ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 802/1794/18-а
адміністративне провадження № К/9901/26903/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року (постановлену у складі головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів Сушка О.О., Боровицького О. А.),
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач, скаржник) відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року за виключними обставинами.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з поданням останньої з порушенням строків, встановлених статтею 295 КАС України. При цьому, позивачу запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року: визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на вказане рішення суду першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені скаржником твердження не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як належні та достовірні докази для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року прийнято з порушенням судом норм процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі позивач зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, зокрема положення частини першої статті 121, статті 295 КАС України, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків про неповажність наведених ним підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у справі №802/1794/18-а та позбавив його законного права на апеляційний перегляд судового рішення.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Касаційна скарга надійшла до суду 22 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №802/1794/18-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Суддя-доповідач ухвалою від 28 вересня 2021 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 вересня 2021 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
2 вересня 2021 року до суду надійшов відзив Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. При цьому відповідач зазначає, що при нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2018 року спеціалісти управління керувалися чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ .
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 вказаного Кодексу передбачено, що якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що положення статті 44 КАС України, яка передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки поширюються, зокрема, й щодо подання апеляційних скарг, сплати судового збору тощо.
Отже, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року за виключними обставинами.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху на підставі частини третьої статті 298 КАС України у зв`язку з поданням останньої з порушенням строків, встановлених статтею 295 КАС України. При цьому, позивачу запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, 16 червня 2021 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування якого зазначено, що 13 травня 2021 року у позивача стався гіпертонічний криз, у зв`язку з чим, через погіршення стану здоров`я, він протягом дня перебував вдома та не міг у цей день звернутися до суду з апеляційною скаргою. Зі скаргою позивач звернувся на наступний день, коли стан його здоров`я трохи стабілізувався. На підтвердження вказаних обставин до клопотання додано акт від 13 травня 2021 року, засвідчений 15 червня 2021 року секретарем Якушинецької сільської ради.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року: визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на вказане рішення суду першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені скаржником твердження не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як належні та достовірні докази для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками та мотивами суду апеляційної інстанції і звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Постановляючи ухвалу від 7 червня 2021 року про залишення апеляційної скарги позивача без руху, судом апеляційної інстанції було встановлено, що ухвала суду першої інстанції прийнята 14 квітня 2021 року, а копію вказаної ухвали скаржником отримано 28 квітня 2021 року, тобто 15-й день апеляційного оскарження припадає на 13 травня 2021 року. Проте вказану апеляційну скаргу подано 14 травня 2021 року, тобто з пропуском 15-денного терміну на апеляційне оскарження.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року становить 1 день.
При цьому суд апеляційної інстанції визнав неналежними наведені скаржником докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції вільний в оцінці доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про поважність або неповажність причин пропуску строку, водночас зазначає, що така оцінка повинна бути належним чином мотивована.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що позивач не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а можливий, на погляд суду апеляційної інстанції, пропуск строку на апеляційне оскарження (1 день) є незначним, вказане дозволяє стверджувати, що у такому випадку перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.
Колегія суддів вважає, що у цій справі зазначений вище пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким наслідком, як позбавлення особи конституційного права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення. Крім того, як було встановлено судом вище, невчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року зумовлене поважними причинами, а саме, тимчасовим погіршенням стану здоров`я позивача.
З огляду на наведені позивачем аргументи й докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками.
Проте, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не врахував, що обставини, наведені позивачем на обґрунтування причин пропуску строку, дійсно свідчать про те, що він вчинив усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме, статей 121, 295 КАС України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відзив відповідача на касаційну скаргу позивача не містить доводів стосовно правильності висновків суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року, та заперечень щодо доводів касаційної скарги. Доводи вказаного відзиву стосуються висновків ухвали суду Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, яка не переглядається в касаційному порядку, а тому не приймаються до уваги Верховним Судом.