Постанова
іменем України
21 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 646/4741/13-к
провадження № 51-1км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Матолич М.Р.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Дорошенко О.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 5 листопада 2020 року про закриття апеляційного провадження.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 серпня 2018 року частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_1 та на підставі ч. 5 ст. 72 КК останньому у строк відбування покарання за вироком апеляційного суду Харківської області від 3 квітня 2017 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 20 березня 2018 року, зараховано строк попереднього ув`язнення з 8 липня 2010 року до 20 червня 2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 5 листопада 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 серпня 2018 року на підставі ч. 2 ст. 403 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з відмовою засудженого від апеляційної скарги.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що 25 травня 2020 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Яковлева В.С. винесла ухвалу про його етапування до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор", порушивши його право на особисту участь у судовому засіданні Верховного Суду, у зв`язку з чим 9 червня 2020 року він був змушений звернутись до суду із заявою про відмову від апеляційної скарги. Разом з тим, 1 липня 2020 року цією ж суддею було винесено ухвалу щодо проведення судового засідання шляхом відеоконференції з Державною установою "Київський слідчий ізолятор", на що він погодився, оскільки раніше вже брав участь у судовому засіданні по цій справі у такий спосіб. Також вказує, що 5 листопада 2020 року, в порушення ухвали від 1 липня 2020 року, ні його, а ні його адвоката не було викликано на відеоконференцію та постановлено ухвалу про закриття провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Дорошенко О.Г. підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор Матолич М.Р. частково підтримала касаційну скаргу та просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, захисника Дорошенко О.Г. та прокурора Матолич М.Р., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи статтею 381 цього Кодексу. А до судового провадження, як зазначено у п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК, віднесено і провадження з перегляду судових рішень в апеляційному порядку.
Частиною 1 ст. 20 КПК передбачено, що обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, брати особисту участь у кримінальному провадженні тощо.
Цих вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції не дотримано.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 серпня 2018 року частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_1 та на підставі ч. 5 ст. 72 КК останньому у строк відбування покарання за вироком апеляційного суду Харківської області від 3 квітня 2017 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 20 березня 2018 року, зараховано строк попереднього ув`язнення з 8 липня 2010 року до 20 червня 2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі, не погоджуючись з якою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив перерахувати йому строк попереднього ув`язнення з 8 липня 2010 року по 20 березня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою від 24 вересня 2018 року Апеляційним судом Харківської області було відкрито апеляційне провадження за поданою скаргою засудженого ОСОБА_2 та призначено апеляційний розгляд в режимі відеоконференції, про що повідомлено останнього.
Разом із тим, 25 травня 2020 року Харківським апеляційним судом було постановлено ухвалу про етапування засудженого ОСОБА_2 з Державної установи "Київський слідчий ізолятор" до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор", яку суд апеляційної інстанції мотивував тим, що засуджений ОСОБА_1 перебуває в державній установі "Київський слідчий ізолятор" на підставі ухвали Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, але при цьому його участь в суді апеляційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК є обов`язковою.
12 червня 2020 року засуджений ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного суду із заявою про відмову від поданої ним апеляційної скарги та закриття провадження у справі, у якій зазначив про те, що виконання ухвали про етапування буде грубим порушенням його права на участь у засіданні Верховного Суду, внаслідок чого він був змушений відмовитись від своєї апеляційної скарги.
1 липня 2020 року Харківським апеляційним судом була постановлена ухвала про призначення апеляційного розгляду за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 серпня 2018 року на 5 листопада 2020 року в режимі відеоконференції між Харківським апеляційним судом та Державною установою "Київський слідчий ізолятор".
Однак, як убачається із аудіозапису судового засідання від 5 листопада 2020 року, суд апеляційної інстанції не забезпечив здійснення судового провадження в режимі відеоконференції із ОСОБА_1, провів розгляд заяви останнього про відмову від поданої ним апеляційної скарги без його участі, не з`ясувавши при цьому його думку щодо зазначеної відмови з огляду на те, що цю відмову засуджений мотивував тим, що він змушений був відмовитися від апеляційної скарги, оскільки виконання ухвали про етапування до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" порушить його право на участь у судовому засіданні Верховного Суду.
Окрім того, судове засідання апеляційним судом було проведено і без участі захисника засудженого ОСОБА_1, участь якого відповідно до ст. 52 КПК була обов`язковою у даному провадженні.
Зазначене вказує на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону, які з огляду на положення п. п. 3, 4 ч. 2
ст. 412 КПК є істотними та слугують безумовними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвала суду апеляційної інстанції щодо засудженого ОСОБА_1 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд