З метою приведення земельного законодавства Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Указами Президії Верховної Ради СРСР від 7 січня 1980 року "Про внесення змін і доповнень до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік" і від 15 січня 1981 року "Про внесення змін і доповнень до статей 25 і 27 Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік", а також дальшого його вдосконалення Президія Верховної Ради Української РСР

Внести до Земельного кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР 1970 р., додаток до N 29, ст. 205) такі зміни і доповнення:

1. Статтю 1 викласти в такій редакції:

"Стаття 1. Завдання Земельного кодексу Української РСР

Завданнями Земельного кодексу Української РСР є регулювання земельних відносин з метою забезпечення в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального використання та охорони земель, створення умов підвищення їх ефективності, охорона прав підприємств, організацій, установ і громадян, зміцнення законності в галузі земельних відносин".

2. Заголовок і частину першу статті 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Державна (загальнонародна) власність на землю

Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР земля є державною власністю - спільним надбанням усього радянського народу".

3. У статті 6:

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) державний контроль за використанням та охороною земель і встановлення порядку його здійснення";

доповнити статтю пунктом 8 такого змісту:

"8) регулювання інших питань загальносоюзного значення в галузі використання та охорони земель відповідно до Конституції СРСР і Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік".

4. Статтю 7 після слів "родючості грунтів" доповнити словами "здійснення державного контролю за використанням та охороною земель".

5. Главу 2 викласти в такій редакції:

"ГЛАВА 2 ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ГРОМАДЯН У ЗДІЙСНЕННІ ЗАХОДІВ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ТА ОХОРОНІ ЗЕМЕЛЬ

Стаття 8. Органи, які здійснюють державне управління в галузі використання та охорони земель

Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік державне управління в галузі використання та охорони земель здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі використання та охорони земель в Українській РСР є Міністерство сільського господарства УРСР та його органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.

Стаття 9. Компетенція обласних Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель

Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території області:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність, якісний стан і оцінку земель;

3) організовують та здійснюють контроль за правильним веденням земельно-облікової документації всіма землекористувачами, а також виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів;

4) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по землеустрою, топографічно-геодезичних і сільськогосподарських зйомках, обслідуванню грунтів та інших проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням використання всіх земель; затверджують проекти внутрігосподарського землеустрою та організують контроль за їх здійсненням;

5) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

6) організують контроль за проведенням землекористувачами ефективних заходів по підвищенню родючості грунтів, запобіганню вітровій і водній ерозії, засоленню, заболочуванню, а також іншим процесам, які погіршують стан грунтів;

7) організовують роботи по виконанню державних планів меліорації земель;

8) вирішують питання про надання землі в користування, а також про вилучення земельних ділянок для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу;

9) вирішують відповідно до статті 159 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками;

10) вирішують питання про віднесення сільських населених пунктів до перспективних для дальшого розвитку, встановлюють і змінюють їх межі, а також межі селищ міського типу;

11) затверджують відповідно до статей 58, 73 цього Кодексу рішення загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) про збільшення площі присадибних земель за рахунок земель громадського користування, а також дозволяють радгоспам та іншим державним сільськогосподарським підприємствам, організаціям і установам, за клопотанням їх керівників, збільшувати площу присадибних земель для забезпечення робітників і службовців присадибними ділянками;

12) вирішують відповідно до статті 53 цього Кодексу питання про зміну меж і розмірів землекористувань при укрупненні і розукрупненні колгоспів, а також сільськогосподарських підприємств і організацій місцевого підпорядкування;

13) змінюють межі районів у зв'язку з передачею територій селищних і сільських Рад та окремих населених пунктів у межах області;

14) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.

Стаття 10. Компетенція районних Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель

Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території району:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність, якісний стан та оцінку земель;

3) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по землеустрою, топографічно-геодезичних і сільськогосподарських зйомках, обслідуванню грунтів та інших проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням використання всіх земель;

4) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

5) контролюють здійснення землекористувачами заходів по підвищенню родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених земель, їх зрошенню та осушенню, створенню полезахисних лісових насаджень;

6) вирішують відповідно до статей 16, 54 цього Кодексу питання про надання землі в користування, видають землекористувачам документи на право користування землею;

7) дають висновки про надання або вилучення земельних ділянок, які провадяться вищестоящими органами;

8) затверджують рішення правлінь колгоспів або адміністрації радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій і установ про виділення земельних ділянок для внутрігосподарського будівництва;

9) вирішують відповідно до статті 160 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками;

10) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, будівництва і благоустрою скасовують рішення загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

11) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.

Стаття 11. Компетенція міських Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель

Міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території міста:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність, якісний стан та оцінку земель;

3) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по складанню проектів забудови та земельногосподарського устрою, топографічно-геодезичних зйомках, обслідуванню грунтів та інших проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням використання міських земель;

4) надають у користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу; видають землекористувачам документи на право користування землею;

5) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

6) забезпечують здійснення заходів по підвищенню родючості грунтів, а також по боротьбі з їх ерозією, забрудненням та засміченням;

7) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, будівництва і благоустрою скасовують накази та розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

8) вирішують відповідно до статті 161 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками;

9) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.

Стаття 12. Компетенція селищних Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель

Селищні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) надають в користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу;

3) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, благоустрою і будівництва зупиняють виконання рішень загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

4) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

5) здійснюють контроль за виконанням заходів по підвищенню родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених земель, їх зрошенню та осушенню, створенню полезахисних лісових насаджень;

6) вирішують відповідно до статті 162 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками.

Стаття 12-1. Компетенція сільських Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель

Сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) здійснюють контроль за виконанням заходів по підвищенню родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених земель, їх зрошенню і осушенню, створенню полезахисних лісових насаджень;

3) надають відповідно до статті 16 цього Кодексу земельні ділянки в користування із земель, які не входять до землекористування колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств;

4) контролюють правильне використання присадибних земель колгоспів і радгоспів, додержання норм присадибних земельних ділянок;

5) розподіляють між підприємствами, організаціями, установами і громадянами ділянки під городи, сінокоси і пасовища з земель державного запасу, що виділяються сільській Раді у встановленому порядку;

6) затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації, установи про наділення присадибних ділянок робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у сільських населених пунктах;

7) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, благоустрою і будівництва зупиняють виконання рішень загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

8) вирішують відповідно до статті 162 цього Кодексу земельні спори між громадянами.

Стаття 12-2. Компетенція спеціально уповноважених державних органів управління в галузі використання та охорони земель

Компетенція спеціально уповноважених органів управління в галузі використання та охорони земель (частина друга статті 8) визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також положеннями про ці органи, затверджуваними у встановленому порядку.

Стаття 12-3. Участь громадських організацій і громадян у здійсненні заходів по раціональному використанню та охороні земель

Професійні спілки, організації молоді, товариства охорони природи, наукові товариства та інші громадські організації, а також громадяни сприяють державним органам у здійсненні заходів по раціональному використанню та охороні земель.

Громадські організації беруть участь у діяльності, спрямованій на забезпечення раціонального використання та охорони земель, відповідно до їх статутів (положень) і законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Державні органи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції громадських організацій і громадян при здійсненні заходів по раціональному використанню та охороні земель".

6. Частину третю статті 15 викласти в такій редакції:

"Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування".

7. Статтю 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Порядок видачі документів на право користування землею

Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів".

8. Частину другу статті 23 викласти в такій редакції:

"Землекористувачі зобов'язані раціонально й ефективно використовувати землю, бережно ставитися до неї, не чинити на наданих їм земельних ділянках дій, які б порушували інтереси сусідніх землекористувачів".

9. Частину четверту статті 25 викласти в такій редакції:

"Відшкодування збитків землекористувачам, а також втрат сільськогосподарського виробництва здійснюється у відповідності зі статтями 45, 46 і 173 цього Кодексу".

10. Статті 26 і 27 викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Приведення земель у придатний для дальшого використання стан

Підприємства, організації та установи, які розробляють родовища корисних копалин і торфу, проводять геологорозвідувальні, пошукові, будівельні та інші роботи на наданих їм у користування сільськогосподарських землях чи лісових угіддях, зобов'язані після відпадання потреби в цих землях за свій рахунок приводити їх у стан, придатний для використання в сільському, лісовому або рибному господарстві, а при проведенні зазначених робіт на інших землях - у стан, придатний для використання їх за призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан провадиться в ході робіт, а при неможливості цього - після їх завершення у строки, що визначаються органами, які надають земельні ділянки в користування, відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів.

Стаття 27. Збереження родючого шару грунту для рекультивації земель і запобігання негативному впливу на землю деяких видів робіт

Підприємства, організації та установи, які здійснюють промислове або інше будівництво, розробляють родовища корисних копалин, а також проводять інші роботи, зв'язані з порушенням грунтового покриву, зобов'язані знімати, зберігати і наносити родючий шар грунту на землі, що рекультивуються, або на малопродуктивні угіддя.