надає на своїй території інвестиціям та доходам інвесторів іншої Договірної Сторони режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає інвестиціям та доходам своїх власних інвесторів або інвестиціям та доходам інвесторів будь-якої третьої держави, в залежності від того, який з них є більш сприятливим для зацікавленого інвестора.

2. Кожна Договірна Сторона надає на своїй території інвесторам іншої Договірної Сторони по відношенню до управління, підтримання, володіння, користування або розпорядження своїми інвестиціями режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої третьої держави, в залежності від того, який з них є більш сприятливим для зацікавленого інвестора.

3. Положення про національний режим та режим найбільшого сприяння цієї Статті не поширюються на переваги, які Договірна Сторона надає на підставі своїх зобов’язань як члена митного, економічного або валютного союзу, спільного ринку або зони вільної торгівлі.

4. Положення цієї Угоди не тлумачаться як зобов’язання однієї Договірної Сторони надавати інвесторам іншої Договірної Сторони вигоду від будь-якого режиму, преференції або привілеї, що надаються інвесторам будь-якої третьої держави через зобов’язання Договірної Сторони як члена митного, економічного або валютного союзу, спільного ринку або зони вільної торгівлі, що випливають з міжнародної угоди або спільної домовленості, що стосується цього митного, економічного або валютного союзу, спільного ринку або зони вільної торгівлі.

5. Положення цієї Угоди не тлумачаться як зобов’язання однієї Договірної Сторони надавати інвесторам іншої Договірної Сторони або інвестиціям чи доходам таких інвесторів вигоду від будь-якого режиму, преференції або привілеї, які Договірна Сторона може надавати на підставі будь-якої міжнародної угоди або домовленості, що стосується оподаткування.

6. Режим найбільшого сприяння не застосовується до положень про вирішення спорів між Договірною Стороною та інвесторами іншої Договірної Сторони."

Статтю 6 Угоди доповнити після пункту 2 новим пунктом 3 в такій редакції:

"3. Положення пунктів 1 і 2 цієї Статті застосовуються незалежно від заходів, здійснених Європейським Союзом."