ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 460/1277/19
адміністративне провадження № К/9901/13572/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представників позивача Зверєва Л.С., Марчук Р.І.,
представників відповідача Матєш О.В.,Довгалюк І.Л.,
представників третьої особи Новикова А.С., Михайленко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року (суддя: Махаринець Д.Є.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року (судді: Святецький В.В., Гудим Л.Я., Довгополов О.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до Головного управління ДПС у Рівненській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансферта" про скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (далі - ТОВ "Традєкс", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2019 року за №0002041408 та №0002051408.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансферта" (далі - ТОВ "Трансферта", третя особа) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, позов було задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що використання позивачем біржових котирувань для встановлення відповідності умов у операціях принципу "витягнутої руки" є необґрунтованим, оскільки біржові котирування, в тому числі на біржі "Євронекст" є неспівставними з умовами здійснення контрольованих операцій, з огляду на те, що на біржах не укладаються угоди на поставку реальних товарів, учасниками біржових торгів є не тільки споживачі, але й цілий ряд фінансових інститутів. Крім того, товариство провело неточне коригування умов оплати у зв`язку з помилковим застосуванням процентної ставки по кредитах (позиках), отриманих від нерезидента. За таких обставин вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанції про їх протиправність - помилковими, з огляду на неврахування істотних обставин справи.
Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 КС України, застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі №804/5360/17.
Позивач та третя особа скористались своїм процесуальним правом та подали відзиви на касаційну скаргу відповідача, в яких просили залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважають доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Також сторони направили на адресу Верховного Суду додаткові письмові пояснення, в яких навели додаткові аргументи на спростування позиції опонентів.
Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про заміну відповідача, - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449), його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166), у зв`язку із реорганізацією на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби".
Перевіривши наведені заявником обставини, колегія суддів встановила наявність підстав для заміни відповідача його правонаступником, виходячи з приписів статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав свої вимоги, а представники позивача та третьої особи - свої заперечення, з підстав та обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі та відзивах на неї, відповідно.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2014-2015 років ТОВ "Традєкс" здійснювало продаж товарів (переважно зернових та олійних культур) нерезиденту-пов`язаній особі EVERWELLE LTD (Естонія).
Товари експортувалися на умовах DAP/FCA кордон з Білоруссю чи Польщею або на умовах CPT термінали у портах Одеса "Южний", "Іллічівськ".
18 грудня 2018 року посадові особи ГУ ДФС у Рівненській області провели перевірку ТОВ "Традєкс" з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій з нерезидентом RATHLIN LIMITED за період з 01.09.2013 по 31.12.2013, з нерезидентом EVERWELLE LTD за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" з нерезидентом EVERWELLE LTD за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складений Акт від 18.12.2018 №2727/17-00-14-07/37083061.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 135.1 статті 135, пункту 138.1 статті 138, пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 39.1.1 пункту 39.1 статті 39, підпункту 39.3.3.7 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 4820215 грн, у тому числі за 2014 рік - 915310,00 грн, за 2015 рік - 3904905,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік в сумі 1413101,00 грн.
Згідно висновків акту перевірки відповідач не погодився в окремих випадках з використанням ТОВ "Традєкс" як джерела інформації біржових котирувань на пшеницю, ячмінь, кукурудзу та ріпак біржі "Євронекст" та розрахував діапазони на підставі експортних цін, які отримав із інших джерел.
За результатами розгляду заперечень ТОВ "Традєкс" на Акт перевірки, ГУ ДФС у Рівненській області висновки акту були викладені в наступній редакції: платник порушив пункт 135.1 статті 135, пункт 138.1 статті 138, пункт 153.2 статті 153 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року), підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункт 39.1.1 пункту 39.1 статті 39, підпункт 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 2574 578 грн, у тому числі за 2014 рік - 915310,00 грн, за 2015 рік - 1659268,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік в сумі 1413101,00 грн.
15 лютого 2019 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0002041408, яким товариству позивача збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 2 574 578,00 грн та застосовані штрафні санкції (штраф) в сумі 228828,00 грн; №0002051408, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 413 101,00 грн.
За результатами досудового оскарження рішенням ДФС України від 26.04.2019 №20193/6169-99-11-04-01-25 скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт перевірки не містить жодного доказу відносно того, що обрані відповідачем джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій, ніж джерела інформації, що були обрані ТОВ "Традєкс".
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Пунктом 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2015) визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (підпункт 14.1.71);
ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219);
трансфертне ціноутворення - система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими (підпункт 14.1.251-1).
Контрольованими операціями згідно з приписами пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) слід вважати такі, якщо одночасно виконуються такі дві умови:
1) операції з пов`язаними особами - нерезидентами; операції з пов`язаними особами - резидентами, які: задекларували від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року; операції з нерезидентом, який зареєстрований у державі (на території) з Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
2) обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.
Таким чином контрольованими операціями згідно з пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України визнаються господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, і за умови, що обсяг таких операцій перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість).
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами встановленими ПК України, зокрема, за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).
Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) (як один із методів встановлення відповідності контрольованої операції принципу "витягнутої руки") базується на порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги) у зіставних операціях (підпункт 39.3.3.1 пункту 39.3.1 статті 39 ПК України, тут та далі в редакції, чинній на час здійснення товариством експортних операцій).
Відповідно до абзацу першого підпункту 39.3.3.2 статті 39 ПК України для визначення ринкового діапазону цін товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені та реалізовані платником податків або іншими особами договори про продаж ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у зіставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).
При цьому враховуються такі особливості: характеристика товарів (робіт, послуг); кількість (обсяг) товарів (робіт, послуг); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов`язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів (робіт, послуг), на якому здійснено операцію; бізнес-стратегії підприємства (за наявності); інші об`єктивні умови, що можуть вплинути на ціну (абзац другий цього підпункту).
Підпунктом 39.3.3.3 статті 39 ПК України встановлено, що умови на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються зіставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або є економічно обґрунтованою.
Згідно з підпунктом 39.5.3.1 статті 39 ПК України під час зд