З метою приведення цивільного процесуального законодавства Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Указами Президії Верховної Ради СРСР від 9 жовтня 1979 року "Про внесення змін і доповнень до законодавства Союзу РСР про цивільне судочинство" і від 29 червня 1979 року "Про державну пошлину" та дальшого його вдосконалення Президія Верховної Ради Української РСР

Внести до Цивільного процесуального кодексу Української РСР такі зміни і доповнення:

1. Доповнити Кодекс статтею 291-1 такого змісту:

"Стаття 291-1. Строки розгляду справи у касаційній інстанції

Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що надійшла за касаційною скаргою або протестом, у день, призначений судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено відповідно головою обласного, Київського міського суду в межах десятиденного строку, Головою Верховного Суду Української РСР або його заступниками - в межах місячного строку.

Про перенесення розгляду справи суд касаційної інстанції повідомляє осіб, які беруть участь у справі".

2. Статті 6, 21, 24, 64, 70, 95, 100, 114, 120, 122, 187, 229, 230, 308, 317, 320, 321, 330, 334, 335, 389, 415, 416, 419 і 428 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Здійснення правосуддя тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом

Правосуддя в цивільних справах здійснюється тільки судом і на засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин";

"Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи

Суддя, який брав участь у розгляді цивільної справи по першій інстанції, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в касаційному порядку або в порядку нагляду, а так само в новому розгляді справи по першій інстанції в разі скасування рішення, постановленого з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі у розгляді тієї ж справи по першій інстанції або в порядку нагляду.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку нагляду, не може брати участі в розгляді тієї ж справи по першій інстанції і в касаційному порядку.

Суддя, який брав участь у розгляді справи по першій інстанції, в касаційному порядку або в порядку нагляду в судовій колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, не може брати участі в розгляді цієї справи на Пленумі Верховного Суду Української РСР. Участь у розгляді справи на Пленумі не є перешкодою для участі судді в розгляді справи у складі судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР";

Судам підвідомчі:

1) справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і колгоспних правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, колгосп, міжколгоспне, державно-колгоспне підприємство, організація або їх об'єднання, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання адміністративних або інших органів;

справи по спорах, що виникають з договорів перевозки вантажів у прямому міжнародному залізничному і повітряному вантажному сполученні між державними підприємствами, установами, організаціями, кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями, з одного боку, і органами залізничного або повітряного транспорту, з другого боку, що випливають з відповідних міжнародних договорів;

2) справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, перелічені у статті 236 цього Кодексу;

3) справи окремого провадження, перелічені у статті 254 цього Кодексу.

Судам підвідомчі й інші справи, віднесені законом до їх компетенції.

Суди також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації";

"Стаття 64. Розмір державної пошлини

Кожна позовна заява, первісна і зустрічна, заява по переддоговірних спорах, заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в уже розпочатому процесі, заява (скарга) в справах окремого провадження оплачується державною пошлиною в таких розмірах:

1) при ціні позову до 20 карбованців - 30 копійок;

2) при ціні позову понад 20 до 50 карбованців - 50 копійок;

3) при ціні позову понад 50 до 500 карбованців - 2 проценти ціни позову;

4) при ціні позову понад 500 карбованців - 6 процентів ціни позову;

5) по спорах колгоспів, міжколгоспних, державно-колгоспних підприємств, організацій або їх об'єднань з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами і організаціями, а також між собою - 1 процент ціни позову, але не менше 10 копійок;

6) по позовах про розірвання шлюбу - 10 карбованців;

7) по позовах про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства, чи з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менш як три роки, - 30 копійок;

8) по позовах про зміну або розірвання договору найму жилих приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про звільнення майна від арешту і по інших позовах немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці), а також заяви (скарги) в справах окремого провадження - 30 копійок;

9) по переддоговірних спорах - 5 карбованців.

Касаційні скарги на рішення судів оплачуються державною пошлиною у розмірі 50 процентів ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (заяви у справі окремого провадження), а по майнових спорах - ставки, обчислюваної зі спірної суми.

За видачу копії документа, що є в справі, а також за повторну видачу копії судового рішення, ухвали та іншої постанови суду державна пошлина оплачується в розмірі 20 копійок.

Звільняються від сплати державної пошлини громадяни, підприємства, установи та організації за видачу їм документів у зв'язку з справами про стягнення аліментів.

Скарги на ухвали суду державною пошлиною не оплачуються";

"Стаття 70. Звільнення від сплати судових витрат

Від сплати судових витрат у доход держави звільняються:

1) позивачі-робітники і службовці - за позовами про стягнення заробітної плати та за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; колгоспники - за позовами до колгоспів про оплату праці та за іншими вимогами, зв'язаними з трудовою діяльністю;

2) позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію і промислові зразки;

3) позивачі - за позовами про стягнення аліментів;

4) позивачі - за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

5) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, що заподіяла шкоду, сум допомоги і пенсій, виплачених потерпілому, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги і пенсій;

6) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином;

7) громадяни - з касаційних скарг у справах про розірвання шлюбу;

8) органи прокуратури, а також органи державного управління, профспілки, державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації та окремі громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, з заявами до суду на захист прав та інтересів інших осіб;

9) фінансові органи - за подачу в суд заяв у справах окремого провадження;

10) громадяни, адміністративні органи і службові особи - по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин;

11) позивачі та відповідачі в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Суд або суддя, виходячи з майнового стану громадянина, вправі звільнити його від сплати судових витрат у доход держави";

"Стаття 95. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну своєї адреси та про причини неявки в судове засідання

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов'язані також повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення ними суду про причини неявки питання про розгляд справи вирішується за правилами статей 172, 173 цього Кодексу";

"Стаття 100. Цивільна процесуальна правоздатність

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки (цивільна процесуальна правоздатність) визнається за всіма громадянами СРСР незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, а також за державними підприємствами, установами, організаціями, колгоспами, іншими кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями, які користуються правами юридичної особи";

"Стаття 114. Оформлення довіреності на ведення справи в суді

Довіреності від імені державних підприємств, установ, організацій видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої ним службової особи і з прикладенням печатки підприємства, установи, організації.

Довіреності від імені колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій видаються за підписом службових осіб, уповноважених статутом (положенням), і з печаткою колгоспу, організації.

Письмові довіреності громадян посвідчуються нотаріально.

Громадяни можуть також посвідчити довіреність на ведення справи в суді на підприємстві, в установі, організації, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці - у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, - у виконавчому комітеті міської, селищної, сільської Ради народних депутатів; особи, які перебувають на лікуванні, - у відповідному лікувальному закладі.

Довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, можуть бути посвідчені начальниками місць позбавлення волі";

"Стаття 120. Процесуальні права прокурора

Здійснюючи нагляд за виконанням законів при розгляді цивільних справ у суді, прокурор користується процесуальними правами, зазначеними в статті 99 цього Кодексу, і, крім того, має право:

1) давати висновки з окремих питань, що виникають при розгляді справ, а також по суті справи в цілому;

2) підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист державних або громадських інтересів або прав та охоронюваних законом інтересів громадян, чи відмовлятись від них;

3) опротестовувати незаконні і необгрунтовані рішення, ухвали і постанови суду;

4) в межах своєї компетенції витребувати з суду будь-яку цивільну справу або категорію справ, по яких рішення, ухвала чи постанова набрали законної сили;

5) перевіряти законність звернення до виконання рішень, ухвал і постанов суду, опротестовувати незаконні дії судового виконавця;

6) вносити подання про перегляд рішень, ухвал і постанов суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та охоронюваних законом інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті. Судові витрати в такому разі оплачуються на загальних підставах";

"Стаття 122. Процесуальні права органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, організацій і окремих громадян, які захищають права інших осіб

Коли органи державного управління, профспілки, державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації і окремі громадяни починають справу в суді в інтересах інших осіб, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою.

Відмова зазначених органів і громадян від поданої ними заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав та охоронюваних законом інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи по суті. Судові витрати в такому разі оплачуються на загальних підставах";

"Стаття 187. Оголошення особистого листування і телеграфних повідомлень громадян

З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомлень особисте листування та особисті телеграфні повідомлення громадян можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими це листування і телеграфні повідомлення відбувалися. В противному разі таке листування і телеграфні повідомлення оголошуються та досліджуються у закритому судовому засіданні";

"Стаття 229. Підстави залишення заяви без розгляду

Суд залишає заяву без розгляду:

1) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи і можливість застосування цього порядку не втрачена;

2) якщо заяву подано недієздатною особою;

3) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) у випадку повторної неявки в судове засідання позивача чи обох сторін або неповідомлення ними про причини неявки на другий виклик (статті 172 і 173 цього Кодексу);

5) якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді.

"Стаття 308. Участь у касаційній інстанції представників громадських організацій і трудових колективів

До участі в розгляді справи в касаційному порядку за ухвалою суду допускаються представники громадських організацій і трудових колективів, які не є стороною в справі. При цьому, якщо вони брали участь у суді першої інстанції, повторних повноважень не потребується";

"Стаття 317. Ухвала касаційної інстанції

По справі, розглянутій у касаційному порядку, суд постановляє і проголошує ухвалу з додержанням правил, викладених у статтях 210 і 212 цього Кодексу";

"Стаття 320. Окремі ухвали касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції, виявивши під час розгляду справи в касаційному порядку окремі помилки, допущені судом першої інстанції, а також недоліки в роботі підприємств, установ, організацій і службових осіб, може разом з касаційною ухвалою постановити окрему ухвалу з приводу цих недоліків та помилок і надіслати її відповідним підприємствам, установам, організаціям, службовим особам або трудовим колективам, які зобов'язані в місячний строк повідомити суд про вжиті ними заходи.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення";

"Стаття 330. Суди, що розглядають протести

Справи в порядку нагляду розглядають:

1) президія обласного, Київського міського суду - за протестами Генерального прокурора СРСР, Голови Верховного Суду Української РСР, Прокурора Української РСР та їх заступників, голови обласного, Київського міського суду, прокурора області, прокурора міста Києва на рішення і ухвали районних (міських) народних судів та касаційні ухвали обласних судів, Київського міського суду;

2) судова колегія в цивільних справах Верховного Суду Української РСР - за протестами Генерального прокурора СРСР, Голови Верховного Суду Української РСР, Прокурора Української РСР та їх заступників - на рішення і ухвали районних (міських) народних судів, обласних судів, Київського міського суду, а також на постанови президій обласних судів, Київського міського суду;

3) Пленум Верховного Суду Української РСР - за протестами Генерального прокурора СРСР, Голови Верховного Суду Української РСР, Прокурора Української РСР та їх заступників - на рішення і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, а також за протестами Голови Верховного Суду СРСР та його заступників - на рішення, ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР, винесені як судом першої інстанції, в разі, коли вони суперечать законодавству Союзу РСР або порушують інтереси інших союзних республік";

"Стаття 334. Відкликання протесту

Службова особа, яка принесла протест у порядку нагляду, має право відкликати його до початку розгляду справи судом. Протест, принесений прокурором, може бути відкликаний також вищестоящим прокурором. Про відкликання протесту суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі. В ході розгляду справи протест не може бути ні відкликаний, ні змінений.

При розгляді справ у порядку судового нагляду застосовуються правила, викладені в статтях 301 - 307 цього Кодексу, з винятками і доповненнями, зазначеними в цій статті.

Справа за протестом на рішення, ухвалу, постанову, що набрали законної сили, розглядається в президії обласного. Київського міського суду не пізніш як через двадцять днів, а в судовій колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР - не пізніш як через один місяць з дня надходження справи з протестом.

Справи за протестами в порядку судового нагляду в президії обласного, Київського міського суду доповідає голова, заступник голови, член президії або член обласного, Київського міського суду, в судовій колегії в цивільних справах Верховного Суду Української РСР - Голова, заступник Голови або один з членів суду, а в Пленумі Верховного Суду Української РСР - Голова, заступник Голови або члени Пленуму, які раніше не брали участі в розгляді цієї справи.

Доповідач викладає обставини справи, рішення, ухвали і постанови в даній справі та зміст протесту.

Особи, які брали участь у справі та були повідомлені про час і місце розгляду справи, якщо вони з'явились в судове засідання, дають пояснення після доповіді справи.

У розгляді справи в порядку судового нагляду бере участь прокурор, який підтримує принесений ним або вищестоящим прокурором протест або дає висновок у справі, яка розглядається за протестом голови суду або його заступника";

"Стаття 389. Реалізація цінностей

Вилучені у боржника і передані на зберігання установам Державного банку СРСР валютні цінності, ювелірні та інші побутові вироби з золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом таких виробів оплачуються Державним банком СРСР або державним підприємством, установою чи організацією, яким передано ці цінності, за встановленими цінами. Облігації державних позик оплачуються державними трудовими ощадними касами";

"Стаття 415. Реалізація майна

Реалізація майна державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій провадиться в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

При ліквідації державного підприємства, установи, організації, колгоспу, іншої кооперативної організації, їх об'єднання, іншої громадської організації стягнення заборгованості провадиться в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР";

"Стаття 419. Наслідки невиконання рішення про поновлення на роботі

В разі затримки адміністрацією підприємства, установи, організації виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника суд, що постановив рішення, за заявою позивача виносить ухвалу про стягнення з підприємства, установи, організації середнього заробітку або різниці в заробітку за весь час з дня винесення рішення по день його виконання.

Шкоду, заподіяну виплатою працівникові грошових сум внаслідок невиконання рішення суду, може бути стягнено з службової особи, винної в невиконанні рішення про поновлення на роботі, за позовом підприємства, установи, організації або вищестоящого в порядку підлеглості органу, а також з ініціативи суду або за заявою прокурора. Розмір присуджуваних у цих випадках з службових осіб сум визначається законодавством про працю";

"Стаття 428. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором СРСР або Української РСР встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство Української РСР про цивільне судочинство, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору".

3. Частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

"Завданнями радянського цивільного судочинства є правильний і швидкий розгляд і вирішення цивільних справ з метою охорони суспільного ладу СРСР, соціалістичної системи господарства і соціалістичної власності, захисту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР і радянськими законами, та охоронюваних законом інтересів громадян, а також прав та охоронюваних законом інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій".

"У справах позовного провадження подаються позовні заяви, у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і в справах окремого провадження - скарги і заяви".

5. Частину другу статті 7 викласти в такій редакції:

"Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Народні засідателі користуються рівними правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і постановленні рішення".

6. Частини першу і другу статті 9 викласти в такій редакції:

"Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості.

Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати пояснення і показання, виступати на суді і заявляти клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом".

7. У статті 10:

а) частину другу доповнити словами "а також забезпечення таємниці усиновлення";

б) частину п'яту викласти в такій редакції:

"Слухання справи в закритому засіданні суду ведеться з додержанням усіх правил судочинства. Рішення судів у всіх випадках проголошуються прилюдно".

8. Частину третю статті 12 викласти в такій редакції:

"Обласні суди, Київський міський суд здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) народних судів даної області, міста Києва".

9. Частину першу статті 13 викласти в такій редакції:

"Відповідно до статті 14 Основ цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік нагляд за точним і однаковим виконанням законів Союзу РСР, союзних і автономних республік у цивільному судочинстві здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором Української РСР і нижчестоящими прокурорами".

10. Частину четверту статті 17 і частину другу статті 22 після слів "суддя" і "відвід судді" доповнити відповідно словами "або народний засідатель" і "або народного засідателя".

11. Частину другу статті 23 викласти в такій редакції:

"У разі відводу члена суду, народного засідателя або всього складу суду під час розгляду справи у Верховному Суді Української РСР, обласному, Київському міському суді справу розглядає той самий суд, але в іншому складі суддів".

12. У частині другій статті 25 слова "угодами" і "Всесоюзній торговій палаті" замінити відповідно словами "договорами" і "Торгово-промисловій палаті СРСР".

13. У статті 67 слова "залишення позову" замінити словами "залишення заяви".

14. У статті 69:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"Сплачена державна пошлина повертається за ухвалою суду або судді у випадках:

1) внесення пошлини в більшому розмірі, ніж потрібно за чинним законодавством;

2) відмови в прийнятті заяви;

3) повернення позивачу позовної заяви з підстав, передбачених статтею 139 цього Кодексу;

4) закриття провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 статті 227 цього Кодексу;

5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 статті 229 цього Кодексу";

б) доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту: