Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Методику оцінки майна, що додається.

Уповноважити Фонд державного майна давати роз'яснення з питань застосування зазначеної Методики.

2. Установити, що акти оцінки вартості майна та висновки про вартість майна, складені та затверджені відповідно до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, що діяла до набрання чинності цією постановою, є дійсними протягом встановленого для них строку дії.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554 "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 42, ст. 1791);

постанову Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2001 р. № 1366 "Про внесення змін до Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 43, ст. 1926);

постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2002 р. № 585 "Про внесення змін до Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 936).

1. Ця Методика застосовується для проведення оцінки:

майна державних і комунальних підприємств, що вноситься до статутного капіталу господарського товариства під час приватизації шляхом перетворення зазначених підприємств в господарські товариства;

об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об’єктів великої приватизації (за умови відсутності радника);

об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об’єктів малої приватизації (за умови відсутності балансової вартості об’єктів державної (комунальної) власності);

об’єктів приватизації, що повертаються у державну або комунальну власність;

майна державних підприємств, що підлягають реорганізації шляхом їх перетворення в господарські товариства;

відчуження державного (комунального) майна;

об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об’єктів малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу (крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Відповідно до вимог цієї Методики проводиться визначення розміру статутного капіталу господарського товариства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення), та розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Ця Методика не застосовується для проведення оцінки об’єктів державної і комунальної власності у випадках їх оренди та концесії, об’єктів державної і комунальної власності, які підлягають продажу на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій, а також у випадках визначення стартової ціни об’єкта великої приватизації радниками. Крім того, ця Методика не застосовується у випадках відшкодування збитків, передбачених Земельним кодексом України, які відшкодовуються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193).

У випадках, визначених частиною шістнадцятою статті 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", під час викупу об’єкта великої приватизації або виставлення органом приватизації такого об’єкта на продаж на аукціон із зниженням стартової ціни оцінка об’єкта великої приватизації повторно не проводиться.

2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:

1) дата інвентаризації - дата, на яку проводиться інвентаризація майна підприємства. Дата інвентаризації у випадках приватизації (перетворення) збігається з датою оцінки. При цьому датою оцінки є останнє число місяця;

2) невід’ємні поліпшення орендованого майна - здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення технічного стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості;

3) незалежна оцінка - визначення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання на підставі договору про проведення оцінки певного виду вартості майна, крім оціночної, відповідно до національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з методичного регулювання незалежної оцінки;

4) окреме майно - об’єкти у матеріальній формі (рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, утворених унаслідок приватизації або корпоратизації);

5) передавальний баланс підприємства - баланс підприємства (консолідований баланс холдингової компанії), складений на дату оцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за результатами інвентаризації, в якому у випадках, визначених цією Методикою, відображається переоцінена вартість необоротних активів;

6) переоцінена вартість активів - вартість, за якою активи відображаються в передавальному (розподільчому) балансі підприємства, складеному на дату оцінки, визначена за результатами незалежної оцінки відповідно до порядку та у випадках, передбачених цією Методикою;

7) стандартизована оцінка - оцінка, що здійснюється самостійно органом державної влади або органом місцевого самоврядування з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої складається акт оцінки, в якому визначається оціночна вартість.

3. Інші терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна", національних стандартах оцінки, національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартах фінансової звітності) та інших нормативно-правових актах.

4. У разі прийняття рішення про приватизацію об’єкта відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" на інвестиційному конкурсі оцінка такого об’єкта повторно не проводиться.

5. Незалежна оцінка майна проводиться відповідно до вимог національних стандартів оцінки з урахуванням положень цієї Методики, інших нормативно-правових актів з оцінки майна та міжнародних стандартів оцінки в частині, що не суперечить національним нормативно-правовим актам з оцінки майна.

6. Підготовчий етап до оцінки майна передбачає проведення інвентаризації майна (у разі необхідності), аудиту (у разі необхідності), відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання (у разі проведення незалежної оцінки), збору вихідних даних, необхідних для проведення незалежної (стандартизованої) оцінки майна.

7. Інвентаризація майна проводиться за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), у якому зазначається дата проведення інвентаризації.

Інвентаризація об’єктів малої приватизації, що підлягає продажу на аукціоні, забезпечується балансоутримувачем (у разі його наявності). За відсутності балансоутримувача об’єкта малої приватизації інвентаризація таких об’єктів здійснюється інвентаризаційною комісією, яка утворюється за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування).

Не підлягає інвентаризації і не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майно, яке розміщене на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Зазначене майно відображається в балансі і закріплюється за підприємствами на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки. Інвентаризація та оцінка такого майна проводиться з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершені активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації встановлюються відповідно до даних переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

8. Інвентаризація майна здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей:

1) у разі об’єктивної неможливості залучити до участі в інвентаризації уповноважених представників суб’єкта господарювання, на балансі якого обліковується майно, внаслідок їх відсутності або небажання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії до інвентаризаційної комісії, крім представників органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), можуть включатися (за згодою) представники місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів;

2) у разі виявлення інвентаризаційною комісією майна, яке внаслідок свого технічного стану не може виконувати своїх первісних функцій, складається акт обстеження технічного стану такого об’єкта з висновком щодо його подальшого використання, який додається до матеріалів інвентаризації. В акті зазначається технічний стан основних складових, конструктивних елементів майна. До обстеження можуть залучатися фахівці, компетентні у питаннях експлуатації, технічного стану такого майна, долучатися висновки експертизи виробника зазначеного майна або суб’єктів, що здійснюють технічний нагляд за ідентичним або подібним майном;

3) відповідальність за правильність проведення інвентаризації, своєчасність подання та достовірність її результатів покладається на голову інвентаризаційної комісії та її членів;

4) за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за формою згідно з додатком 6, який підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою. У випадках реорганізації державних підприємств шляхом їх перетворення в господарські товариства складається перелік необоротних активів, які підлягають незалежній оцінці, за формою згідно з додатком 4, що затверджується керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою;

5) до зведеного акта інвентаризації майна додаються оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали інвентаризації, а також матеріали, що підтверджують вжиття максимально можливих заходів згідно із законодавством щодо стягнення з дебіторів простроченої заборгованості (у тому числі сумнівної та безнадійної), довідка з підтвердними документами щодо списання, продажу, передачі в оренду до статутного (складеного) капіталу господарських товариств майна, довідка про вибуття необоротних активів за період від дати прийняття рішення про приватизацію (включення до переліку підприємств, що підлягають корпоратизації) до дати оцінки, інші додаткові матеріали на вимогу комісії з перетворення або органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), довідка щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, виявлених під час проведення інвентаризації.

9. У разі порушення порядку проведення інвентаризації або виявлення фактів невідповідності даних інвентаризації майна даним бухгалтерського обліку, установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна, неповноти або недостовірності матеріалів, поданих інвентаризаційною комісією комісії з перетворення або органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), незаконності здійснених підприємством операцій щодо списання, оренди, відчуження чи переоцінки майна комісія з перетворення або відповідальний працівник органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) повідомляє про це керівнику органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) та інвентаризаційній комісії та продовжує здійснення заходів з перетворення.

Інвентаризаційна комісія у п’ятиденний строк після дати офіційного повідомлення про виявлені факти невідповідності або порушень доопрацьовує матеріали і подає їх комісії з перетворення, утвореній органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), на повторну перевірку. Списане, але фактично наявне майно як надлишок підлягає включенню до інвентаризаційних описів, оцінці та приватизації (корпоратизації, перетворенню).

Орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) разом з керівником підприємства до проведення державної реєстрації господарського товариства (продажу майна) вживають заходів для приведення у відповідність із законодавством правовідносин з оренди майна, повернення в державну власність незаконно відчуженого майна або визначають шляхи компенсації державі його вартості. У разі неможливості вжиття таких заходів орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) повідомляє правоохоронним органам про виявлені факти порушень та продовжує здійснювати заходи з перетворення.

10. Аудит об’єкта приватизації проводиться у випадках, передбачених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна". Проведення аудиту є обов’язковим під час підготовки до продажу об’єктів великої приватизації, визначення вартості внесків усіх учасників та засновників господарських товариств (у разі їх утворення), зокрема під час перетворення, та визначення розміру статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна під час приватизації (корпоратизації, перетворення) державних підприємств. Проведення аудиту об’єктів малої приватизації під час підготовки їх до продажу здійснюється за рішенням органів приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності).

Аудит для інших цілей, відмінних від приватизації (корпоратизації, перетворення), проводиться за рішенням органу, уповноваженого управляти майном або органом місцевого самоврядування.

Аудиторський звіт, наданий аудитором для цілей приватизації об’єкта великої приватизації, що містить інформацію про встановлення факту відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності балансової вартості активів, зокрема необоротних, яка не відповідає їх справедливій вартості, або у разі відмови аудитора від висловлення думки під час здійснення аудиту балансу, складеного на дату, відмінну від дати звітного періоду, не є підставою для зупинення процесу оцінки об’єкта приватизації, про що зазначається в договорі про проведення оцінки.

11. Метою аудиту, що проводиться у випадках реорганізації державних підприємств шляхом їх перетворення в господарські товариства, є підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку підприємства, достовірності та повноти фінансової звітності відповідно до обраної концептуальної основи та передавального балансу, складеного за результатами переоцінки необоротних активів підприємства.

12. З метою проведення незалежної оцінки майна державні органи приватизації, які є замовниками оцінки, забезпечують відбір суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання у випадках:

внесення державного майна, зокрема земельних ділянок (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності), до статутного капіталу державних акціонерних товариств, господарських товариств, холдингових компаній (державних холдингових компаній), якщо державний орган приватизації є засновником такої компанії;

перетворення державних підприємств в господарські товариства державним органом приватизації;

повернення об’єктів приватизації у державну власність (крім повернення пакетів акцій);

визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі (в особі державних органів приватизації);

визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості акцій (часток) у разі неможливості їх отримання;

визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії;

приватизації шляхом викупу об’єктів малої приватизації державної форми власності, крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна";

приватизації державних об’єктів малої приватизації (у тому числі державних єдиних майнових комплексів, що є об’єктами малої приватизації) у разі відсутності балансової вартості об’єктів (активів єдиного майнового комплексу);

приватизації державних єдиних майнових комплексів, що є об’єктами великої приватизації, за відсутності радника.

Відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для оцінки об’єктів державної власності здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

В інших випадках проведення незалежної оцінки майна відповідно до вимог цієї Методики відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання здійснюється замовником такої оцінки самостійно.

13. Укладення договору про проведення оцінки майна здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За результатами виконання умов договору про проведення оцінки майна за умови наявності позитивного загального висновку рецензента на звіт про оцінку майна складається акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна. У разі відсутності позитивного загального висновку рецензента на звіт про оцінку майна такий звіт про оцінку повертається суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання з метою його вчасного доопрацювання у строки, визначені договором про проведення оцінки майна.

Якщо відповідно до статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" умовами аукціону та договору купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачається оплата послуг суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, замовником оцінки для цілей, визначених пунктом 12 цієї Методики, є орган приватизації.

В інших випадках замовниками оцінки майна виступають особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють проведення оцінки майна за дорученням зазначених осіб.

14. Вихідними даними для проведення незалежної оцінки майна є документи, в яких містяться характеристики об’єкта оцінки. Вони надаються суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання на запит замовника оцінки балансоутримувачем майна або суб’єктом управління об’єктами державної власності у разі відсутності балансоутримувача протягом п’яти робочих днів після укладення договору з таким суб’єктом.

15. Додаткова інформація про об’єкт оцінки, необхідна для проведення його оцінки, отримується суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання від підприємства, на балансі якого обліковується об’єкт оцінки, або органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) на підставі відповідного письмового звернення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

16. Погодження, затвердження або прийняття оцінки майна органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) у випадках, визначених законодавством, без залучення суб’єктів господарювання здійснюється за результатами рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки), що проводиться згідно із статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами оцінки. Обов’язковою умовою для погодження, затвердження або прийняття висновку про вартість майна (акта оцінки) є наявність висновку рецензента, що міститься в рецензії, складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства, про відповідність звіту про оцінку майна (акта оцінки) ознакам, зазначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995) (далі - Національний стандарт № 1), на відповідний звіт про оцінку майна (акт оцінки).

17. Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна.

Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або уповноваженої ним особи.

18. Державний орган приватизації затверджує результати оцінки державного майна у разі:

приватизації об’єкта;

прийняття рішення про збільшення статутного капіталу господарського товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу;

повернення об’єктів приватизації у державну власність;

визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у разі неможливості їх отримання у випадках, визначених цією Методикою;

внесення державного майна, зокрема земельних ділянок (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності), до статутного капіталу господарських товариств, холдингових компаній, зокрема державних холдингових компаній, якщо державний орган приватизації є засновником такої компанії (визначення вартості внесків);

прийняття рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління;

визначення розміру збитків, спричинених внаслідок завдання майнової шкоди державі в особі державних органів приватизації.

19. Державний орган приватизації погоджує результати оцінки майна у разі:

надання дозволу (погодження) на відчуження державного майна у випадках, установлених законодавством;

погодження договорів застави та фінансових запозичень господарських товариств, корпоративні права яких належать до сфери його управління;

реорганізації підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління, господарських товариств, у статутному капіталі яких корпоративні права держави становлять більш як 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює;

розроблення умов санації підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління; погодження мирових угод, планів санації і переліків ліквідаційних мас у справах про банкрутство господарських товариств з корпоративними правами держави більш як 50 відсотків їх статутного капіталу, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює;

погодження підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери його управління, господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави більш як 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договору про спільну діяльність.

Державний орган приватизації погоджує результати оцінки майна в інших випадках, визначених законодавством.

Оцінка внесків усіх учасників та засновників господарського товариства, до якого вноситься державне (комунальне) майно, погоджується органом приватизації, що є учасником або засновником такого господарського товариства з боку держави (територіальної громади).

20. Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу господарського товариства під час перетворення державних (комунальних) підприємств в господарські товариства, затверджується керівником органу - суб’єкта управління таким об’єктом або уповноваженою ним особою.

Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу господарського товариства під час приватизації державних підприємств шляхом їх перетворення в господарські товариства, засновником яких є державні органи приватизації, затверджується керівником державного органу приватизації або уповноваженою ним особою.

У разі делегування органами місцевого самоврядування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, державним органам приватизації всі роботи, пов’язані з процедурою його оцінки, визначеною цією Методикою, забезпечення аудиту даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, конкурсний відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, укладення з ним договору на проведення оцінки майна, рецензування акта оцінки майна або звіту про оцінку майна і затвердження акта оцінки майна або висновку про вартість майна здійснюються державними органами приватизації.

21. Висновок про вартість майна повинен відповідати вимогам до його змісту, визначеним Національним стандартом № 1.

22. Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу господарського товариства або для цілей приватизації пакета акцій (часток), дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому акт оцінки майна повинен бути дійсним на дату державної реєстрації господарського товариства.

Акт оцінки майна, у тому числі пакета акцій (часток) господарських товариств, строк дії якого закінчився, є недійсним.

Висновок про вартість об’єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об’єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або на момент проведення торгів.

Строк дії висновку про вартість державного (комунального) об’єкта приватизації, складеного для цілей приватизації та затвердженого до набрання чинності цією Методикою, підлягає продовженню з урахуванням строків, визначених цією Методикою, шляхом видання відповідного наказу.

23. Строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків проведення оцінки майна, що передбачаються цією Методикою, може визначатися органом, що використовує результати такої оцінки, суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, що проводить оцінку, з урахуванням строку експозиції об’єкта оцінки, якщо такий строк не визначений законодавством.

24. Визначена відповідно до цієї Методики вартість державного (комунального) майна є підставою для встановлення аукціонною комісією стартової ціни об’єкта приватизації.

25. Порядок проведення оцінки майна відповідно до цього розділу застосовується у разі утворення господарських товариств, зокрема державних холдингових компаній, на базі державного майна, майна, що є у комунальній власності, майна суб’єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі для визначення вартості внесків учасників та засновників, якщо до статутного капіталу господарського товариства вноситься державне (комунальне) майно або майно суб’єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, а також у разі ліквідації, реорганізації державних, комунальних суб’єктів господарювання або господарських товариств з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення.

З метою визначення вартості внесків учасників та засновників до статутного капіталу господарських товариств:

ініціатором утворення державної холдингової компанії (державним органом приватизації, іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) приймається рішення про дату оцінки, що збігається з датою інвентаризації, і проведення на зазначену дату інвентаризації майна, що передається до статутного капіталу господарського товариства, зокрема державної холдингової компанії, іншої господарської організації, підприємства, заснованого на базі об’єднання майна різних форм власності, як внесок його засновників, учасників з боку держави. У разі внесення пакета акцій (частки) господарського товариства, іншої господарської організації, підприємства, заснованого на базі об’єднання майна різних форм власності холдингової компанії (далі - корпоративне підприємство), зокрема холдингового корпоративного пакета акцій (частки), який належить державі і перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність такого корпоративного підприємства, проводиться суцільна інвентаризація його майна;

суб’єктом господарювання (балансоутримувачем), корпоративним підприємством відповідно до встановленого Мінфіном порядку проводиться інвентаризація майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати оцінки, і складається за її результатами перелік такого майна, в якому відображається інформація, що міститься в матеріалах інвентаризації, та додаткові відомості про майно, що дає змогу його ідентифікувати;

замовником оцінки проводиться відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, визначення істотних умов договору про проведення оцінки, у тому числі виду вартості, і укладення з ним такого договору;

замовником оцінки надаються перелік майна, що підлягає оцінці, та інші вихідні дані, необхідні для проведення його оцінки суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, відповідно до умов договору з ним.

26. Вартість внеску держави (територіальної громади) в особі органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) як єдиного засновника господарського товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки єдиного майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу такого господарського товариства відповідно до цієї Методики.

27. У разі утворення державної холдингової компанії на базі єдиного майнового комплексу державного підприємства шляхом передачі до статутного капіталу холдингових корпоративних пакетів акцій розмір її статутного капіталу визначається засновником згідно із загальними методичними засадами визначення статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна під час приватизації (корпоратизації), визначеними цією Методикою. Ринкова вартість холдингових корпоративних пакетів акцій (часток) визначається відповідно до цієї Методики як довгострокові фінансові інвестиції. За результатами такої оцінки складається акт оцінки майна згідно з додатком 2. Акт оцінки майна підписується відповідальними особами засновників державної холдингової компанії та затверджується його керівником або уповноваженою ним особою у порядку, передбаченому пунктом 16 цієї Методики.

28. Вартість внесків усіх учасників та засновників господарських товариств, утвореними на базі державного, комунального майна, визначається за результатами проведення незалежної оцінки. Незалежній оцінці передує проведення інвентаризації майна та аудит даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності (щодо єдиних майнових комплексів, які є внеском) у порядку, визначеному законодавством. У разі реорганізації господарського товариства шляхом перетворення в інше товариство - правонаступника коефіцієнт конвертації, що застосовується для визначення вартості внеску кожного акціонера (засновника), розраховується як відношення ринкової вартості акції (частки) господарського товариства, що перетворюється, до ринкової вартості акції (частки) господарського товариства - правонаступника, визначених з урахуванням результатів незалежної оцінки їх активів.

29. Незалежна оцінка внесків до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями проводиться з урахуванням статті 393 Господарського кодексу України.

30. У разі наявності у підприємства майна, яке не було відображене у матеріалах інвентаризації під час приватизації (перетворення); безпідставно виключене з переліку майна, що вноситься до статутного капіталу, під час приватизації (перетворення); є об’єктом незавершеного будівництва; отримане (придбане) підприємством у період між датою оцінки та датою його державної реєстрації як господарського товариства, а також щодо якого знято заборону на приватизацію, таке майно за умови прийняття рішення про його додаткове внесення до статутного капіталу господарського товариства після його державної реєстрації підлягає незалежній оцінці. Дата оцінки визначається наказом органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування). Висновок про вартість майна затверджується керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою.

31. У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу господарського товариства земельної ділянки (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності) її ринкова вартість визначається за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) визначає на конкурентних засадах виконавця робіт з оцінки земельної ділянки та укладає з ним договір на її проведення. Виконавцем робіт з оцінки земельної ділянки є суб’єкт оціночної діяльності у сфері оцінки земель, який відповідає вимогам абзаців третього та четвертого частини першої статті 6 Закону України "Про оцінку земель".

Земельна ділянка, що підлягає внесенню до статутного капіталу господарського товариства, має бути сформована в порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про запитувану земельну ділянку орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) вживає заходів, спрямованих на формування земельної ділянки та/або внесення відомостей про сформовану земельну ділянку до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України "Про Державний земельний кадастр".

У разі необхідності формування земельної ділянки орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) визначає на конкурентних засадах виконавця робіт із землеустрою. За результатами конкурсу орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) укладає з виконавцем робіт із землеустрою договір про розроблення документації із землеустрою. Погодження та затвердження документації із землеустрою здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Під час внесення ринкової вартості земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства, до якого раніше вносилися земельні поліпшення з урахуванням вартості речових прав на земельну ділянку або речові права на земельну ділянку як нематеріальний актив, за умови документального підтвердження зазначеного, попередньо із статутного капіталу господарського товариства виключається вартість зазначених речових прав на земельну ділянку.

За результатами оцінки складається звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який підлягає обов’язковому рецензуванню, що здійснюється особами, які відповідають вимогам частини шостої статті 22 Закону України "Про оцінку земель". За ініціативою органів приватизації звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки може бути переданий на добровільну державну експертизу землевпорядної документації.

У разі внесення земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства, що утворюється під час приватизації (корпоратизації), за умови отримання позитивного загального висновку рецензента щодо його відповідності нормативно-правовим актам з оцінки та позитивного висновку державної експертизи (у разі її проведення), результати експертної грошової оцінки земельної ділянки враховуються під час проведення в установленому цією Методикою порядку стандартизованої оцінки з метою визначення розміру статутного капіталу такого товариства.

32. Розмір статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на базі державного, комунального майна, державної холдингової компанії, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки єдиного майнового комплексу.

Стандартизована оцінка єдиного майнового комплексу для визначення розміру статутного капіталу господарського товариства проводиться на підставі даних передавального балансу підприємства, складеного на дату оцінки за результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки необоротних активів, проведеної відповідно до законодавства та цієї Методики, іншої інформації, необхідної для проведення оцінки майна, згідно з додатком 1.

33. Послідовність проведення стандартизованої оцінки єдиного майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу господарського товариства передбачає:

1) встановлення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) дати оцінки, яка повинна збігатися з датою інвентаризації;

2) передачу комісією з перетворення суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання вихідних даних для проведення оцінки майна та переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, складеного за формою, встановленою в додатку 4, у строк, що не перевищує 25 календарних днів від дати оцінки;

3) проведення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання незалежної оцінки (переоцінки) необоротних активів згідно з переліком за формою, встановленою в додатку 4, у строк, що не перевищує 60 календарних днів після дати оцінки, подання органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) звіту про оцінку майна разом з висновком про вартість майна, складеним за визначеною цією Методикою формою, для рецензування;

4) забезпечення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) рецензування звіту про оцінку майна шляхом проведення рецензування оцінювачем, який працює в його штаті і має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, на підставі повноважень, визначених його посадовою інструкцією, у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати надходження такого звіту;

5) подання органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) комісії з перетворення матеріалів незалежної оцінки (переоцінки) необоротних активів з метою їх надання підприємству для складення передавального балансу;

6) складення підприємством передавального балансу на дату оцінки за результатами інвентаризації та переоцінки необоротних активів з урахуванням виявлених відповідно до пункту 48 цієї Методики необоротних активів і подання його разом з аудиторським звітом та іншими матеріалами, необхідними для проведення оцінки, відповідно до додатка 1 комісії з перетворення у строк, що не перевищує 90 календарних днів після дати оцінки;

7) складення комісією з перетворення акта оцінки, подання його для рецензування органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) у строк, що не перевищує 95 календарних днів після дати оцінки;

8) забезпечення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) рецензування акта оцінки і за умови отримання позитивного загального висновку рецензента - затвердження акта оцінки керівником такого органу або уповноваженою ним особою у строк, що не перевищує 105 календарних днів після дати оцінки.

У разі неможливості затвердження з поважних причин акта оцінки майна в зазначений строк, проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, виникнення необхідності у додатковому рецензуванні звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) тощо строк подання та затвердження акта оцінки майна за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) продовжується, але не більше ніж на 15 календарних днів.

34. До майна, що включається у сукупну вартість активів, належать:

необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції, інвестиційна нерухомість, довгострокові біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи);

оборотні активи (запаси, поточні біологічні активи, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, гроші та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи);

необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття.

Об’єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі підприємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість активів не включаються. Сума довгострокових зобов’язань, що включає зобов’язання з фінансового лізингу, зменшується на суму зобов’язання, яка виникла у підприємства (лізингоодержувача) з одержанням такого об’єкта, і не включається в суму довгострокових зобов’язань, на які відповідно до вимог цієї Методики зменшується сукупна вартість активів.

35. Чиста вартість єдиного майнового комплексу підприємства (ЧВ) визначається за такою формулою:

ЧВ = (Н + О) – (Д + П + В),

де Н - вартість необоротних активів, у тому числі необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття;

О - вартість оборотних активів (за потреби розрахована із застосуванням базових коефіцієнтів індексації, визначених у додатку 5);

Д - вартість довгострокових зобов’язань і забезпечень, за якими господарське товариство буде правонаступником;

П - вартість поточних зобов’язань і забезпечень, за якими господарське товариство буде правонаступником;

В - вартість зобов’язань, пов’язаних з необоротними активами, утриманими для продажу, та групами вибуття, якщо господарське товариство буде правонаступником за такими зобов’язаннями.

36. Для визначення розміру статутного капіталу господарського товариства чиста вартість єдиного майнового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, об’єктів, що не підлягають приватизації, та іншого майна, щодо якого комісією з перетворення приймається рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Розмір статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на базі єдиного майнового комплексу підприємства (СКп), визначається за такою формулою:

СКп = ЧВ – ЖФ – НП – ІМ,

де ЖФ - вартість державного житлового фонду;

НП - вартість об’єктів, що не підлягають приватизації, у тому числі матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею;

ІМ - вартість іншого майна, щодо якого комісією з перетворення прийнято рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, зокрема щодо якого встановлено особливий режим приватизації; об’єкти соціально-побутового призначення у випадках, передбачених законодавством.

37. Якщо визначений відповідно до цього розділу Методики розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного, комунального майна, державної холдингової компанії, не відповідає вимогам законодавства щодо мінімального розміру статутного капіталу акціонерного товариства, органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) розглядається питання про зупинення перетворення підприємства.

38. Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства (крім малоцінних необоротних матеріальних активів, які включаються до переліків за формою, встановленою в додатку 4, за вартістю, визначеною відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності), зазначені в переліках за формою, встановленою в додатку 4, включаючи ті, щодо яких комісією з перетворення прийнято рішення про їх вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, крім державного житлового фонду. Оцінці підлягають також необоротні активи, утримувані для продажу, та ті, що віднесені до групи вибуття відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Додатково виявлені під час проведення незалежної оцінки необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються і включаються у звіт про оцінку та висновок про вартість необоротних активів.

У разі оцінки необоротних активів вугледобувних підприємств такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на основі майна такого підприємства.

Оцінка (переоцінка) необоротних активів та оформлення звіту про оцінку майна здійснюються в порядку та на методичних засадах, визначених цією Методикою, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, прийнятими для реалізації положень цієї Методики, та національними стандартами оцінки.

Необоротні активи переоцінюються шляхом визначення їх ринкової вартості, залишкової вартості заміщення (відтворення), вартості ліквідації з урахуванням наявності передумов для визначення зазначених видів вартості. Вибір виду вартості ґрунтується на відповідних положеннях Національного стандарту № 1.

У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу земельної ділянки, на якій розташоване підприємство, її оцінка як необоротного активу підприємства проводиться відповідно до пункту 31 цієї Методики.

Висновок про вартість необоротних активів підприємства оформлюється згідно з додатком 3. У разі залучення декількох суб’єктів оціночної діяльності до оцінки необоротних активів кожний із них складає звіт про оцінку з висновком про вартість за формою, наведеною в додатку 3.

39. Вихідними даними про фізичні характеристики основних засобів, що можуть бути віднесені до нерухомого майна (крім земельних ділянок), є:

матеріали технічної інвентаризації, виготовлені суб’єктами господарювання, уповноваженими законодавством на її проведення;

проектно-кошторисна документація щодо будівництва об’єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації об’єкта оцінки оцінювачем не виявлено розбіжностей між фактичними фізичними характеристиками об’єкта оцінки та такою документацією;

документи натурних обмірів об’єкта оцінки та документи, що засвідчують технічний стан невід’ємних поліпшень, складені (виготовлені) спеціалізованими організаціями, які відповідно до вимог законодавства мають право проводити зазначені роботи;

документ, що засвідчує здійснення натурних обмірів або обстеження технічного стану об’єкта нерухомості, що виконані власником майна (балансоутримувачем) або особою, що уповноважена управляти цим майном, скріплений підписом керівника підприємства (уповноваженою ним особою), або безпосередньо оцінювачем, який проводить оцінку, скріплений підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання (у разі відсутності будь-яких із зазначених документів та якщо це передбачено договором про проведення оцінки майна). Здійснення натурних обмірів, обстеження технічного стану об’єкта нерухомості проводиться з дотриманням вимог законодавства.

Вихідними даними про технічні та функціональні характеристики основних засобів, що належать до рухомого майна (машини, обладнання, транспортні засоби та інші), є:

технічні паспорти, реєстраційні документи, які дають право на експлуатацію майна, інші документи з відомостями про його технічні характеристики;

відомості про наявність дорогоцінних металів та каміння, що містяться у його складі (у разі визначення вартості ліквідації майна);

акти технічного стану;

інші документи, що містять відомості про технічні характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт або ліквідацію майна, та інші відомості стосовно таких об’єктів оцінки.

Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку необоротних активів.

40. Нематеріальні активи, відображені та не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються і оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб’єктно із застосуванням витратного, дохідного та порівняльного підходів з урахуванням наявності передумов для застосування кожного з них. У разі наявності майна, щодо якого комісією з перетворення прийнято рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, але щодо якого буде прийнято рішення про його подальше використання господарським товариством, оцінці підлягає право користування ним як розмір економічних вигод від володіння, користування розпорядження ним.

Вартість прав, пов’язаних із земельною ділянкою як нематеріальним активом підприємства, визначається із дотриманням принципу очікування та визначенням розміру економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою. При цьому під час розрахунку слід враховувати обсяг прав, пов’язаних із земельною ділянкою (наявність інших прав, відмінних від права постійного користування, права оренди, права суборенди, права концесії, права сервітуту, емфітевзису, суперфіцію), та вираховувати витрати, пов’язані з оформленням таких прав, згідно із законодавством.

У разі наявності документів, що підтверджують права, пов’язані із земельною ділянкою, якщо вони оформлені на частину площі земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт приватизації, оцінці підлягають права, пов’язані із земельною ділянкою, на ту частину площі земельної ділянки, що оформлені.

Вартість майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 75, ст. 2792) (далі - Національний стандарт № 4), та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.

Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", підлягають оцінці як нематеріальні активи відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" із застосуванням витратного підходу та визначенням залишкової вартості заміщення (відтворення).

41. Довгострокові фінансові інвестиції переоцінюються як пайові або боргові цінні папери відповідно до вимог національних стандартів оцінки. При цьому довгострокові фінансові інвестиції, крім тих, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, переоцінюються з урахуванням строку їх погашення та ймовірності такого погашення.

42. Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, визначається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який є юридичною особою, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та/або залучені суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання оцінювачі, яким в установленому законодавством порядку надано спеціальний допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.

43. Довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи оцінюються відповідно до Національного стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1655 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 48, ст. 3197) (далі - Національний стандарт № 3), і відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та передавальному балансі підприємства за вартістю, що визначена за результатами такої оцінки.

44. Запаси під час складання передавального балансу відображаються підприємством за вартістю, визначеною відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, напівдорогоцінне та декоративне каміння включаються до акта оцінки майна за вартістю, що визначається в порядку, встановленому Мінфіном та Фондом державного майна.

45. Резерв сумнівних боргів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Мінфіном, під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна визначається у сумі, підтвердженій підприємством шляхом надання комісії з перетворення додаткових підтвердних матеріалів щодо формування такого резерву згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності).

46. Результати визначення розміру статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, фіксуються в акті оцінки, складеному згідно з додатком 2.

47. До акта оцінки, що складається під час приватизації за формою згідно з додатком 2, додаються такі документи:

рішення органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) про визначення дати оцінки та проведення оцінки з метою утворення господарського товариства;

матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з додатком 6, інвентаризаційні описи та інші);

переліки, складені згідно з додатком 4;

аудиторський звіт, складений відповідно до міжнародних стандартів аудиту з урахуванням вимог цієї Методики;

оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з перетворення щодо розгляду та схвалення матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;

висновок (висновки) про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна, у тому числі звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (у разі його виготовлення), з додатками до нього;

рецензії на звіт (звіти) про оцінку майна;

документи, які роз’яснюють результати оцінки майна, наведені у додатку 1.

48. У разі визначення спеціальним законом особливостей оцінки статутного капіталу господарського товариства, зокрема державної холдингової компанії, що утворюється на базі державного майна, діють положення такого закону.

49. У разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу господарського товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу за рахунок додаткового капіталу та прибутку розрахунок здійснюється у такому порядку:

1) подання господарським товариством органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) таких документів:

копій установчих документів із змінами до них, пов’язаними із змінами розміру статутного капіталу товариства, від дня його державної реєстрації, завірених у встановленому порядку;

копії затвердженого акта оцінки єдиного майнового комплексу, що складався під час приватизації (корпоратизації), завіреної в установленому порядку;

довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного капіталу за рахунок джерел, визначених законодавством, підписаної головою правління товариства, та документів, що підтверджують реєстрацію випуску акцій;

балансу господарського товариства на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, підтвердженого аудиторським звітом;

висновку аудитора про наявність на балансі господарського товариства, складеного на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, частини додаткового капіталу, сформованої за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу господарського товариства в процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі на дату оцінки, та про наявність прибутку;

2) визначення суми збільшення вартості власного капіталу господарського товариства, утвореного в процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок додаткового капіталу та прибутку як суми іншого додаткового капіталу, зменшеного на його частину, сформовану за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі, складеного на останню звітну дату, що передує розрахунку, та нерозподіленого прибутку;

3) складення акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу господарського товариства за формою згідно з додатком 10 і проведення його рецензування;

4) затвердження керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу господарського товариства за умови позитивного загального висновку рецензента.

50. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об’єктів у матеріальній формі (окреме майно, об’єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єкти соціально-культурного призначення) як об’єктів малої приватизації з метою їх приватизації, застави та інших способів відчуження відповідно до законодавства.

51. З метою визначення стартової ціни об’єкта у матеріальній формі для приватизації, крім випадків викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також застави, аукціонна комісія використовує балансову вартість такого об’єкта приватизації (за її наявності).