Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про державні резерви" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок ведення Єдиного реєстру державних резервів та надання доступу до нього, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм ведення Єдиного реєстру державних резервів (далі - Реєстр резервів) та надання доступу до нього.

2. Реєстр резервів є єдиною державною інформаційно-комунікаційною системою, що містить відомості про запаси матеріальних цінностей державних резервів та забезпечує їх облік, узагальнення і формування звітності.

3. У цьому Порядку термін "реєстраційна справа" означає інформацію про Державне агентство з управління резервами, міністерство, інший центральний та місцевий орган виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, яким встановлені мобілізаційні завдання, про відповідального зберігача та резерванта та відомості про об’єкти Реєстру резервів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про державні резерви", "Про публічні електронні реєстри", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до них.

4. Держателем та адміністратором Реєстру резервів є Державне агентство з управління резервами, яке здійснює заходи із створення, впровадження, ведення та адміністрування Реєстру резервів, створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру резервів, відповідає за технічне та технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Реєстрі резервів, розроблення та забезпечення функціонування програмного забезпечення для моніторингу руху матеріальних цінностей державних резервів.

5. Реєстр резервів ведеться з метою:

1) обліку наявності запасів матеріальних цінностей державних резервів та їх руху;

2) накопичення інформації про наявність та використання складських і виробничих потужностей відповідальних зберігачів та резервантів.

6. Об’єктами Реєстру резервів є відомості про норми накопичення, обсяги поставок, закладення, зберігання, освіження, відпуску та списання матеріальних цінностей державних резервів за напрямами, про фактичні запаси матеріальних цінностей, наявність та використання складських і виробничих потужностей відповідальних зберігачів та резервантів.

7. Реєстр резервів ведеться державною мовою.

8. Публічними реєстраторами Реєстру резервів (далі - публічні реєстратори) є уповноважені посадові особи Державного агентства з управління резервами.

Створювачами інформації, що вноситься до Реєстру резервів (далі - створювачі), є уповноважені посадові або службові особи відповідальних зберігачів, резервантів, міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Користувачами Реєстру резервів є уповноважені посадові особи Мінекономіки, Державного агентства з управління резервами, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, які відповідно до Закону України "Про державні резерви" визначені балансоутримувачами матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (далі - користувачі).

9. Ведення Реєстру резервів передбачає:

1) внесення до Реєстру резервів інформації та її редагування (створення та редагування реєстраційних справ, обробка звітів про наявність матеріальних цінностей державних резервів (далі - звіти);

2) електронну інформаційну взаємодію та обмін даними з іншими реєстрами, базами даних, держателями (адміністраторами) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, що здійснюється з дотриманням вимог Законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про державну таємницю";

3) формування статистичних даних/звітів, що здійснюється на підставі інформації, внесеної до Реєстру резервів.

10. Діяльність, пов’язана із створенням, збереженням, обробкою інформації з обмеженим доступом, у тому числі інформації, що становить державну таємницю, а також захист інформації, що міститься в Реєстрі резервів, провадиться відповідно до Законів України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про державну таємницю" та "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".

11. Джерелом інформації Реєстру резервів є інформація, сформована створювачами шляхом подання публічним реєстраторам звітів, а також інформація, отримана шляхом електронної інформаційної взаємодії.

12. Створювачі за допомогою програмних засобів ведення Реєстру резервів формують звіти шляхом внесення до нього інформації про:

1) найменування балансоутримувача матеріальних цінностей державних резервів, відповідального зберігача та резерванта, а також їх місцезнаходження;

2) ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (для фізичних осіб - підприємців) відповідального зберігача та резерванта;

3) адресу місцезнаходження складських приміщень або виробничих площ відповідальних зберігачів та резервантів (резидентів);

4) наявність та використання складських і виробничих потужностей відповідальних зберігачів та резервантів (резидентів) матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

5) найменування матеріальних цінностей, закладених до державних резервів;

6) дату та номер укладених договорів відповідального зберігання або резервування матеріальних цінностей державних резервів, а також дату та номер укладених договорів про надання охоронних послуг, протипожежної безпеки та страхування, передбачених частиною першою статей 6 та 11 Закону України "Про державні резерви";

7) кількісні, якісні характеристики матеріальних цінностей державних резервів, кінцевий строк придатності (строк зберігання);

8) норми накопичення, обсяги поставок, закладення, зберігання, освіження, переміщення, відпуску та списання матеріальних цінностей державних резервів за напрямами;

9) фактичні запаси матеріальних цінностей, наявність та використання складських і виробничих потужностей відповідальних зберігачів та резервантів;

10) вартість за одиницю та загальну вартість матеріальних цінностей у гривнях без податку на додану вартість.

Звіти про наявність матеріальних цінностей державних резервів подаються створювачами за допомогою програмних засобів ведення Реєстру резервів публічним реєстраторам:

протягом одного дня під час закладання матеріальних цінностей державних резервів;

протягом одного дня після здійснення операцій з матеріальними цінностями державних резервів (відпуск, освіження, списання, переміщення);

щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом (для матеріальних цінностей державного матеріального резерву);

щороку до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом (для матеріальних цінностей мобілізаційного резерву).

13. Публічні реєстратори вносять до Реєстру резервів інформацію про:

1) складову державних резервів;

2) найменування балансоутримувача матеріальних цінностей державних резервів, відповідального зберігача та резерванта, а також їх місцезнаходження;

3) ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (для фізичних осіб - підприємців) відповідального зберігача та резерванта;