1. Схвалити концептуальні напрями реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, що додаються.

2. Міністерству фінансів разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, схвалених цим розпорядженням.

Реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, є пріоритетним завданням, визначеним Стратегією сталого розвитку "Україна-2020", схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, реалізація якого також передбачена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою Постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 р. № 1099-VIII, середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275, Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 23, ст. 659), Стратегією реформування державного управління України на 2016-2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474 "Деякі питання реформування державного управління України" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 55, ст. 1919).

Метою розвитку системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, є побудова на базі Державної податкової служби та Державної митної служби ефективної моделі здійснення заходів державної податкової та митної політики відповідно до плану, який передбачатиме впровадження в їх діяльність кращих світових практик з реалізації державної податкової та митної політики, удосконалення існуючих процедур, налагодження процесів інституціонального оновлення та розвитку функціональної спроможності виконання покладених завдань.

Реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, передбачається здійснювати за такими напрямами:

спільні напрями реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику:

оптимізація організаційної та функціональної структури;

удосконалення процедури адміністративного оскарження;

управління інформаційними системами та технологіями;

розвиток персоналу, реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи;

прозорість та контрольованість реформи;

напрями реформування в частині реалізації державної податкової політики:

стимулювання добровільної сплати податків, розвиток податкових сервісів;

управління ризиками, податковий контроль та аудит;

удосконалення роботи, спрямованої на погашення податкового боргу;

протидія розмиванню податкової бази та посилення функції аналізу трансфертного ціноутворення;

напрями реформування в частині реалізації державної митної політики:

сприяння безпеці та міжнародній торгівлі, включаючи спрощення та гармонізацію митних процедур;

сприяння ефективному справлянню митних платежів;

розвиток інфраструктури, електронних технологій та сервісів для міжнародної торгівлі;

захист суспільства, громадського здоров’я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї;

підвищення ефективності міжнародного митного співробітництва.

Оптимізація організаційної та функціональної структури передбачає:

запровадження ефективної організаційної структури, що побудована за функціональним принципом, відновлення управлінської вертикалі Державної податкової служби та Державної митної служби, спрямоване на якісне та вчасне виконання такими органами покладених на них обов’язків;

забезпечення підвищення аналітичної спроможності Державної податкової служби та Державної митної служби шляхом налагодження ефективного та своєчасного обміну інформацією, розширення використання інформаційних рішень, методів аналізу та обробки масивів даних, системи аналізу та управління ризиками в процесі виконання своїх функцій;

мінімізацію впливу людського фактору та автоматизацію процесів під час виконання стандартизованих оперативних завдань, концентрацію ресурсів на інтелектуальних методах контролю і запобігання порушенням у сфері податкового та митного законодавства;

перегляд підходів до системи добору кадрів, розвитку вмінь та навичок співробітників, їх стимулювання і заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов’язків, які ґрунтуються на найкращих світових практиках. Пріоритизація кадрової політики на долученні кваліфікованих фахівців, вихованні працівників у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій та співробітників, задіяних у розробленні та застосуванні інтелектуальних методів контролю і запобіганні порушенням у сфері податкового та митного законодавства;

систематизацію та аналіз функцій ДФС і виважений підхід під час їх перерозподілу;

розділення сервісної та правоохоронної функцій Державної податкової служби. Передача правоохоронної функції органу з розслідування фінансових злочинів - центральному органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування;

усунення дублювання функцій, пов’язаних з боротьбою із злочинами у сфері фінансів, органів, що реалізують державну податкову та митну політику, правоохоронних органів та органу з розслідування фінансових злочинів після утворення такого органу;

розвиток стратегічного управління в Державній митній службі та Державній податковій службі.

Удосконалення процедури адміністративного оскарження передбачає:

запровадження ефективного механізму розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку;

впровадження системи моніторингу результативності розгляду судами податкових спорів, що пройшли процедуру адміністративного оскарження;

моніторинг і систематизацію результатів розгляду податкових спорів в адміністративному та судовому порядку і доведення їх до відома інших підрозділів Державної митної служби та Державної податкової служби з метою уніфікації підходів до адміністрування податків, зборів, платежів.

Управління інформаційними системами та технологіями передбачає:

забезпечення безперебійної роботи та спільного доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем, баз даних та інших інформаційних ресурсів, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства новоутвореними Державною митною службою та Державною податковою службою;

запровадження політики управління інформаційно-телекомунікаційною системою, яка повинна передбачати прийняття середньострокової та довгострокової стратегії розвитку такої системи, державний нагляд за нею, забезпечення функціонування центрального та регіональних підрозділів інформаційно-телекомунікаційної системи, а також базуватися на результатах моніторингу потреб користувачів;

розвиток перспективної архітектури інформаційно-телекомунікаційної системи, визначення стандартів та документації інформаційно-телекомунікаційної системи, забезпечення інтеграції і сумісності всіх її компонентів і підсистем, у тому числі під час поділу ДФС на Державну митну службу та Державну податкову службу;

запровадження операційної політики інформаційно-телекомунікаційної системи, що повинна забезпечити створення такої системи, яка буде функціональною, зручною для використання, захищеною, передбачатиме інструкцію для користувачів та підлягатиме регулярному аудиту;

забезпечення функціонування автоматизованої системи митного оформлення та обмін електронними документами за міжнародними моделями даних (EU Customs Data Model);

забезпечення доступу Державної митної служби та Державної податкової служби до баз даних інших органів виконавчої влади (МВС, Держстат, органи державної виконавчої служби тощо) для більш оперативного та ефективного виконання своїх функцій;

забезпечення технічного та криптографічного захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, баз даних та інших інформаційних ресурсів із впровадженням комплексних систем захисту інформації та криптографічних засобів під час обміну інформацією та доступу до баз даних інших органів виконавчої влади, проведення контрольних процедур щодо дотримання законодавства із захисту інформації та моніторингу щодо протидії кіберзагрозам через центри реагування на кіберінциденти.

Розвиток персоналу, реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи передбачають:

аналіз та перегляд завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців Державної митної служби та Державної податкової служби, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", з урахуванням, зокрема, ключових показників ефективності, встановлених Мінфіном для податкових та митних органів, і планів розвитку організації та запровадження системи моніторингу їх виконання;

розроблення та запровадження комплексної системи заходів мотивації та заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов’язків;

забезпечення комплексного оцінювання використання робочого часу, результатів службової діяльності та виконання ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців Державної митної служби та Державної податкової служби, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В";

реалізацію вимог Закону України "Про державну службу" щодо побудови системи оплати праці працівників Державної митної служби та Державної податкової служби з урахуванням результатів оцінювання службової діяльності державних службовців, а також особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;

проведення на постійній основі внутрішньої оцінки рівня задоволеності персоналу умовами праці;

визначення чітких прав, обов’язків та відповідальності працівників Державної митної служби та Державної податкової служби, в тому числі за шкоду, заподіяну своїми неправомірними діями платникам податків;

розроблення стратегії навчання та перепідготовки, що базуватиметься на законодавстві, національних та міжнародних стандартах; оцінку потреб у навчанні, підготовку планів, визначення цільових груп та методів навчання, підбір викладачів, технічного оснащення та баз для проведення навчання, функціонування навчального центру; запровадження контролю за обґрунтованістю формування навчальних груп, а також практичним використанням співробітниками, які пройшли навчання, отриманих знань і навичок;

координацію та спрямування підрозділів внутрішньої безпеки Державної митної служби та Державної податкової служби Мінфіном; перегляд підходів у роботі та оцінки ефективності роботи співробітників підрозділів внутрішньої безпеки Державної митної служби та Державної податкової служби в напрямі боротьби з корупцією та запобігання її проявам; включення до ключових показників результативності співробітників підрозділів внутрішньої безпеки оцінки ефективності налагодження та розвитку внутрішніх процесів Державної митної служби та Державної податкової служби в частині здійснення заходів із запобігання проявам корупції;

запровадження автоматизованих аналітичних платформ, що проводять збір інформації, її аналіз, виявлення корупційних ризиків; забезпечення можливості подання інформації про можливі порушення в діях співробітників Державної митної служби та Державної податкової служби з використанням усіх наявних засобів: особисто, засобами телефонного зв’язку, а також через Інтернет;