1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про гуманітарну допомогу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 51, ст.451) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року № 860-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.300 № 2772-IV від 07.07.2005, ВВР, 2005, № 34, ст.442 № 856-V від 03.04.2007, ВВР, 2007, № 27, ст.360 № 1760-VI від 15.12.2009, ВВР, 2010, № 8, ст.62 № 4496-VI від 13.03.2012, ВВР, 2013, № 2, ст.4 № 5073-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.252 № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1190-VII від 08.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.871 № 426-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 30, ст.272 № 640-VIII від 16.07.2015, ВВР, 2015, № 39, ст.377 № 688-VIII від 15.09.2015, ВВР, 2015, № 46, ст.418 № 865-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.27 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 2008-VIII від 06.04.2017, ВВР, 2017, № 21, ст.248 № 2249-VIII від 19.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.43 № 2462-VIII від 19.06.2018, ВВР, 2018, № 39, ст.285 № 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320 № 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 1758-IX від 21.09.2021 № 2118-IX від 03.03.2022 № 2228-IX від 21.04.2022 № 2801-IX від 01.12.2022 № 2849-IX від 13.12.2022 № 3448-IX від 08.11.2023 )
( У тексті Закону слова "митними і податковими органами України", "митні органи", "митний орган України" та "державна податкова служба" в усіх відмінках замінено словами "органи доходів і зборів" у відповідному відмінку згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
( У тексті Закону слова "інвалід" та "дитина-інвалід" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю" та "дитина з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі, крім пункту 4 статті 15 "Прикінцеві положення" цього Закону, згідно із Законом № 2249-VIII від 19.12.2017 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяє гласності і прозорості цього процесу.
Стаття 1. Визначення термінів і понять
У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:
1) безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам гуманітарної допомоги;
2) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту;
3) донори гуманітарної допомоги (далі - донори) - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України або іноземної держави, та фізичні особи, що перебувають в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами;
4) заходи офіційного контролю - фітосанітарний контроль, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, що здійснюються згідно із законодавством України;
5) отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:
а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України "Про громадські об’єднання", - для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;
б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;
в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади - для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;
г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України";
ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації";
д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";
е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;
ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;
з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);
и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні;
6) набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є" пункту 5 цієї статті.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2772-IV від 07.07.2005, № 5073-VI від 05.07.2012, № 1190-VII від 08.04.2014, № 2530-VIII від 06.09.2018, № 1758-IX від 21.09.2021; в редакції Закону № 3448-IX від 08.11.2023 )
Стаття 2. Законодавство України про гуманітарну допомогу
Законодавство України про гуманітарну допомогу складається з Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", цього Закону, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5073-VI від 05.07.2012 )
Стаття 3. Підстави для здійснення гуманітарної допомоги, її розподілу, перерозподілу, передачі іншим набувачам
( Назва статті 3 в редакції Закону № 3448-IX від 08.11.2023 )
Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.
Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.
Зміна отримувача гуманітарної допомоги можлива лише за письмовим погодженням з донором такої допомоги, крім випадків, якщо таке погодження було надано донором під час його пропозиції про надання гуманітарної допомоги або передбачено правочином щодо здійснення гуманітарної допомоги.
( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 3448-IX від 08.11.2023 )
Отримувачі гуманітарної допомоги мають право здійснювати розподіл або перерозподіл гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донором. Набувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, визначені підпунктами "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є" пункту 5 статті 1 цього Закону, мають право здійснювати передачу одержаної від отримувача гуманітарної допомоги іншим набувачам за погодженням з отримувачем такої допомоги, наданим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з дотриманням її цільового призначення.
( Статтю 3 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3448-IX від 08.11.2023 )
У період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування Кабінет Міністрів України має право:
встановлювати спрощений порядок визнання допомоги гуманітарною за декларативним принципом, без прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим державним органом з питань гуманітарної допомоги;
розглядати та приймати рішення про розширення переліку отримувачів гуманітарної допомоги.
( Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3448-IX від 08.11.2023 )
Стаття 4. Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги
До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належать:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги приймають рішення за погодженням із митними органами, податковими органами, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я, у сфері економічного розвитку, державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Міністерством внутрішніх справ України, органами Національної поліції, Національним банком України чи його філіями (територіальними управліннями).
( Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 2228-IX від 21.04.2022 ) ( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, № 860-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 5463-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 5. Повноваження спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснює:
визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою;
контроль за отриманням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги;
( Абзац третій частини першої статті 5 в редакції Закону № 640-VIII від 16.07.2015 )
контроль за діяльністю Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, що діють у межах наданих їм цим Законом повноважень;
( Абзац четвертий частини першої статті 5 в редакції Закону № 1758-IX від 21.09.2021 )
забезпечення ведення автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
( Абзац п'ятий частини першої статті 5 в редакції Закону № 3448-IX від 08.11.2023 )
інші повноваження, визначені цим Законом.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють визнання гуманітарною допомогою для отримувачів та набувачів, місцезнаходження яких визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
( Абзац перший частини другої статті 5 в редакції Закону № 1758-IX від 21.09.2021 )
легкових автомобілів для забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для їх отримання, та транспортних засобів спеціального і спеціалізованого призначення (крім таксі та автомобілів інкасації) для забезпечення ними підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування;
( Абзац другий частини другої статті 5 в редакції Закону № 1758-IX від 21.09.2021 )
вантажів вагою до 5 тонн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вантажів вагою до 22 тонн, якщо вони складаються виключно з товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів епідемій, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, або призначених для подолання інших надзвичайних ситуацій, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
( Абзац частини другої статті 5 в редакції Закону № 1758-IX від 21.09.2021 )
контроль за отриманням, збереженням, складуванням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги, стосовно отримувачів такої допомоги, місцезнаходження яких визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
( Частина друга статті 5 в редакції Закону № 640-VIII від 16.07.2015 )
У разі незгоди отримувача гуманітарної допомоги або іноземного донора з рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій рішення приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
У випадках стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкої хвороби конкретних фізичних осіб центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, може встановлювати спрощений порядок надання та розподілу гуманітарної допомоги.
Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги забезпечують широку гласність у висвітленні через медіа всіх аспектів своєї діяльності щодо отримання, розподілу та використання гуманітарної допомоги.
Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги зобов’язані:
у день прийняття рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою розмістити його на своєму офіційному веб-сайті, що є підставою для його використання органами, які проводять заходи офіційного контролю щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги;
( Абзац другий частини шостої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою в день прийняття такого рішення;
( Частину шосту статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2801-IX від 01.12.2022 )
в одноденний строк після прийняття рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою направити таке рішення в електронній формі до інших державних органів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Абзац четвертий частини шостої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
( Абзац частини шостої статті 5 набирає чинності з 01.01.2016 - див. пункт 1 розділу II Закону № 865-VIII від 08.12.2015 )
( Статтю 5 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 865-VIII від 08.12.2015 )
За нерозміщення та/або несвоєчасне розміщення рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою на офіційному веб-сайті, а також за ненаправлення та/або несвоєчасне направлення рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою до митних органів, податкових органів та інших державних органів посадові особи спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги несуть відповідальність відповідно до закону.
( Статтю 5 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 865-VIII від 08.12.2015 )
( Стаття 5 в редакції Закону № 5463-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 6. Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг), визнаних гуманітарною допомогою
Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням таких особливостей.
( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5463-VI від 16.10.2012, № 640-VIII від 16.07.2015 )
Не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім:
автомобілів швидкої медичної допомоги, легкових автомобілів спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України, органів Національної поліції;
( Абзац другий частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015 )
транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. У такому випадку державні органи, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, мають статус отримувача гуманітарної допомоги, а з моменту використання таких транспортних засобів - статус набувача гуманітарної допомоги;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 640-VIII від 16.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2462-VIII від 19.06.2018; в редакції Закону № 3448-IX від 08.11.2023 )
транспортних засобів, призначених для перевезення більше восьми осіб, та автомобілів, обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення, що передаються для використання установам соціального захисту населення, надавачам соціальних послуг, внесеним до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу, закладам охорони здоров’я, реабілітаційним закладам незалежно від форми власності чи фізичним особам - підприємцям, які у встановленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та/або мають право на надання реабілітаційної допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, закладам охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони, закладам освіти, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни, а також транспортних засобів, призначених для Товариства Червоного Хреста України, його обласних і місцевих організацій із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України";
( Абзац четвертий частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 640-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 2249-VIII від 19.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018; в редакції Закону № 3448-IX від 08.11.2023 )
легкових автомобілів, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією для подальшої передачі особам з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством. У такому випадку зазначені органи виконавчої влади мають статус отримувача гуманітарної допомоги;
( Абзац п’ятий частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 640-VIII від 16.07.2015, № 3448-IX від 08.11.2023 )
транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (крім таксі, автомобілів інкасації) для підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад.
( Частину другу статті 6 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1758-IX від 21.09.2021 )
( Зміни до частини другої статті 6 див. в Законі № 5463-VI від 16.10.2012 )
До товарів гуманітарної допомоги спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги також можуть бути віднесені:
( Абзац перший частини третьої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 640-VIII від 16.07.2015 )
аудіо- та відеотехніка, призначена відповідно для сліпих і глухих, аудіо- та відеокасети з навчальними, соціальними, реабілітаційними програмами, інформацією з фізичної культури та спорту осіб з інвалідністю, програмами для формування здорового способу життя, з лекціями нобелівських лауреатів;
шоколад з начинкою та без неї, інші шоколадні вироби, що входять до новорічних і різдвяних подарунків, отриманих у термін за два місяці до відповідних свят;
меблі, що передаються виключно для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров’я та навчальним закладам, громадським організаціям осіб з інвалідністю, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, релігійним організаціям, що зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";
медико-соціальне обладнання та оснащення, що передається виключно реабілітаційним установам для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на надання реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності, за обов’язкової умови заборони його подальшого продажу.
( Зміни до частини третьої статті 6 див. в Законі № 5463-VI від 16.10.2012 )
Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, що встановлена Митним кодексом України, не справляється при ввезенні на митну територію України товарів гуманітарної допомоги.
На підставі рішення про надання гуманітарної допомоги отримувачам гуманітарної допомоги за межами України держава забезпечує донорам України повернення податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2772-IV від 07.07.2005, № 856-V від 03.04.2007; в редакції Закону № 4496-VI від 13.03.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 7. Порядок надходження та використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти
Зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги здійснюється без ліцензій (спеціального дозволу) Національного банку України за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, про визнання цих коштів гуманітарною допомогою на основі зазначеного іноземним донором напряму використання. У дорученні на перерахування коштів на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги має бути визначено напрям використання гуманітарної допомоги.
( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
Гуманітарна допомога у вигляді іноземної валюти, що зараховується на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги, не підлягає обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку і має бути використана виключно за цільовим призначенням.
Гуманітарна допомога у вигляді іноземної валюти не підлягає списанню у безспірному порядку з рахунків в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги уповноваженими на це органами.
Відсотки, які нараховуються на залишки коштів гуманітарної допомоги, мають статус гуманітарної допомоги і використовуються виключно за цільовим призначенням.
Надходження гуманітарної допомоги на рахунки в іноземній валюті здійснюється у спеціальному порядку, визначеному Національним банком України.
Використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги у межах цілей, визначених іноземним донором, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України.
Стаття 8. Митне оформлення вантажів з гуманітарною допомогою
Митне оформлення вантажів (товарів) без справляння плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, здійснюється митними органами за наявності рішення відповідних спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги про визнання таких вантажів (товарів) гуманітарною допомогою, а в період дії воєнного або надзвичайного стану, під час виникнення надзвичайної ситуації та протягом трьох місяців після їх припинення чи скасування - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

................
Перейти до повного тексту