Про недержавне пенсійне забезпечення

ЗАКОН УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 47-48, ст.372) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст.110 № 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535 № 2388-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.496 № 2393-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 38, ст.505 № 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53 № 3668-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 12-13, ст.82 № 4225-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 37, ст.443 № 4270-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 31, ст.384 № 4841-VI від 24.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.117 № 5178-VI від 06.07.2012, ВВР, 2013, № 39, ст.517 № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.716 № 1323-VII від 05.06.2014, ВВР, 2014, № 34, ст.1166 № 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2210-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.38 № 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371 № 79-IX від 12.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.277 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 738-IX від 19.06.2020 № 1909-IX від 18.11.2021, ВВР, 2023, № 12-13, ст.28 № 1953-IX від 14.12.2021, ВВР, 2023, № 3-4, ст.10 № 3585-IX від 22.02.2024 № 4017-IX від 10.10.2024 ) ( У тексті Закону, крім розділу XII "Прикінцеві положення", слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку", "Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" та "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 ) ( У тексті Закону, крім розділу XII "Прикінцеві положення", слова "Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України" та "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" в усіх відмінках замінити відповідно словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" та "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1323-VII від 05.06.2014 ) ( У тексті Закону слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" та "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" в усіх відмінках замінено словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 ) ( У тексті Закону слова "торговець цінними паперами" в усіх відмінках і числах замінено словами "інвестиційна фірма" у відповідному відмінку і числі, а слова "ринок цінних паперів" в усіх відмінках замінити словами "ринки капіталу" у відповідному відмінку згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 ) ( У тексті Закону слова "страхова організація" у всіх відмінках і числах замінено словом "страховик" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021 ) ( У тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінено словами "припинення дії" у відповідному відмінку згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення понять

1. У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:

( Абзац перший статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )

адміністратор недержавного пенсійного фонду (далі - адміністратор) - юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів на умовах цього Закону;

ануїтет - періодичні пенсійні виплати, які здійснюються з установленими інтервалами часу до того моменту, поки не настане певна подія, визначена у відповідному договорі;

відкритий пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи;

вкладник недержавного пенсійного фонду (далі - вкладник фонду) - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту та закону;

( Абзац п'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

власний капітал - різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов'язань перед третіми особами;

діяльність з недержавного пенсійного забезпечення - сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законодавством дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення фізичних осіб;

діяльність з управління активами - професійна діяльність, визначена законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки;

( Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )

довічна пенсія (довічний ануїтет) - пенсійні виплати, які здійснюються страховиком на підставі договору страхування довічної пенсії протягом життя фізичної особи періодично після досягнення нею пенсійного віку відповідно до законодавства про страхування;

засновник (засновники) недержавного пенсійного фонду - юридична особа або фізичні особи (для професійного пенсійного фонду), які створили пенсійний фонд чи приєдналися до нього після створення та набули прав і обов'язків, визначених цим Законом для засновників пенсійного фонду;

( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

зберігач пенсійного фонду (далі - зберігач) - Національний банк України або банк, який на підставі відповідної ліцензії провадить діяльність із зберігання активів пенсійних фондів;

( Поняття "зберігач пенсійного фонду" частини першої статті 1 в редакції Закону № 5178-VI від 06.07.2012 )

інвестиційна декларація - документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвестування активів недержавних пенсійних фондів відповідно до цього Закону;

індивідуальний пенсійний рахунок - персоніфікований рахунок учасника пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному цим Законом порядку з метою обліку накопичених на користь учасника пенсійних коштів;

компанія з управління активами - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності;

корпоративний пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники;

( Абзац п'ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному законами України порядку;

( Абзац шістнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )

недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення - недержавний пенсійний фонд, який створений та діє відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення, відповідає вимогам цього Закону для отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування (далі - пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня);

( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

одиниця пенсійних активів - показник системи персоніфікованого обліку, який застосовується для визначення суми пенсійних коштів, що належать учасникові пенсійного фонду та обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді;

( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

одноразова пенсійна виплата - пенсійна виплата, що здійснюється одноразово у порядку та у випадках, визначених цим Законом;

пенсійна виплата - грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється за рахунок накопичених у недержавному пенсійному фонді та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку грошових коштів у випадках, передбачених цим Законом;

пенсійна схема - документ, який визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників фонду;

пенсійний контракт - договір між пенсійним фондом та його вкладником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) фонду за визначеною пенсійною схемою;

пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страховика, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати;

пенсійні депозитні рахунки - вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, що відкриваються банківськими установами з урахуванням умов, установлених законодавством, для накопичення заощаджень на виплату пенсії;

пенсійні кошти - сума грошових зобов'язань пенсійного фонду перед його учасниками, страховика перед застрахованими особами згідно з договорами страхування довічної пенсії або банківської установи перед вкладниками, які відкрили пенсійні депозитні рахунки;

( Абзац двадцять п'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

пенсія на визначений строк - пенсійні виплати, що здійснюються періодично протягом визначеного строку у порядку та у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік - збирання, оброблення, систематизація та зберігання передбаченої законодавством про пенсійне забезпечення і цим Законом інформації про учасників недержавного пенсійного забезпечення, відомостей про визначення їх прав на пенсійні виплати за рахунок коштів, накопичених на їх користь, а також для обчислення розміру цих виплат;

( Абзац двадцять восьмий статті 1 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( Абзац двадцять дев'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( Абзац тридцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )

професійний пенсійний фонд - пенсійний фонд, засновником (засновниками) якого можуть бути організації роботодавців, їх об'єднання, об'єднання громадян, професійні спілки, їх об'єднання або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду, а також фізичні особи, які є працівниками організацій роботодавців, їх об'єднань, членами або працівниками професійних спілок, їх об'єднань, які створили такий фонд;

( Абзац тридцять перший статті 1 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

резервний фонд - фонд, сформований відповідно до законодавчих актів України, що регулюють діяльність господарських товариств, з урахуванням вимог цього Закону адміністратором, компанією з управління активами з метою відшкодування збитків, що можуть бути завдані цими юридичними особами під час надання послуг пенсійному фонду внаслідок неналежного виконання зобов'язань перед пенсійним фондом та порушення ними законодавства;

( Абзац тридцять другий статті 1 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;

роботодавець - платник корпоративного пенсійного фонду (далі - роботодавець-платник) - роботодавець, який визнає статут уже створеного корпоративного пенсійного фонду, виявив бажання перераховувати грошові кошти на користь своїх працівників до такого фонду на підставі договору, укладеного ним з радою цього пенсійного фонду;

саморегулівна організація адміністраторів недержавних пенсійних фондів - неприбуткова організація (непідприємницьке товариство), що створюється з метою встановлення професійних стандартів діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, захисту та представлення інтересів своїх членів, а також учасників недержавних пенсійних фондів;

страховик - фінансова установа, яка отримала ліцензію на здійснення діяльності із страхування за класами страхування життя;

( Абзац тридцять шостий статті 1 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )

учасник накопичувальної системи пенсійного страхування - фізична особа, яка сплачує страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та прийняла рішення про спрямування цих внесків до пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

учасник недержавного пенсійного забезпечення - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та цим Законом, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду;

( Абзац тридцять восьмий статті 1 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

учасник пенсійного фонду (далі - учасник фонду) - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду та яка має право на отримання пенсійних виплат або отримує такі виплати з пенсійного фонду згідно із цим Законом;

( Абзац тридцять дев'ятий статті 1 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

чиста вартість одиниці пенсійних активів - розрахункова вартість одиниці пенсійних активів, що визначається шляхом ділення чистої вартості активів на загальну кількість одиниць пенсійних активів на день підрахунку. Чиста вартість одиниці пенсійних активів обчислюється у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Чиста вартість одиниці пенсійних активів на день надходження першого пенсійного внеску до пенсійного фонду встановлюється у розмірі 1 гривня;

( Абзац сороковий статті 1 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

чиста вартість активів пенсійного фонду - різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку.

( Абзац сорок перший статті 1 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. Терміни "контролер", "контроль", "афілійована особа" і "пов’язана особа" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

( Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )

Стаття 2. Система недержавного пенсійного забезпечення

1. Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

2. Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

недержавні пенсійні фонди;

страховики, які уклали договори пенсійного страхування, страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

( Абзац третій частини другої статті 2 в редакції Законів № 4225-VI від 22.12.2011, № 1909-IX від 18.11.2021 )

банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;

вкладники та учасники пенсійних фондів, учасники накопичувальної системи пенсійного страхування;

( Абзац п'ятий частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

вкладники пенсійних депозитних рахунків;

учасники недержавного пенсійного забезпечення;

( Абзац сьомий частини другої статті 2 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

засновники пенсійних фондів;

роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів;

саморегулівні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

( Абзац одинадцятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019 )

адміністратори пенсійних фондів;

компанії з управління активами;

зберігачі;

аудитори;

особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону.

3. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;

страховиками шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;

( Абзац третій частини третьої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

Стаття 3. Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення

Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення складається з цього Закону, законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, законів України " Про адміністративну процедуру", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про інститути спільного інвестування", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", " Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону.

( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4225-VI від 22.12.2011, № 79-IX від 12.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020, № 4017-IX від 10.10.2024 )

Стаття 4. Принципи недержавного пенсійного забезпечення

1. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:

законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;

заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;

добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;

добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;

добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;

рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;

розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів інших суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та накопичувального пенсійного страхування з метою захисту майнових прав учасників пенсійного фонду та унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;

( Абзац десятий частини першої статті 4 в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )

визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;

гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом;

цільового та ефективного використання пенсійних коштів;

державного регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення;

відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.

Стаття 5. Аудиторські перевірки у сфері недержавного пенсійного забезпечення

1. Планові аудиторські перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів, компаній з управління активами, зберігачів, страховиків та банків, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше ніж один раз на рік за рахунок юридичних осіб, що перевіряються. Результати аудиторських перевірок підлягають опублікуванню в порядку, визначеному цим Законом.

2. Аудиторська перевірка проводиться аудитором, який має право на провадження аудиторської діяльності і займається виключно наданням аудиторських послуг згідно із законодавством.

Аудиторська перевірка проводиться згідно із законодавством на підставі договору, який укладається між аудитором та юридичною особою, що перевіряється.

Один і той же аудитор не може провадити перевірку двох і більше юридичних осіб, що надають послуги одному й тому ж пенсійному фонду. Аудитор не може проводити перевірку суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та вищезазначених юридичних осіб, якщо він або його засновник (засновники) володіють часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі цих суб'єктів (юридичних осіб) або їх засновника (засновників).

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги до аудиторів, які здійснюють аудит юридичних осіб - суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення.

3. Адміністратор і компанія з управління активами подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом (звітом аудитора).

( Частина третя статті 5 в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )

Розділ II

НЕДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПЕНСІЙНИМИ ФОНДАМИ

Стаття 6. Недержавні пенсійні фонди та їх види

1. Пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновника (зборів засновників) та не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками.

( Частина перша статті 6 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.

3. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.

( Частина третя статті 6 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

4. За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.

Пенсійним фондам забороняється змінювати їх вид та найменування, зазначені у статуті пенсійного фонду, після включення до Державного реєстру фінансових установ Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац другий частини четвертої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

5. Дозволяється приєднання та злиття декількох пенсійних фондів одного виду. У разі злиття чи приєднання декількох пенсійних фондів одного виду новоутворений пенсійний фонд (фонд, до якого здійснюється приєднання) повинен бути того самого виду, що й фонди, які злилися чи приєдналися.

Забороняється передача майна, прав та обов'язків пенсійного фонду іншим, ніж недержавні пенсійні фонди юридичним особам - правонаступникам у зв'язку з припиненням пенсійного фонду шляхом злиття або приєднання.

Припинення пенсійного фонду шляхом поділу або перетворення в інший вид пенсійного фонду забороняється.

Особливості проведення приєднання та злиття пенсійних фондів встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина п'ята статті 6 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

6. Пенсійний фонд має власне найменування, в якому повинні бути зазначені вид фонду, слова "недержавний пенсійний фонд" або "пенсійний фонд", та яке відрізняється від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України.

Слова "недержавний пенсійний фонд" та "пенсійний фонд" не можуть використовуватися у назвах юридичних осіб, що створюються не за цим Законом, за винятком використання слів "пенсійний фонд" Пенсійним фондом України та його органами, а також підприємствами, установами й організаціями, що перебувають в управлінні Пенсійного фонду України.

7. Органами управління пенсійного фонду є збори засновників та рада пенсійного фонду (рада фонду).

Створення інших органів управління пенсійного фонду заборонено.

( Частина сьома статті 6 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

8. Пенсійний фонд для забезпечення своєї діяльності користується послугами осіб, визначених цим Законом, на підставі відповідних договорів, які укладаються з цими особами радою фонду. Пенсійний фонд має користуватися послугами з адміністрування лише одного адміністратора.

( Частина восьма статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

9. Пенсійний фонд не може брати на себе зобов'язання, не пов'язані з діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями третіх осіб і не має права передавати свої зобов'язання перед учасниками та вкладниками фонду третім особам, крім випадків, передбачених цим Законом.

10. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду, що зазначається у кожному пенсійному контракті.

11. Бюджетна установа має право бути засновником корпоративного пенсійного фонду або здійснювати пенсійні внески до вже створених пенсійних фондів лише у разі, якщо створення таких фондів або здійснення пенсійних внесків передбачено законами України, рішеннями Кабінету Міністрів України або рішеннями відповідних місцевих рад. Заснування такими бюджетними установами відкритих пенсійних фондів забороняється. Кошти, перераховані до будь-якого пенсійного фонду будь-яким вкладником, не є власністю держави або органів місцевого самоврядування.

( Частина одинадцята статті 6 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

12. Пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство. Порядок створення, функціонування та ліквідації пенсійних фондів, а також особливості їх реєстрації як фінансової установи визначаються цим Законом.

( Частина дванадцята статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 7. Учасники та вкладники недержавних пенсійних фондів

( Абзац перший частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором відповідно до вимог цього Закону.

( Абзац другий частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Пенсійні виплати можуть здійснюватися учаснику фонду або його спадкоємцю.

2. Вкладником фонду будь-якого виду на користь учасника фонду, якщо інше не передбачено цим Законом, може бути:

роботодавець учасника фонду;

професійна спілка, об'єднання професійних спілок щодо своїх членів;

сам учасник фонду;

подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Учасники відкритого та професійного пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь, припинення (розірвання) пенсійних контрактів, укладених на їх користь.

( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

3. Пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

( Абзац перший частини третьої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Інформація про суму накопичених пенсійних коштів, належних кожному учаснику фонду, відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку.

4. Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників фонду установлюються у вигляді пенсійних схем.

( Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 8. Засновники недержавних пенсійних фондів

1. Засновником відкритого пенсійного фонду можуть бути будь-які одна чи декілька юридичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

Засновником корпоративного пенсійного фонду може бути юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники.

Засновником (засновниками) професійного пенсійного фонду можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять).

2. Роботодавець може стати платником уже створеного корпоративного пенсійного фонду на підставі договору про участь у корпоративному пенсійному фонді за умови визнання статуту такого фонду, внесення відповідних змін до колективного договору (за умови його наявності) та обов'язкового повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про свою участь у пенсійному фонді. Повідомлення надсилається протягом двох тижнів з дати укладення роботодавцем - платником корпоративного пенсійного фонду договору про участь у корпоративному пенсійному фонді.

( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 ) ( Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

4. Роботодавець, який виявив бажання стати платником уже створеного корпоративного пенсійного фонду, укладає з радою цього пенсійного фонду договір про участь у корпоративному пенсійному фонді, істотними умовами якого є:

повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін;

предмет договору;

права і обов'язки сторін;

підтвердження відповідності роботодавця вимогам, передбаченим цим Законом для засновників корпоративних пенсійних фондів;

порядок зміни умов договору;

умови дострокового розірвання договору.

5. Засновники відкритого пенсійного фонду не можуть бути зберігачем цього фонду та його аудитором. Засновники корпоративного або професійного фонду та роботодавці - платники корпоративного пенсійного фонду не можуть бути зберігачем, аудитором і компанією з управління активами цього фонду, а також його адміністратором, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами такого фонду та адміністрування фондом за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством.

6. Засновники будь-якого пенсійного фонду та роботодавці - платники корпоративного пенсійного фонду можуть бути засновниками компанії з управління активами та професійного адміністратора, з якими цей фонд уклав відповідні договори.

7. Юридична особа може бути одночасно засновником не більш як одного корпоративного чи одного професійного пенсійного фонду. Така юридична особа може бути засновником одного або більше відкритих пенсійних фондів.

8. Зміна складу засновників пенсійного фонду здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та статутом.

У разі створення пенсійного фонду кількома засновниками один із засновників має право вийти з їх складу в порядку, передбаченому статутом пенсійного фонду, попередивши про це інших засновників та учасників фонду, на користь яких він сплачував пенсійні внески, не пізніш як за шість місяців до виходу з числа засновників пенсійного фонду.

Якщо інше не передбачено законом, засновник або роботодавець - платник корпоративного пенсійного фонду може припинити сплату пенсійних внесків до такого пенсійного фонду шляхом розірвання всіх укладених ним з таким фондом пенсійних контрактів та договору про участь у пенсійному фонді, повідомивши Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та учасників фонду за шість місяців до розірвання таких контрактів та договору про участь у пенсійному фонді.

Рішення роботодавця про вихід із складу засновників або про розірвання договору про участь у пенсійному фонді обов'язково вноситься до колективного договору, якщо заснування такого фонду або участь у такому фонді роботодавця було передбачено колективним договором.

У разі якщо згідно із законом роботодавець зобов'язаний здійснювати пенсійні внески до пенсійного фонду на користь своїх працівників, такий роботодавець може припинити сплату пенсійних внесків до пенсійного фонду у визначеному цим Законом порядку лише за умови укладення пенсійних контрактів на користь таких працівників з іншим пенсійним фондом.

( Частина восьма статті 8 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

9. У разі виходу із складу засновників корпоративного пенсійного фонду одного із засновників або розірвання роботодавцем-платником договору про участь у корпоративному пенсійному фонді учасники такого фонду, які є працівниками цього засновника або роботодавця-платника, втрачають право бути учасниками такого корпоративного пенсійного фонду.

Учасники фонду, які є працівниками такого роботодавця, протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про вихід їх роботодавця з числа засновників або роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду зобов'язані подати адміністратору цього фонду заяву із зазначенням нового пенсійного фонду або страховика, з яким укладено договір страхування довічної пенсії, або банку, в якому відкрито пенсійний депозитний рахунок, куди мають бути передані належні їм пенсійні кошти. Договір страхування довічної пенсії може бути укладено учасником пенсійного фонду лише у разі досягнення таким учасником пенсійного віку, визначеного цим Законом. Разом з письмовою заявою учасник фонду зобов'язаний надати копію пенсійного контракту, укладеного з новим пенсійним фондом, або копію договору страхування довічної пенсії з обраним страховиком, або копію договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка. Працівники такого роботодавця, які є учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, подають адміністратору пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня заяву із зазначенням іншого пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня та копію пенсійного контракту, укладеного з новим пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня. За бажанням учасника фонду, який є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, або відсутності такої заяви, обліковані на його індивідуальному пенсійному рахунку кошти можуть бути переведені до Накопичувального пенсійного фонду.

( Абзац другий частини дев'ятої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

У разі відсутності такої заяви та копії укладеного договору з новим пенсійним фондом або копії договору страхування довічної пенсії з обраним страховиком, або копії договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка в банку пенсійні кошти учасника фонду, крім учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, передаються до іншого пенсійного фонду за вибором адміністратора, який передає такі кошти, з повідомленням про це такого учасника та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац третій частини дев'ятої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3668-VI від 08.07.2011, № 4225-VI від 22.12.2011 )

Письмове повідомлення про переведення коштів таких учасників до іншого фонду направляється кожному учаснику фонду протягом одного місяця з дня такого переведення та містить інформацію про суму переведених коштів, реквізити пенсійного фонду та його адміністратора, а також вказівку на необхідність укласти пенсійний контракт з фондом, до якого переведені кошти.

( Частину дев'яту статті 8 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Переведення коштів та передача відомостей персоніфікації учасників фонду здійснюються на підставі договору між адміністратором фонду, з якого переводяться пенсійні кошти таких учасників, та пенсійним фондом, до якого переводяться такі кошти. Копія договору надається учаснику фонду разом з повідомленням, зазначеним в абзаці четвертому цієї частини.

( Частину дев'яту статті 8 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

10. У разі виходу із складу засновників або роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду роботодавець зобов'язаний сплатити пенсійні внески за раніше укладеними пенсійними контрактами, які підлягали сплаті до дня попередження про вихід із складу засновників або роботодавців - платників пенсійного фонду.

11. У разі звернення недержавного пенсійного фонду до державних органів із заявою про надання адміністративної послуги плата за надання такої адміністративної послуги (у разі якщо така плата встановлена законодавством) сплачується засновником такого недержавного пенсійного фонду. У разі наявності у недержавного пенсійного фонду кількох засновників плата за надання адміністративної послуги сплачується одним із них за їхньою домовленістю.

( Статтю 8 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )

Стаття 9. Статут пенсійного фонду

1. Пенсійний фонд діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) пенсійного фонду.

Приєднання до корпоративного пенсійного фонду роботодавця - платника пенсійного фонду не потребує внесення змін до статуту пенсійного фонду.

( Частина перша статті 9 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. Статутом пенсійного фонду можуть встановлюватися тільки такі умови і правила недержавного пенсійного забезпечення, які не суперечать цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, прийнятим відповідно до цього Закону.

3. Статут пенсійного фонду повинен містити:

1) повне і скорочене (за наявності) найменування, вид фонду (відкритий, корпоративний чи професійний), місцезнаходження ради фонду;

( Пункт 1 частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

2) відомості про засновників фонду із зазначенням їх місцезнаходження (юридичної адреси);

3) порядок внесення змін до пенсійних схем та їх скасування;

4) порядок затвердження і внесення змін до інвестиційної декларації фонду;

5) порядок укладення пенсійних контрактів;

6) права та обов'язки фонду, його засновника (засновників), роботодавців - платників, вкладників, учасників, а також порядок їх реалізації і виконання;

( Пункт 6 частини третьої статті 9 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

7) у разі якщо засновників декілька - порядок скликання, проведення зборів засновників (у тому числі шляхом опитування), формування порядку денного, прийняття ними рішень та їх компетенцію;

( Пункт 7 частини третьої статті 9 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

8) повноваження ради пенсійного фонду, порядок її утворення та функціонування, скликання її засідань, кваліфікаційні вимоги до її членів;

9) умови набуття статусу учасника фонду;

10) умови сплати внесків до пенсійного фонду;

11) порядок використання пенсійних активів фонду;

12) види дозволених витрат, пов'язаних з діяльністю пенсійного фонду;

13) порядок організації звітності, а також порядок отримання учасниками фонду виписок про стан їх індивідуальних пенсійних рахунків;

( Пункт 13 частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

14) порядок припинення пенсійного фонду;

( Пункт 14 частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

15) умови, за яких можуть бути проведені вибір і заміна адміністратора, компанії з управління активами, зберігача та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав учасників фонду;

16) порядок оприлюднення інформації про діяльність пенсійного фонду;

17) порядок внесення змін до статуту пенсійного фонду;

18) порядок зміни складу засновників пенсійного фонду (у зв'язку із вступом, виходом, вибуттям засновників);

( Пункт 18 частини третьої статті 9 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

19) інші положення, що не суперечать законодавству.

У разі створення пенсійного фонду одноосібним засновником повноваження засновника визначаються статутом такого фонду з урахуванням вимог пунктів "а" - "г" частини третьої статті 16 цього Закону.

( Частину третю статті 9 доповнено абзацом згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

4. Статут пенсійного фонду та зміни до нього реєструються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

( Абзац перший частини четвертої статті 9 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учасників фонду.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не погоджує статути та зміни до статутів пенсійних фондів, які порушують вимоги, встановлені цим Законом.

( Абзац третій частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

5. Статут та зміни до статуту погоджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку до їх реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

( Частина п'ята статті 9 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

Стаття 10. Інвестиційна декларація пенсійного фонду

1. Інвестиційна декларація пенсійного фонду розробляється і затверджується радою фонду відповідно до цього Закону.

Інвестиційна декларація пенсійного фонду підлягає обов'язковій реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 60 календарних днів після формування ради фонду.

( Абзац другий частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

У разі відсутності у складі ради пенсійного фонду осіб, професійно підготовлених до роботи у сфері інвестиційної діяльності, рада зобов'язана залучити до розроблення інвестиційної декларації консультантів з інвестиційних питань. Оплата послуг таких консультантів здійснюється за рахунок засновників пенсійного фонду.

2. Інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених цим Законом.

Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та зберігачем.

3. Рада фонду зобов'язана проводити щорічний аналіз ефективності інвестиційної діяльності та визначати доцільність внесення змін до інвестиційної декларації з урахуванням пропозицій, поданих особами, що здійснюють управління активами такого пенсійного фонду.

4. Правила підготовки, вимоги до інвестиційної декларації, порядок її реєстрації та внесення змін до неї встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац перший частини четвертої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відмовляє у реєстрації інвестиційної декларації пенсійного фонду в разі, якщо у складі ради пенсійного фонду відсутні особи, професійно підготовлені до роботи у сфері інвестиційної діяльності, і при цьому рада пенсійного фонду не залучила до розроблення інвестиційної декларації консультантів з інвестиційних питань.

( Частину четверту статті 10 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

Стаття 11. Реєстрація пенсійного фонду

1. Реєстрація пенсійного фонду як юридичної особи та фінансової установи проводиться у такому порядку:

1) погодження статуту пенсійного фонду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому законодавством порядку;

2) державна реєстрація пенсійного фонду як юридичної особи відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";

3) погодження складу ради фонду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку;

4) включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ та реєстрація пенсійних схем Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.

Пенсійний фонд набуває право на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту включення його до Державного реєстру фінансових установ.

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право перевіряти документи, подані для включення до Державного реєстру фінансових установ пенсійного фонду, на відповідність їх нормам законодавства та достовірність зазначеної в них інформації та, в разі необхідності, вимагати подання додаткових документів і пояснень, які підтверджують відомості, що містяться у поданих документах. Рішення про включення до Державного реєстру фінансових установ пенсійного фонду або про відмову у включенні до такого реєстру приймається протягом 30 календарних днів з дня подання документів, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі прийняття рішення про включення до Державного реєстру фінансових установ пенсійного фонду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку пенсійному фонду видається свідоцтво.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може відмовити у включенні до Державного реєстру фінансових установ пенсійного фонду у разі невідповідності поданих документів і даних, що містяться в них, вимогам цього Закону, а також у разі виявлення недостовірної інформації у поданих документах.

4. У разі відмови у включенні до Державного реєстру фінансових установ пенсійного фонду Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язана письмово повідомити про це заявника з обов'язковим обґрунтуванням причин відмови та повного переліку зауважень.

5. Відмова у включенні до Державного реєстру фінансових установ пенсійного фонду не перешкоджає повторному зверненню засновника (засновників) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у загальному порядку після усунення причин, що були підставою такої відмови.

6. Рішення про відмову у включенні до Державного реєстру фінансових установ пенсійного фонду або порушення строків такої реєстрації може бути оскаржене засновником (засновниками) пенсійного фонду в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Збитки, завдані неправомірною відмовою у реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи, відшкодовуються згідно із законом.

( Частина шоста статті 11 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 ) ( Стаття 11 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 12. Обов'язкові умови початку діяльності недержавних пенсійних фондів

1. Засновник (засновники) пенсійного фонду зобов'язаний сформувати склад ради фонду відповідно до цього Закону до дня подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку документів для включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ.

2. Рада фонду після включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ та реєстрації інвестиційної декларації, повинна укласти договори:

про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів;

( Абзац другий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

про управління активами пенсійного фонду - з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами);

( Абзац третій частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )

про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - із зберігачем.

3. Укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних внесків на рахунок пенсійного фонду до виконання вимог цієї статті забороняється.

4. Інформація про укладення всіх договорів, зазначених у частині другій цієї статті, подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку адміністратором у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. У разі невиконання вимог частин першої і другої цієї статті протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи та/або у разі ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом цього строку Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про відкликання реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду.

( Частина п'ята статті 12 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 ) ( Стаття 12 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 13. Рада пенсійного фонду

1. Для забезпечення управління та здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду утворюється рада пенсійного фонду.

( Абзац перший частини першої статті 13 в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )

Рада фонду утворюється у кількості не менше п'яти осіб. З числа членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду простою більшістю голосів.

2. Члени ради будь-якого фонду обираються на три роки з правом переобрання на наступний строк з числа осіб, які:

1) є дієздатними;

2) відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та статутом пенсійного фонду;

3) не були засуджені за умисні кримінальні правопорушення;

( Пункт 3 частини другої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )

4) не були протягом останніх семи років керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді;

5) не є пов'язаними особами інших членів ради фонду.

Кандидат у члени ради пенсійного фонду інформує засновника щодо прямого та/або опосередкованого володіння самостійно чи разом з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або правом голосу щодо акцій, паїв юридичної особи, або незалежного від формального володіння можливості суттєвого впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

( Частину другу статті 13 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

Член ради фонду може скласти з себе повноваження достроково за власним бажанням.

3. Засновник (засновники) пенсійного фонду, роботодавці - платники корпоративного пенсійного фонду, а також роботодавці, які є вкладниками професійних пенсійних фондів, делегують своїх представників до складу ради фонду в порядку, передбаченому статутом фонду. Такі представники визнаються членами ради фонду після їх затвердження засновником (зборами засновників) фонду.

Члени ради фонду набувають своїх повноважень у разі погодження їх кандидатур з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Погодження або відмова у погодженні здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження списку членів ради фонду до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі відмови у погодженні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надає обґрунтування причин відмови та повний перелік зауважень.

Кількість представників у раді фонду від засновників пенсійного фонду будь-якого виду та роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду, а також роботодавців, які є вкладниками відкритих або професійних пенсійних фондів на користь своїх працівників, встановлюється статутом пенсійного фонду чи за рішенням засновника (зборів засновників) фонду. Можливим є визначення одного представника від кількох засновників, роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду, роботодавців, які є вкладниками відкритих або професійних пенсійних фондів на користь своїх працівників.

( Частина третя статті 13 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

4. Право на представництво у раді фонду від роботодавця-платника, який приєднався до вже створеного корпоративного пенсійного фонду, при сформованому складі ради цього фонду, реалізується при черговому переобранні членів ради фонду.

5. Повноваження члена ради фонду припиняються у разі:

1) закінчення строку повноважень;

2) вибуття зі складу засновників фонду або виходу із складу роботодавців-платників всіх осіб, представником яких був такий член ради фонду;

( Пункт 2 частини п'ятої статті 13 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

2-1) розірвання всіх пенсійних контрактів роботодавцями, які є вкладниками професійних пенсійних фондів, представником яких був такий член ради фонду;

( Частину п'яту статті 13 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

3) прийняття засновником (зборами засновників) рішення про припинення членом ради своїх повноважень за поданням засновника, роботодавця - платника, роботодавця, який є вкладником, або кількох з них, представником якого (яких) був такий член ради;

( Пункт 3 частини п'ятої статті 13 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

4) подання членом ради фонду голові або секретарю ради фонду заяви про вихід із складу ради фонду за власним бажанням;

5) визнання судом члена ради фонду недієздатним;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цього члена ради фонду;

7) визнання члена ради фонду судом безвісно відсутнім або померлим;

8) недотримання умов, установлених частиною другою цієї статті;

9) вчинення членом ради корпоративного пенсійного фонду дій, які спричинили припинення дії наданої одноосібному засновнику такого фонду ліцензії на провадження адміністрування пенсійних фондів у разі, коли адміністрування цього фонду здійснювалося цим засновником;

( Пункт 9 частини п’ятої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

10) подання письмової вимоги учасниками фонду, які становлять не менш ніж 25 відсотків від загальної кількості учасників фонду, про відкликання або переобрання члена ради фонду;

10-1) дій або бездіяльності, що шкодять інтересам учасників фонду;

( Частину п'яту статті 13 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

11) смерті члена ради фонду.

6. Рішенням засновника (зборів засновників) фонду може бути встановлена винагорода членам ради фонду. Виплата такої винагороди здійснюється за рахунок тих осіб, представниками яких є члени ради фонду.

( Частина шоста статті 13 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

7. Організаційно-технічне та матеріальне забезпечення діяльності ради фонду та проведення зборів засновників здійснюється адміністратором фонду за рахунок коштів, сплачених йому відповідно до умов договору про адміністрування пенсійного фонду.

( Частину восьму статті 13 виключено на підставі Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

9. Член ради пенсійного фонду може оскаржити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку рішення щодо припинення його повноважень у випадку, передбаченому пунктом 9 частини п'ятої цієї статті, протягом двох місяців після прийняття такого рішення, а у разі незгоди з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - до суду.

10. Члени ради фонду зобов'язані діяти лише в інтересах учасників фонду, належно виконувати свої обов'язки.

Члени ради фонду несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до закону.

( Статтю 13 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

Стаття 14. Повноваження ради пенсійного фонду

1. Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог цього Закону, зокрема:

звітує про діяльність пенсійного фонду перед засновником (зборами засновників) фонду;

( Абзац другий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

погоджує зміни до статуту та пенсійних схем пенсійного фонду, запропоновані засновником (засновниками) пенсійного фонду, перед їх затвердженням;

( Частину першу статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

реєструє в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку зміни до пенсійних схем фонду;

( Абзац четвертий частини першої статті 14 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї;

обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради;

укладає від імені пенсійного фонду договори з адміністратором, компанією з управління активами або іншою особою, яка має право здійснювати управління активами пенсійного фонду, зберігачем, аудитором пенсійного фонду;

заслуховує звіти про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та приймає рішення щодо цих звітів;

затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому цим Законом, та розглядає аудиторський висновок;

здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду;

розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом та його учасниками та (або) вкладниками;

вирішує інші питання, віднесені цим Законом та статутом пенсійного фонду до компетенції ради цього фонду.

( Абзац дванадцятий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Питання, віднесені цим Законом і статутом пенсійного фонду до компетенції ради фонду, не можуть бути передані до компетенції виконавчих органів засновника (засновників) фонду, адміністратора або будь-яких інших осіб.

( Абзац тринадцятий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. Голова ради фонду організовує роботу ради відповідно до вимог цього Закону та статуту пенсійного фонду і підписує особисто від імені пенсійного фонду документи, передбачені цим Законом, або дає доручення на це уповноваженій особі з числа членів ради фонду.

3. Рада фонду має право здійснювати свої повноваження, якщо у її засіданні беруть участь більше половини загальної кількості її членів.

У разі коли у складі ради залишилася половина загальної кількості її членів або менше, голова ради зобов'язаний скликати позачергові збори засновників фонду (повідомити одноосібного засновника) для вирішення питання про приведення кількісного складу ради у відповідність із вимогами цього Закону.

( Абзац другий частини третьої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

4. У разі коли внаслідок припинення (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичної особи, яка є адміністратором, компанією з управління активами або зберігачем у результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам порушуються вимоги цього Закону в частині, що стосується пов'язаних осіб, рада фонду зобов'язана протягом трьох місяців прийняти рішення щодо вибору нового надавача відповідних послуг із забезпеченням при цьому дотримання вимог цього Закону щодо пов'язаних осіб.

( Частина четверта статті 14 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 15. Засідання ради фонду

1. Засідання ради фонду скликаються головою ради не рідше одного разу на квартал.

Голова ради фонду зобов'язаний скликати засідання ради фонду протягом п'яти робочих днів у разі:

1) виникнення питань, віднесених до компетенції ради фонду;

2) отримання радою фонду від органів державної влади, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, повідомлення про виявлення порушень у діяльності осіб, з якими укладено договори відповідно до частини другої статті 12 цього Закону, або про припинення дії ліцензії, виданої таким особам на провадження відповідної діяльності;

( Пункт 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

3) отримання письмової вимоги не менше ніж третини членів ради фонду;

4) дострокового розірвання договорів з адміністратором, компанією з управління активами, зберігачем фонду;

5) отримання письмової вимоги від учасників фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників фонду, про проведення засідання ради фонду;

5-1) надходження від адміністратора пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня повідомлення про порушення вимоги цього Закону щодо показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування;

( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

6) в інших випадках, передбачених статутом пенсійного фонду.

На засіданнях ради фонду мають право бути присутні представники осіб, на вимогу яких проводиться засідання ради.

На засідання ради фонду, на яких розглядаються питання щодо результатів діяльності пенсійного фонду, обов'язково запрошуються представники адміністратора, компанії з управління активами, зберігача фонду.

2. Засідання ради фонду є правомочним, якщо в ньому беруть участь більше половини загальної кількості її членів.

Рішення ради фонду приймаються простою більшістю голосів членів ради фонду, які беруть участь у засіданні. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради фонду.

З питань, винесених на розгляд ради фонду на вимогу учасників фонду, рада зобов'язана прийняти рішення.

3. Протокол засідання ради фонду підписується головою або уповноваженою ним особою з числа членів ради фонду, а також секретарем ради фонду і надається засновникам, адміністратору, особам, що здійснюють управління активами, та зберігачу пенсійного фонду, а також іншим особам, яких стосуються рішення, прийняті на засіданні ради фонду, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після проведення засідання ради фонду.

Стаття 16. Збори засновників пенсійного фонду

1. Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення зборів оголошуються радою фонду шляхом письмового повідомлення усіх засновників фонду не пізніше ніж за 20 днів до проведення зборів.

Порядок формування порядку денного, скликання, проведення та компетенція зборів засновників визначаються статутом пенсійного фонду з урахуванням вимог цього Закону.

Учасники фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників фонду, мають право вимагати скликання позачергових зборів засновників та обов'язкового прийняття рішення з питань, запропонованих ними до розгляду на зборах засновників.

2. Збори засновників пенсійного фонду вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини загальної кількості засновників фонду.

У разі коли збори засновників не відбулися два рази підряд у зв'язку з їх неправомочністю через відсутність достатнього числа представників засновників, рішення за порядком денним таких зборів приймається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Обов'язковим питанням порядку денного зборів засновників є вибори нових членів ради фонду замість тих, повноваження яких були припинені.

3. До компетенції зборів засновників належать:

а) затвердження статуту пенсійного фонду та змін до нього, а також пенсійних схем і змін до них;

( Пункт "а" частини третьої статті 16 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

б) затвердження підсумків роботи пенсійного фонду;

в) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду;

г) заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду;

д) вирішення інших питань, віднесених до компетенції зборів засновників статутом пенсійного фонду.

4. Збори засновників пенсійного фонду можуть проводитись шляхом опитування, якщо таке визначено статутом пенсійного фонду, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. Рішення зборів засновників з питань порядку денного доводяться до відома всіх учасників, засновників, роботодавців-платників фонду у порядку, встановленому статутом фонду.

( Частина п'ята статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

6. Одноосібний засновник пенсійного фонду приймає рішення, віднесені частиною третьою цієї статті до компетенції зборів засновників пенсійного фонду, одноосібно. Орган управління одноосібного засновника уповноважений приймати такі рішення. Порядок прийняття ним таких рішень визначається законом та статутом одноосібного засновника пенсійного фонду.

( Статтю 16 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 17. Ліквідація пенсійного фонду

1. Ліквідація пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення:

1) засновників пенсійного фонду;

2) правонаступників засновників фонду у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 20 цього Закону;

3) суду.

( Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Ліквідація пенсійного фонду може здійснюватись в інших випадках, установлених законом.

( Частину першу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Рішення про ліквідацію фонду, прийняте відповідно до пункту 1 або 2 цієї частини, погоджується з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац шостий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Рішення про ліквідацію корпоративного пенсійного фонду набирає чинності за умови внесення змін до колективного договору, якщо створення такого фонду було передбачено цим документом.

2. Пенсійний фонд повинен бути ліквідований у разі:

1) настання умов, передбачених частиною десятою статті 20 цього Закону;

2) ліквідації без правонаступництва всіх засновників фонду;

3) припинення участі в пенсійному фонді всіх його учасників.

3. У разі прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду до початку процедури ліквідації цього пенсійного фонду у встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку термін зобов'язана повідомити про це рішення вкладників та учасників фонду, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, зберігача та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац перший частини третьої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

На підставі рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду приймає рішення про визначення єдиного поточного рахунку пенсійного фонду та відкриття у зберігача фонду спеціального ліквідаційного депозитного рахунку, на який зараховуються всі грошові кошти з інших рахунків фонду та всі надходження грошових коштів від продажу активів пенсійного фонду. Всі інші рахунки пенсійного фонду підлягають закриттю.

4. Витрати на забезпечення діяльності ліквідаційної комісії пенсійного фонду здійснюються за рахунок грошових коштів його одноосібного засновника, а в разі, якщо засновників декілька, - за рахунок їх коштів у порядку, визначеному зборами засновників.

( Частина четверта статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

5. Ліквідаційна комісія розробляє план ліквідації та погоджує його з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

6. Порядок утворення, склад, повноваження та порядок функціонування ліквідаційної комісії, процедура проведення ліквідації кожного окремого пенсійного фонду визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 18. Операції з пенсійними активами при ліквідації пенсійного фонду

1. Протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про ліквідацію пенсійного фонду кожен його учасник повинен надіслати (надати) до ліквідаційної комісії письмову заяву, в якій зазначити фінансову установу, куди мають бути передані належні йому пенсійні кошти, а саме:

( Абзац перший частини першої статті 18 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

інший пенсійний фонд, з яким учасником фонду укладено пенсійний контракт;

( Абзац частини першої статті 18 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

банк, у якому відкрито пенсійний депозитний рахунок;

( Абзац частини першої статті 18 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

страховика, з яким учасником фонду укладено договір страхування довічної пенсії, якщо учасник фонду досягнув пенсійного віку, визначеного законом.

( Абзац частини першої статті 18 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Разом з письмовою заявою учасник фонду зобов'язаний надіслати (надати) копію пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка в банку або договору страхування довічної пенсії з обраним страховиком. Учасник фонду повинен надіслати (надати) письмову заяву у строки, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац частини першої статті 18 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування після отримання повідомлення про ліквідацію пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня повинен надіслати ліквідаційній комісії цього фонду заяву про перерахування коштів до Накопичувального пенсійного фонду або за бажанням заяву із зазначенням іншого пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня, а також копію пенсійного контракту, укладеного ним із таким фондом, а у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заяву із зазначенням страховика, обраного таким учасником, і копію договору страхування довічної пенсії для перерахування коштів, облікованих на його індивідуальному пенсійному рахунку.

( Частину першу статті 18 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

2. У разі укладення пенсійного контракту з іншим пенсійним фондом, договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договору страхування довічної пенсії з обраним страховиком учасник фонду зобов'язаний надати іншому пенсійному фонду, банку або страховику копію пенсійного контракту з пенсійним фондом, що ліквідується. Після передачі пенсійних коштів учасників фонду, що ліквідується, іншим пенсійним фондам або на пенсійні депозитні рахунки, або страховикам для укладення договорів страхування довічної пенсії їх пенсійні контракти з цим пенсійним фондом вважаються розірваними.

( Частина друга статті 18 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

3. У разі ліквідації пенсійного фонду пенсійні кошти учасників фонду відповідно до їх письмових заяв переводяться до інших пенсійних фондів або на пенсійні депозитні рахунки, або до страховиків відповідно до договору страхування довічної пенсії в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Пенсійні кошти учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, обліковані на його індивідуальному пенсійному рахунку у пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня, що ліквідується, за його бажанням перераховуються до Накопичувального пенсійного фонду або до іншого пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Антимонопольним комітетом України.

Визначення суми пенсійних коштів, що належать кожному учаснику фонду, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону. Після закінчення терміну подання заяв учасниками фонду, що ліквідується, всі грошові кошти з окремого депозитного рахунка перераховуються на поточний рахунок такого пенсійного фонду, після чого окремий депозитний рахунок закривається.

Передача пенсійних коштів іншим пенсійним фондам, Накопичувальному пенсійному фонду, на пенсійні депозитні рахунки та у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини першої цієї статті, - страховикам для укладення договору страхування довічної пенсії здійснюється лише в грошовій формі безготівковим платежем з поточного рахунка пенсійного фонду, що ліквідується.

( Частина третя статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

4. Передача пенсійних коштів здійснюється лише після затвердження Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліквідаційного балансу пенсійного фонду і проводиться у строк, передбачений планом ліквідації пенсійного фонду, погодженим з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, але не пізніш як протягом шести місяців з дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу пенсійного фонду.

( Абзац перший частини четвертої статті 18 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

У разі коли продаж активів пенсійного фонду в цінних паперах протягом зазначеного часу може призвести до значного зниження їх вартості, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право дозволити передачу в першу чергу пенсійних коштів учасників фонду, які досягли пенсійного віку, а строк передачі пенсійних коштів інших учасників фонду продовжити.

Разом з пенсійними коштами адміністратор передає пенсійним фондам, страховикам або до банків на пенсійні депозитні рахунки, обрані учасниками фонду, звіт про операції, відображені на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду.

5. У разі якщо учасник фонду в установлені строки не подав письмову заяву та копію пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка, або договору страхування довічної пенсії з обраним страховиком, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією для всіх таких учасників фонду, на умовах та в порядку, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Письмове повідомлення про переведення коштів таких учасників до іншого пенсійного фонду направляється кожному учаснику фонду протягом одного місяця з дня такого переведення та містить інформацію про суму переведених коштів, реквізити пенсійного фонду та його адміністратора, а також вказівку на необхідність укласти пенсійний контракт з пенсійним фондом, до якого переведені кошти.

Переведення коштів та передача відомостей персоніфікації учасників фонду здійснюються на підставі договору між адміністратором пенсійного фонду, з якого переводяться пенсійні кошти таких учасників, та пенсійним фондом, до якого переводяться такі кошти.

У разі якщо учасник накопичувальної системи пенсійного страхування протягом трьох місяців не подав письмової заяви і копії пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня, пенсійні кошти, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, перераховуються до Накопичувального пенсійного фонду та обліковуються на його накопичувальному пенсійному рахунку.

( Частина п'ята статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 19. Відкликання реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи внаслідок його ліквідації

( Назва статті 19 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

1. Відкликання реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи здійснюється на підставі поданого до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про проведення ліквідації пенсійного фонду за умови повного розрахунку з усіма учасниками фонду шляхом передачі всіх пенсійних коштів учасників фонду відповідно до цього Закону.

( Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

2. На вимоги, претензії учасників фонду не поширюється строк позовної давності, визначений законом.

( Стаття 19 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 20. Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів

1. Сплата пенсійних внесків фізичними особами до корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною, якщо інше не передбачено законом. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсійних фондів.

( Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить усім працівникам юридичної особи, що є засновником або роботодавцем - платником такого фонду. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді.

Юридична особа, яка є засновником або роботодавцем - платником корпоративного пенсійного фонду, зобов'язана сплачувати пенсійні внески на користь усіх своїх працівників, крім тих, які подали письмові заперечення проти цього, працюють сезонно або проходять випробування при прийнятті на роботу.

( Частина друга статті 20 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

3. Об'єднання юридичних осіб або фізичних осіб за родом їх професійної діяльності не мають права будь-яким чином обмежувати право фізичних осіб на самостійну участь у пенсійних фондах будь-якого виду.

4. Працівник або член об'єднання юридичних осіб чи фізичних осіб за родом їх професійної діяльності має право відмовитися від сплати пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду за власний рахунок, якщо інше не передбачено законом.

( Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

( Абзац перший частини п'ятої статті 20 виключено на підставі Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

Роботодавець має право встановлювати однаковий відсоток відрахувань пенсійних внесків до пенсійного фонду на користь своїх працівників від суми їх заробітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку працівників та (або) від їх стажу роботи на даному підприємстві із встановленням однакового відсотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників.

Фізичні особи - учасники будь-якого пенсійного фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень.

6. Засновники професійного пенсійного фонду мають право сплачувати пенсійні внески за власні кошти на користь усіх своїх членів - фізичних осіб. При цьому розмір таких відрахувань та умови їх формування і використання встановлюються в порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.

7. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до пенсійного фонду не може бути:

умовою здійснення роботодавцем відрахування пенсійних внесків на користь цих працівників до пенсійного фонду;

підставою для обмеження прав таких працівників у трудових відносинах з роботодавцем.

8. У разі припинення участі у корпоративному чи професійному пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні учасникові такого фонду пенсійні кошти не можуть бути вилучені вкладниками таких фондів.

9. У разі припинення юридичної особи, яка є засновником або роботодавцем - платником корпоративного пенсійного фонду, обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються її правонаступникові.

Злиття, приєднання пенсійних фондів здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина дев'ята статті 20 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

10. Юридичні особи, що входять до складу засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду або є роботодавцями - платниками корпоративного пенсійного фонду, а також юридична особа, що є одноосібним засновником корпоративного фонду, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року, повідомивши про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, учасників фонду, адміністратора, якщо такий залучався, осіб, що здійснюють управління активами, у строк протягом семи календарних днів після прийняття такого рішення. Умовою прийняття такого рішення є внесення відповідних змін до колективного договору, якщо у колективному договорі передбачено сплату таких пенсійних внесків.

( Абзац перший частини десятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

У разі коли після закінчення строку, визначеного в абзаці першому цієї частини, зазначені юридичні особи, крім одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, такі юридичні особи виходять із складу засновників або припиняють участь у пенсійному фонді з обов'язковим повідомленням про це Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за умови виконання вимог, передбачених частинами восьмою - десятою статті 8 цього Закону.

Учасники фонду можуть не припиняти сплати пенсійних внесків на свою користь за власні кошти на період дії такого рішення, прийнятого засновником або роботодавцем-платником.

У разі коли після закінчення строку, передбаченого в абзаці першому цієї частини, юридична особа, що є одноосібним засновником корпоративного пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків за власні кошти до утвореного цією юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації з дотриманням вимог цього Закону.

Дія цієї частини не поширюється на внески до корпоративних та професійних пенсійних фондів, які сплачуються роботодавцями як обов'язкові додаткові відрахування на користь окремих категорій громадян, визначених законами України.

( Абзац п'ятий частини десятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

11. У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами та адміністрування такого фонду за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством.

При цьому витрати, пов'язані з виконанням функцій адміністрування та управління активами такого пенсійного фонду, здійснюються за рахунок такого засновника.

12. Національний банк України має право самостійно здійснювати адміністрування, зберігання та управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду на підставі відповідних ліцензій. При цьому витрати, пов'язані з виконанням таких функцій, здійснюються за рахунок засновника.

Особливості здійснення діяльності із адміністрування, зберігання та управління активами корпоративного пенсійного фонду Національного банку України та нагляду за цією діяльністю встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац другий частини дванадцятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 ) ( Статтю 20 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 20-1. Особливості функціонування пенсійних фондів - суб'єктів другого рівня

1. Право на участь у другому рівні системи пенсійного забезпечення має пенсійний фонд, який отримав ліцензію на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2. Пенсійний фонд, що має намір отримати ліцензію на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, повинен відповідати таким вимогам:

1) досвід роботи пенсійного фонду на ринку недержавного пенсійного забезпечення - не менше трьох років до дня подання заяви про отримання ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

2) мати договори про обслуговування недержавного пенсійного фонду, укладені з:

адміністратором, який відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зберігачем недержавних пенсійних фондів, який має розмір регулятивного капіталу не менш як 500 мільйонів гривень;

компанією з управління пенсійними активами, яка має власний капітал у розмірі не менше 25 мільйонів гривень та досвід роботи з управління активами інституційних інвесторів не менше п'яти років;

3) адміністратор такого пенсійного фонду веде персоніфікований облік пенсійних коштів на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду із застосуванням одиниці пенсійних активів та щоденним розрахунком чистої вартості одиниці пенсійних активів не менш як протягом 12 місяців до дня подання заяви про отримання ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

4) показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів за останні 12 місяців - на рівні не нижче середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів, що визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

5) пенсійні активи протягом останніх 12 місяців до дня подання заяви про отримання ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідають вимогам щодо складу активів та обмежень інвестиційної діяльності відповідно до статей 47 і 49 цього Закону.

3. Ліцензія на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку безстроково.

Рішення про відмову у видачі ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування або припинення її дії може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

( Абзац другий частини третьої статті 20-1 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

4. У разі отримання ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування вартість витрат, пов'язаних зі здійсненням діяльності в накопичувальній системі пенсійного страхування, не може перевищувати 3,5 відсотка середньозваженого значення чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду.

Пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня зобов'язаний підтримувати щокварталу показники зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів на рівні не нижче 80 відсотків середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів, що визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний кожного робочого дня обчислювати чисту вартість пенсійних активів, у тому числі чисту вартість пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, чисту вартість одиниці пенсійних активів у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний кожного робочого дня розміщувати на веб-сайті пенсійного фонду та/або адміністратора такого пенсійного фонду інформацію про показник чистої вартості одиниці пенсійних внесків, розрахований на кінець робочого дня, що передує дню розміщення такої інформації, та про інші показники, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. Компанія з управління активами пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язана подавати кожного робочого дня адміністратору такого пенсійного фонду інформацію про вартість пенсійних активів фонду, які перебувають в їх управлінні, у розрізі пенсійних активів системи недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування за формою та у порядку, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина п'ята статті 20-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

6. Зберігач пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня перевіряє правильність обчислення чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, чистої вартості одиниці пенсійних активів, здійсненого адміністратором пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня та особами, які здійснюють управління пенсійними активами накопичувальної системи пенсійного страхування.

7. У разі невиконання вимог, визначених у частині четвертій цієї статті, у будь-якому звітному періоді адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний повідомити про це протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів за останній звітний період раду такого фонду; осіб, які здійснюють управління пенсійними активами накопичувальної системи пенсійного страхування; зберігача такого фонду.

Голова ради пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після надходження від адміністратора фонду повідомлення про порушення вимог, визначених частиною четвертою цієї статті, скликати засідання ради фонду.

Рада пенсійного фонду зобов'язана протягом п'яти робочих днів після прийняття нею рішення вжити заходів щодо усунення порушення вимог, визначених частиною четвертою цієї статті, та повідомити про прийняте нею рішення Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

8. У разі якщо вимоги, визначені у частині четвертій цієї статті, пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня не виконуються протягом останніх двох кварталів, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про заборону на укладення нових пенсійних контрактів цим фондом з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування.

9. У разі якщо вимоги, визначені у частині четвертій цієї статті, пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня не виконані протягом шести місяців з дня прийняття рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку про заборону на укладення нових пенсійних контрактів з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про припинення дії ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, виданої цьому фонду.

Припинення дії ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня здійснюється у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає не пізніш як протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про припинення дії такої ліцензії повідомлення раді пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня, щодо якого припинено дію ліцензії, адміністратору цього фонду, особам, які здійснюють управління активами накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду, зберігачу цього фонду, Раді Накопичувального пенсійного фонду та Пенсійному фонду України.

( Абзац другий частини дев'ятої статті 20-1із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

10. Пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня у разі припинення дії виданої йому ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування:

( Абзац перший частини десятої статті 20-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

1) інформує учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про прийняте Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення у порядку, визначеному зазначеною комісією;

2) забезпечує передачу пенсійних коштів, що належать учасникам накопичувальної системи пенсійного страхування цього фонду, та інформації з персоніфікованого обліку фонду щодо них до Накопичувального пенсійного фонду або за вибором учасників накопичувальної системи пенсійного страхування - до іншого пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і Антимонопольним комітетом України;

( Пункт 2 частини десятої статті 20-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )

3) має право не раніше ніж через три роки з дня винесення рішення про припинення дії такої ліцензії Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на повторне звернення щодо видачі ліцензії на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

( Пункт 3 частини десятої статті 20-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

11. Перелік пенсійних фондів, яким видана ліцензія на діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, підлягає опублікуванню в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Розділ II доповнено статтею 20-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; текст статті 20-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

Розділ III

АДМІНІСТРУВАННЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ

Стаття 21. Адміністратор недержавних пенсійних фондів

1. Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:

юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор);

юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;

компанія з управління активами.

Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів, повинна отримати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

( Абзац п'ятий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

2. Надання послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів може поєднуватися лише з діяльністю з управління активами відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який самостійно здійснює адміністрування такого фонду, не має права здійснювати управління активами пенсійних фондів, якщо він не є компанією з управління активами.

3. У разі створення корпоративного пенсійного фонду одноосібним засновником рішення про здійснення адміністрування самим засновником або про залучення професійного адміністратора приймається вищим органом управління або власником такого засновника.

У разі прийняття рішення про самостійне адміністрування корпоративного пенсійного фонду його засновником такий засновник повинен утворити відповідний структурний підрозділ.

4. Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду у письмовій формі.

Адміністратор діє від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників.

5. Істотними умовами договору про адміністрування пенсійного фонду є:

повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін;

вид пенсійного фонду (відкритий, корпоративний чи професійний);

предмет договору;

права і обов'язки сторін;

застереження щодо конфіденційності;

порядок подання звітності та інформації;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності;

строк дії договору;

розмір оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду (за винятком випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 20 та частиною другою статті 30 цього Закону);

порядок зміни умов договору;

умови дострокового розірвання договору.

Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду.

6. Адміністратор зобов'язаний:

вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;

укладати пенсійні контракти від імені пенсійного фонду;

забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам фонду у випадках, передбачених законом;

( Абзац четвертий частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )

надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів відповідно до статті 48 цього Закону;

надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю;

надавати інформацію відповідно до умов договору та цього Закону, а також інших нормативно-правових актів;

( Абзац сьомий частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам виконавчої влади та раді пенсійного фонду;

у письмовій формі інформувати учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про умови і порядок отримання довічної пенсії за рахунок коштів, облікованих на їх індивідуальних пенсійних рахунках;

( Частину шосту статті 21 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

виконувати інші обов'язки у випадках, передбачених законом.

( Частину шосту статті 21 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

7. З метою провадження своєї діяльності адміністратор має право засновувати представництва, філії, інші відокремлені підрозділи відповідно до законодавства у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

8. Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня має право отримувати від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку безоплатну інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Статтю 21 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )

Стаття 22. Вимоги до створення професійного адміністратора недержавних пенсійних фондів

1. Професійний адміністратор може утворюватися фізичними та юридичними особами, в тому числі особами, що є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду, в формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законів з питань регулювання діяльності господарських товариств з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зберігач не може бути засновником адміністраторів тих пенсійних фондів, з радами фондів яких він уклав договори про обслуговування пенсійних фондів.

2. Професійний адміністратор, утворений як акціонерне товариство, має право випускати виключно прості іменні акції.

3. Професійний адміністратор має найменування, яке відображає його організаційно-правову форму, містить слова "адміністратор пенсійного фонду" та відрізняється від найменувань будь-яких інших адміністраторів пенсійних фондів.

Стаття 23. Установчі документи професійного адміністратора пенсійних фондів

1. Професійний адміністратор пенсійного фонду діє на підставі засновницького договору і статуту, які повинні відповідати вимогам законів України, що регулюють діяльність господарських товариств та цього Закону.

2. Статут професійного адміністратора не може передбачати провадження ним будь-яких інших видів діяльності, крім визначених цим Законом.

3. Інформація про внесення змін до установчих документів професійного адміністратора має надаватися ним Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом семи робочих днів після реєстрації таких змін.

Стаття 24. Органи управління адміністратора

( Назва статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

1. Органи управління адміністратора утворюються відповідно до законів з питань регулювання діяльності господарських товариств з урахуванням вимог цього Закону.

2. До складу виконавчих і контролюючих органів адміністратора можуть входити лише особи, які:

1) є дієздатними;

2) відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) не мають обмежень щодо виконання покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;

4) не були засуджені за умисні кримінальні правопорушення;

( Пункт 4 частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )

5) протягом останніх семи років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді.

3. Посадові особи адміністратора не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від зберігача, осіб, які здійснюють управління активами, аудитора пенсійного фонду, адміністрування якого він здійснює, а також від пов'язаних осіб зазначених суб'єктів.

4. Вимоги, встановлені цією статтею, поширюються також на керівника структурного підрозділу з адміністрування пенсійних фондів компанії з управління активами та керівника структурного підрозділу одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду.

( Частина четверта статті 24 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 ) ( Текст статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

Стаття 25. Ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів

1. Ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів забезпечується адміністратором та передбачає ведення індивідуальних пенсійних рахунків учасників фонду.

2. Адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника фонду протягом 30 календарних днів з дня укладення першого за часом пенсійного контракту на користь такого учасника, але не пізніше дати отримання першого пенсійного внеску за цим пенсійним контрактом. У разі переведення пенсійних коштів учасника фонду від інших фінансових установ відповідно до вимог цього Закону адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника фонду протягом 30 календарних днів з дня укладення договору про виплату пенсій на визначений строк або іншого документа, на підставі якого здійснюється переведення належних учаснику пенсійних коштів, але не пізніше дати отримання таких коштів.

( Частина друга статті 25 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

3. У системі персоніфікованого обліку індивідуальний пенсійний рахунок відкривається кожному учаснику фонду. Для ідентифікації учасника фонду в номері індивідуального пенсійного рахунка використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів), а у разі його відсутності використовується серія (та за наявності - номер) паспорта учасника фонду чи іншого документа, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац перший частини третьої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

На індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду ведеться облік суми належних йому пенсійних коштів в одиницях пенсійних активів та гривнях виходячи з поточної чистої вартості одиниці пенсійних активів пенсійного фонду.

На індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду ведеться окремо облік коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що належить учаснику, а також може відображатися інша інформація, визначена законодавством або внутрішніми документами адміністратора.

( Частина третя статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

4. Система персоніфікованого обліку учасників фонду повинна містити інформацію щодо кожного учасника фонду, вкладників фонду, які здійснюють внески на користь учасника фонду, інформацію про пенсійну схему, кількість одиниць пенсійних активів пенсійного фонду, чисту вартість одиниці пенсійних активів пенсійного фонду, загальну суму пенсійних коштів. Облік коштів та кількості одиниць пенсійних активів здійснюється окремо по учасниках накопичувальної системи пенсійного страхування та учасниках недержавного пенсійного забезпечення.

Порядок ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина четверта статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

5. Інформація з індивідуального пенсійного рахунку учасника фонду зберігається на паперовому та електронному носіях в адміністратора протягом строку дії відповідного пенсійного контракту та, якщо було укладено договір про виплату пенсії на визначений строк, протягом строку дії такого договору, а після припинення правовідносин між учасником (вкладником) фонду та пенсійним фондом - протягом десяти років, якщо інше не передбачене законодавством.

6. На вимогу учасника фонду адміністратор зобов'язаний надавати виписку з його індивідуального пенсійного рахунку, при цьому один раз на рік - безоплатно.

Стаття 26. Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів

1. Передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів та відповідної документації здійснюється адміністратором у разі:

розірвання договору, укладеного ним з радою пенсійного фонду;

ліквідації адміністратора;

припинення адміністратора в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам, внаслідок чого порушуються вимоги цього Закону щодо пов'язаних осіб;

припинення дії ліцензії, виданої адміністратору на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

( Частина перша статті 26 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. Адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації після отримання від ради пенсійного фонду або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора. До передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.

Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації здійснюється у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 27. Ліцензування діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів

( Назва статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4225-VI від 22.12.2011, № 79-IX від 12.09.2019 )

1. Особа, що виявила бажання здійснювати діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів, зобов'язана отримати ліцензію на провадження такої діяльності в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2. Порядок ліцензування діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина друга статті 27 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

3. Особа, яка подає документи на отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів (крім випадку, зазначеного у частині п'ятій цієї статті), повинна відповідати таким вимогам:

мати сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 2,5 мільйона гривень на день подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для отримання цієї ліцензії;

мати кадри відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду, які відповідають вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для видачі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування має право проводити виїзні перевірки відповідності адміністратора встановленим вимогам та достовірності документів, поданих таким адміністратором згідно з установленими нею ліцензійними умовами.

( Частину третю статті 27 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 ) ( Частина третя статті 27 в редакції Закону № 2393-VI від 01.07.2010 )

4. Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не меншому, ніж 2,5 мільйона гривень.

( Абзац перший частини четвертої статті 27 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

У разі зменшення визначеного цією частиною розміру власного капіталу особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, зобов'язана:

повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення;

привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, передбаченим цією частиною, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати відповідні підтвердні документи Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру власного капіталу особи, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, вимогам цієї частини на строк не більш як три місяці.

( Частина четверта статті 27 в редакції Закону № 2393-VI від 01.07.2010 )

5. Ліцензія на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів видається юридичній особі - одноосібному засновнику корпоративного пенсійного фонду, яка прийняла рішення про самостійне здійснення адміністрування цього фонду, за умови, що така юридична особа має технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду та кадри відповідного кваліфікаційного рівня, які відповідають вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

6. Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого пенсійного фонду та отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавними пенсійними фондами, не має права здійснювати діяльність з адміністрування будь-якого іншого пенсійного фонду.

Професійний адміністратор має право здійснювати адміністрування декількох пенсійних фондів одночасно, а також управляти активами пенсійного фонду, адміністратором якого він є, за умови наявності відповідної ліцензії. Професійний адміністратор має право бути адміністратором створеного ним корпоративного пенсійного фонду.

( Текст статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

Стаття 28. Припинення дії ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів

( Назва статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

1. Припинення дії ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в ліцензійних умовах.

2. Рішення про припинення дії ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів надається письмово Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку усім пенсійним фондам, з якими адміністратором укладено договори про адміністрування недержавного пенсійного фонду, протягом одного робочого дня з дати прийняття такого рішення та підлягає обов'язковому оприлюдненню у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

3. У разі припинення дії ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, виданої юридичній особі - одноосібному засновникові корпоративного пенсійного фонду, такий засновник зобов'язаний ініціювати припинення повноважень членів ради фонду, дії яких спричинили припинення дії цієї ліцензії, та забезпечити обрання нових членів ради фонду замість звільнених протягом трьох робочих днів з дати отримання пенсійним фондом повідомлення про припинення дії ліцензії адміністратора цього фонду.

4. У разі припинення дії ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, виданої адміністратору пенсійного фонду, рада такого фонду зобов'язана забезпечити укладення договору про адміністрування недержавного пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів з іншим адміністратором.

( Частина четверта статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

5. Адміністратор, дію ліцензії якого припинено, припиняє виконання функцій з адміністрування пенсійного фонду з дня передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору та зобов'язаний безоплатно надавати допомогу новому адміністратору у виконанні зобов'язань, що виникли до передачі цьому адміністратору системи персоніфікованого обліку.

( Частина п'ята статті 28 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

6. У разі припинення дії ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який одночасно є і адміністратором такого фонду, має право на повторне отримання такої ліцензії не раніше ніж через рік після дати припинення дії ліцензії, а професійний адміністратор пенсійних фондів - у будь-який час.

( Текст статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

Стаття 29. Тимчасове призначення адміністратора недержавних пенсійних фондів

1. У разі, якщо протягом десяти робочих днів з дати отримання пенсійним фондом повідомлення про припинення дії ліцензії адміністратора цього фонду рада фонду не укладе договір з новим адміністратором, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може тимчасово призначити своїм рішенням адміністратора для виконання всіх функцій адміністратора, дію ліцензії якого припинено. Порядок тимчасового призначення адміністратора визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4225-VI від 22.12.2011, № 4017-IX від 10.10.2024 )

2. Рішення про тимчасове призначення адміністратора надається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у письмовій формі адміністратору, дію ліцензії якого припинено, а також всім пенсійним фондам, з якими цим адміністратором було укладено договори, та їх компаніям з управління активами або іншій особі, яка здійснює управління активами, протягом одного робочого дня після прийняття такого рішення.

( Частина друга статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )

3. Розмір оплати послуг тимчасово призначеного адміністратора визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку виходячи із середніх розмірів оплати відповідних послуг.

4. Рада фонду має право укласти договір про адміністрування пенсійного фонду з тимчасово призначеним адміністратором або змінити тимчасово призначеного адміністратора шляхом укладення договору з іншим адміністратором і повинна повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох робочих днів після укладення відповідного договору. На підставі цього повідомлення зупиняється дія рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про тимчасове призначення адміністратора.

Стаття 30. Оплата послуг з адміністрування пенсійного фонду

1. Розмір тарифів на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду визначається договором про адміністрування пенсійного фонду.

Оплата послуг з адміністрування пенсійного фонду здійснюється в грошовій формі.

( Абзац третій частини першої статті 30 виключено на підставі Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. У разі коли адміністрування корпоративного пенсійного фонду здійснює його одноосібний засновник, витрати на адміністрування такого корпоративного пенсійного фонду здійснюються за рахунок цього засновника.

Стаття 31. Відповідальність адміністратора пенсійного фонду

1. Адміністратор пенсійного фонду несе відповідальність за своїми зобов'язаннями перед пенсійними фондами, з радами яких він уклав договори про адміністрування, всім майном, що належить йому на праві власності.

Відшкодування збитків, завданих адміністратором, здійснюється за рахунок його резервного фонду, а у разі недостатності резервного фонду - за рахунок іншого майна адміністратора. Порядок формування та вимоги до розміщення коштів резервного фонду встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

( Абзац другий частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-VI від 22.12.2011 )

2. Адміністратор не має права передавати свої зобов'язання перед пенсійними фондами іншим особам.

3. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями адміністратора пенсійного фонду, адміністратор не несе відповідальності за зобов'язаннями держави.

Стаття 32. Адміністрування пенсійного фонду у разі припинення юридичної особи - адміністратора пенсійного фонду

1. У разі припинення юридичної особи - адміністратора засновники такого адміністратора зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про початок відповідної процедури повідомити про це ради пенсійних фондів, з якими такий адміністратор уклав договори; осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду; зберігачів відповідних пенсійних фондів; Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

( Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )

2. У разі ліквідації, а також припинення юридичної особи - адміністратора в результаті злиття, приєднання, поділу, внаслідок чого порушуються вимоги цього Закону щодо пов'язаних осіб, адміністратор зобов'язаний передати систему персоніфікованого обліку учасників фонду та відповідну документацію новому адміністратору в порядку, встановленому статтею 26 цього Закону.

( Стаття 32 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 ) ( Статтю 33 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019 )

Розділ IV

УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ

Стаття 34. Особи, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів

1. Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами:

компанією з управління активами;

банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у разі, якщо він не виконує функції зберігача цього фонду;

( Абзац третій частини першої статті 34 в редакції Закону № 4225-VI від 22.12.2011 )

................

Перейти до повного тексту