Цей Закон визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

замовник - юридична особа будь-якої форми власності, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду (контракт) про виконання робіт на будівництві об'єктів (далі - договір підряду (контракт), контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи;

підрядчик - юридична особа будь-якої форми власності, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду (контрактом) роботи та передає їх замовникові;

інвестор - юридична особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об'єкти будівництва, забезпечує їх фінансування, якщо вона не є замовником;

обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події (землетрус, ураган, шторм, повінь; війна та воєнні події, зруйнування внаслідок дії вибухових приладів, що знаходяться у землі; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події), які не можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору підряду (контракту) та в разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.

Положення цього Закону поширюються на правовідносини, що виникають між підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, які є замовниками, підрядчиками та інвесторами у процесі будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, споруд та технічного переоснащення підприємств, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій за договором підряду (контрактом), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, що забезпечують фінансування капітальних вкладень із залученням зазначених коштів.

1. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту), а також за дії, що спричинили ці порушення, регулюється цим Законом, цивільним законодавством та іншими законами.

2. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) застосовується до підрядчиків і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у статтях 4 і 5 цього Закону та іншими законами.

3. Сторони договору підряду (контракту) (далі - сторони) зобов'язані стягувати в установленому порядку неустойку (пеню) та вимагати відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань, передбачених цим Законом та договором підряду (контракту).

У разі недотримання цього зобов'язання сума неустойки (пені), що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням арбітражного суду до державного бюджету як із сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов'язань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог, передбачених цим Законом, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні. Порядок контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду (контрактом) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі недотримання умов договору підряду (контракту), відповідальність за порушення яких передбачена цим Законом та договором підряду (контрактом), підрядчик або замовник зобов'язані повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні.

4. Сторона звільняється від майнової відповідальності, якщо вона доведе, що порушення договірних зобов'язань відбулося не з її вини (обставини непереборної сили, дії другої сторони тощо).

5. Сторони мають право передбачити у договорі підряду (контракті) способи забезпечення виконання договірних зобов'язань у формі гарантії, поруки, застави майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва) відповідно до законодавства України.

6. Інвестори, в тому числі міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, які забезпечують фінансування будівництва об'єктів, передбачених щорічними державними та регіональними програмами економічного та соціального розвитку, несуть відповідальність за дії, що спричинили порушення умов договору підряду (контракту) внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та перерахування коштів на будівництво таких об'єктів, та відшкодовують замовнику фактично сплачені ним підрядчику суму неустойки (пені) за порушення строків платежів за виконані роботи, передбачених умовами договору підряду (контракту), та збитки у частині, не покритій неустойкою (пенею), в установленому законодавством порядку.