Кабінет Міністрів України

Внести зміни до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 54, ст. 2180; 2009 р., N 52, ст. 1789, N 78, ст. 2640; 2010 р., N 19, ст. 829, N 32, ст. 1177, N 50, ст. 1625), виклавши його в редакції, що додається.

Регламент Кабінету Міністрів України (далі - Регламент) встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України (далі - Кабінет Міністрів), підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності.

Параграф 1. Основи діяльності Кабінету Міністрів

1. Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим і місцеві держадміністрації, спрямовує та координує діяльність зазначених органів.

2. Кабінет Міністрів є колегіальним органом, який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на засіданнях.

3. Діяльність Кабінету Міністрів спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою України (далі - Верховна Рада), вирішення питань державного управління у сферах, віднесених до його компетенції.

4. Кабінет Міністрів видає на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.

5. Кабінет Міністрів має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді.

Параграф 2. Відповідальність, підконтрольність і підзвітність

Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді у межах, передбачених у статтях 85 і 87 Конституції України.

Параграф 3. Взаємодія з громадськістю

Кабінет Міністрів інформує громадськість про свою діяльність, залучає громадян до процесу прийняття рішень з питань, що мають важливе суспільне значення.

Кабінет Міністрів залучає до прийняття рішень з питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, всеукраїнські профспілки, їх об'єднання та всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців.

Параграф 4. Організаційні засади діяльності

1. Кабінет Міністрів планує свою роботу на основі та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, для чого розробляє і затверджує щорічний план дій щодо виконання зазначеної Програми, основні напрями економічної політики України, розробляє і подає на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики та проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, проекти загальнодержавних програм, планує свою нормотворчу діяльність, у тому числі з розроблення проектів регуляторних актів.

2. Члени Кабінету Міністрів забезпечують його єдність та несуть відповідно до закону солідарну відповідальність за результати діяльності Кабінету Міністрів як колегіального органу виконавчої влади і особисто несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері державного управління.

3. Члени Кабінету Міністрів не можуть діяти всупереч позиції Кабінету Міністрів, оприлюднювати без згоди Прем'єр-міністра України (далі - Прем'єр-міністр) будь-яку інформацію про перебіг засідання Кабінету Міністрів та оцінку позицій, які висловлюються членами Кабінету Міністрів на засіданнях.

4. Кабінет Міністрів для забезпечення здійснення своїх повноважень утворює тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що діють відповідно до положень, які затверджуються Кабінетом Міністрів на підставі Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. N 599 "Питання консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 45, ст. 1511).

Параграф 5. Програма діяльності Кабінету Міністрів

1. Програма діяльності Кабінету Міністрів, у якій визначається стратегія його діяльності, розробляється на основі передвиборної програми Президента України та пропозицій членів Кабінету Міністрів. Програма діяльності Кабінету Міністрів розробляється на період здійснення його повноважень.

2. Кабінет Міністрів утворює робочу групу для розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів.

3. Члени Кабінету Міністрів подають робочій групі з розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів пропозиції, в яких зазначаються стратегічні цілі, пріоритети та завдання у відповідній сфері державного управління, наводяться орієнтовні фінансово-економічні розрахунки матеріальних і фінансових витрат, необхідних для виконання Програми, визначаються очікувані результати та строки виконання відповідних завдань.

4. Проект Програми діяльності Кабінету Міністрів після публічного обговорення розглядається на його засіданні за участю керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, народних депутатів України та затверджується постановою Кабінету Міністрів.

5. Програма діяльності Кабінету Міністрів подається до Верховної Ради разом із супровідним листом, підписаним Прем'єр-міністром, та проектом постанови Верховної Ради про її схвалення.

6. Програма діяльності Кабінету Міністрів одночасно з внесенням до Верховної Ради подається Президентові України.

Параграф 6. Безперервність діяльності

1. Кабінет Міністрів забезпечує безперервність своєї діяльності.

2. У разі припинення повноважень Кабінету Міністрів заступник міністра - керівник апарату міністерства забезпечує підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів щодо поточного стану справ у відповідній галузі та сфері діяльності із зазначенням основних показників розвитку галузі, переліку проблемних питань та пропозицій щодо виконання першочергових завдань на короткострокову перспективу для розгляду новопризначеним міністром. Згадані матеріали подаються Секретаріатові Кабінету Міністрів.

3. Узагальнена інформація, підготовлена за результатами аналізу інформаційно-аналітичних матеріалів, зазначених у пункті 2 цього параграфа, подається Секретаріатом Кабінету Міністрів новопризначеному Прем'єр-міністрові.

Параграф 7. Питання, що розглядаються на засіданні

1. На своїх засіданнях Кабінет Міністрів розглядає:

1) концептуальні засади реалізації державної політики;

2) питання щодо реалізації програм Президента України;

3) питання, що потребують нормативно-правового врегулювання актами Кабінету Міністрів;

4) питання організаційно-розпорядчого характеру, в тому числі кадрові питання, питання присудження премій та призначення стипендій Кабінету Міністрів;

5) законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів;

6) питання, що потребують врегулювання актами Президента України;

7) проекти урядових заяв, декларацій, директив, листів, звернень і меморандумів;

8) питання відзначення державними нагородами міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

9) питання нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів;

10) питання погодження списків кандидатур, зарахованих до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії, призначення на які здійснюється в установленому порядку Президентом України за поданням Кабінету Міністрів та Кабінетом Міністрів;

11) інші питання згідно з цим Регламентом.

2. Кабінет Міністрів заслуховує звіти (інформацію) керівників органів виконавчої влади про здійснення ними своїх повноважень та з окремих питань діяльності відповідних органів.

Параграф 8. Організація роботи членів Кабінету Міністрів

1. Організація роботи члена Кабінету Міністрів здійснюється згідно з тижневим графіком, який передбачає його участь у засіданнях Кабінету Міністрів, утворених Кабінетом Міністрів органів, колегій центральних органів виконавчої влади, у роботі Верховної Ради, міжнародних заходах, нарадах тощо.

2. Члени Кабінету Міністрів організовують свою роботу з урахуванням потреби в особистій участі у засіданнях Кабінету Міністрів та заходах, що здійснюються Кабінетом Міністрів.

3. Відпустки членам Кабінету Міністрів надаються за графіком, затвердженим Прем'єр-міністром. Питання щодо відрядження членів Кабінету Міністрів погоджуються Прем'єр-міністром.

4. Члени Кабінету Міністрів забезпечують узгодження та скоординованість своїх дій під час реалізації державної політики. Міністр, визнаючи домінуючу компетенцію інших міністрів у дорученій сфері державного управління і не допускаючи втручання у сферу їх відповідальності, не може ініціювати перед Кабінетом Міністрів установлення завдання іншому міністру, якщо для вирішення питання ним не було проведено спільні наради, робочі зустрічі, консультації тощо.

5. Пропозиції, підготовлені членами Кабінету Міністрів для розгляду на його засіданні, з питань, що належать до компетенції інших членів Кабінету Міністрів, вносяться до Кабінету Міністрів лише після спільного опрацювання та узгодження зазначених пропозицій.

6. У разі коли відповідно до прийнятого рішення підготовку матеріалів (виконання завдань) покладено на кількох міністрів, головним є міністр, визначений у переліку виконавців першим.

7. Згідно із Законом України "Про Кабінет Міністрів України" питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів представляють відповідні міністри. Питання діяльності центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів, - міністри, які спрямовують і координують діяльність таких органів.

Питання діяльності Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, Держкомтелерадіо та інших органів із спеціальним статусом у Кабінеті Міністрів представляє Прем'єр-міністр.

Параграф 9. Здійснення повноважень членами Кабінету Міністрів

1. Члени Кабінету Міністрів здійснюють свої повноваження відповідно до статей 42 - 44 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" за процедурами, визначеними цим Регламентом.

2. Прем'єр-міністр, керуючи роботою Кабінету Міністрів, дає доручення, які є обов'язковими для виконання, членам Кабінету Міністрів, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головам місцевих держадміністрацій.

У разі коли питання, що потребує вирішення, належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, доручення Прем'єр-міністра надається такому міністрові.

Доручення Прем'єр-міністра оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку.

Прем'єр-міністр, здійснюючи надані законом повноваження, проводить наради, робочі зустрічі та консультації з керівниками центральних органів виконавчої влади, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головами місцевих держадміністрацій, заслуховує інформацію керівників зазначених органів з окремих питань їх діяльності, надсилає їм офіційні листи.

Прем'єр-міністр:

вносить на розгляд Президента України подання шляхом надсилання листа за своїм підписом та завізований проект Указу Президента України про:

- призначення членів Кабінету Міністрів разом з відомостями, передбаченими частиною п'ятою статті 9 Закону України "Про Кабінет Міністрів України";

- призначення перших заступників та заступників міністрів, заступників міністрів - керівників апарату, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників разом з відомостями, передбаченими пунктом 9 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2010 р. N 1065 (Офіційний вісник України, 2010 р., N 90, ст. 3181);

вносить на розгляд Президента України за рішенням Кабінету Міністрів шляхом надсилання листа за своїм підписом подання про відзначення державними нагородами міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій разом із нагородним листом;

вносить на розгляд Президента України подання шляхом надсилання листа за своїм підписом та завізований проект Указу або розпорядження Президента України про призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій;

вносить на розгляд Кабінету Міністрів шляхом надсилання листа за своїм підписом подання щодо:

- призначення на посаду і звільнення з посади керівника Апарату Прем'єр-міністра;

- призначення на посаду і звільнення з посади Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів та його заступників;

- призначення на посаду і звільнення з посади керівників державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій, функції з управління якими здійснює Кабінет Міністрів, та їх заступників;

підписує після розгляду на засіданні Кабінету Міністрів листи-погодження стосовно призначення на посаду та звільнення з посади перших заступників, заступників, заступників голів - керівників апарату обласних, Севастопольської міської держадміністрацій, заступників, заступника голови - керівника апарату Київської міської держадміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади.

3. Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, здійснюючи надані законом повноваження, проводять за рішенням Кабінету Міністрів або за дорученням Прем'єр-міністра наради за участю керівників центральних органів виконавчої влади, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим та голів місцевих держадміністрацій, а також робочі зустрічі та консультації із зазначеними особами, надсилають їм офіційні листи.

Параграф 10. Виконання повноважень Прем'єр-міністра у разі його відсутності

1. У разі відсутності Прем'єр-міністра у зв'язку з відпусткою, закордонним відрядженням чи хворобою його повноваження виконує Перший віце-прем'єр-міністр України (далі - Перший віце-прем'єр-міністр) або Віце-прем'єр-міністр України (далі - Віце-прем'єр-міністр) згідно з визначеним Кабінетом Міністрів розподілом повноважень.

2. Відпустка Прем'єр-міністра оформляється розпорядженням Кабінету Міністрів.

3. Перший віце-прем'єр-міністр або Віце-прем'єр-міністр у разі відсутності Прем'єр-міністра виконує його повноваження, передбачені пунктами 1, 8-10 частини першої статті 42 Закону України "Про Кабінет Міністрів України". Перший віце-прем'єр-міністр у разі відсутності Прем'єр-міністра виконує також його повноваження, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 42 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

4. У разі відсутності Прем'єр-міністра з причин, зазначених у пункті 1 цього параграфа, рішення щодо визначення концептуальних засад реалізації державної політики та з інших питань, які мають важливе суспільне значення, Кабінетом Міністрів не приймаються.

Параграф 11. Документування діяльності

1. Для забезпечення документування діяльності Кабінету Міністрів використовуються печатка з його найменуванням та зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи і бланки, що виготовлені за зразками, затвердженими Керівником Секретаріату Кабінету Міністрів. Порядок використання зазначених печаток, штампів і бланків встановлює Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів.

2. Для забезпечення листування Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра під час здійснення ними своїх повноважень використовуються бланки листів Кабінету Міністрів.

Параграф 12. Забезпечення діяльності Кабінету Міністрів

1. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів, що діє на підставі Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів, яке затверджує Кабінет Міністрів.

2. Для забезпечення здійснення Прем'єр-міністром своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів утворюється Апарат Прем'єр-міністра.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів, зокрема, забезпечує:

1) підготовку проведення засідань Кабінету Міністрів;

2) діяльність Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра;

3) доведення до центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій актів Кабінету Міністрів, протокольних рішень Кабінету Міністрів та доручень Прем'єр-міністра.

4. Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів подає Прем'єр-міністрові для підписання прийняті Кабінетом Міністрів акти, а для візування - схвалені проекти законів та актів Президента України.

5. Секретаріат Кабінету Міністрів готує плани організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України, які подаються Керівником Секретаріату Кабінету Міністрів на розгляд Кабінету Міністрів.

Зазначені плани схвалюються на засіданні Кабінету Міністрів, що фіксується у протоколі засідання.

6. Документи, адресовані Кабінетові Міністрів, Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, реєструються у Секретаріаті Кабінету Міністрів, який опрацьовує їх та готує для розгляду і прийняття рішення Кабінетом Міністрів та зазначеними посадовими особами. Проекти актів Кабінету Міністрів після їх реєстрації вносяться до бази даних електронної комп'ютерної мережі.

Документи з питань, вирішення яких не належить до компетенції Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає протягом п'яти днів у встановленому порядку відповідним державним органам за належністю.

7. Документи з питань, підготовка до розгляду яких Кабінетом Міністрів, Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром потребує попереднього вивчення відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, Секретаріат Кабінету Міністрів у передбачених цим Регламентом випадках надсилає таким органам для підготовки висновків та внесення пропозицій.

8. У разі коли за результатами розгляду кореспонденції, що надходить до Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, потрібно надати відповідь за підписом зазначених посадових осіб, її проект готується з урахуванням того, що відповідь повинна бути надана в місячний строк, якщо інше не передбачено законодавством та цим Регламентом.

9. Документи, подані органами виконавчої влади на розгляд Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра з порушенням вимог цього Регламенту в частині їх підготовки та оформлення, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає протягом двох робочих днів для приведення у відповідність із зазначеними вимогами.

10. Секретаріат Кабінету Міністрів взаємодіє з Адміністрацією Президента України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

11. Для аналізу та підготовки матеріалів з питань, що розглядаються Кабінетом Міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів може запитувати у центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій необхідні матеріали.

12. Робота з документами, що надходять до Кабінету Міністрів, здійснюється в Секретаріаті Кабінету Міністрів відповідно до цього Регламенту, а також Порядку роботи з документами та організації діловодства в Секретаріаті Кабінету Міністрів, який затверджує Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів.

Параграф 13. Робота з документами, які містять інформацію з обмеженим доступом

Робота з документами, які надходять до Кабінету Міністрів і містять інформацію з обмеженим доступом, та з інформацією з обмеженим доступом, що створюється у Секретаріаті Кабінету Міністрів, проводиться відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", цього Регламенту і Порядку роботи з документами та організації діловодства в Секретаріаті Кабінету Міністрів.

Параграф 14. Скликання

1. Засідання Кабінету Міністрів скликає Прем'єр-міністр.

2. Засідання Кабінету Міністрів проводяться щосереди і розпочинаються о 10-й годині.

3. Прем'єр-міністр може прийняти рішення про скликання позачергового засідання Кабінету Міністрів.

4. За ініціативою Президента України або за рішенням Прем'єр-міністра можуть проводитися засідання Кабінету Міністрів з питань, які стосуються певної сфери, а також з питань реалізації програм Президента України.

Параграф 15. Кворум

1. Засідання Кабінету Міністрів вважається правоможним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів.

2. Члени Кабінету Міністрів беруть участь у засіданні Кабінету Міністрів особисто.

3. Член Кабінету Міністрів може бути відсутній на засіданні у разі відпустки, відрядження, а також через хворобу чи з інших поважних причин. Питання щодо своєї відсутності, зумовленої іншими поважними причинами, член Кабінету Міністрів узгоджує з Прем'єр-міністром.

4. У разі коли міністр не може бути присутній на засіданні Кабінету Міністрів, у засіданні бере участь з правом дорадчого голосу перший заступник міністра або заступник міністра (у разі введення посади). У разі відсутності зазначених осіб участь у засіданні Кабінету Міністрів бере заступник міністра - керівник апарату.

Параграф 16. Порядок денний

1. Пропозиції Прем'єр-міністрові щодо порядку денного засідання Кабінету Міністрів готує Секретаріат Кабінету Міністрів на підставі матеріалів, підготовлених для розгляду в порядку, встановленому розділами 4-7 цього Регламенту.

2. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів складається з таких розділів:

концептуальні засади реалізації державної політики;

акти законодавства;

кадрові питання;

звіти та питання контролю;

різне.

3. Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів подає Прем'єр-міністрові для схвалення проект порядку денного засідання Кабінету Міністрів разом з відповідними матеріалами до нього.

Параграф 17. Надання матеріалів

1. Схвалений Прем'єр-міністром проект порядку денного засідання Кабінету Міністрів та матеріали до нього Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає членам Кабінету Міністрів, іншим учасникам засідання не пізніше ніж за 24 години до початку засідання, а у разі проведення позачергового засідання надає їх до початку або в ході засідання. Матеріали з кадрових питань надаються учасникам засідання в день засідання перед його початком.

2. Проект порядку денного та матеріали до нього надсилаються Президентові України, Голові Верховної Ради, до Адміністрації Президента України та Апарату Верховної Ради у строк, визначений в пункті 1 цього параграфа.

3. Проект порядку денного засідання Кабінету Міністрів, а також включені до нього проекти актів Кабінету Міністрів, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов'язків громадян, розміщуються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів (Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади) не пізніше ніж за 24 години до початку засідання. Проекти актів, щодо яких залишилися неврегульовані розбіжності, розміщуються разом з інформацією про позицію заінтересованих органів, зауваження яких не враховано, із зазначенням мотивів.

Параграф 18. Учасники засідання

1. У разі коли в засіданні Кабінету Міністрів беруть участь Президент України та/або Голова Верховної Ради, головуючий оголошує про це на початку засідання.

2. У засіданні Кабінету Міністрів відповідно до закону можуть брати участь народні депутати України, Генеральний прокурор України або його заступник, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Голова Національного банку або його заступник, Голова Антимонопольного комітету та уповноважений Президентом України представник.

3. Кабінет Міністрів за пропозиціями членів Кабінету Міністрів визначає інших осіб, які беруть участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу (постійні учасники).

4. На засідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися у разі необхідності посадові особи, яких стосується обговорюване питання. Список таких осіб складає Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів з урахуванням пропозицій членів Кабінету Міністрів.

У засіданні Кабінету Міністрів під час розгляду питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, можуть брати участь уповноважений представник всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноважений представник всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

На засідання Кабінету Міністрів, на якому розглядається питання щодо призначення керівника територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, призначення керівника підприємства, установи, організації, запрошується голова відповідної облдержадміністрації, якому надається можливість вносити пропозиції з обговорюваного питання, робити застереження, давати пояснення.

5. Працівників Секретаріату Кабінету Міністрів, присутність яких необхідна на засіданні Кабінету Міністрів для організаційно-технічного забезпечення його проведення, визначає Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів.

6. Учасникам засідання та запрошеним особам забороняється приносити на засідання Кабінету Міністрів кіно-, відео- і фотоапаратуру та звукозаписувальну техніку, а також засоби зв'язку.

7. Питання щодо присутності на засіданні Кабінету Міністрів представників засобів масової інформації та проведення ними кіно-, відео- і фотозйомки, а також звукозапису вирішує Прем'єр-міністр.

8. Секретаріат Кабінету Міністрів забезпечує реєстрацію учасників засідання.

Параграф 19. Головування та затвердження порядку денного

1. На засіданнях Кабінету Міністрів головує Прем'єр-міністр, а в разі його відсутності - Перший віце-прем'єр-міністр.

2. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів затверджує Кабінет Міністрів.

3. За пропозиціями членів Кабінету Міністрів до порядку денного під час засідання Кабінету Міністрів можуть вноситися зміни, крім включення питань про розгляд проектів актів законодавства, за винятком тих, невідкладний розгляд яких пов'язаний із запобіганням виникненню аварії, катастрофи, стихійного лиха чи ліквідацією їх наслідків.

Параграф 20. Доповідачі

1. З питань, передбачених порядком денним, доповідають на засіданні члени Кабінету Міністрів.

2. За пропозицією члена Кабінету Міністрів з окремих питань на засіданні може доповідати керівник центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів, або інша посадова особа.

3. З питань заслуховування звітів (інформації) доповідають керівники органів виконавчої влади.

Параграф 21. Обговорення

1. Обговорення питань на засіданні Кабінету Міністрів здійснюється відповідно до порядку його проведення, який готується Секретаріатом Кабінету Міністрів для кожного засідання та узгоджується з Прем'єр-міністром.

2. За пропозицією головуючого рішення про прийняття акта Кабінету Міністрів або схвалення проекту закону чи акта Президента України може бути прийняте без обговорення, якщо у членів Кабінету Міністрів немає зауважень до нього.

3. Якщо у члена Кабінету Міністрів за результатами вивчення поданих для розгляду матеріалів виникли принципові зауваження і пропозиції до проекту акта, вони подаються у письмовій формі членам Кабінету Міністрів та іншим учасникам засідання під час обговорення.

4. Особи, запрошені на засідання, можуть вносити пропозиції з обговорюваного питання, робити застереження, давати пояснення.

5. Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.

Параграф 22. Прийняття рішень

1. Рішення Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів.

2. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

3. Головуючий на засіданні Кабінету Міністрів на підставі результатів обговорення та голосування оголошує про прийняте рішення.

4. Рішення за результатами розгляду проектів актів законодавства приймаються у порядку, встановленому пунктами 2 і 3 параграфа 55 цього Регламенту.

Параграф 23. Протокольні рішення

Кабінет Міністрів з окремих питань, вирішення яких не потребує прийняття актів Кабінету Міністрів, може приймати рішення, що фіксуються у протоколі засідання (протокольні рішення).

Параграф 24. Протокол засідання

1. За результатами засідання Кабінету Міністрів складається протокол, який є офіційним документом.

2. У протоколі засідання зазначаються прізвища та ініціали членів Кабінету Міністрів, а також інших посадових осіб, які взяли участь у засіданні, питання, що розглядалися, та рішення, прийняті за результатами розгляду.

3. Протокол засідання складає Секретаріат Кабінету Міністрів протягом однієї доби після завершення засідання.

4. Протокол засідання підписують головуючий і Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів.

5. Протокол засідання надсилається членам Кабінету Міністрів, Президентові України та Верховній Раді, а також іншим державним органам за переліком, який затверджує Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів.

6. Протокол засідання разом з оригіналами прийнятих актів Кабінету Міністрів, копіями схвалених проектів законів, актів Президента України, іншими документами та матеріалами, розглянутими на засіданні, передається для постійного зберігання до архіву.

Параграф 25. Стенографування

1. Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює стенографування засідання Кабінету Міністрів.

2. Стенограма засідання Кабінету Міністрів є внутрішнім робочим документом Кабінету Міністрів, що має конфіденційний характер, використовується лише для складення протоколу засідання і зберігається в установленому порядку разом з матеріалами засідання. Стенограма надається Президентові України, членам Кабінету Міністрів на їх запит.

Параграф 26. Закриті засідання

1. За рішенням Прем'єр-міністра може бути проведено закрите засідання Кабінету Міністрів.

2. У закритому засіданні беруть участь члени Кабінету Міністрів, а також особи, присутність яких необхідна для розгляду питання.

3. Підготовка матеріалів з питань, які розглядаються на закритому засіданні, допуск на засідання, оформлення протоколу та прийнятих актів здійснюються з дотриманням встановлених правил роботи із секретними документами або документами, які містять інформацію з обмеженим доступом.

Параграф 27. Порядок та строки доведення рішень

1. Акти Кабінету Міністрів надсилаються Секретаріатом Кабінету Міністрів заінтересованим центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, іншим державним органам, державним господарським об'єднанням, підприємствам, установам та організаціям не пізніше ніж протягом двох робочих днів з моменту їх підписання.

2. Протокольні рішення Кабінету Міністрів доводяться до виконавців у формі витягів з протоколу засідання протягом одного робочого дня з моменту підписання протоколу.

Параграф 28. Інформування громадськості

1. Секретаріат Кабінету Міністрів забезпечує інформування громадськості про рішення, прийняті на засіданні Кабінету Міністрів.

2. З метою інформування громадськості надаються прес-релізи, організовуються прес-конференції, брифінги членів Кабінету Міністрів, оприлюднюються відповідні матеріали у друкованих та електронних засобах масової інформації.

Параграф 29. Постанови

1. Акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов.

2. Постанови Кабінету Міністрів видаються з питань:

затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;

затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього.

Параграф 30. Розпорядження

1. Акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань:

схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;

затвердження державної цільової програми, плану заходів;

утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках;

передачі майна;

кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

Параграф 31. Набрання чинності

1. Постанова Кабінету Міністрів набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування.

Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях - Офіційному віснику України та газеті "Урядовий кур'єр".

2. Постанови Кабінету Міністрів або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом (з грифом "Таємно", "Цілком таємно", "Особливої важливості" або "Для службового користування"), не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо такими постановами не встановлено пізніший строк набрання ними чинності.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів набирає чинності з моменту його прийняття, якщо таким розпорядженням не встановлено пізніший строк набрання ним чинності.

4. Датою видання акта Кабінету Міністрів є дата його прийняття на засіданні Кабінету Міністрів.

5. Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає акти Кабінету Міністрів Мін'юсту на паперових та електронних носіях для включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

6. Акти Кабінету Міністрів розміщуються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів (Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади).

Параграф 32. Загальні вимоги

1. Проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

2. Проекти актів Кабінету Міністрів, що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України".

3. Проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. N 308 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 10, ст. 612).

4. Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів з кадрових питань готуються в установленому Кабінетом Міністрів порядку.

5. Проекти актів Кабінету Міністрів оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. N 870 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 36, ст. 2200).

Параграф 33. Головний розробник, розробник та заінтересовані органи

1. Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів.

2. Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

3. Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів з питань забезпечення його діяльності та організації діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів за дорученням Прем'єр-міністра здійснює Мін'юст або інше міністерство відповідно до компетенції для подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів відповідного проекту акта.

4. Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.

5. Проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань).

6. Під час опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів повинні бути вжиті вичерпні заходи для врегулювання розбіжностей (проведені узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі тощо).

7. До розроблення проекту акта Кабінету Міністрів можуть залучатися за згодою народні депутати України, науковці та інші фахівці, а також представники об'єднань громадян.

Під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів з питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, відповідний проект акта в обов'язковому порядку надсилається уповноваженому представнику всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженому представнику всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Параграф 34. Аналіз та розрахунки

1. Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів розробник аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначає предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання, передбачає правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень, а також робить прогноз результатів реалізації акта та визначає критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його реалізації.

2. Якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, розробник проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки.

3. Фінансово-економічні розрахунки під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів проводяться за методикою, що розробляється та затверджується Мінфіном.

Параграф 35. Опрацювання на відповідність законодавству Європейського Союзу

1. Проект постанови Кабінету Міністрів, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються правом Європейського Союзу, підлягає опрацюванню з урахуванням acquis communautaire.

2. Під час опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів розробник:

1) визначає:

сферу правового регулювання, до якої належить проект;

джерела acquis communautaire, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері;

положення джерел acquis communautaire, що повинні бути враховані в проекті;

2) обґрунтовує в разі необхідності недоцільність урахування положень джерел acquis communautaire та передбачає в проекті акта строк його дії.

3. Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів з урахуванням acquis communautaire відображаються розробником у довідці (додаток 1).

Параграф 36. Опрацювання на відповідність європейським стандартам у сфері дотримання прав людини

1. Проект постанови Кабінету Міністрів, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що зачіпає права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, підлягає опрацюванню з урахуванням положень зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини. При цьому розробник визначає:

чи містяться у проекті акта положення, що зачіпають права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;

яких положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосується проект акта.

2. Розробник забезпечує врахування у проекті акта Кабінету Міністрів положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів відображаються розробником у довідці (додаток 2).

Параграф 37. Процедура погодження

1. Розробник надсилає заінтересованому органу проект акта Кабінету Міністрів, завізований керівником органу, який є розробником, разом з пояснювальною запискою, а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів).

Якщо розробником проекту акта Кабінету Міністрів є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через міністра, проект надсилається заінтересованому органу лише після його погодження відповідним міністром.

Центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через міністра, надсилає завізований керівником органу проект акта Кабінету Міністрів разом з пояснювальною запискою, а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів) відповідному міністерству для його погодження міністром.

Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів міністр, що спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, доводить до відома розробника шляхом надсилання листа, до якого в разі відсутності зауважень додається також завізований ним проект акта. Позиція міністра може бути доведена до відома розробника через уповноважену ним особу шляхом надсилання листа за підписом такої особи.

У разі висловлення до проекту акта Кабінету Міністрів, поданого центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через міністра, зауважень і пропозицій, проект акта повертається розробнику для його доопрацювання та внесення в установленому порядку на розгляд міністра.

Порядок взаємодії міністерства та центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів, його погодження, а також погодження проектів актів, що надійшли від інших органів виконавчої влади, встановлюється міністром, що спрямовує та координує діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади, з урахуванням процедури, визначеної цим Регламентом.

2. Заінтересований орган зобов'язаний за зверненням розробника у визначений ним строк взяти участь в опрацюванні та погодженні проекту акта Кабінету Міністрів у частині, що стосується його компетенції.

3. Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів керівник заінтересованого органу доводить до відома розробника шляхом надсилання листа, до якого в разі відсутності зауважень додається завізований ним проект акта. Позиція керівника заінтересованого органу може бути доведена до відома розробника через уповноважену ним особу шляхом надсилання листа за підписом такої особи.

4. Заінтересований орган зобов'язаний чітко обґрунтувати свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів, а в разі потреби викласти окремі положення проекту у відповідній редакції.

5. Якщо заінтересованим органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, позиція такого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів погоджується відповідним міністром.

6. Якщо у позиціях розробника і заінтересованого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів є розбіжності, які не можуть бути врегульовані на рівні фахівців таких органів, керівник органу, який є розробником, та керівник заінтересованого органу зобов'язані особисто провести узгоджувальні процедури, передбачені пунктом 6 параграфа 33 цього Регламенту.

У разі коли розробником проекту акта або заінтересованим органом є Мін'юст, Мінекономрозвитку або Мінфін узгоджувальні процедури можуть бути проведені на рівні перших заступників або заступників керівників зазначених органів (у разі введення посад).

7. Для оперативного обміну інформацією під час опрацювання та погодження проекту акта Кабінету Міністрів розробник та заінтересовані органи використовують електронну пошту та інші засоби зв'язку.

Параграф 38. Строк погодження

Розробник визначає строк погодження проекту акта Кабінету Міністрів заінтересованими органами виходячи із складності та обсягу проекту з урахуванням строків виконання завдань, установлених актами законодавства, протокольними рішеннями Кабінету Міністрів.

Проект акта з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу погоджується заінтересованими органами невідкладно, але не довше двох днів.

Параграф 39. Погодження за вмовчанням

У разі коли заінтересований орган не висловив своєї позиції щодо проекту акта Кабінету Міністрів у визначений розробником строк з дотриманням процедури, передбаченої пунктом 3 параграфа 37 цього Регламенту, проект вважається погодженим без зауважень.

Параграф 40. Повторне погодження

1. Якщо в результаті врахування розробником зауважень заінтересованих органів проект акта Кабінету Міністрів або окремі його положення, погоджені іншими заінтересованими органами, зазнали змін, що суттєво змінюють проект акта Кабінету Міністрів, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.

2. У разі зміни керівника органу, який брав участь у підготовці поданого Кабінетові Міністрів проекту акта, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає такий проект розробникові для погодження (внесення) новопризначеним керівником.

Параграф 41. Інтереси регіонів

1. Проекти актів Кабінету Міністрів з питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць розробник погоджує з відповідними місцевими держадміністраціями, які у визначений розробником строк повідомляють йому про свою позицію в порядку, встановленому пунктом 3 параграфа 37 цього Регламенту.

2. Проекти актів Кабінету Міністрів з питань, що стосуються функціонування місцевого самоврядування чи інтересів територіальних громад, розробник надсилає відповідним органам місцевого самоврядування для ознайомлення та у разі надходження пропозицій від зазначених органів розглядає їх під час опрацювання таких проектів.

Параграф 42. Громадське обговорення

1. Розробник організовує громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов'язків громадян, а також проектів, які передбачають надання пільг, переваг окремим суб'єктам господарювання, делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, зокрема, організаціям недержавної форми власності.

2. Громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів проводиться відповідно до законодавства.

3. У разі проведення громадської антикорупційної експертизи розробник надає громадянам або об'єднанням громадян за їх зверненням проект акта з необхідними матеріалами, повідомляє про строки завершення його підготовки. Пропозиції, що надійшли в результаті проведення громадської антикорупційної експертизи, головний розробник розглядає під час опрацювання проекту.

Параграф 43. Зберігання матеріалів погодження

Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві розробника.

Параграф 44. Подання матеріалів Мін'юсту

1. Проект акта Кабінету Міністрів (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань) розробник подає Мін'юсту для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями) та довідками, зазначеними у пункті 3 параграфа 35 і пункті 3 параграфа 36 цього Регламенту.

2. Проект акта Кабінету Міністрів, який розробник подає Мін'юсту для проведення правової експертизи, обов'язково погоджується керівником юридичної служби відповідного органу.

Якщо розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, проект акта Кабінету Міністрів також обов'язково погоджується керівником юридичної служби відповідного міністерства.

Параграф 45. Проведення експертизи

Мін'юст під час проведення правової експертизи перевіряє проект акта Кабінету Міністрів на відповідність Конституції України, актам законодавства та чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (гендерно-правова експертиза), а в разі, коли проект акта належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, - на його відповідність acquis communautaire.

З метою виявлення у проекті акта Кабінету Міністрів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, надання рекомендацій стосовно їх усунення Мін'юст проводить антикорупційну експертизу.

Параграф 46. Висновок Мін'юсту

1. За результатами правової експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Мін'юст оформляє висновок за встановленою ним формою, невід'ємними частинами якого є висновки за результатами експертизи на відповідність проекту акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а в разі, коли проект акта належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, - на його відповідність acquis communautaire. Висновок підписує Міністр, а у разі його відсутності - перший заступник Міністра.

2. Мін'юст надсилає висновок розробникові в узгоджений з ним строк.

3. Висновок Мін'юсту в частині, що стосується експертизи на відповідність проекту акта Кабінету Міністрів acquis communautaire, повинен містити:

1) інформацію про:

належність проекту до пріоритетних сфер, визначених Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", та джерела acquis communautaire, які використовувалися розробником під час підготовки проекту;

відповідність проекту положенням джерел acquis communautaire, які використовувалися розробником під час його підготовки, із зазначенням неврахованих положень таких джерел;

порядок врегулювання в acquis communautaire відносин, які передбачається врегулювати в проекті;

2) оцінку повноти врахування розробником джерел acquis communautaire;

3) обґрунтування необхідності прийняття акта та строку його дії, подане розробником (у разі, коли проект повністю або частково не відповідає acquis communautaire);

4) резюме з питання відповідності проекту acquis communautaire;

5) пропозиції щодо можливих шляхів доопрацювання проекту (у разі потреби).

Параграф 47. Наслідки невідповідності законодавству

У разі коли за висновком Мін'юсту проект акта Кабінету Міністрів не відповідає Конституції та законам України, актам Президента України, рішення щодо такого проекту акта приймається на засіданні Кабінету Міністрів.

Параграф 48. Суб'єкти внесення

1. Проекти актів Кабінету Міністрів вносяться на розгляд Кабінету Міністрів головними розробниками - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Проекти актів, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, вносяться на розгляд Кабінету Міністрів відповідним міністром.

Центральні органи виконавчої влади забезпечують підготовку та подання відповідному міністрові матеріалів (виступів) до таких проектів актів для їх представлення на засіданні Кабінету Міністрів.

Проекти актів, підготовлені державними колегіальними органами, вносяться на розгляд Кабінету Міністрів міністерствами відповідно до їх компетенції.

2. Інші державні органи можуть порушувати перед міністерствами відповідно до їх компетенції питання щодо внесення на розгляд Кабінету Міністрів проектів актів Кабінету Міністрів. У такому разі міністерства забезпечують підготовку зазначених проектів актів із залученням представників відповідних державних органів.

Параграф 49. Порядок внесення

1. Проект акта Кабінету Міністрів візується керівником органу, який є головним розробником, або особою, що його заміщує, та вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом (додаток 3).

Проект акта Кабінету Міністрів обов'язково візує також керівник юридичної служби органу, який є головним розробником.

У разі коли міністерство очолює Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр, проект акта Кабінету Міністрів повинен бути завізований зазначеними посадовими особами.

2. У разі коли проект акта Кабінету Міністрів містить інформацію з обмеженим доступом, головний розробник проставляє на проекті, супровідному листі та інших документах, що додаються до нього, відповідний гриф обмеження доступу.

Параграф 50. Обов'язкові додатки

1. До проекту акта Кабінету Міністрів додаються:

1) пояснювальна записка (додаток 4), у якій викладаються підстава та мета розроблення проекту, результати аналізу проблеми, наводиться обґрунтування необхідності прийняття акта, зазначаються позиція заінтересованих органів та заходи, здійснені для врегулювання розбіжностей (якщо проект подано з розбіжностями), відомості про наявність або відсутність у проекті акта правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо визначення джерел покриття можливих втрат доходів або додаткових видатків бюджету, а також очікувані соціально-економічні результати реалізації акта. Якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, про це окремо зазначається в записці.

До пояснювальної записки додаються фінансово-економічні розрахунки, проведені відповідно до пунктів 2 і 3 параграфа 34 цього Регламенту, а також пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи проекту акта (у разі її проведення). Крім того, можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;

2) довідка про погодження проекту акта (додаток 5);

3) протокол узгодження позицій згідно з додатком 6 (у разі потреби);

4) висновок Мін'юсту (крім випадків, коли вноситься проект розпорядження Кабінету Міністрів з кадрових питань), до якого у разі проведення експертизи на відповідність проекту акта acquis communautaire додається офіційний переклад відповідних актів acquis communautaire на українську мову;

5) порівняльна таблиця, оформлена згідно з додатком 7 (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів);

6) проект акта та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру). При цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel.

2. До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері та концепції закону пояснювальна записка не додається, а замість неї вноситься політична пропозиція, яка готується відповідно до параграфа 56 цього Регламенту.

3. До проекту акта Кабінету Міністрів, що має важливе суспільне значення і стосується прав та обов'язків громадян, додається комунікативний план за формою згідно з додатком 11.

4. Висновок Мін'юсту до проекту акта Кабінету Міністрів, головним розробником якого є зазначене Міністерство, розробниками - центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра юстиції, не подається, а правові аспекти, зазначені у параграфі 45 цього Регламенту, відображаються у пояснювальній записці.

Параграф 51. Підписання документів

1. Супровідний лист, пояснювальну записку, довідку про погодження, протокол узгодження позицій до проекту акта Кабінету Міністрів підписує керівник органу, який є головним розробником, або особа, що його заміщує.

2. Факсимільне відтворення підпису керівника органу виконавчої влади за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на документах, що подаються Кабінетові Міністрів, не допускається.

3. Керівник органу, який є головним розробником, несе відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у довідці про погодження проекту акта.

Параграф 52. Експертиза та редагування

1. Секретаріат Кабінету Міністрів проводить експертизу (фахову і юридичну) поданого до Кабінету Міністрів проекту акта та здійснює його опрацювання (вносить поправки, пов'язані з приведенням у відповідність з правилами нормопроектувальної техніки, редагує його та у разі потреби узгоджує поправки з головним розробником). Порядок проведення експертизи проектів актів встановлює Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів.

2. Під час опрацювання проекту акта не допускається внесення поправок, які змінюють суть проекту або окремих його положень.

3. Під час проведення експертизи Секретаріат Кабінету Міністрів, зокрема:

1) перевіряє проект акта на відповідність Конституції та законам України, актам Президента України, чинним міжнародним договорам України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів, державним цільовим програмам, програмам Президента України, а також на узгодженість з актами Кабінету Міністрів та відповідність вимогам, установленим цим Регламентом;

2) вивчає достатність фінансово-економічних розрахунків;

3) перевіряє повноту узгодження із заінтересованими органами;

4) оцінює ефективність обраного способу нормативно-правового врегулювання проблеми, реалістичність прогнозних соціально-економічних та інших показників результативності реалізації акта;

5) аналізує регуляторний вплив проекту регуляторного акта;

6) аналізує результати експертизи на відповідність проекту акта acquis communautaire.

4. Якщо проект акта Кабінету Міністрів внесено до Кабінету Міністрів з порушенням вимог, установлених пунктом 5 параграфа 33, пунктами 5 і 6 параграфа 37, пунктом 1 параграфа 49, пунктами 1-3 параграфа 50, пунктами 1 і 2 параграфа 51 цього Регламенту, Секретаріат Кабінету Міністрів не пізніше ніж протягом двох робочих днів після надходження повертає його головному розробникові разом із супровідним листом за підписом Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів або одного з його заступників відповідно до розподілу обов'язків для приведення у відповідність із зазначеними вимогами.

5. З метою узгодження позицій членів Кабінету Міністрів стосовно внесеного на розгляд Кабінету Міністрів проекту акта, щодо якого є неврегульовані на рівні керівників органів виконавчої влади розбіжності, за рішенням Кабінету Міністрів або за дорученням Прем'єр-міністра такий проект розглядається на нараді у Першого віце-прем'єр-міністра за участю керівника органу - головного розробника, розробника та керівників заінтересованих органів виконавчої влади.

Параграф 53. Експертний висновок

За результатами експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Секретаріат Кабінету Міністрів оформляє експертний висновок (додаток 8).

Параграф 54. Строк опрацювання

1. Проект акта Кабінету Міністрів опрацьовується у Секретаріаті Кабінету Міністрів у строк, що становить не більш як 20 днів, виходячи з того, що він повинен бути розглянутий Кабінетом Міністрів, як правило, протягом одного місяця з дня його надходження.

2. У разі необхідності строк опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів може бути продовжено Керівником Секретаріату Кабінету Міністрів або його заступником відповідно до розподілу обов'язків, як правило, на один місяць з дня надходження такого проекту.

3. Тривалість опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів проекту акта Кабінету Міністрів, розробленого на виконання закону України чи указу Президента України, визначається з урахуванням строку, встановленого відповідним актом для прийняття Кабінетом Міністрів рішення.

Параграф 55. Розгляд на засіданні Кабінету Міністрів

1. Після опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів проект акта Кабінету Міністрів включається до порядку денного чергового засідання Кабінету Міністрів. До проекту акта, крім матеріалів, поданих головним розробником, додається також експертний висновок Секретаріату Кабінету Міністрів, який є обов'язковим для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів.

2. Акт Кабінету Міністрів приймається, якщо за результатами розгляду на засіданні до нього не висловлено зауважень.

3. Не ставиться на голосування рішення про прийняття акта Кабінету Міністрів, щодо якого під час обговорення на засіданні членами Кабінету Міністрів висловлено зауваження і пропозиції. Такий проект повертається головному розробникові для доопрацювання та повторного внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів. Якщо строк доопрацювання не визначено, проект вноситься не пізніше ніж через 10 днів після розгляду на засіданні.

4. Прийняті акти Кабінету Міністрів Прем'єр-міністр підписує в день проведення засідання. Акт, прийнятий Кабінетом Міністрів з поправками, оформляється у визначений ним строк виходячи з того, що такий акт повинен бути підписаний Прем'єр-міністром у період до проведення чергового засідання Кабінету Міністрів. В іншому разі рішення Кабінету Міністрів про прийняття акта скасовується, наслідком чого є повторний розгляд такого акта на засіданні Кабінету Міністрів.

5. Після підписання акта Кабінету Міністрів внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі виправлення орфографічних та стилістичних помилок, здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на засіданні Кабінету Міністрів.

Параграф 56. Політична пропозиція

1. Для вирішення питань суспільно-економічного життя, які потребують визначення концептуальних засад реалізації державної політики, пріоритетів та стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку, послідовності дій, вибору оптимальних шляхів і способів розв'язання проблеми, проведення реформ, розробляються політичні пропозиції щодо реалізації державної політики, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів за формою згідно з додатком 9.

2. Політична пропозиція вноситься на розгляд Кабінету Міністрів разом з концепцією реалізації державної політики у відповідній сфері.

3. До політичної пропозиції додаються перелік критеріїв, за якими оцінюється ефективність результатів її реалізації, та порядок проведення моніторингу реалізації (додаток 10), а також комунікативний план, у якому зазначаються заходи щодо висвітлення у засобах масової інформації відповідного рішення Кабінету Міністрів (додаток 11).

4. Політична пропозиція, подана з порушенням вимог цієї глави, підлягає поверненню у порядку, встановленому пунктом 4 параграфа 52 цього Регламенту.

5. Політична пропозиція береться за основу під час підготовки планів заходів, проектів законів та інших актів законодавства.

6. За результатами розгляду політичної пропозиції Кабінет Міністрів приймає розпорядження про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері. Проект такого розпорядження готується та подається на розгляд Кабінету Міністрів у порядку, встановленому главами 2-5 цього розділу.

7. Концепція реалізації державної політики у відповідній сфері базується на оптимальному варіанті розв'язання проблеми та містить такі розділи:

проблема, яка потребує розв'язання;

мета і строки реалізації концепції;

шляхи і способи розв'язання проблеми;

очікувані результати;

обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів.

Параграф 57. Концепція закону

1. Концепція закону розробляється та подається на розгляд Кабінету Міністрів з урахуванням вимог, установлених до розроблення та подання концепції реалізації державної політики у відповідній сфері.

2. Концепція закону подається на розгляд Кабінету Міністрів не пізніше ніж за два місяці до завершення строку, встановленого для розроблення закону.

Параграф 58. Концепція державної цільової програми

Концепція державної цільової програми розробляється та подається на розгляд Кабінету Міністрів відповідно до вимог, установлених Законом України "Про державні цільові програми".

Параграф 59. Суб'єкти внесення політичної пропозиції

Політичну пропозицію вносять на розгляд Кабінету Міністрів міністри.

Параграф 60. Реалізація політичної пропозиції

Міністерство протягом одного місяця після схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері розробляє та подає на розгляд Кабінету Міністрів план заходів щодо її реалізації.

Параграф 61. Звітування

Міністри подають Кабінетові Міністрів звіти про результати реалізації політичних пропозицій. Підготовка відповідних матеріалів здійснюється у порядку, встановленому параграфом 63 цього Регламенту.

Параграф 62. Рішення про заслуховування звіту

Рішення про заслуховування звіту (інформації) керівника центрального чи місцевого органу виконавчої влади, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - керівник органу) приймається на засіданні Кабінету Міністрів за пропозицією Прем'єр-міністра.

Параграф 63. Процедура підготовки матеріалів

1. Керівник органу, звіт (інформація) якого заслуховується на засіданні Кабінету Міністрів, подає у визначений строк письмову доповідь (додаток 12).

2. Письмова доповідь повинна містити результати всебічного аналізу, проведеного на підставі перевірених та документально підтверджених фактів, з об'єктивною оцінкою стану справ і підсумків діяльності (реалізації політичної пропозиції, актів законодавства, виконання завдань, здійснення повноважень тощо); за наявності негативних фактів - причини їх виникнення та заходи, що вживаються для виправлення становища.

3. Обсяг письмової доповіді не повинен перевищувати п'яти аркушів. До письмової доповіді можуть додаватися інформаційно-довідкові матеріали обсягом не більш як 20 аркушів.

Параграф 64. Опрацювання матеріалів звіту

Секретаріат Кабінету Міністрів за результатами аналізу письмової доповіді та інформаційно-довідкових матеріалів готує не пізніше ніж протягом одного тижня, а у разі, коли визначено дату заслуховування звіту, - в межах установленого строку для подання Прем'єр-міністрові інформаційно-аналітичні матеріали обсягом один-два аркуші та викладає свої пропозиції щодо рішення Кабінету Міністрів з цього питання.

Параграф 65. Щорічні звіти

Голови обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій подають у встановленому Кабінетом Міністрів порядку щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів звіти про результати діяльності очолюваних ними органів.

Параграф 66. Перспективні та поточні плани

1. Розроблення законопроектів, що подаються до Верховної Ради Кабінетом Міністрів у порядку законодавчої ініціативи, здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів законопроектних робіт, завдань, визначених законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем'єр-міністра.

2. Перспективний план законопроектних робіт строком на п'ять років розробляє Мін'юст відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів з урахуванням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, інших державних програм, концепцій реалізації державної політики та пропозицій центральних органів виконавчої влади.

Пропозиції центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, погоджуються такими міністрами.

3. Перспективний план законопроектних робіт затверджується Кабінетом Міністрів не пізніше ніж через три місяці після схвалення Верховною Радою Програми діяльності Кабінету Міністрів.

4. Орієнтовний план законопроектних робіт на рік формує Мін'юст з урахуванням поданих центральними органами виконавчої влади пропозицій.

5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації подають у разі необхідності пропозиції щодо формування планів законопроектних робіт центральним органам виконавчої влади, до компетенції яких належать питання, що передбачається врегулювати.

Параграф 67. Порядок формування планів

1. Центральні органи виконавчої влади подають Мін'юсту пропозиції до орієнтовного плану законопроектних робіт за встановленою формою не пізніше ніж до 1 жовтня поточного року.

2. Сформований Мін'юстом орієнтовний план законопроектних робіт подається для затвердження Кабінету Міністрів не пізніше ніж до 1 грудня поточного року.

3. У пропозиціях до перспективного та поточного планів зазначаються:

1) орієнтовна назва законопроекту;

2) проблема, яка потребує законодавчого врегулювання. Якщо проект закону є проектом регуляторного акта, про це зазначається окремо;

3) підстава для розроблення законопроекту;

4) строк внесення законопроекту до Кабінету Міністрів.

Параграф 68. Коригування орієнтовного плану

1. Мін'юст веде постійний облік законопроектів, розроблення яких передбачено новими завданнями, визначеними законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем'єр-міністра після затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт. Про такі законопроекти центральні органи виконавчої влади - головні розробники інформують Мін'юст щомісяця до 20 числа.

2. Про перелік законопроектів, зазначених у пункті 1 цього параграфа, Мін'юст інформує Кабінет Міністрів щомісяця.

Параграф 69. Звітування про виконання орієнтовного плану

Мін'юст на основі інформації центральних органів виконавчої влади, що подається ними до 10 січня, готує і подає до 31 січня Кабінетові Міністрів звіт про виконання орієнтовного плану законопроектних робіт за попередній рік.

Параграф 70. Процедура підготовки

1. Законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін'юстом, іншими центральними органами виконавчої влади з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради України, главами 2-5 розділу 4 цього Регламенту, та з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік готується Мінфіном з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України та відповідно до Основних напрямів бюджетної політики, порядок підготовки та внесення яких на розгляд Верховної Ради визначено статтею 33 Бюджетного кодексу України.

2. Проект закону, яким встановлюються нові або змінюються чинні норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 4 цього Регламенту.

3. Разом з проектом закону, що вноситься до Кабінету Міністрів, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 1 параграфа 50 цього Регламенту для проектів актів Кабінету Міністрів, а також:

1) проект постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;

2) перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

3) окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені в його перехідних положеннях.

У разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету в поточному бюджетному періоді, до проекту закону додається фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту додаються пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів стосовно скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості. Законопроект (крім проектів законів про Державний бюджет України, про внесення змін до Закону про Державний бюджет України, про ратифікацію міжнародних договорів України щодо одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених державним бюджетом) не має містити положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу і державних гарантій.

4. Супровідний лист до законопроекту повинен містити пропозицію щодо визначення кандидатури доповідача, який представлятиме проект у Верховній Раді.

5. Підготовка та подання Президентові України Кабінетом Міністрів законопроектів здійснюються відповідно до цього параграфа і з урахуванням вимог, передбачених Положенням про порядок роботи з законопроектами та іншими документами, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України, затвердженим Указом Президента України від 30 березня 1995 р. N 270.

6. Внесені до Кабінету Міністрів проекти законів опрацьовуються та розглядаються у порядку, встановленому главами 6 і 7 розділу 4 цього Регламенту.

7. У разі порушення вимог, передбачених пунктами 3 і 4 цього параграфа, а також з підстав, зазначених у пункті 4 параграфа 52 цього Регламенту для повернення проектів актів Кабінету Міністрів, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає проект закону головному розробникові для приведення у відповідність з установленими вимогами.

Параграф 71. Подання до Верховної Ради

Схвалений Кабінетом Міністрів проект закону візується Прем'єр-міністром і подається до Верховної Ради разом із:

супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра, в якому визначається доповідач, що представлятиме проект у Верховній Раді;

пояснювальною запискою за підписом керівника органу - головного розробника;

порівняльною таблицею (у разі подання законопроекту про внесення змін до чинного закону);

проектом постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;

переліком нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

окремим законопроектом про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені в його перехідних положеннях. У разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету в поточному бюджетному періоді, додається фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту додаються пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів стосовно скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості. Законопроект (крім проектів законів про Державний бюджет України, про внесення змін до Закону про Державний бюджет України, про ратифікацію міжнародних договорів України щодо одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених державним бюджетом) не має містити положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу і державних гарантій;

проектом закону та матеріалами до нього в електронній формі.

Параграф 72. Процедура підготовки

1. Проекти актів Президента України готуються центральними органами виконавчої влади відповідно до Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затвердженого Указом Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970, з дотриманням вимог глав 2-5 розділу 4 цього Регламенту, передбачених для проектів актів Кабінету Міністрів.

2. Внесені до Кабінету Міністрів проекти актів Президента України опрацьовуються та розглядаються у порядку, встановленому главами 6 і 7 розділу 4 цього Регламенту для проектів актів Кабінету Міністрів.

Параграф 73. Подання Президентові України

Схвалений Кабінетом Міністрів та завізований Прем'єр-міністром проект акта Президента України подається на розгляд Президента України разом із:

супровідним листом за підписом Прем'єр-міністра;

пояснювальною запискою до проекту акта за підписом керівника органу - головного розробника;

довідкою про погодження проекту акта, підписаною Керівником Секретаріату Кабінету Міністрів, із зазначенням посадових осіб, якими погоджено проект;

порівняльною таблицею (у разі подання проекту акта про внесення змін до чинного акта);

проектом акта та матеріалами до нього в електронній формі.

Параграф 74. Відкликання

1. У разі втрати актуальності або з інших причин Кабінет Міністрів за пропозицією члена Кабінету Міністрів може прийняти рішення про відкликання в установленому порядку внесеного проекту акта Президента України.

2. Звернення із зазначенням причини відкликання проекту акта подається Президентові України Прем'єр-міністром.

Параграф 75. Виконавці

Виконання законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра забезпечують міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Параграф 76. Взаємодія

Під час виконання акта законодавства, доручення Президента України та доручення Прем'єр-міністра орган виконавчої влади, визначений відповідальним за виконання, взаємодіє з іншими органами виконавчої влади.

Інформація про завдання, встановлені органам виконавчої влади у дорученнях Прем'єр-міністра, у разі потреби доводиться до відома інших державних органів шляхом надсилання їм копій таких доручень.

Параграф 77. Планування виконання

1. Для організації підготовки проектів актів законодавства, необхідних для забезпечення реалізації закону України та організації виконання указу Президента України, які містять завдання Кабінетові Міністрів, розробляється відповідний план (додаток 13) у порядку, встановленому пунктом 5 параграфа 12 цього Регламенту.

2. У плані зазначаються положення (завдання), відповідальність за реалізацію (виконання) яких покладена актом на Кабінет Міністрів, заходи з реалізації (виконання) зазначених положень (завдань), органи, відповідальні за виконання, строк виконання (у разі потреби).

Параграф 78. Строки

1. Завдання, щодо яких визначено строк виконання, виконуються в установлений строк. Якщо строк виконання завдання не зазначено, орган виконавчої влади, відповідальний за виконання, самостійно визначає строк і порядок виконання з урахуванням цілей та складності завдання.

2. У разі коли з об'єктивних причин виконати завдання у визначений строк неможливо, керівник органу виконавчої влади, відповідального за виконання, визначає можливий новий строк та до завершення встановленого строку повідомляє про це з викладенням відповідного обґрунтування Кабінетові Міністрів та іншим заінтересованим органам виконавчої влади.

3. Якщо за результатами проведеного Секретаріатом Кабінету Міністрів аналізу поданої інформації перенесення строку не матиме негативних наслідків, контроль за виконанням завдання здійснюється з урахуванням нового строку. В іншому разі рішення про перенесення строку приймає Прем'єр-міністр або за його дорученням Перший віце-прем'єр-міністр чи Керівник Секретаріату Кабінету Міністрів.

4. Питання щодо перенесення строків виконання завдань, визначених актами і дорученнями Президента України, вирішується відповідно до Положення про контроль за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України, затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 2002 р. N 155.

Параграф 79. Контроль та моніторинг

1. Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює:

1) контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів;

2) моніторинг виконання органами виконавчої влади актів Кабінету Міністрів, планів організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України, а також доручень Президента України та Прем'єр-міністра в частині дотримання строків, визначених для їх виконання.

2. Про результати контролю та моніторингу Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує Прем'єр-міністра.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів проводить аналіз поданих центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до прийнятих рішень інформації, звітів, статистичних показників з питань виконання актів Кабінету Міністрів, планів організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України, а також доручень Президента України та Прем'єр-міністра і готує відповідні матеріали і висновки для розгляду Прем'єр-міністром.

Параграф 80. Інформування

1. Органи виконавчої влади письмово інформують Кабінет Міністрів про виконання актів Кабінету Міністрів та встановлених ними завдань, а також планів, зазначених у параграфі 77 цього Регламенту, доручень Президента України та Прем'єр-міністра, якщо така вимога передбачена у зазначених документах.

2. Для підготовки узагальненої інформації, що подається Кабінетові Міністрів, на запит органу, відповідального за виконання акта Кабінету Міністрів або доручень Президента України та Прем'єр-міністра, інші заінтересовані органи виконавчої влади зобов'язані подати такому органові інформацію з питань, що належать до їх компетенції.

Параграф 81. Спрямування і координація

1. Кабінет Міністрів відповідно до Конституції та законів України спрямовує і координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. З цією метою Кабінет Міністрів:

1) визначає стратегічні цілі, пріоритети і першочергові завдання щодо реалізації державної політики у відповідній сфері;

2) визначає критерії оцінки ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади;

3) затверджує заходи, спрямовані на узгодження дій центральних органів виконавчої влади та об'єднання їх зусиль для виконання спільних завдань;

4) здійснює інші заходи.

2. Спрямування і координація діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюються Кабінетом Міністрів шляхом видання відповідних актів та прийняття протокольних рішень з окремих питань за результатами їх обговорення на засіданні Кабінету Міністрів.

3. Кабінет Міністрів заслуховує на своїх засіданнях звіти (інформацію) керівників центральних органів виконавчої влади про стан справ у відповідній сфері. Підготовка матеріалів з таких питань здійснюється у порядку, встановленому розділом 5 цього Регламенту.

Параграф 82. Здійснення інших повноважень

1. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" свої повноваження у відносинах з центральними органами виконавчої влади, видає акти з питань здійснення заходів щодо кадрового забезпечення центральних органів виконавчої влади та встановлення умов оплати праці і затвердження граничної чисельності працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

2. Проекти актів з питань, зазначених у пункті 1 цього параграфа, готують центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції у порядку, встановленому главами 2-5 розділу 4 цього Регламенту.

3. Кабінет Міністрів приймає відповідно до законодавства рішення з інших питань, пов'язаних із здійсненням його повноважень у відносинах з центральними органами виконавчої влади.

4. Повноваження Кабінету Міністрів у відносинах з центральними органами виконавчої влади, статус та особливості діяльності яких визначені окремими законами, здійснюються з урахуванням положень таких законів.

Параграф 83. Розгляд пропозицій та звернень

1. Центральні органи виконавчої влади самостійно в межах наданих їм повноважень виконують покладені на них завдання.

Центральні органи виконавчої влади, крім тих, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, вносять на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції лише з питань, передбачених у пункті 1 параграфа 7 цього Регламенту.

2. Керівник центрального органу виконавчої влади звертається до Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра лише у разі, коли вичерпано всі можливості для самостійного розв'язання проблеми в межах наданих йому повноважень.

3. Керівники центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, з питань, що потребують вирішення Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, звертаються до відповідного міністра для прийняття ним рішення щодо подальших дій.

4. У зверненні викладаються суть проблеми, розв'язання якої потребує участі Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра з відповідним обґрунтуванням, позиція заінтересованих органів із зазначеного питання, інформація про заходи, вжиті для розв'язання проблеми, пропозиції щодо визначення форми участі (проведення наради, консультацій тощо), а також у разі необхідності зазначаються органи (організації), які повинні взяти участь у розв'язанні проблеми.

5. Звернення центральних органів виконавчої влади опрацьовуються Секретаріатом Кабінету Міністрів та готуються для інформування Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра у тижневий строк з моменту їх надходження.

6. Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідних центральних органів виконавчої влади, з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів, звертаються до керівників таких органів для прийняття ними рішення щодо подальших дій.

7. Звернення, подані до Кабінету Міністрів з порушенням вимог пунктів 3 і 6 цього параграфа, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає протягом двох робочих днів керівникам відповідних органів, підприємств, установ та організацій без розгляду.

Параграф 84. Скасування актів

Кабінет Міністрів скасовує акти центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині у разі їх невідповідності Конституції і законам України, актам Президента України та актам Кабінету Міністрів шляхом прийняття відповідних розпоряджень. Проект такого розпорядження готує Мін'юст за дорученням Прем'єр-міністра.

Параграф 85. Взаємодія

1. Центральні органи виконавчої влади, взаємодіючи з Кабінетом Міністрів:

1) спрямовують свою діяльність на досягнення програмних цілей Кабінету Міністрів, забезпечують реалізацію державної політики у відповідній сфері та проводять постійний аналіз її ефективності, виконують покладені на них завдання, забезпечуючи цілісність та органічну єдність дій Кабінету Міністрів;

2) своєчасно інформують Кабінет Міністрів про результати своєї діяльності з вирішення важливих суспільно-економічних питань, а також з інших питань, що виникають у їх відносинах з Президентом України, Верховною Радою, іншими державними органами і стосуються компетенції Кабінету Міністрів;

3) регулярно інформують громадськість про стан виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, проводять роз'яснювальну роботу щодо змісту, цілей та механізму реалізації державної політики у відповідній сфері;

4) приймають в межах наданих повноважень рішення з питань, які мають важливе соціально-економічне значення і стосуються життєвих інтересів громадян, після консультацій з Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром;

5) забезпечують в установленому цим Регламентом порядку опрацювання матеріалів, що надходять від Кабінету Міністрів, з питань розгляду депутатських запитів, звернень, підготовки висновків до законопроектів, ініційованих народними депутатами України, і законів, що надходять на підпис Президентові України, та з інших питань;

6) супроводжують законопроекти під час їх розгляду у Верховній Раді у порядку, встановленому главою 2 розділу 11 цього Регламенту;

7) співпрацюють із Секретаріатом Кабінету Міністрів, у тому числі Апаратом Прем'єр-міністра, з питань, що виникають у їх відносинах з Кабінетом Міністрів і Прем'єр-міністром, проводять консультації стосовно процедури підготовки проектів актів законодавства та інших документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів, організації роботи з контролю виконання рішень Кабінету Міністрів, а також з інших питань, що регулюються цим Регламентом.

2. Якщо для підготовки документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів, або для вирішення інших питань, що належать до спільної компетенції, відповідно до прийнятого рішення залучається кілька центральних органів виконавчої влади, орган, визначений у переліку виконавців першим, є головним і взаємодіє з іншими органами в порядку, встановленому пунктом 6 параграфа 33 цього Регламенту.

Параграф 86. Здійснення повноважень у відносинах з державними господарськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями

1. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" свої повноваження у відносинах з державними господарськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями, видає, зокрема, акти з питань їх утворення, реорганізації та ліквідації, затвердження положень про такі об'єднання, підприємства, установи та організації (їх статутів), визначення розміру асигнувань на утримання та граничної чисельності працівників, призначення на посаду та звільнення з посади керівників і заступників керівників та застосування до них заходів дисциплінарної відповідальності.

2. Матеріали з питань, зазначених у пункті 1 цього параграфа, готують та подають на розгляд Кабінету Міністрів в установленому цим Регламентом порядку центральні органи виконавчої влади, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

3. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до законодавства свої повноваження щодо контролю за діяльністю державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій, зокрема:

1) визначає критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядок їх застосування;

2) установлює порядок здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

3) призначає позапланові ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності, які стосуються використання об'єктів державної власності;

4) визначає методику затвердження фінансових планів і обчислення обсягу доходів бюджету від управління державними корпоративними правами;

5) визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за діяльністю державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій;

6) затверджує в разі необхідності директиви суб'єктам природних монополій на переговори з іноземними суб'єктами господарювання.

4. Кабінет Міністрів приймає рішення з питань, пов'язаних із здійсненням координації діяльності державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій, за пропозиціями центральних органів виконавчої влади, відповідальних за реалізацію державної політики у відповідній сфері.

5. Керівники державних господарських об'єднань, підприємств, установ та організацій з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів, Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, звертаються до центральних органів виконавчої влади відповідно до їх компетенції для розгляду та прийняття ними рішення щодо подальших дій.

Звернення, подані з порушенням зазначеної вимоги, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає протягом двох робочих днів керівникам таких об'єднань, підприємств, установ та організацій без розгляду.

Параграф 87. Порядок взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим

1. Кабінет Міністрів здійснює свої повноваження у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції і законів України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим бере участь у виконанні загальнодержавних програм та здійсненні інших заходів загальнодержавного значення у разі, коли відповідні державні функції і повноваження делеговані Автономній Республіці Крим законами України.

2. Кабінет Міністрів координує діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим, пов'язану із здійсненням заходів щодо запобігання виникненню катастрофи, стихійного лиха, епідемії та епізоотії і ліквідації їх наслідків, забезпечення раціонального природокористування, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, безпечних і здорових умов життя населення, охорони пам'яток історії та культури, організації роботи у сфері освіти, науки і культури, фізичної культури та спорту, забезпечення правопорядку і громадської безпеки, реалізації спільних проектів у регіоні, а також вирішенням інших питань, що належать до компетенції виконавчих органів, за процедурою, передбаченою пунктом 2 параграфа 81 цього Регламенту для центральних органів виконавчої влади.

Параграф 88. Заслуховування звітів Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим

1. Кабінет Міністрів заслуховує звіти Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим з питань здійснення Радою міністрів державних функцій і повноважень. Підготовка матеріалів з таких питань проводиться у порядку, встановленому розділом 5 цього Регламенту.

2. У разі неналежного здійснення Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів має право звернутися до Президента України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про звільнення його з посади. Відповідне подання підписує Прем'єр-міністр на підставі рішення, що приймається на засіданні Кабінету Міністрів.

Параграф 89. Спрямування і координація діяльності місцевих держадміністрацій

1. Кабінет Міністрів спрямовує і координує діяльність місцевих держадміністрацій, для чого:

1) визначає пріоритети та першочергові завдання щодо реалізації державної політики;

2) затверджує програмні документи з питань регіонального розвитку;

3) затверджує заходи, спрямовані на узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та об'єднання їх зусиль для виконання спільних завдань;

4) затверджує типовий регламент місцевих держадміністрацій, рекомендаційний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих держадміністрацій і типові положення про них;

5) визначає критерії оцінки ефективності діяльності місцевих держадміністрацій;

6) здійснює інші заходи.

2. Спрямування і координація діяльності місцевих держадміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів за процедурою, визначеною пунктом 2 параграфа 81 цього Регламенту для центральних органів виконавчої влади.

3. Кабінет Міністрів заслуховує на своїх засіданнях інформацію та звіти голів місцевих держадміністрацій з питань їх діяльності. Підготовка матеріалів з таких питань здійснюється у порядку, встановленому розділом 5 цього Регламенту.

Параграф 90. Здійснення інших повноважень

1. Кабінет Міністрів, здійснюючи відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" свої повноваження у відносинах з місцевими держадміністраціями:

1) видає акти з питань визначення граничної чисельності працівників і фонду оплати їх праці, витрат на утримання місцевих держадміністрацій та їх апарату;

2) розглядає питання щодо погодження кандидатур заступників голів облдержадміністрацій;

3) подає Президентові України пропозиції щодо скасування:

актів місцевих держадміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства, з одночасним зупиненням їх дії;

актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства.

2. Проекти актів з питань, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього параграфа, готують центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції у порядку, встановленому главами 2-5 розділу 4 цього Регламенту.

3. Кабінет Міністрів відповідно до законодавства приймає також рішення з інших питань, пов'язаних із здійсненням своїх повноважень у відносинах з місцевими держадміністраціями.

Параграф 91. Моніторинг діяльності

Кабінет Міністрів визначає членів Кабінету Міністрів, відповідальних за взаємодію з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (далі - уповноважені представники Кабінету Міністрів). Завданням уповноважених представників Кабінету Міністрів є сприяння реалізації Радою міністрів Автономної Республіки Крим і місцевими держадміністраціями державної політики, виконанню ними Програми діяльності Кабінету Міністрів, інших державних програм у відповідних регіонах, інформування Кабінету Міністрів про результати діяльності зазначених органів.