1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 48, ст.405) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 594-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, № 24, ст.159 № 2599-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, № 26, ст.349 № 2973-VI від 03.02.2011, ВВР, 2011, № 33, ст.326 № 4496-VI від 13.03.2012, ВВР, 2013, № 2, ст.4 № 5461-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 5, ст.62 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1253-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, № 28, ст.935 № 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 2801-IX від 01.12.2022 № 4017-IX від 10.10.2024 ) ( У тексті Закону слово "клопотання" в усіх відмінках і числах замінено словом "заява" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.
Дія цього Закону не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного та масового виробництва.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:
оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;
унікальні та рідкісні музичні інструменти;
різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;
рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;
рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології;
родинні цінності - культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів;
колекція культурних цінностей - однорідні або підібрані за певними ознаками різнорідні предмети, які, незалежно від культурної цінності кожного з них, зібрані разом становлять художню, історичну, етнографічну чи наукову цінність;
вивезення культурних цінностей - фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну;
ввезення культурних цінностей - фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України;
тимчасове вивезення культурних цінностей - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін;
тимчасове ввезення культурних цінностей - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну із зобов'язанням їх зворотного вивезення з території України в обумовлений угодою термін;
транзит культурних цінностей через територію України - переміщення будь-якими законними способами з будь-якою метою культурних цінностей з території однієї іноземної держави на територію іншої іноземної держави через територію України без використання цих культурних цінностей на території України;
незаконно вивезені культурні цінності - культурні цінності, вивезені з території України з порушенням законодавства України та міжнародно-правових норм, не повернуті після закінчення обумовленого угодою терміну тимчасового вивезення або за наявності будь-яких розбіжностей з умовами, які регулюють таке тимчасове вивезення;
незаконно ввезені культурні цінності - культурні цінності, ввезені на територію України з порушенням законодавства України та міжнародно-правових норм, які регулюють порядок ввезення культурних цінностей;
повернення культурних цінностей - сукупність дій, пов'язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням із території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень України, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав;
свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей (далі - свідоцтво) - документ встановленого зразка, що підтверджує право особи на вивезення або тимчасове вивезення зазначених у ньому культурних цінностей.
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 2. Законодавство України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей
Законодавство України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей складається з Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012 )
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, то застосовуються правила міжнародного договору.
Установлений цим Законом порядок вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей застосовується до всіх культурних цінностей незалежно від форми власності та є обов'язковим до виконання для всіх фізичних та юридичних осіб, які перебувають чи ведуть свою діяльність на території України.
Порядок прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей регулюється Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 3. Культурні цінності України
Відповідно до законодавства України культурними цінностями України є:
культурні цінності, створені на території України громадянами України;
культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
культурні цінності, виявлені на території України;
ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.
Стаття 4. Культурні цінності, що підлягають поверненню в Україну
Поверненню в Україну підлягають:
культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну.
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.
Стаття 5. Повернення культурних цінностей з території України
Культурні цінності, що на законних підставах перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.
Стаття 6. Вивезення за межі України зоологічних колекцій
Вивезення, у тому числі тимчасове, за межі України зоологічних колекцій здійснюється відповідно до Закону України "Про тваринний світ", міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 7. Заохочення осіб, які сприяють поверненню культурних цінностей в Україну
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які сприяють поверненню культурних цінностей в Україну, можуть бути заохочені відповідно до законодавства України.
За згодою особи, яка подарувала Україні культурні цінності, при їх атрибуції та експонуванні зазначається ім'я дарувальника.
Розділ II
УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИВЕЗЕННЯМ, ВВЕЗЕННЯМ І ПОВЕРНЕННЯМ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
Стаття 8. Державний орган контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей
Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, виконує покладені на нього завдання у взаємодії з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, правоохоронними органами.
( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 ) ( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 594-IV від 06.03.2003; в редакції Закону № 5461-VI від 16.10.2012 ) ( Статтю 9 виключено на підставі Закону № 5461-VI від 16.10.2012 )
Стаття 10. Компетенція центральних органів виконавчої влади у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей:
затверджує:
порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України;
перелік державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей;
перелік культурних цінностей, на вивезення або тимчасове вивезення яких видається свідоцтво;
( Абзац п’ятий частини першої статті 10 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться), і встановлює режим тимчасового вивезення;
здійснює інші завдання, визначені законами України та покладені на нього актами Президента України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей:
веде бази даних на переміщені культурні цінності;
організовує в межах повноважень роботу, пов’язану з виявленням та обліком на території України культурних цінностей інших держав, сприяє вирішенню питань про їх повернення відповідно до законодавства України;
забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), та при поверненні після тимчасового вивезення;
розглядає заяву власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб;
( Абзац шостий частини другої статті 10 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей;
здійснює інші повноваження, передбачені законом та покладені на нього актами Президента України.
( Стаття 10 в редакції Закону № 5461-VI від 16.10.2012 )
Стаття 11. Державна експертиза культурних цінностей
Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відмова фізичної чи юридичної особи, яка подала заяву про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей, подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності розглядається як відмова заявника від їх вивезення.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
За результатами державної експертизи заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка подала заяву про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей.
( Частина третя статті 11 в редакції Закону № 5461-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 12.
( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 13. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей
Свідоцтво є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення або тимчасове вивезення культурних цінностей без свідоцтва забороняється.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, видає свідоцтво в електронній формі протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви та документів, передбачених статтею 15 або 24 цього Закону відповідно. Зразок свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України.
Свідоцтво видається на безоплатній основі.
Свідоцтво набирає чинності з дати його видачі і діє протягом:
шести місяців - для свідоцтва на право вивезення культурних цінностей;
строку дії митного режиму тимчасового вивезення, який застосовано до зазначених у цьому свідоцтві культурних цінностей, - для свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей.
Культурні цінності, зазначені у свідоцтві на право тимчасового вивезення, можуть бути поміщені лише у митний режим тимчасового вивезення, строк якого не може перевищувати чотири роки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у день видачі свідоцтва вносить таке свідоцтво до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа з накладенням електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Митні органи здійснюють відповідні митні формальності, необхідні для випуску у відповідний митний режим, пропуску через митний кордон України культурних цінностей, що вивозяться, у тому числі тимчасово, за межі України, на підставі відповідного свідоцтва, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.
( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5461-VI від 16.10.2012, № 2530-VIII від 06.09.2018, № 440-IX від 14.01.2020, № 2801-IX від 01.12.2022; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )

................
Перейти до повного тексту