ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2021 року
Київ
справа №802/350/17-а
адміністративне провадження № К/9901/54971/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2018 року (головуючий суддя: Венгрин О.О.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (колегія суддів у складі: Совгири Д. І., Загороднюка А.Г. Курка О. П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, виконавчого комітету Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправною і скасування декларації про початок виконання будівельних робіт,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2, про визнання протиправними і скасування рішень Вінницької міської ради №165 від 26.02.2016, №336 від 24.06.2016, визнання протиправним і скасування рішення виконкому Вінницької міської ради №2529 від 27.10.2016, визнання протиправними і скасування вихідних даних - містобудівних умов та обмеження на проектування будівлі, декларації про початок виконання будівельних робіт, зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, зобов`язання звільнити земельну ділянку.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2017 закрито провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2, про визнання протиправними і скасування рішень Вінницької міської ради №165 від 26.02.2016, №336 від 24.06.2016, визнання протиправним і скасування рішення виконкому Вінницької міської ради №2529 від 27.10.2016, визнання протиправними і скасування вихідних даних - містобудівних умов та обмеження на проектування будівлі, зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, зобов`язання звільнити земельну ділянку. Роз`яснено позивачу право вирішувати спірні питання в порядку ЦПК України.
В свою чергу позовна вимога про визнання протиправною і скасування декларації про початок виконання будівельних робіт мотивована тим, що реєстрація Департаментом ДАБІ у Вінницькій області декларації про початок будівельних робіт відбулась з порушенням норм законодавства, оскільки будівництво будівлі охорони проводилось на земельній ділянці, сервітутне користування якої не зареєстровано. Також вказував, що договір земельного сервітуту не є тим документом, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Наголошував, що реєстрація такої декларації порушує його права, оскільки він звертався до Вінницької міської ради з заявою щодо надання йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 (навпроти буд. АДРЕСА_2 ), площею 0,01 га для розміщення індивідуального гаража, але йому було відмовлено в цьому.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що суди при вирішенні спору дійшли помилкових висновків без урахування фактичних обставин даної справи та з безпідставним ігноруванням положень законодавства. Крім того відповідач звертав увагу на те, що необхідно встановити наявність факту порушення прав позивача діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як установлено судами, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2016 (справа №127/4551/16-а) зобов`язано Вінницьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2015 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки безоплатно та додані до неї документи.
Рішенням Вінницької міської ради №336 від 24.06.2016 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на АДРЕСА_1 (напроти будинку АДРЕСА_2 ) для будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів в зв`язку з тим, що зазначена в заяві земельна ділянка розміщена в зоні транспортної інфраструктури, в якій не передбачено відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів.
Згідно додатку до рішення Вінницької міської ради №165 від 26.02.2016 з ОСОБА_2 вирішено укласти договір земельного сервітуту для розміщення автомобільної стоянки на земельній ділянці, площею 1903 кв. м на АДРЕСА_1, терміном на 4 роки 11 місяців.
Копія договору про встановлення земельного сервітуту між Вінницькою міською радою і ОСОБА_2, за яким на підставі рішення Вінницької міської ради №165 від 26.02.2016 ОСОБА_2 надано згоду на встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,1903 га, для розміщення автомобільної стоянки датується 02.03.2016.
Доказів державної реєстрації цього договору про встановлення земельного сервітуту від 02.03.2016 суду не надано.
Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №2529 від 27.10.2016 ОСОБА_2 надано вихідні дані - містобудівні умови та обмеження на проектування будівлі охорони на автомобільній стоянці по АДРЕСА_1.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 28.10.2016 №140. Наміри забудови - будівництво будівлі охорони на автомобільній стоянці, адреса - АДРЕСА_1 (10 мікрорайон).
02.11.2016 за №ВН083163070332 Департаментом ДАБІ у Вінницькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт (будівництво будівлі охорони на автостоянці по АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 . Підставою використання для будівництва земельної ділянки зазначено договір про встановлення земельного сервітуту від 02.03.2016, зареєстрований у книзі обліку договорів земельного сервітуту 04.03.2016 за №750/03-16.
Вважаючи таке рішення протиправним і таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що на час подання декларації про початок будівельних робіт, державну реєстрацію договору про встановлення земельного сервітуту між Вінницькою міською радою та ОСОБА_2 від 02.03.2016 здійснено не було, договір про встановлення земельного сервітуту укладений у встановленому законом порядку не був, а тому не міг бути зазначений в якості правової підстави користування земельною ділянкою в декларації про початок виконання будівельних робіт, що є безумовною підставою для скасування спірних рішень.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її