1. Затвердити Комплексну програму розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки (додається).

2. Мінфіну передбачати під час розроблення проекту державного бюджету на відповідний рік видатки на фінансування Програми, затвердженої цим розпорядженням, у межах реальних можливостей бюджету.

Ця Комплексна програма розроблена відповідно до завдань, покладених на МНС Законами України "Про Цивільну оборону України", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про пожежну безпеку", іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, і з урахуванням положень Комплексної програми створення Єдиної національної системи зв'язку України.

Розв'язання завдань із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій неможливе без сучасної системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС.

На цей час основою системи зв'язку є комплекс взаємозв'язаних стаціонарних і рухомих вузлів зв'язку пунктів управління МНС, розроблених і виготовлених для Збройних Сил колишнього СРСР, які потребують заміни, і каналів (ліній) Єдиної національної системи зв'язку (далі - ЄНСЗ). Система зв'язку побудована за принципом використання каналів, що належать МНС, та каналів (трактів, потоків) мережі загального користування ЄНСЗ як комутованих, так і некомутованих.

Автоматизовані системи централізованого оповіщення побудовані за принципом автоматичного відбору постійно діючих каналів (ліній) зв'язку ЄНСЗ. Апаратура оповіщення, яка використовується у загальнодержавній, регіональних та спеціальних системах оповіщення, вичерпала ресурс експлуатації і знята з виробництва. Ремонтні комплекти використано повністю. Через надмірні строки експлуатації збільшується кількість технічних несправностей.

З упровадженням на деяких напрямах зв'язку ЄНСЗ сучасних цифрових телекомунікаційних систем використання застарілих зразків апаратури оповіщення за аналоговим принципом стало неможливим.

Підрозділи зв'язку та підрозділи, які здійснюють заходи з технічного захисту інформації, не забезпечені спеціальною технікою для оперативного виявлення засобів технічної розвідки і контролю за рівнем захищеності, технічними засобами захисту інформації.

Таким чином, функціонування системи зв'язку, оповіщення та інформатизації малоефективне, а у деяких випадках і неможливе через:

невідповідність аналогової відомчої мережі зв'язку МНС сучасним вимогам та принципам побудови телекомунікаційної мережі загального користування;

відсутність можливості використання мереж супутникового і стільникового рухомого зв'язку, автоматизації процесів управління;

застарілість загальнодержавної, регіональних, спеціальних і локальних систем централізованого оповіщення;

недостатній рівень інформаційно-аналітичної підтримки заходів, пов'язаних із запобіганням і ліквідацією надзвичайних ситуацій та пожеж;

недосконалість забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом на об'єктах інформаційної діяльності, що створює загрозу її просочення.

Виконання цієї Комплексної програми забезпечить підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, удосконалення та розвиток телекомунікаційної інфраструктури, проведення інформатизації МНС, його територіальних органів, підрозділів сил МНС, систем оповіщення усіх рівнів.

Основною метою Комплексної програми є створення умов для забезпечення безпеки населення і територій, підвищення рівня їх захисту від впливу шкідливих техногенних, природних та екологічних факторів за рахунок підвищення ефективності функціонування системи зв'язку, оповіщення та інформатизації.

Для досягнення поставленої мети необхідно:

створити сучасну відомчу мережу зв'язку МНС із застосуванням новітніх технологій передачі та обробки інформації;

підвищити надійність та сталість відомчої мережі зв'язку МНС;

забезпечити сумісність відомчої мережі зв'язку МНС з мережами загального користування ЄНСЗ, Національної системи конфіденційного зв'язку (далі - НСКЗ) і відомчими мережами зв'язку центральних органів виконавчої влади;

забезпечити ефективну роботу чергової (диспетчерської) служби МНС, служби інформації та допомоги населенню шляхом їх технічного переоснащення;

вдосконалити загальнодержавну та регіональні системи централізованого оповіщення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації;

розробити типові уніфіковані для усіх галузей національної економіки спеціальні, локальні та об'єктові системи оповіщення на потенційно небезпечних об'єктах;

забезпечити у повному обсязі інформатизацію органів управління та сил МНС, автоматизацію технологічних процесів;

забезпечити надійний захист інформації з обмеженим доступом від просочення та несанкціонованого доступу.

Комплексна програма виконується у два етапи.

На першому етапі (2004-2006 роки) передбачається:

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з метою визначення принципів побудови та шляхів удосконалення відомчої мережі зв'язку МНС, загальнодержавної, регіональних систем централізованого оповіщення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об'єктових систем оповіщення, забезпечення сумісності з відомчими мережами зв'язку центральних органів виконавчої влади;

розроблення типового проекту периферійного вузла зв'язку;

визначення принципів створення автоматизованої системи управління зв'язком МНС;

підготовка та прийняття нормативно-правових актів та інших документів, які визначають порядок розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації;

розроблення комплексу математичних моделей, методів, алгоритмів і програмних засобів оцінки ризиків виникнення, прогнозування розвитку надзвичайних ситуацій, оптимізації розподілу матеріальних і фінансових ресурсів;

створення першої черги єдиної корпоративної комп'ютерної мережі та банку інформаційних ресурсів МНС, технології інформаційно-аналітичної підтримки за напрямами діяльності;

розроблення типових програмно-апаратних комплексів збирання, накопичення, передачі, оброблення і відображення даних на базі сучасної комп'ютерної техніки, телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів підрозділів обласного і районного рівня та їх дослідну експлуатацію;

створення єдиного Веб-порталу МНС;

переоснащення Кризового центру МНС;

розроблення та впровадження регіональних підсистем державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів та інформаційних підсистем моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів;

утворення регіональних лабораторій спеціальних досліджень для проведення атестаційних робіт;

забезпечення об'єктів інформаційної діяльності ліцензованими операційними системами, програмами і антивірусним захистом;

розроблення уніфікованої апаратури та програмно-технічних комплексів оповіщення, а також необхідного для їх функціонування телекомунікаційного обладнання з урахуванням потреб центральних органів виконавчої влади і покладених на них завдань;

переоснащення та підключення вузлів зв'язку пунктів управління МНС, головних вузлів зв'язку Державного департаменту страхового фонду документації, Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби (відповідно до Указу Президента України від 21 листопада 2003 р. N 1328 "Про вдосконалення управління у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру"), Головного центру координації авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - центральні вузли зв'язку) до цифрової транспортної мережі загального користування СНСЗ і НСКЗ;

резервування існуючих наземних ліній каналами супутникового зв'язку;

розгортання комплексів засобів зв'язку мобільних пунктів управління, територіальних органів та підрозділів сил МНС;

створення системи зв'язку та передачі даних для органів управління та аварійно-рятувальних загонів Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби;

оснащення робочих місць єдиної диспетчерської служби підрозділів державної пожежної охорони, служби інформації та допомоги населенню необхідними сучасними телекомунікаційними засобами;

реконструкція загальнодержавної системи централізованого оповіщення "Сигнал-У";

дослідна експлуатація, розроблення типової проектно-кошторисної документації, здійснення реконструкції та поставлення на чергування програмно-апаратних комплексів регіональних автоматизованих систем централізованого оповіщення "Сигнал-ВО";

розроблення типової проектно-кошторисної документації спеціальної, локальної та об'єктової системи оповіщення;

створення єдиної корпоративної комп'ютерної мережі МНС;

дослідна експлуатація програмно-апаратних комплексів центрального апарату, територіальних органів та підрозділів сил МНС, їх супровід і доопрацювання за її результатами.

На об'єктах інформаційної діяльності розпочнеться створення комплексних систем захисту інформації, забезпечення підрозділів технічного захисту інформації спеціальною апаратурою.

Під час проведення науково-дослідних і проектних робіт буде вивчено питання відповідності системи зв'язку та інформатизації МНС, обладнання, сертифікованого в Україні, міжнародним стандартам і вимогам.

На другому етапі (2007-2010 роки) передбачається:

коригування заходів Комплексної програми з урахуванням їх виконання на першому етапі;

дооснащення вузлів зв'язку територіальних органів МНС, які є центрами комутації в певному регіоні (далі - центри комутації), підрозділів сил МНС, спеціалізованих формувань, які підключаються до центрів комутації (далі - периферійні вузли зв'язку), високоефективним кінцевим обладнанням, цифровими міні-АТС з включенням до загального номерного поля МНС;

створення в центрах комутації та периферійних вузлах зв'язку комплексів радіочастотного контролю і моніторингу;

додаткове розгортання комплексів засобів зв'язку мобільних пунктів управління у МНС, створення таких комплексів у територіальних органах та підрозділах сил МНС;

установлення та підключення міні-АТС аварійно-рятувальних загонів Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби та розширення системи цифрового зв'язку і передачі даних;

розгортання елементів автоматизованої системи управління зв'язком в периферійних вузлах зв'язку різного рівня;

завершення реконструкції регіональних автоматизованих систем централізованого оповіщення "Сигнал-ВО";

завершення створення єдиної корпоративної комп'ютерної мережі МНС, банку інформаційних ресурсів, системи інформаційно-аналітичної підтримки за напрямами діяльності;

забезпечення сталої роботи інформаційних та апаратно-програмних складових комп'ютерної мережі, їх модернізація та розвиток;

створення комплексних систем захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності у МНС.

Основним напрямом розвитку системи зв'язку є поступовий перехід від аналогової (з окремим використанням телефонних і телеграфних каналів) до цифрової системи, яка забезпечує обмін усіма видами інформації (телефон, факс, передавання даних тощо), проходження інформації в установлений строк у всіх режимах функціонування, а також надання різних телекомунікаційних послуг, у тому числі мультимедійних.

Цифрова відомча система зв'язку МНС накладається на аналогову, функціонує та взаємодіє з нею, поступово замінюючи її. На першому етапі переходу на цифрові технології зберігається існуюча структура та схема організації зв'язку.

Технічною основою розвитку системи зв'язку є:

волоконно-оптичні та кабельні лінії зв'язку з цифровими системами передачі як засоби прив'язки до ЄНСЗ;

система супутникового зв'язку МНС (стаціонарна, мобільна та аеромобільна);

цифрові засоби радіорелейного зв'язку (радіоезернет);

засоби передачі відеоінформації;

радіозасоби, що забезпечують доступ мобільних абонентів до вторинних мереж зв'язку.

Система зв'язку розвивається за принципом повної сумісності з ЄНСЗ, НСКЗ і відомчими мережами центральних органів виконавчої влади, максимальної уніфікації та інтеграції програмних і технічних засобів. Крім того, під час розгортання цифрової транспортної мережі між вузлами зв'язку органів управління МНС буде збережено принцип повного резервування каналів на інформаційних напрямах з використанням наземної інфраструктури і мережі супутникового зв'язку, що забезпечить її надійність та сталість і можливість обміну інформацією у разі настання надзвичайної ситуації.

Впровадження комплексу технічних засобів автоматизованої системи управління зв'язком дасть змогу підвищити оперативність прийняття рішень з організації управління діючим зв'язком у мирний час та в особливий період.

Передбачається трирівневий поділ вузлів зв'язку МНС:

перший рівень - центральні вузли зв'язку, які є головними і забезпечують зв'язок керівництва МНС з його територіальними органами, підрозділами сил та спеціалізованими формуваннями;

другий рівень - окремо визначені центри комутації, які забезпечують у певному регіоні транзитне проходження інформації центральними та периферійними вузлами зв'язку;

третій рівень - периферійні вузли зв'язку територіальних органів, підрозділів сил та спеціалізованих формувань МНС.

Організація управління ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій неможлива без наявності мобільних пунктів управління різного рівня, комплекси зв'язку яких дадуть змогу керівному складу та іншим посадовим особам МНС обмінюватися інформацією, вести переговори з будь-яким абонентом як у зоні надзвичайної ситуації, так і в іншому місці каналами супутникового і проводового зв'язку, що сприятиме підвищенню оперативності управління, а також забезпечить взаємодію різних органів управління у зонах надзвичайних ситуацій.

Технічною базою комплексів зв'язку та інформатизації мобільних пунктів управління будуть розміщені на транспортній базі підвищеної прохідності засоби супутникового зв'язку, цифрові радіо- та радіорелейні станції, засоби перерозподілу та виділення цифрових потоків, відповідні засоби автоматизації (передачі даних).

Для розвитку системи зв'язку необхідно:

розробити принципи побудови та генеральної схеми сучасної цифрової відомчої мережі зв'язку МНС (топологія, застосування новітніх технологій, схема організації зв'язку тощо);

дотримуватися умов сумісності відомчої мережі зв'язку МНС з мережею зв'язку загального користування ЄНСЗ (вибір обладнання з максимальною уніфікацією та інтеграцією програмних і технічних засобів, що використовуються в мережі зв'язку загального користування ЄНСЗ тощо), НСКЗ, відомчими мережами зв'язку центральних органів виконавчої влади;

забезпечити відповідний рівень надійності відомчої мережі зв'язку МНС (резервування каналів на інформаційних напрямах за рахунок використання супутникового зв'язку тощо);

забезпечити високу мобільність сучасної відомчої мережі зв'язку МНС шляхом впровадження сучасних мобільних пунктів управління та повітряних пунктів управління МНС (розроблення типових проектів центрів комутації та периферійних вузлів зв'язку, рекомендацій щодо обладнання мобільних пунктів управління підрозділів МНС, повітряних пунктів управління засобами зв'язку та автоматизації);

підвищити оперативність прийняття рішень з організації управління діючим зв'язком (визначення принципів побудови автоматизованої системи управління зв'язком, її складу тощо);

резервувати наземну мережу шляхом розгортання мережі цифрових абонентських станцій супутникового зв'язку, яка з'єднає МНС з територіальними органами та підрозділами сил МНС;

поступово розгорнути цифрову мережу, яка з'єднає центральні вузли зв'язку з центрами комутації та периферійними вузлами зв'язку, із залученням цифрових потоків наземної інфраструктури ЄНСЗ та відомчої мережі супутникового зв'язку;

забезпечити сучасними телекомунікаційними засобами робочі місця диспетчерських служб на базі єдиного телефонного номера 01, служби інформації та допомоги населенню;

розгорнути комплекс засобів зв'язку мобільного пункту управління (перший комплект) у МНС, деяких підрозділах МНС та повітряному пункті управління;

обладнати центри комутації високоефективним термінальним обладнанням, цифровими міні-АТС з включенням до загального номерного поля МНС;

розгорнути елементи автоматизованої системи управління зв'язком на центральних вузлах;

дообладнати периферійні вузли зв'язку високоефективним кінцевим обладнанням, цифровими міні-АТС з включенням до загального номерного поля МНС;

створити на центральних вузлах зв'язку МНС, у центрах комутації та периферійних вузлах зв'язку регіональні комплекси радіочастотного контролю та моніторингу;

розгорнути елементи автоматизованої системи управління зв'язком у центрах комутації, периферійних вузлах зв'язку та мобільних пунктах управління органів управління усіх рівнів;

додатково розгорнути комплекси засобів зв'язку мобільного пункту управління (другий комплект) у МНС, повітряних пунктах управління, завершити створення сучасних мобільних пунктів управління в територіальних органах та підрозділах сил МНС.

У результаті створення повітряних пунктів управління МНС буде забезпечено:

управління з повітря роботами наземних пошуково-рятувальних команд та наземних пошуково-рятувальних груп МНС;

управління та координація дій пожежних підрозділів під час виконання завдань з гасіння великих пожеж, а також наземних пошуково-рятувальних команд інших органів виконавчої влади (Міноборони, МВС тощо);

дублювання команд з пунктів управління МНС для управління наземними пошуково-рятувальними групами, пожежними командами у разі неможливості застосування інших видів зв'язку;

дублювання команд з пунктів управління МНС, керівника польотів для проведення авіаційних операцій з пошуку і рятування літаками та вертольотами у разі неможливості застосування інших видів зв'язку.

Одним з найважливіших завдань забезпечення діяльності МНС є модернізація операторських центрів диспетчерських служб і створеної на їх базі служби інформації та допомоги населенню з наступним присвоєнням їй загальноєвропейського індексу 112, що дасть змогу:

ідентифікувати абонентів вхідних викликів єдиного телефонного номера 01 через вузол спецзв'язку з автоматичним визначенням телефонного номера;

автоматично розподіляти виклики з урахуванням категорії абонентів (їх важливості), зайнятих на цей час робочих місць операторів, визначеного алгоритму (порядку) розподілу викликів між ними (за зонами їх відповідальності - районами міста, важливістю об'єктів тощо), практичного досвіду або навантаження операторів;

додержуватися черги обслуговування у разі зайнятості операторів відповідно до визначених категорій обслуговування із застосуванням системи інтерактивного голосового супроводження виклику, інформувати абонентів про зайнятість операторів, черговість обслуговування, про відомості, які необхідно надати оператору після з'єднання з абонентом, або забезпечити першочергове чи позачергове з'єднання абонента з операторами;

видавати оператору на монітор автоматизованого робочого місця відомості з відповідної бази даних диспетчерської служби про абонента, який зробив виклик, та про кількість абонентів у черзі;

документувати телефонні переговори оператора з абонентом шляхом звукозапису;

взаємодіяти з базами даних диспетчерської служби щодо розроблення відповідних документів на застосування підрозділів сил МНС;

обслуговувати вихідні виклики у формі голосових, факсимільних або електронних повідомлень, підготовлених заздалегідь або оперативно;

готувати та передавати розпорядчі документи підрозділам сил МНС;

застосовувати систему автоматизованого централізованого оповіщення особового складу та підрозділів сил МНС каналами зв'язку (міська телефонна мережа, міжміський зв'язок, відомчі канали зв'язку МНС тощо) відповідно до визначених сигналів та категорій оповіщення у формі голосових, факсимільних або електронних повідомлень, підготовлених заздалегідь або оперативно, документувати підтвердження про отримання таких сигналів абонентами. Інтерактивне голосове супроводження виклику через систему розпізнання мови дає змогу телефонним абонентам підтверджувати у голосовому режимі отримання сигналу оповіщення шляхом озвучення визначених слів або фраз, що доцільно у разі неможливості використання багаточастотного режиму набору номера;

збирати та накопичувати в режимі реального часу статистичну інформацію про обслуговування викликів та реагування на них (передачу відповідних розпоряджень підрозділам сил МНС, надання необхідної інформації, консультацій тощо), про результати проведення централізованого оповіщення, доведення розпоряджень, зберігання такої інформації та видачу аналітичних довідок про дії кожного оператора за відповідний період, чергової зміни та інших осіб за вимогою;

утворити територіально-розподільний операторський центр, в якому вхідні виклики можуть автоматично переадресовуватися відповідним підрозділам сил МНС;

створити автоматичну інформаційно-довідкову службу МНС, яка з використанням функцій системи інтерактивного голосового супроводження виклику без залучення операторів може видавати довідки або переадресовувати вхідні виклики відповідним службам МНС;

надавати оперативно та кваліфіковано консультаційні послуги населенню, необхідну інформацію про дії у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайних ситуацій, організацію екстреної допомоги та оперативної ліквідації аварійних ситуацій, експлуатаційних порушень у системі забезпечення населеного пункту, своєчасного розгляду пропозицій та заяв населення стосовно роботи відповідних служб і підприємств міста.

Важливим елементом системи зв'язку МНС є служба радіо- та радіотехнічного контролю, яка забезпечить:

організацію радіотехнічного контролю за використанням підрозділами сил МНС радіочастотного спектра у мирний час та в особливий період;

взаємодію з іншими центральними органами виконавчої влади з питань використання радіоелектронних засобів та радіоелектронного спектра;

здійснення заходів щодо дотримання порядку використання радіоелектронних засобів з метою забезпечення їх електромагнітної сумісності;

ефективний розподіл радіочастотних номіналів та радіопозивних у МНС.

Автоматизовані системи оповіщення розвиваються в основному шляхом розроблення і впровадження нових засобів і комплексів оповіщення стаціонарного базування та оснащення органів управління МНС мобільними комплексами системи передачі даних, транкінгового зв'язку та радіовиклику.

Модернізація (реконструкція) загальнодержавної та регіональних автоматизованих систем централізованого оповіщення здійснюється на основі створення корпоративних мереж шляхом накладення відповідного програмно-апаратного комплексу на транспортну телекомунікаційну мережу, що створюється. Це дасть змогу значно скоротити загальні витрати на створення підсистеми оповіщення і забезпечити комплексне використання ресурсів системи зв'язку та оповіщення.

Основними завданнями з розвитку автоматизованих систем оповіщення є:

удосконалення нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення оповіщення;

розроблення уніфікованого комплексу апаратури та програмно-технічних засобів оповіщення з урахуванням інтересів центральних органів виконавчої влади;

розроблення перспективної автоматизованої системи централізованого оповіщення Цивільної оборони;

створення та поставлення на чергування програмно-апаратного комплексу загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних органів та підрозділів сил МНС про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації;

розроблення технічного проекту, створення і дослідна експлуатація макета програмно-апаратного комплексу, розроблення типової проектно-кошторисної документації нової регіональної автоматизованої системи оповіщення "Сигнал-ВО";

розроблення типової проектно-кошторисної документації спеціальної, локальної та об'єктової системи оповіщення;

створення та поставлення на чергування регіональних автоматизованих систем оповіщення "Сигнал-ВО".

Запровадження нових систем оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації на основі новітніх технологій забезпечить їх функціонування відповідно до сучасних вимог та адаптацію до нових телекомунікаційних мереж ЄНСЗ і НСКЗ. Крім того, враховуючи різнотипність апаратури оповіщення, яка використовується у центральних і місцевих органах виконавчої влади, буде забезпечено можливість уніфікації телекомунікаційного обладнання і об'єднання відомчих систем оповіщення в єдину загальнодержавну систему.

Основними завданнями з розвитку системи інформатизації є:

удосконалення нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення інформаційної взаємодії в єдиній державній системі запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

розроблення та реалізація концепції інформатизації МНС;

розроблення та впровадження комплексу математичних моделей, методів, алгоритмів і програмних засобів оцінки ризиків виникнення, прогнозування розвитку надзвичайних ситуацій, оптимізації розподілу матеріальних і фінансових ресурсів;

розроблення та впровадження програмно-апаратних комплексів моніторингу, збирання, накопичення, передачі, оброблення і відображення даних на базі сучасної комп'ютерної техніки, телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів підрозділів обласного та районного рівнів, у тому числі віддалених та мобільних абонентських пунктів;

забезпечення робочих місць диспетчерських служб на базі єдиного телефонного номера 01, служби інформації та допомоги населенню необхідними сучасними комп'ютерними, телекомунікаційними та інформаційно-програмними засобами;

створення єдиної корпоративної комп'ютерної мережі МНС та банку інформаційних ресурсів МНС, легалізація програмного забезпечення;

створення автоматизованої інформаційної системи страхового фонду документації;

запровадження дієвих механізмів інформаційно-аналітичної підтримки за напрямами діяльності, єдиного електронного документообігу та контролю за виконанням доручень у системі МНС;

створення єдиного Веб-порталу МНС;

створення системи ефективного функціонування, адміністрування системного та спеціалізованого програмного забезпечення, захисту інформаційних ресурсів.

Захист інформації від несанкціонованого доступу, а також криптографічний захист під час її передачі каналами системи зв'язку МНС здійснюється комплексно з урахуванням як новітніх технологій у телекомунікаційних системах, так і засобів (систем) несанкціонованого отримання інформації, її спотворення або знищення.

Комплексні системи захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності від просочення технічними каналами створюються власними силами та із залученням організацій, що мають відповідні ліцензії (дозволи).

Комплексні системи захисту інформації в автоматизованих системах усіх рівнів створюються організаціями, які мають спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а також відповідні ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері криптографічного і технічного захисту інформації.

Для захисту інформації під час її передачі каналами зв'язку повинні використовуватися засоби криптографічного захисту, допущені до експлуатації.

Антивірусний захист інформаційних ресурсів забезпечується за допомогою програмних продуктів щодо яких є експертний висновок департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ.

Основними завданнями із захисту інформації є:

утворення підрозділів технічного захисту інформації (в тому числі в автоматизованих системах), регіональних лабораторій спеціальних досліджень, отримання у встановленому порядку ліцензій на виконання робіт у сфері криптографічного і технічного захисту інформації;

забезпечення територіальних органів, підрозділів сил МНС спеціальною апаратурою, обладнанням і технічними засобами захисту;

впровадження засобів захисту інформації з обмеженим доступом від просочення технічними каналами, програмних засобів антивірусного захисту в автоматизованих системах, програмно-апаратних засобів захисту від несанкціонованого доступу в автоматизованих системах, програмно-апаратних засобів криптографічного захисту в телекомунікаційних мережах;

використання можливостей НСКЗ;

проведення атестації комплексів технічного захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності;

проектування комплексних систем захисту інформації в автоматизованих системах усіх рівнів;

забезпечення захисту автоматизованих робочих місць, транспортних мереж передачі даних локальних обчислювальних мереж;

впровадження програмно-апаратних засобів криптографічного захисту інформації в локальних обчислювальних мережах усіх рівнів;

створення захищених систем електронного документообігу;

проведення тестування комплексних систем захисту інформації з метою виявлення їх вразливості;

проведення державної експертизи комплексних систем захисту інформації в автоматизованих системах.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для виконання Комплексної програми, становить 223124,1 тис. гривень (у цінах 2001 року), в тому числі коштів загального фонду - 222324,1 тис. гривень.

Обсяг фінансування з місцевих бюджетів визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.