ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 540/2548/20
адміністративне провадження № К/9901/1226/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Меламеда Вадима Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (головуючий суддя: Гомельчук С.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року (головуючий суддя: Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.) у справі № 540/2548/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
08 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення пенсії позивачу;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу № 2128850004472 від 31 березня 2020 року;
зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 14 березня 2019 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) на вказаний ним банківський рахунок у розмірі відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у зазначеній справі, оскільки є таке що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
12 січня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника позивача, надіслана 07 січня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Відповідач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 540/1971/19 визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, викладену у листах від 25 березня 2019 року № 934/02-04, від 16 квітня 2019 року № 5394/03-01, від 19 квітня 2019 року № 1262/02-04; зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Проте, за результатами повторного звернення до територіального органу ПФУ з метою вирішення питання про призначення пенсії, відповідач своїм рішенням від 31 березня 2020 року № 212850004472 відмовив у призначенні пенсії з підстави невідповідності документу, що посвідчує особу позивача Порядку, затвердженому постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1. Позивач вважає, що відповідач незаконним і дискримінаційним рішенням порушив його права, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданого 28 травня 1998 року, орган видачі 0101, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України.
У 2003 році ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, 24 червня 2003 року взятий на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль, де проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До виїзду за кордон позивач проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
14 березня 2019 року позивач через свого представника звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про призначення йому пенсії за віком, до якої додано наступні документи: оригінал особистої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, підписана ОСОБА_1, підпис якого нотаріально посвідчено та апостильовано, оригінал довіреності, особисту декларацію, нотаріально засвідчену копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера № 1926417678, нотаріально засвідчену копію трудової книжки та оригінал для ознайомлення, копію посвідчення особи ОСОБА_1 № НОМЕР_2, виданого відділенням МВС в м. Хайфа 18 лютого 2013 року.
25 березня 2019 року ГУ ПФУ в Херсонській області направило на адресу представника позивача лист № 934/02-04, яким відмовило гр. ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до Закону, оскільки заявником не надано до Генічеського відділу обслуговування громадян оригіналу паспорту громадянина України або інший документ з відміткою про реєстрацію (довідку з місця проживання), а наявність реєстрації місця проживання (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови від 02 липня 2014 року №234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком) є обов`язковою умовою для призначення пенсії.
05 квітня 2019 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про надання до раніше поданої заяви від 14 березня 2019 року про призначення пенсії за віком додаткових документів, а саме копію довідки про заробітну плату за період з 1969-1971 рік від 04 квітня 2019 року № 3/01-32.9 ОСОБА_1 ; копію довідки про роботу за період з 02 жовтня 1969 року по 15 листопада 1971 року від 04 квітня 2019 року № 8/01-32.9 ОСОБА_1 ; копію виписки з наказу № 3-а від 06 жовтня 1969 року ОСОБА_1, копію виписки з наказу № 139-а від 12 листопада 1971 року ОСОБА_1
16 квітня 2019 року ГУ ПФУ в Херсонській області направило представнику позивача лист № 5394/03-01, яким повідомив, що заявником не надано оригінал паспорту та документ з відміткою про реєстрацію, наявність реєстрації місця проживання якого є обов`язковою умовою для призначення пенсії (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови від 02 липня 2014 року № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком), 25 березня 2019 року відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Додатково повідомлено, що до звернення від 05 квітня 2019 року представником заявника надано копію довідки про заробітну плату за період з жовтня 1969 року по листопад 1971 року, копію довідки про роботу в Сакському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства за період з 02 жовтня 1969 року по 15 листопада 1971 року та копії витягів з наказів та наголошено, що відповідно до пункту 2.23 Порядку документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Листом від 19 квітня 2019 року № 1262/02-04 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило представника позивача про те, що відповідно до п. 2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Оскільки заявником не надано до Генічеського відділу обслуговування громадян оригіналу паспорту громадянина України або інший документ з відміткою про реєстрацію (довідку з місця проживання), а оскільки наявність місця проживання (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови від 02 листопада 2014 року № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком) є обов`язковою умовою для призначення пенсії, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону.
Не погодившись з відмовами відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком, викладеними у листах від 25 березня 2019 року, 16 квітня 2019 року та 19 квітня 2019 року, позивач через свого представника звернувся до суду з позовом.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 540/1971/19, яке набрало законної сили 02 березня 2020 року, частково задоволено вказаний вище позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області та ухвалено:
визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, викладену у листах від 25 березня 2019 року № 934/02-04, від 16 квітня 2019 року № 5394/03-01, від 19 квітня 2019 року №1262/02-04;
зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області повторно вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 540/1971/19 станом на день звернення до суду з даним позовом набрало законної сили.
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 02 березня 2020 року та яким зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області розглянуто питання призначення пенсії позивачу та прийнято рішення про відмову у відповідному призначенні з підстави відсутності документу, який підтверджує його громадянство.
Не погоджуючись із даною відмовою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суди попередніх інстанцій встановили, що з копії рішення у справі № 540/1971/19 від 19 грудня 2019 року, яке додане представником позивача до позову, убачається, що предметом спору у вказаній справі була правомірність відмов територіального органу ПФУ у призначенні пенсії позивачу з наступних підстав: документ, що посвідчує особу позивача (посвідчення) не відповідає порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно; відсутність у позивача реєстрації на території України за місцезнаходженням відповідача.
З огляду на зазначене суди дійшли висновку про наявність у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав рішення суду, що набрало законної сили.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що в даній справі абсолютно інший предмет спору, що виключає відмову у відкритті провадження.
Звертає увагу на прийняття відповідачем нового рішення про відмову у призначенні пенсії, яке і є предметом оскарження у даній справі.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 826/3678/16.
Так, в межах справи № 540/1971/19 позивач просив:
визнати бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії позивачу протиправною;
визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу викладені в відмовах відповідача від 25 березня 2019 року, 16 квітня 2019 року та від 19 квітня 2019 року;
зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити певні дії - призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 14 березня 2019 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
За змістом листів від 25 березня 2019 року № 934/02-04, від 16 квітня 2019 року №5394/03-01 та від 19 квітня 2019 року № 1262/02-04 гр. ОСОБА_1 25 березня 2019 року відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до Закону, оскільки заявником не надано до Генічеського відділу обслуговування громадян оригіналу паспорту громадянина України або інший документ з відміткою про реєстрацію (довідку з місця проживання), а наявність реєстрації місця проживання (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови від 02 липня 2014 року №234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком) є обов`язковою умовою для призначення пенсії.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 540/1971/19, яке набрало законної сили 02 березня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, викладену у листах від 25 березня 2019 року № 934/02-04, від 16 квітня 2019 року №5394/03-01 та від 19 квітня 2019 року № 1262/02-04.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 540/1971/19 дійшли висновку, що право на призначення пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, у зв`язку з чим визнав протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, викладену у листах від 25 березня 2019 року № 934/02-04, від 16 квітня 2019 року № 5394/03-01, від 19 квітня 2019 року №1262/02-04.
На виконання вищезазначеного рішення суду, відповідачем прийнято рішення, яким знов відмовлено позивачу у призначені пенсії. Підставою для відмови відповідачем зазначено відсутність документу, який підтверджує громадянство позивача.
Проте, незважаючи на прийняття суб`єктом владних повноважень в межах цієї справи рішення на виконання судового рішення у справі № 540/1971/19, Верховний Суд зазначає, що підстави відмов у призначенні пенсії, які оскаржує позивач, є різними, що виключає тотожність позовів.
Так, при розгляді зазначеної справи, суди на підставі наявних доказів повинні встановити чи прийнята відмова відповідачем в порядку та спосіб та за наявності підстав, визначених чинним законодавством.
За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд