Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 357/316/20
провадження № 61-8084св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод", державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євко Володимир Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у складі колегії судді:
Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня
2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" (далі - ТОВ Агрофірма "Матюші") до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод", державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євка В. В., про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно задоволено частково.
Визнано недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 05 січня 2019 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 4,2101 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0036, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 4,2101 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0036, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, номер запису про інше речове право: 30582029, дата, час державної реєстрації : 04.03.2019 року 16:46:36 і припинено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 4,2101 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0036, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
У задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євка В. В. - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" на користь ТОВ Агрофірма "Матюші" понесені судові витрати у справі в сумі 26 574,60 грн, тобто по 13 287,30 грн з кожного відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року заяву Товариства
з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" про відмову від апеляційної скарги задоволено та прийнято відмову від апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня
2020 року.
Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2020 року.
Повернуто Товариству з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі
5 763,00 грн за квитанцією від 04 лютого 2021 року № 256.
30 березня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ТОВ Агрофірма "Матюші" про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" на свою користь понесені ним витрати на професійну правничу (правову) допомогу, надану Адвокатським об`єднанням "Еверлігал" на підставі договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2018 року № 18/12-06, додатку від 09 лютого 2021 року
№ 09/02/21-1 до нього, викладеного у додатковій угоді від 09 лютого 2021 року
№ 09/02/21-1 до вказаного договору, у розмірі 19 956,24 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року заяву ТОВ Агрофірма "Матюші" залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що у детальному описі та акті виконаних робіт не зазначено фактично витраченого часу на проведення роботи щодо наданню правової допомоги та належного розрахунку суми, відповідно до витраченого часу.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У травні 2021 року ТОВ Агрофірма "Матюші" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви щодо розподілу судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 95, 137, 141 ЦПК України. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 грудня 202 року у справі
№ 640/18402/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 24 червня
2020 року у справі № 757/16448/17, від 11 листопада 2020 року у справі
№ 673/1123/15, від 02 грудня 202 року у справі № 742/2585/19, від 03 березня
2021 року у справі № 640/18964/17, від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18,
від 27 квітня 2021 року у справі № 154/704/20, від 27 квітня 2021 року у справі 485/468/20, від 28 квітня 2021 року у справі № 309/2630/15, та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 вересня 2018 року у справі
№ 751/3840/15, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15, від 12 травня
2020 року у справі № 904/4507/18.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судами
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи представником ТОВ Агрофірма "Матюші" додано до відзиву на апеляційну скаргу копію додаткової угоди № 09/02/21-1 до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2018 року № 18/12-06 (т. 3, а. с. 52-53), за змістом якої, адвокатське об`єднання під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції надає клієнту зокрема такі послуги: аналіз апеляційних скарг відповідачів на судові рішення, підготовка і подання до суду відзивів на апеляційні скарги, підготовка інших процесуальних документів, ознайомлення із матеріалами справи, участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції, вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту професійної (правничої) правової допомоги; копію рахунку на оплату
від 09 лютого 2021 року № 31 на суму 19 956,24 грн (т. 3, а. с. 54); копію платіжного доручення від 11 лютого 2021 року № 43219 на суму 19 956,24 грн (т. 3, а. с. 55).
До заяви про ухвалення додаткового рішення представником ТОВ Агрофірма "Матюші" долучено копію акта № 09/02/21-1 приймання-передачі наданих послуг у рамках правової (професійної правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги від 22 грудня 2018 року № 18/12-06 (т. 3, а. с. 95); детальний опис наданих послуг та здійснених витрат у процесі надання професійної правничої (правової) допомоги (т. 3, а. с. 92-94).
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, виходив із того, що оскільки детальний опис та акт виконаних робіт не містить фактично витраченого часу щодо надання правової допомоги та належного розрахунку суми, то відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат.
Проте Верховний Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.