ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа №640/9272/20
адміністративне провадження № К/9901/15598/21, К/9901/20210/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/9272/20
за позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Воронівка Агро", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційними скаргами Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року, постановлену суддею Шевченко Н.М.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Епель О.В., суддів Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Кобаля М.І., Лічевецького І.О.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У квітні 2020 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (далі - позивач, НВ ТОВ "Агро-Інтер") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, ВДВС УЗПВР у Миколаївській області), третя особа - Приватне підприємство "Воронівка Агро" (далі - третя особа, ПП "Воронівка Агро"), де просили:
1.1. визнати протиправною бездіяльності заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка Сергія Сергійовича, яка полягає у не вчиненні дій щодо надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 37674119 на адресу НВ ТОВ "Агро-Інтер";
1.2. зобов`язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка Сергія Сергійовича надіслати на адресу НВ ТОВ "Агро-Інтер" постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 37674119.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2021 року позов задоволено повністю. У задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
3. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів направлення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №37674119, на адресу позивача, жодних відповідей на запити позивача також не надано. Тому, на думку суду першої інстанції, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а бездіяльність відповідача щодо не направлення постанови, - визнанню протиправною
3.1. Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів справи не долучено актів прийняття робіт та переліку/звіту реально здійснених послуг з відповідним розрахунком кожної послуги у відповідності до договору від 21 квітня 2020 року № 21-04.
4. 08 січня 2021 року НВ ТОВ "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк М.М., засобами поштового зв`язку подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/9272/20 шляхом вирішення питання щодо відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
5. У вказаній заяві позивачем, зокрема, було зазначено, що 02 червня 2020 року він звертався до суду з клопотанням щодо відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що відповідні документи, зокрема акт наданих послуг, звіт про обсяг виконаних робіт, рахунок на оплату, прибутковий ордер і довідка будуть подані суду в порядку частини сьомої статті 139 КАС України. Наголошував на тому, що на час її подання ним не отримано копії рішення суду від 04 січня 2021 року, ухваленого судом по суті заявлених ним позовних вимог у цій справі, і що про існування такого рішення йому стало відомо лише 06 січня 2021 року. Також, зазначив, що 02 червня 2020 року до заяви він долучив відповідні документи.
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року заяву НВ ТОВ "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк М.М., від 15 січня 2021 року про ухвалення додаткового рішення повернуто без розгляду.
7. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача від 15 січня 2021 року про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу вже була розглянута судом першої інстанції у рішенні від 04 січня 2021 року і відповідно до статей 167, 252 КАС України ця заява підлягає залишенню без розгляду.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні заяви НВ ТОВ "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/9272/20 відмовлено.
9. Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, визначених статтею 252 КАС України, є підставою для відмови в задоволенні відповідної заяви позивача про його винесення, а не для залишення такої заяви без розгляду. Отже суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів апелянта про безпідставність залишення судом його заяви без розгляду. Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що доводи щодо наявності правових підстав для відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу можуть бути ним викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті позовних вимог в цій справі.
10. НВ ТОВ "Агро-Інтер" оскаржило рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2021 року в апеляційному порядку, де просили скасувати його в частині відмови у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та прийняти нову постанову, якою клопотання НВ ТОВ "Агро-Інтер" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити і стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у задоволенні заяви НВ ТОВ "Агро-Інтер" про поновлення строків на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою НВ ТОВ "Агро-Інтер" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2021 року у справі № 640/9272/20 відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
12. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію повного тексту рішення суду першої інстанції отримано представником позивача 22 січня 2021 року, а тому останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 01 лютого 2021 року. Проте її подано до відділення поштового зв`язку лише 27 березня 2021 року.
12.1. Суд апеляційної інстанції зауважив, що перебування директора НВ ТОВ "Агро-Інтер" у відрядженні на підставі наказу від 15 січня 2021 року №74-к у період з 18 січня 2021 року на 72 календарних дні не може вважатися об`єктивно непереборною обставиною пропуску процесуального строку, оскільки це не позбавляло можливості представника підприємства - адвоката Васюка М.М., своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою в інтересах його довірителя.
12.2. Твердження представника позивача про те, що останній перебував у відпустці, яка пов`язана з навчанням в аспірантурі, а тому об`єктивно не мав можливості забезпечити подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання 22 січня 2021 року копії судового рішення, на думку суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки починаючи з 22 січня 2021 року, адвокат Васюк М.М. як представник НВ ТОВ "Агро-Інтер" брав активну участь у справі №640/9272/20 шляхом подання заяв, отримання процесуальних документів, подання апеляційної скарги на ухвалу від 15 лютого 2021 року, а також участі у судовому засіданні з її розгляду в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
13. 29 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НВ ТОВ "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк М.М., у якій скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративному від 23 березня 2021 року і прийняти нову постанову, якою справу № 640/9272/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
14. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що 02 червня 2020 року до ухвалення судового рішення в цій справі він звертався до суду із заявою про відшкодування судових витрат та повідомляв суд, про те, що відповідні документи на підтвердження заявлених ним витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку частини сьомої статті 139 КАС України. Разом з тим, скаржник наполягає на співмірності заявлених ним витрат на правничу допомогу та стверджує про наявність достатніх правових підстав для їх відшкодування. З цих та інших підстав скаржник вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження (К/9901/15598/21) за вищевказаною касаційною скаргою.
16. 01 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НВ ТОВ "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк М.М., у якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
17. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення. Строк на апеляційне провадження було пропущено у зв`язку з тим, що у період з 18 січня 2021 року по 30 березня 2021 року директор підприємства Васюк М.Г. перебував у відрядженні у с. Бігач згідно наказу від 15 січня 2021 року №74-к, у той час як адвокат НВ ТОВ "Агро-Інтер", Васюк М.М., є аспірантом Національного університету біотехнологій і природокористування України, та у період з 25 січня 2021 року по 26 січня 2021 року, з 28 січня 2021 року по 14 лютого 2021 року, з 16 лютого 2021 року по 08 березня 2021 року, з 10 березня 2021 року по 22 березня 2021 року і 24 березня 2021 року на підставі відповідних наказів АО "ВР Партнерс" перебував у відпустці, яка пов`язана з навчанням в аспірантурі, що виключало можливість у період до 27 березня 2021 року забезпечити подання апеляційної скарги. Скаржник зауважує, що з урахування періодів перебування у відпустці, адвокат звернувся із апеляційною скаргою протягом 10 днів з моменту отримання копії судового рішення.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження (К/9901/20210/21) за вказаною касаційною скаргою.
19. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 вересня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
20. Від відповідача та третьої особи відзивів на касаційні скарги не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
22. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 14 червня 2021 року касаційне провадження (К/9901/15598/21) у цій справі відкрито на підставі неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
23. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 30 червня 2021 року касаційне провадження (К/9901/20210/21) у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.
24. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
25. Частинами першою та другою статті 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
26. Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
27. Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
28. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
29. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України. При цьому, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
30. Частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Такі підстави чітко встановлені Кодексом адміністративного судочинства та не підлягають розширеному тлумаченню.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
31.Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або якщо відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
32. Суд першої інстанції, повертаючи без розгляду заяву НВ ТОВ "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк М.М., від 15 січня 2021 року про ухвалення додаткового рішення, виходив з того, що заява позивача про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу вже була розглянута судом першої інстанції у рішенні від 04 січня 2021 року.
33. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та приймаючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі є підставою для відмови в задоволенні відповідної заяви позивача про його винесення, а не для залишення такої заяви без розгляду.
34. Водночас суд зазначив, що доводи позивача щодо наявності правових підстав для відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу можуть бути ним викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті позовних вимог у цій справі.
35. Колегія суддів вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для ухвалення додаткового рішення у справі виходячи з наступного.
36. При ухваленні рішення у цій справі по суті позовних вимог, заявлених НВ ТОВ "Агро-Інтер", судом першої інстанції було розглянуто та вирішено його заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, а також вирішено питання щодо розподілу витрат на сплату судового збору.
37. Так, оцінивши надані суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу у справі № 640/9272/20, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 30 000 грн відсутні.
38. Таким чином при прийнятті рішення по суті позовних вимог судом фактично здійснено розгляд заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу та вирішено питання про судові витрати у справі № 640/9272/20.
39. Враховуючи зазначене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для ухвалення в порядку статті 252 КАС України додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цій справі.
40. Отже, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції щодо залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про порушення судом першої інстанції, у цьому випадку, приписів статей 167, 252 КАС України, оскільки наслідком розгляду цієї заяви є постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
41. З огляду на викладене, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що у разі незгоди із прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат чи порушення судом, на думку скаржника, норм процесуального права щодо прийняття та розгляду поданих заяв в порядку статті 139 КАС України, учасник справи не позбавлений можливості оскаржити його в цій частині в апеляційному порядку.
42. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права.
43. При цьому, мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.
44. Розглянувши доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального при вирішенні питання щодо поновлення апелянту строків на апеляційне оскарження рішення від 04 січня 2021 року, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
45. Так, з матеріалів справи слідує, що 27 березня 2021 року засобами поштового зв`язку НВ ТОВ "Агро-Інтер", в інтересах якого діє адвокат Васюк М.М., подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2021 року.
46. Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення судом першої інстанції прийняте 04 січня 2021 року в порядку письмового провадження, повний текст якого виготовлено 04 січня 2021 року та фактично отримано адвокатом Васюком М.М., який діяв в інтересах позивача НВ ТОВ "Агро-Інтер" 22 січня 2021 року.
47. Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
48. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
49. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
50. Відповідно до частини шостої статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
51. Передбачений частиною шостою статті 287 КАС України строк, упродовж якого особа-позивач, має право звернутися до суду із апеляційною скаргою на судове рішення є спеціальним строком звернення до адміністративного суду, який від загального строку відрізняється лише своєю тривалістю (є коротшим) і обумовлюється специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (ясності) у спірних правовідносинах потрібно досягнути якомога швидше.
52. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
53. Відтак, враховуючи приписи статей 287, 295 КАС України, 10-денний строк на апеляційне оскарження цього рішення суду розпочав свій перебіг з 05 січня 2021 року (дата виготовлення повного тексту) та, відповідно, закінчився 15 січня 2021 року. Проте, апеляційну скаргу на вказане рішення суду адвокатом Васюком М.М., який діє в інтересах позивача НВ ТОВ "Агро-Інтер" подано на пошту лише 27 березня 2021 року, тобто, з пропуском визначеного частиною шостою статті 287 КАС України десятиденного строку.
54. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у задоволенні клопотання НВ ТОВ "Агро-Інтер" про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу НВ ТОВ "Агро-Інтер" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2021 року у справі № 640/9272/20 залишено без руху. Надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення і зазначення обставин неможливості подання апеляційної скарги.
55. 12 квітня 2021 року НВ ТОВ "Агро-Інтер" подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке вмотивоване тим, що 22 січня 2021 року представник позивача отримав копію рішення суду від 04 січня 2021 року. Разом з тим, у період з 18 січня 2021 року по 30 березня 2021 року директор підприємства Васюк М.Г. перебував у відрядженні у с. Бігач згідно наказу від 15 січня 2021 року №74-к, у той час як адвокат НВ ТОВ "Агро-Інтер", Васюк М.М., є аспірантом Національного університету біотехнологій і природокористування України, та у період з 25 січня 2021 року по 26 січня 2021 року, з 28 січня 2021 року по 14 лютого 2021 року, з 16 лютого 2021 року по 08 березня 2021 року, з 10 березня 2021 року по 22 березня 2021 року і 24 березня 2021 року на підставі відповідних наказів АО "ВР Партнерс" перебував у відпустці, яка пов`язана з навчанням в аспірантурі, що виключало можливість у період до 27 березня 2021 року забезпечити подання апеляційної скарги. У той час, з урахування періодів перебування у відпустці, адвокат звернувся із апеляційною скаргою протягом 10 днів з моменту отримання копії судового рішення.
56. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у задоволенні заяви НВ ТОВ "Агро-Інтер" про поновлення строків на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою НВ ТОВ "Агро-Інтер" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2021 року у справі № 640/9272/20 відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
57. Відмовляючи скаржнику у поновленні строків на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції виходив з того, що останнім не наведено поважних причин та не надано належних доказів в обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що в свою чергу не надає суду правових підстав для поновлення такого строку.
58. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції обґрунтувань скаржника про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення колегія суддів зазначає наступне.
59. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
60. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
61. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
62. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
63. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
64. Матеріалами справи підтверджується, що НВ ТОВ "Агро-Інтер" уклав договори про надання правової допомоги з адвокатом Васюком М.М. від 21 квітня 2020 року, 19 лютого 2021 року та згідно ордеру від 24 квітня 2020 року № 399311 Васюк М.М. здійснює представництво НВ ТОВ "Агро-Інтер" в Окружному адміністративному судів міста Києва, згідно ордеру від 20 лютого 2021 року серії ВН №1090497 - Шостому апеляційному адміністративному суді.
65. Оцінюючи доводи адвоката Васюка М.М., який діє в інтересах позивача НВ ТОВ "Агро-Інтер" щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку з перебування директора НВ ТОВ "Агро-Інтер" у відрядженні на підставі наказу від 15 січня 2021 року №74-к у період з 18 січня 2021 року на 72 календарних дні, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що вказане не може вважатися об`єктивно непереборною обставиною пропуску процесуального строку та не позбавляло можливості адвоката Васюка М.М., який діє в інтересах позивача НВ ТОВ "Агро-Інтер", своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою в інтересах його довірителя.
66. Стосовно твердження скаржника про те, що останній у період з 25 січня 2021 року по 26 січня 2021 року, з 28 січня 2021 року по 14 лютого 2021 року, з 16 лютого 2021 року по 08 березня 2021 року, з 10 березня 2021 року по 22 березня 2021 року і 24 березня 2021 року перебував у відпустці, яка пов`язана з навчанням в аспірантурі, а тому об`єктивно не мав можливості забезпечити подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання 22 січня 2021 року копії судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
67. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 27 січня 2021 року та 16 лютого 2021 року адвокатом Васюком М.М. до Окружного адміністративного суду міста Києва електронною поштою надсилалися заяви про вжиття заходів з метою дотримання строків розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення та про видачу виконавчого листа.
68. Крім того, 24 лютого 2021 року адвокатом Васюком М.М. було особисто отримано у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва копію ухвали від 15 лютого 2021 року у справі № 640/9272/20, а також виконавчі листи.
69. Апеляційна скарга на ухвалу суду від 15 лютого 2021 року була підготовлена та підписана адвокатом Васюком М.М., який діє в інтересах позивача НВ ТОВ "Агро-Інтер" та направлена засобами поштового зв`язку 20 лютого 2021 року.
70. У подальшому, 09 березня 2021 року також адвокатом Васюком М.М. було направлено на адресу суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Крім іншого, указаний адвокат також особисто брав участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 23 березня 2021 року.
71. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що адвокат Васюк М.М. брав активну участь у справі №640/9272/20 шляхом подання заяв, отримання процесуальних документів, подання апеляційної скарги на ухвалу від 15 лютого 2021 року, а також участі у судовому засіданні з її розгляду в суді апеляційної інстанції.
72. У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
73. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
74. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з апеляційою скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
75. Відтак, посилання скаржника на перебування його у відпустці, яка пов`язана з навчанням в аспірантурі, як перешкоду для реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 04 січня 2021 року у цій справі, та яке отримано 22 січня 2021 року, є безпідставним та спростовується вказаними обставинами.
76. За наведених обставин Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що адвокат Васюком М.М. повинен був бути обізнаним як про результат розгляду справи так і про строки апеляційного оскарження, встановлені процесуальним законодавством, а також, надаючи професійні послуги у сфері права, вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
77. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
78. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем не наведено та не доведено наявності непереборних обставин чи труднощив, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду із апеляційню скаргою, як і наведено поважних причин такого тривалого пропуску строку звернення до суду при встановленому статтею 287 КАС України скороченого 10-денного строку.
79. Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.
80. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
81. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення суду апеляційної інстанції - без змін.