ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29 вересня 2021 року
справа № 160/7346/19
адміністративне провадження № К/9901/19599/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Олендера І. Я., Пасічник С. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної установи "Покровський виправний центр (№79)"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у складі судді Сліпець Н.Є.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у складі колегії суддів Лукманової О. М., Божко Л. А., Дурасової Ю. В.
у справі №160/7346/19
за позовом Державної установи "Покровський виправний центр (№79)"
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
30 липня 2019 року Державна установа "Покровський виправний центр (№79)" (далі - позивач, Виправний центр) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 лютого 2019 року № Ю-003701306 про встановлення заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 441373,43 гривень; рішення № 0003711306 від 04 лютого 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску про застосування штрафних санкцій у розмірі 220686,72 гривень; податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2019 року № 0003691306 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 гривень; податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2019 року №0003861306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 502230,54 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач будучи роботодавцем для засуджених осіб, виплачуючи їм заробітну плату, повинен був нараховувати та утримувати з заробітної плати всі обов`язкові податки, у тому числі збір - єдиний внесок, чого ним не робилось. Суд дійшов висновку, що позивач, як податковий агент, зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу (заробітної плати) засуджених до позбавлення волі, а також єдиний внесок, незалежно від укладення письмового трудового договору із засудженими. Позивач, як податковий агент, зобов`язаний подавати у строки, встановлені законодавством, відповідну звітність. У випадку невиконання цих обов`язків нести визначену законодавством відповідальність. Враховуючи, що позивачем не спростовані зафіксовані порушення в акті перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень та вимог.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №160/7346/19, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скаржник у касаційній скарзі звернув увагу на те, що правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що базою для нарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску є суми виплат, отриманих засудженими особами, як це передбачено, зокрема Кримінально-виконавчим кодексом України та Інструкцією про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженою наказом Міністерством України від 07 березня 2013 року №396/5. Як вказує позивач, на відміну від правової позиції Верховного Суду, судом апеляційної інстанції не скасовано вимогу про сплату боргу, відповідно до якої єдиний внесок було нараховано не на суми виплат (доходи), отриманих засудженими, а на додаткову базу.
Позивач також вказує на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази щодо розміру нарахованих засудженим особам доходів за суспільно-корисну працю.
07 серпня 2020 року протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями справу № 160/7346/19 розподілено на колегію суддів - ОСОБА_1 (головуючий суддя), Гімон М. М., Юрченко В. П.
Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 160/7346/19 витребував з суду першої інстанції.
09 листопада 2020 року справа № 160/7346/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
30 жовтня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу, в якій останній просив в задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі.
07 вересня 2021 року рішенням Вищої ради правосуддя суддю ОСОБА_1 звільнено з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2021 року справу № 160/7346/19 розподілено на суддів Ханова Р. Ф. (головуючий суддя), Гончарова І. А., Олендер І. Я.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2021 року суддю Гончарову І.А. замінено на суддю Пасічник С.С., у зв`язку з перебуванням судді Гончарової І.А. у відпустці.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11 січня 2017 року, Державна установа "Покровський виправний центр (№79)" є державною установою з діяльністю у сфері юстиції та правосуддя.
Відповідно до положення про Державну установу "Покровський виправний центр (№79)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2018 року № 2209/5, Державна установа "Покровський виправний центр (№79)" забезпечує створення умов, для залучення засуджених відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України до суспільно корисної оплачуваної праці, додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, встановлених чинним законодавством про працю (підпункт 23 пункту 5).
Матеріалами справи встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 17 жовтня 2018 року по 27 листопада 2018 року, згідно із наказом від 20 вересня 2018 року № 5416-п, проведено документальну планову виїзну перевірку Державної установи "Покровський виправний центр (№79)" з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01 липня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2018 року. За результатами перевірки 04 грудня 2018 року складено акт №70058/04-36-13-06/14319076, в якому у висновках вказано, що Державна установа "Покровський виправний центр (№79)" допустила порушення: пункту 1 частини 2 статті 6, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині заниження бази оподаткування єдиним внеском заробітної плати засуджених осіб, в результаті чого підлягає нарахуванню єдиний внесок в загальній сумі 441373,43 гривень за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року; пункту 171.1 статті 171, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в частині не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засуджених осіб в загальній сумі 291942,13 гривень за період з липня 2015 року по червень 2018 року; розділу III наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Мін`юсті № 111/26556 від 30 січня 2015 року "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку", підпункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в частині подання з недостовірними відомостями податкових розрахунків за ф. 1-ДФ за період з III кварталу 2015 року по II квартал 2018 року.
На підставі акта перевірки від 04 грудня 2018 року №70058/04-36-13-06/14319076 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 04 лютого 2019 року прийнято: вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0003701306 про встановлення заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 441373,43 гривень; рішення №0003711306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 220686,72 гривень; податкове повідомлення-рішення №0003691306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 гривень; податкове повідомлення-рішення №0003861306 про збільшення ДУ "Покровський виправний центр (№79)" суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 502230,54 гривень, у тому числі за податковим зобов`язанням 286989,45 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 215242,09 гривень.
Не погодившись з прийнятими вимогою, податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням про застосування штрафних санкцій, Державна установа "Покровський виправний центр (№79)" 18 січня 2019 року звернулася до Головного управління ДФС у м. Києві зі скаргою №79/4-881. За результатами розгляду скарги Головне управління ДФС у м. Києві рішеннями від 13 березня 2019 ро