1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону N 2808-VI від 21.12.2010, ВВР, 2011, N 25, ст.188 )
Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 45, ст.692 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1787-VI від 23.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.87 N 1962-VI від 10.03.2010, ВВР, 2010, N 20, ст.205 N 2258-VI від 18.05.2010, ВВР, 2010, N 29, ст.392 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 21-рп/2010 від 06.10.2010 )
Стаття 1. Сфера дії Закону
1. Цей Закон відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" встановлює відповідальність юридичних осіб за вчинення їх уповноваженими особами корупційних правопорушень, а також визначає порядок притягнення їх до відповідальності.
2. Дія цього Закону не поширюється на юридичних осіб публічного права, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а також міжнародні організації.
Стаття 2. Відповідальність юридичної особи за корупційне правопорушення
1. Юридична особа несе відповідальність, встановлену цим Законом, за вчинення від її імені та в її інтересах керівником такої юридичної особи, її засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою самостійно або у співучасті будь-якого із злочинів, передбачених статтею 209, частиною першою або другою статей 235-4, 235-5, статтями 258-5, 364, 365, 368, 369 і 376 Кримінального кодексу України.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2258-VI від 18.05.2010 )
Стаття 3. Види стягнень
1. На юридичних осіб судом можуть бути накладені такі види стягнень:
1) штраф;
2) заборона займатися певним видом діяльності;
3) конфіскація майна;
4) ліквідація юридичної особи.
2. Стягнення, передбачені пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, можуть застосовуватися лише як основне стягнення, а передбачені пунктами 1 і 3 частини першої цієї статті, - як основне і як додаткове стягнення.
3. Стягнення не може бути застосовано до юридичної особи, якщо минуло більше року з дня виникнення підстав, передбачених статтею 10 цього Закону.
Стаття 4. Штраф
1. Суд може призначити штраф у розмірі від однієї тисячі до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого службовою особою, засновником, учасником або іншою уповноваженою особою юридичної особи, суд призначає штраф у таких розмірах:
за злочин невеликої тяжкості - від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за злочин середньої тяжкості - від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за тяжкий злочин - від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за особливо тяжкий злочин - від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 5. Заборона займатися певним видом діяльності
1. Суд може заборонити юридичній особі займатися будь-яким з видів діяльності, визначених у її статутних документах, на строк від трьох місяців до трьох років.
У разі одночасного встановлення заборони юридичній особі займатися декількома видами діяльності конкретний строк за кожним видом діяльності визначається судом окремо.
Стаття 6. Конфіскація майна
1. Конфіскація майна полягає у примусовому і безоплатному вилученні у власність держави майна, доходів, отриманих юридичною особою внаслідок вчинення злочинів особами, зазначеними у статті 2 цього Закону.
2. У разі неможливості конфіскувати майно, доходи, зазначені в частині першій цієї статті, суд стягує з юридичної особи суму, яка дорівнює їх вартості.
Стаття 7. Ліквідація юридичної особи
1. Ліквідація юридичної особи може бути застосована судом лише у разі вчинення особами, зазначеними у статті 2 цього Закону, тяжкого або особливо тяжкого злочину.
2. Ліквідація юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
3. У разі якщо юридична особа здійснює діяльність у галузі, що має стратегічне значення для безпеки держави, таке стягнення до неї не застосовується.
Стаття 8. Призначення стягнень за сукупністю корупційних правопорушень
1. За сукупністю корупційних правопорушень суд, застосувавши стягнення за кожне правопорушення окремо, визначає остаточне стягнення шляхом поглинання менш суворого стягнення більш суворим.
Стаття 9. Порядок провадження у справах стосовно юридичних осіб
1. Провадження у справах стосовно юридичних осіб здійснюється відповідно до цього Закону.
2. Провадження у справі ведеться прокурором, який направляв кримінальну справу до суду чи здійснював нагляд за законністю відмови в порушенні кримінальної справи або закриття справи стосовно осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
3. Провадження у справі починається з моменту складення прокурором відповідного протоколу.
4. Прокурор протягом п'яти робочих днів, але не пізніше шести місяців після виникнення підстав, передбачених у статті 10 цього Закону, складає протокол щодо юридичної особи і надсилає його до суду, а також юридичній особі.
5. У протоколі зазначаються:
дата і місце його складення;
прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, яка його склала;
назва юридичної особи, щодо якої складено протокол, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації;
підстави для порушення провадження у справі;
дата, місце та обставини вчинення корупційного злочину;
сума доходів та/або вартість майна, отриманих юридичною особою внаслідок вчинення злочину;
характер та розмір заподіяної шкоди, якщо така мала місце;
заходи щодо забезпечення можливої конфіскації, які необхідно застосувати до юридичної особи.
До протоколу додаються матеріали, необхідні для об'єктивного розгляду справи.
6. Протокол підписується особою, яка його склала.
Стаття 10. Підстави до порушення провадження у справі стосовно юридичних осіб
1. Провадження у справі стосовно юридичних осіб порушується за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, яким установлено винуватість фізичної особи у вчиненні будь-якого із злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України і зазначених у статті 2 цього Закону, або ухвали чи постанови про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 6, статтею 7, пунктами 1, 4 частини першої статті 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України.
2. Провадження у справі стосовно юридичних осіб порушується також у разі відмови в порушенні кримінальної справи щодо осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, з підстав, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України.
Стаття 11. Підсудність справ стосовно юридичних осіб
1. Справи стосовно юридичних осіб розглядаються місцевими загальними судами за місцем розгляду кримінальної справи щодо осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
2. У разі якщо кримінальна справа не порушувалася або була закрита, розгляд справи здійснюється судом, у районі діяльності якого зареєстровано юридичну особу або за місцезнаходженням юридичної особи.
3. Справи стосовно юридичних осіб розглядаються колегіально судом у складі судді і двох народних засідателів.
4. Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи щодо особи, обвинуваченої у злочині, вчиненому від імені та в інтересах юридичної особи, не має права розглядати справу стосовно юридичної особи.
Стаття 12. Особи, які беруть участь у розгляді в суді справи стосовно юридичної особи
1. Особами, які беруть участь у розгляді в суді справи стосовно юридичної особи, є:
представник юридичної особи;
прокурор.
2. За клопотанням прокурора, представника юридичної особи, а також за ініціативою суду, якщо це необхідно для об'єктивного розгляду справи, у розгляді в суді справи можуть брати участь інші особи, якщо їх участь буде визнана судом обов'язковою.
Стаття 13. Представник юридичної особи
1. Справа стосовно юридичної особи розглядається за участю її представника. За відсутності такого представника справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне повідомлення представника про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
У розгляді справи, в якій передбачено накладення стягнення у виді ліквідації юридичної особи, участь її представника є обов'язковою.
2. Представник юридичної особи має право:
знайомитися з матеріалами справи та робити з них виписки;
знайомитися з матеріалами кримінальної справи та робити з них виписки;
давати пояснення;
надавати докази та брати участь у їх дослідженні;
брати участь у судових засіданнях;
заявляти клопотання і відводи;
користуватися правовою допомогою;
виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача в разі неволодіння мовою, якою ведеться провадження;
оскаржувати застосування заходів щодо забезпечення провадження;
оскаржувати рішення суду у випадках та в порядку, встановлених законом.
Стаття 14. Прокурор
1. Прокурор має право:
брати участь у розгляді справи в суді;
заявляти клопотання, відводи;
давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи;
перевіряти правильність застосування заходів впливу за правопорушення;
оскаржувати рішення суду у випадках та в порядку, встановлених законом;

................
Перейти до повного тексту