Постанова
Іменем України
21 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 757/32828/20-к
провадження № 51-1571км21
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Яновської О.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Берегово Закарпатської області, без місця реєстрації на території України, жителя Окремого Хутора м. Берегово Закарпатської області,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1
ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання
у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
На цей вирок 09 лютого 2021 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р.В. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у звʼязку з пропуском строку на апеляційне оскарження за відсутності клопотання про поновлення процесуального строку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подалас
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 відбувся в порядку, передбаченому ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), прокурор не брав участі в судовому розгляді і не був обізнаний про зміст оскаржуваного вироку. Стверджує, що до прокуратури копія вироку від 09 грудня 2020 року надійшла 27 січня 2021 року, а апеляційну скаргу подано ним 08 лютого 2021 року, тобто в строк, зазначений положеннями ч. 3 ст. 395 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Подоляк М.С. підтримав касаційну скаргу прокурора.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим
є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам не відповідає.
Згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За вимогами ст. 116 цього Кодексу процесуальні дії мають виконуватись
у встановлені КПК строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК. Прокурор вказав, що копія вироку щодо ОСОБА_1 27 січня 2021 року надійшла до Київської місцевої прокуратури № 6, а отже, 30-денний строк на апеляційне оскарження ним пропущений не був.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100060001997 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, щодо ОСОБА_1 надійшов до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням прокурора про розгляд зазначеного обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення розгляду
в судовому засіданні.
09 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва розглянув обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 без проведення розгляду в судовому засіданні в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, за відсутності учасників судового провадження і ухвалив вирок (а.п. 145).
20 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва направив на адресу Київської місцевої прокуратури № 6 копію зазначеного вироку щодо
ОСОБА_1 (а.п. 149).
Копія вироку суду щодо ОСОБА_1 у Київську місцеву прокуратуру № 6 надійшла 27 січня 2021 року (а.п. 166).
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р.В. апеляційну скаргу на вирок суду щодо ОСОБА_1 подав 09 лютого 2021 року (а.п. 153), тобто в межах 30-денного строку, передбаченого ст. 395 КПК.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Натомість у цьому провадженні апеляційний суд не надав оцінки всім вищезазначеним обставинам та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги прокурора.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалитизаконне та обґрунтоване судове рішення.
Саме такі порушення КПК були допущені судом апеляційної інстанції у цьому провадженні.
За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке би відповідало вимогам ст. 370 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд