Відповідно до частин другої та четвертої статті 12 Закону України "Про енергетичну ефективність" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;

Примірний порядок використання економії коштів, що виникла в результаті функціонування системи енергетичного менеджменту в органі державної влади.

2. Органам державної влади, підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери їх управління, до 31 грудня 2024 р.:

запровадити та забезпечити функціонування систем енергетичного менеджменту відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою;

забезпечити надання Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження інформації про стан та результати запровадження систем енергетичного менеджменту за визначеною ним формою;

щодо будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні), забезпечити:

ініціювання проведення державної реєстрації речових прав на відповідні будівлі та права постійного користування земельними ділянками, на яких такі будівлі розташовані, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

виготовлення технічних паспортів таких будівель;

подання Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження інформації про виготовлення технічних паспортів;

проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель відповідно до статті 7 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".

Про функціонування систем енергетичного менеджменту інформувати кожного півріччя до 31 січня та до 31 липня Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження за визначеною ним формою.

2-1. Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури разом з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження провадити інформаційно-просвітницьку діяльність щодо запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту, впровадження та здійснення енергоефективних заходів.

3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування керуватися затвердженим цією постановою Порядком під час запровадження систем енергетичного менеджменту (у межах повноважень).

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

5. Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження подавати щопівроку до 20 лютого та до 20 серпня Кабінету Міністрів України інформацію про стан виконання цієї постанови, а також забезпечити інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства про стан виконання міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення показової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні рівня енергетичної ефективності.

1. Цей Порядок визначає механізм та принципи запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту і встановлює вимоги до:

1) етапів запровадження систем енергетичного менеджменту;

2) організаційної структури та механізму запровадження систем енергетичного менеджменту;

3) енергетичної політики та забезпечення її реалізації органами запровадження систем енергетичного менеджменту;

4) енергетичного планування, що здійснюється органами запровадження систем енергетичного менеджменту;

5) процедур реалізації обов’язкових повноважень щодо енергетичного планування, функціонування систем енергетичного менеджменту;

6) моніторингу та оцінки показників функціонування систем енергетичного менеджменту;

7) формування, ведення та оприлюднення національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, обміну інформацією з іншими електронними системами.

2. Терміни, які вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) відповідальний за систему енергетичного менеджменту - відповідальна за запровадження і функціонування системи енергетичного менеджменту посадова (службова) особа з числа керівників (їх заступників) органу запровадження системи енергетичного менеджменту, визначена відповідно до пункту 8 цього Порядку;

2) декларація енергетичної політики - документ, що визначає наміри органу запровадження системи енергетичного менеджменту щодо запровадження, забезпечення подальшого функціонування та розвитку системи енергетичного менеджменту, а також цілі функціонування системи енергетичного менеджменту;

3) енергетичний моніторинг (далі - енергомоніторинг) - процес збирання даних з вузлів комерційного, розподільного, технологічного обліку та інших засобів вимірювальної техніки, накопичення, обробки та відображення таких даних з метою аналізу ефективності споживання і виробництва енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

4) енергоменеджер - особа, яка реалізує повноваження щодо енергомоніторингу, енергетичного планування, функціонування системи енергетичного менеджменту, відповідальна за організацію ефективного використання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, і забезпечення реалізації енергоефективних проектів та заходів, здійснення заходів з розвитку відновлюваних джерел енергії або їх сукупності;

6) органи запровадження систем енергетичного менеджменту - органи державної влади, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління;

7) підрядна організація з енергетичного менеджменту - визначений відповідно до цього Порядку суб’єкт господарювання, відповідальний за запровадження та функціонування енергомоніторингу та системи енергетичного менеджменту;

8) система енергетичного менеджменту - система управління, що визначає енергетичну політику, цілі функціонування системи енергетичного менеджменту, проміжні цілі, спрямовані на досягнення цілей функціонування системи енергетичного менеджменту (далі - проміжні цілі), енергетичні завдання та управлінські рішення, спрямовані на їх досягнення, передбачає інформаційні, організаційні, кадрові, фінансові та технічні заходи щодо планування і управління ефективністю споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

9) система автоматизованого енергомоніторингу - інформаційно-комунікаційна система, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує введення, зчитування та автоматизоване збирання, зберігання, обробку, відображення даних щодо обсягів споживання, виробництва енергії (енергоносіїв) і комунальних послуг, параметрів повітряно-теплового режиму, рівня освітлення та інших даних, отриманих із засобів вимірювальної техніки, для цілей енергоменеджменту.

3. Інші терміни використовуються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Законах України "Про енергетичну ефективність", "Про енергетичну ефективність будівель", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про Фонд енергоефективності", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

4. Системи енергетичного менеджменту запроваджуються з метою:

1) формування енергетичної політики органу запровадження системи енергетичного менеджменту;

2) досягнення цілей сталого енергетичного розвитку органу запровадження системи енергетичного менеджменту;

3) сприяння досягненню цілей Національного плану дій з енергоефективності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1803 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 8, ст. 439), Оновленого національного визначеного внеску України до Паризької угоди, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 липня 2021 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 62, ст. 3956), Довгострокової стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1228 "Деякі питання стратегічного розвитку енергетичної ефективності будівель" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 13, ст. 843).

5. Основними завданнями системи енергетичного менеджменту є:

1) ефективне споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

2) раціональне використання коштів на оплату енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

3) планування та реалізація енергоефективних проектів і здійснення заходів, проектів і заходів з розвитку відновлюваних джерел енергії або їх сукупності (далі - проекти і заходи сталого енергетичного розвитку) органом запровадження системи енергетичного менеджменту та моніторингу результатів їх запровадження;

4) підвищення енергетичної ефективності та зменшення викидів парникових газів;

5) забезпечення сертифікації енергетичної ефективності будівель;

6) забезпечення показової ролі органів державної влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель.

6. Досягнення мети запровадження систем енергетичного менеджменту здійснюється органами запровадження систем енергетичного менеджменту шляхом розроблення та реалізації енергетичної політики і забезпечення енергетичного планування.

Енергетична політика органу запровадження системи енергетичного менеджменту визначається у декларації енергетичної політики, яка в тому числі визначає цілі функціонування системи енергетичного менеджменту.

Результатом функціонування механізму енергетичного планування є план діяльності системи енергетичного менеджменту (далі - план діяльності), яким визначаються проміжні цілі, та інші необхідні відомості.

7. Система енергетичного менеджменту охоплює такі сфери діяльності органу запровадження енергетичного менеджменту:

експлуатація та утримання будівель та споруд;

управління персоналом та провадження адміністративно-господарської діяльності;

публічні закупівлі енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари);

збір та внесення даних до бази даних будівель.

За рішенням керівника органу запровадження системи енергетичного менеджменту можуть бути визначені додаткові сфери діяльності органу запровадження системи енергетичного менеджменту, в тому числі щодо процесів та транспорту.

8. Керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту приймає рішення про запровадження системи енергетичного менеджменту та визначення відповідального за систему енергетичного менеджменту.

9. Керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту приймає рішення про вибір способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту в межах передбаченого фінансування з бюджетних і позабюджетних джерел, у тому числі проектів міжнародної технічної допомоги, та з урахуванням штатної чисельності та кількості будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту або підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління цього органу запровадження системи енергетичного менеджменту, шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на:

існуючі або спеціально створені структурні підрозділи органу запровадження системи енергетичного менеджменту з питань здійснення енергоефективних заходів (далі - структурний підрозділ енергоменеджменту), або на відповідну окрему його посадову (службову) особу (енергоменеджера), що фінансуються за рахунок бюджетних видатків на утримання такого органу запровадження системи енергетичного менеджменту;

підрядну організацію з енергетичного менеджменту - фізичну особу - підприємця або юридичну особу незалежно від форми власності, яка на постійній основі провадить діяльність із запровадження та забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту.

Підрядна організація з енергетичного менеджменту може обиратися підприємствами, установами та організаціями, крім державних органів, за рахунок власних коштів без залучення коштів державного бюджету з метою запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту.

Система енергетичного менеджменту незалежно від способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту повинна відповідати вимогам, установленим пунктами 15-24 цього Порядку.

10. У разі вибору способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту на структурний підрозділ енергоменеджменту або енергоменеджера:

1) відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує:

підготовку пропозицій щодо організаційної структури системи енергетичного менеджменту;

розроблення організаційно-розпорядчих документів, які регламентують запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту, в тому числі положень про структурні підрозділи, посадових інструкцій (змін до них) працівників структурного підрозділу енергоменеджменту (енергоменеджера), енергоменеджерів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту, інших осіб, задіяних в системі енергетичного менеджменту;

2) керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту затверджує організаційну структуру системи енергетичного менеджменту та організаційно-розпорядчі документи, які регламентують запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту.

11. У разі вибору способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на підрядну організацію з енергетичного менеджменту, визначену відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі":

1) підрядна організація з енергетичного менеджменту забезпечує:

запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту відповідно до цього Порядку;

дотримання політики відкритих даних, процедур обміну інформацією;

2) відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує:

наявність у договорі з підрядною організацією з енергетичного менеджменту гарантій права власності органу запровадження системи енергетичного менеджменту на продукти діяльності за договором з такою організацією та передачі органу запровадження системи енергетичного менеджменту всієї зібраної, накопиченої та обробленої інформації (в тому числі результатів аналізу) у машиночитному форматі після закінчення строку дії договору;

сталість функціонування системи енергетичного менеджменту в разі зміни підрядної організації, в тому числі отримання органом запровадження системи енергетичного менеджменту всієї інформації, передбаченої абзацом другим цього підпункту.

Для забезпечення належного функціонування системи енергетичного менеджменту підрядна організація з енергетичного менеджменту повинна мати спеціалізоване обладнання, зазначене у пункті 22 цього Порядку.

12. Визначений структурний підрозділ енергоменеджменту, енергоменеджер або відповідальний за систему енергетичного менеджменту (у разі покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на підрядну організацію з енергетичного менеджменту) забезпечує підготовку, а керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту - затвердження відповідних змін щодо визначення обов’язків та повноважень структурних підрозділів енергоменеджменту.

13. Під час запровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту органи запровадження системи енергетичного менеджменту керуються у своїй роботі:

ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання";

ДСТУ ISO 50004:2016 (ISO 50004:2014, IDT) "Системи енергетичного менеджменту. Настанова щодо запровадження, супровід та поліпшення системи енергетичного менеджменту", в тому числі під час прийняття рішень про розширення цілей та завдань систем енергетичного менеджменту понад обсяги, передбачені цим Порядком.

14. За рішенням органу запровадження системи енергетичного менеджменту може проводитися сертифікація відповідності системи енергетичного менеджменту національним стандартам. Така сертифікація є добровільною та проводиться органом з оцінки відповідності згідно із законодавством.

15. Під час підготовки пропозицій щодо організаційної структури системи енергетичного менеджменту кількість штатних одиниць структурного підрозділу енергоменеджменту визначається з урахуванням передбачення мінімум однієї штатної одиниці на 50 будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту або підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління цього органу запровадження системи енергетичного менеджменту.

У разі коли для забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту достатньо однієї штатної одиниці, обов’язки такої штатної одиниці можуть бути покладені на окрему посадову (службову) особу (енергоменеджера) та/або відповідного працівника існуючих структурних підрозділів органу запровадження системи енергетичного менеджменту, який здійснюватиме енергоефективні заходи.

У разі коли для забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту необхідно більше однієї штатної одиниці, створюється окремий структурний підрозділ енергоменеджменту.

За рішенням керівника органу запровадження системи енергетичного менеджменту обов’язки із забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту покладаються на посадових (службових) осіб розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту (енергоменеджерів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту).

16. Керівник структурного підрозділу енергоменеджменту безпосередньо підпорядковується відповідальному за систему енергетичного менеджменту.

17. Діяльність структурного підрозділу енергоменеджменту провадиться відповідно до затвердженого положення, яке повинне передбачати у тому числі такі функції:

1) енергетичне планування;

2) здійснення енергомоніторингу;

3) проведення поточного аналізу споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг органом запровадження системи енергетичного менеджменту, виявлення причини відхилень від норми та їх усунення;

4) здійснення контролю за технічним станом будівель;

5) здійснення контролю за здійсненням заходів та реалізацією проектів енергетичного розвитку;

6) розроблення пропозицій щодо здійснення заходів та реалізації проектів сталого енергетичного розвитку на наступний рік;

7) визначення потенціалу економії енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг в органі запровадження системи енергетичного менеджменту;

8) здійснення моніторингу, розрахунку і оцінки показників ефективності використання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

9) прогнозування споживання і виробництва енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

10) здійснення контролю за досягненням цілей функціонування системи енергетичного менеджменту та проміжних цілей;

11) підготовку і виконання передбачених законодавством процедур щодо забезпечення енергосервісу у відповідних будівлях (у разі наявності чинних енергосервісних договорів);

12) сприяння проведенню публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари), з дотриманням критеріїв енергоефективності;

13) забезпечення сертифікації енергетичної ефективності відповідно до Закону України "Про енергетичну ефективність будівель";

14) розроблення та запровадження інформаційних матеріалів та навчальних програм для працівників та відвідувачів органу запровадження системи енергетичного менеджменту, спрямованих на формування відповідального ставлення до споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

15) навчання працівників інших структурних підрозділів органу запровадження системи енергоменеджменту та енергоменеджерів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту;

16) розроблення та запровадження системи ощадного споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

17) підготовку до укладення договорів з підприємствами - постачальниками енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у межах затверджених лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

18) проведення розрахунку базових рівнів енергетичної ефективності;

19) інвентаризацію будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту або державних органів, установ, підприємств і організацій, які належать до сфери управління цього органу запровадження системи енергетичного менеджменту;

20) збір, внесення та актуалізацію в базі даних будівель відомостей щодо енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.

18. У разі вибору способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на окрему посадову (службову) особу (енергоменеджера) виконання функцій, передбачених пунктом 17 цього Порядку, покладається на таку особу.

19. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) разом із структурним підрозділом з питань організаційно-господарського (адміністративно-технічного) забезпечення на основі пропозицій та обґрунтувань розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту подає обґрунтовані пропозиції:

керівнику органу запровадження системи енергетичного менеджменту та структурному підрозділу з питань бюджетного планування - щодо здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;

фінансовому підрозділу органу запровадження системи енергетичного менеджменту - щодо перегляду встановлених лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у межах бюджетних призначень, спрямованих на оплату енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку.

20. Для забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту структурні підрозділи органу запровадження системи енергетичного менеджменту повинні забезпечувати виконання, зокрема, таких функцій:

1) структурний підрозділ з питань організаційно-господарського (адміністративно-технічного) забезпечення забезпечує збір та моніторинг інформації про споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг будівлями, що перебувають у володінні, користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту, та разом із структурним підрозділом енергоменеджменту забезпечує підготовку та виконання проектних та будівельно-монтажних робіт із реконструкції та капітального ремонту будівель у частині здійснення заходів та реалізації проектів сталого енергетичного розвитку, сприяє проведенню публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари), для забезпечення дотримання критеріїв енергоефективності;

2) структурний підрозділ з питань будівництва (інший структурний підрозділ, до повноважень якого належить виконання відповідних функцій) у разі розроблення проектної документації, завдання на проектування та під час будівництва узгоджує з керівником структурного підрозділу енергоменеджменту такі роботи та документи в частині здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку, закупівлі енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари), для забезпечення дотримання критеріїв енергоефективності;

3) фінансовий підрозділ, інший структурний підрозділ з питань бюджетного планування, який забезпечує планування видатків на функціонування органу запровадження системи енергетичного менеджменту, зокрема на енергію (енергоносії) та комунальні послуги:

виконує завдання з пошуку та залучення позабюджетних коштів з джерел, не заборонених законодавством, для здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;

під час підготовки проектів бюджету на відповідний бюджетний період у межах наявних фінансових ресурсів бере до уваги пропозиції щодо обґрунтованих лімітів з урахуванням заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку та вимог законодавства стосовно зменшення споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;

затверджує граничні обсяги лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у грошових показниках у розрізі кварталів, а в натуральних показниках - на рік.

21. Енергоменеджери розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту подають структурному підрозділу енергоменеджменту обґрунтовані пропозиції щодо:

здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;

перегляду встановлених лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у межах бюджетних призначень на відповідний бюджетний період.

22. Для органів запровадження системи енергетичного менеджменту із штатною чисельністю структурного підрозділу енергоменеджменту від чотирьох осіб організаційно-технічне забезпечення системи енергетичного менеджменту передбачає наявність спеціалізованого обладнання, а саме:

лазерного далекоміра;

реєстраторів значень (даталогерів) вологості та температури повітря з пристроєм зчитування даних;

реєстраторів значень (даталогерів) рівня CO2 з пристроєм зчитування даних;

цифрового анемометра;