Постанова
Іменем України
27 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/977/13-ц
провадження № 61-12999св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позову
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним заповіт, складений 05 січня 2007 року ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Бойченко О. Є.; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 21 травня 2008 року, підписаний ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Щукіною Л. C.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_5
05 січня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Бойченко О. Є. за реєстровим номером 3-9, яким квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 .
Звернувшись до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4 дізналася про наявність заповіту від 03 серпня 2007 року, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, незнайомої особи, яка не перебувала в родинних стосунках зі спадкоємцем.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року заповіт від 03 серпня 2007 року визнано недійсним.
Через відсутність у ОСОБА_4 правовстановлювальних документів на спадкове майно вона звернулася з позовною заявою до Одеської міської ради про визнання права на спадкування за законом.
28 вересня 2012 року рішенням Київського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_6 про визнання права на спадкування за законом задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки на час посвідчення заповіту від 05 січня 2007 року у ОСОБА_5 спостерігався процес психічного розладу, він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, позивач просила позов задовольнити.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, до участі у справі залучено правонаступника позивача - ОСОБА_1 .
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 05 грудня 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсним заповіт, складений 05 січня 2007 року ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Бойченко О. Є. за реєстровим номером 3-9. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги про визнання недійсним заповіту від 05 січня 2007 року є законними і обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") як особа, яка не брала участі у справі, звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Одеський апеляційний суд ухвалою від 18 березня 2020 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована наявністю підстав для відкриття апеляційного провадження у справі.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 27 травня 2021 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що після відкриття апеляційного провадження встановлено, що права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" рішенням суду першої інстанції не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 28 липня 2021 року, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Ураховуючи, що позивач вчиняє дії щодо оскарження документів, на підставі яких ОСОБА_5 за життя розпоряджався належним йому нерухомим майном, та яке в подальшому отримає у спадщину спадкоємець за законом ОСОБА_1, рішення суду першої інстанції у цій справі позивач може застосувати для визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між кредитором і ОСОБА_5 .
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, адже ухвалив рішення на підставі неналежних доказів, оскільки підставою для визнання правочину недійсним відповідно до частини першої статті 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними; в основу рішення суду про недійсність правочину не може бути покладено висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
08 вересня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, в якій він проживав.
Заповітом, складеним 03 серпня 2007 року, посвідченим державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Андріадіс В. Ю., ОСОБА_5 заповів усе належне йому майно ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року заповіт від 03 серпня 2007 року визнано недійсним, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 під час складання заповіту від 03 серпня 2007 року страждав хронічним психічним розладом і не міг в цей час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
05 січня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2, з правом проживання в цій квартирі ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який посвідчений державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Бойченко О. Є. за реєстровим номером 3-9.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2012 року позов ОСОБА_6 до Одеської міської ради про визнання права на спадкування за законом задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 . Визнано право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,083 га у Кооперативі "Нептун" та право власності на легковий автомобіль марки "Мерседес", 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно з висновком, викладеним в акті № 139 комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи від 24 березня 2014 року, проведеної на виконання ухвали Київського районного суду від 10 лютого 2014 року КУ "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я", ОСОБА_5 під час складання ним заповіту від 05 січня 2007 року на користь ОСОБА_2 страждав стійким хронічним психічним розладом і не міг в цей час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач ОСОБА_4 померла, за життя заповіту не складала, її спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_2 призначено додаткову судову технічну експертизу у справі.
Відповідно до висновку судової технічної експертизи від 18 липня 2019 року № 6789/18-34/20287-20307/19-34, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, записи на першому, другому та третьому аркушах медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 виконані кульковою ручкою, спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору; на другому та третьому аркушах медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 не виявлено ознак штучного зістарювання документів. На першому аркуші медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 ознаки зістарювання документів не виключаються; записи лікарів ООПНД на сторінці під № 1 (титульна сторінка), датовані 03 лютого 2004 року, виконані, ймовірно, у період часу до грудня 2004 року. Записи на сторінці № 2 (заява від імені ОСОБА_5 ), датовані 03 лютого 2004 року, виконані, ймовірно, у період часу до березня 2006 року. Записи на сторінці № 3, зроблені від імені лікаря-невропатолога, датовані 03 лютого 2004 року, виконані ймовірно, у період часу до вересня 2005 року. Більш точно встановити період виконання досліджуваних записів у документах не виявляється можливим із причини малої кількості зразків порівняння зі штрихами такої ж рецептури пасти, як і в досліджуваному записі. Тобто, виконання досліджених записів у вказану в документі дату - "03 лютого 2004 року" не виключається.