Постанова
іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 723/2769/19
провадження № 51-2792км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Круценко Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 січня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260150000323, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 ),
обвинуваченого за ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Сторожинецький районний суд Чернівецької області вироком від 16 січня 2021 року виправдав ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, будучи засудженим вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2018 року за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, а на підставі ст. 75 КК звільненим від відбування основного покарання з випробуванням на строк 2 роки, ухилився від відбування додаткового покарання- 26 жовтня 2018 року керував автомобілем "Volkswagen Bora" по трасі М-19 на 538 км та порушив Правила дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою серії АР № 090897 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).
9 грудня 2018 року близько 17:30 ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК, ухилився від відбування додаткового покарання - керував автомобілем ВАЗ-2103 по трасі М-19 на 450 км у с. Звенячів Заставнівського району Чернівецької області та порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою серії НК № 423678 за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Також 18 січня 2019 року близько 00:40 ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК, ухилився від відбування додаткового покарання-керував автомобілем ВАЗ-2105 по вул. Ентузіастів, 2-А у м. Чернівцях та порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2021 року вказаний вирок стосовно ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На його думку, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, та про відсутність у нього умислу на ухилення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, призначеного вироком місцевого суду. Стверджує, що суд першої інстанції ретельно не перевірив зібраних стороною обвинувачення доказів та не дав їм належної оцінки, внаслідок чого безпідставно виправдав ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу не підтримав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів провадження, місцевий суд, виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов висновку про те, що в діях останнього відсутній умисел на ухилення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Зокрема, суд послався на те, що 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не знаючи, що вирок щодо нього набрав законної сили 24 жовтня 2018 року, оскільки на час постановлення ухвали апеляційного суду останній перебував поза межами України.
Також суд першої інстанції встановив, що 9 грудня 2018 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані крайньої необхідності, тому в його діях відсутній умисел в ухиленні від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Крім того, суд з`ясував, що 18 січня 2019 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, однак у матеріалах справи містяться дві ідентичні постанови від 18 січня 2019 року № 144142 про накладення адміністративного стягнення за вчинення ним одного і того ж правопорушення.
Не погодившись із вироком місцевого суду, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати його і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції визнав висновки місцевого суду необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 усвідомлював необхідність виконання вироку від 13 червня 2018 року, перебував на обліку в органі пробації, йому були роз`яснені правові наслідки невиконання додаткового покарання та попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК. Також апеляційний суд не погодився з висновком, що 9 грудня 2018 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані крайньої необхідності. На обґрунтування свого рішення суд послався на те, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив не 18 січня 2018 року, а 18 січня 2019 року. Крім того, у матеріалах справи наявний оригінал постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та її копія.
Разом з тим у законі визначені підстави для скасування апеляційним судом судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, їх перелік є вичерпним. Оскільки прокурор не вказав в апеляційній скарзі жодної з підстав, передбачених ч. 1 ст. 415 КПК, а також не порушив питання про постановлення нового вироку, апеляційний суд не мав процесуальної можливості скасувати оскаржений вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, як на цьому наполягала сторона обвинувачення, або в іншій спосіб виправити помилки суду першої інстанції.
Водночас колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про необґрунтованість виправдання ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях умислу на ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та звертає увагу на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведений у постанові від 2 грудня 2019 року в справі № 612/712/16-к.
З огляду на положення статей 412, 415 КПК, ураховуючи практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема постанову від 18 листопада 2020 року в справі № 591/1578/17, касаційний суд також не має процесуальних підстав для усунення допущених місцевим судом порушень закону.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд