ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа №640/31279/20
адміністративне провадження № К/9901/6305/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №640/31279/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДіЕй Груп"
до Приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Олефіра Олександра Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд", Акціонерного товариства "Банк "Український капітал"
про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Банк "Український капітал"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мєзєнцева Є. І., суддів: Земляної Г. В., Файдюк В. В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 11 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДіЕй Груп" (далі - позивач, ТОВ "ВіДіЕй Груп") звернулося до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Олефіра Олександра Олександровича (далі - відповідач-1, приватний виконавець Олефір О.О.), Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (далі - відповідач-2, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд"), Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (далі - відповідач-3, АТ "Банк "Український капітал"), в якому просив:
1.1. - визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефір Олександра Олександровича, щодо опису та арешту тунулепрохідної установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT "AG" в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунулепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи, стартове ущільнення, насос подачі бетону, протиправними;
1.2. - визнати постанову №63395707 від 17.11.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефір Олександра Олександровича, щодо опису та арешту тунулепрохідної установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT "AG" в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунулепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи, стартове ущільнення, насос подачі бетону, незаконною;
1.3. - cкасувати постанову №63395707 від 17.11.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефір Олександра Олександровича;
1.4. - cкасувати арешт, який накладено постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника №63395707 від 17.11.2020 на тунулепрохідну установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT "AG" в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунулепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи, стартове ущільнення, насос подачі бетону.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неправомірність дій приватного виконавця полягає в описі та арешті майна, яке перебуває в заставі позивача і його дії не відповідають вимогам статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає порядок звернення стягнення на заставлене майно.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 лютого 2020 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 9-Б; ідентифікаційний код 31169965) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" заборгованість за кредитним договором № 40кл-15 від 19.10.2015: заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 20611841 (двадцять мільйонів шістсот одинадцять тисяч вісімсот сорок одна) грн 00 коп, інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати кредиту у розмірі 4303068 (чотири мільйони триста три тисячі шістдесят вісім) грн 11 коп., інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1324492 (один мільйон триста двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дві) грн 31 коп, 80% річних від простроченої суми кредиту у розмірі 15396014 (п`ятнадцять мільйонів триста дев`яносто шість тисяч чотирнадцять) грн 47 коп, судовий збір у розмірі 624531 (шістсот двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять одна) грн 24 коп, витрати на проведення експертизи у розмірі 24178 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн 00 коп.
4. 01 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДіЕй Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" укладено договір застави рухомого майна (обладнання) №01/06/20-3, відповідно до якого у заставу передано:
- мікротонелепрохідницьку установку AVN 1200 виробник зовнішнім діаметром 1505 мм (кмт), інвентарний номер 428;
- тунелепрохідницьку установку AVN 1200 для спорудження тунелю із зовнішнім діаметром 1505 мм (кмт), інвентарний номер 620.
5. Запис про заставу було внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна за №27835902 04.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернявською А.С.
6. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24 лютого 2020 року видано наказ від 20 жовтня 2020 року №910/11124/19.
7. На підставі вказаного наказу приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефір Олександром Олександровичем відкрито і здійснюється виконавче провадження № 63395707.
8. У межах виконавчого провадження №63395707 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефір Олександром Олександровичем прийнято постанову про опис та арешт майна, а саме, тунелепрохідної установки AVN 1200, виробник HERRENKNECHT "AG" в тому числі електрогідравлічний операційний контейнер, тунелепрохідний щит AVN C/DA 1505, домкратна станція, система насосів, з`єднувальні лінії та трубопроводи.
9. Судом першої інстанції установлено, що між позивачем і ТОВ "ФК "Геліос" існує спір про право на майно (транспортні засоби), щодо якого приватним виконавцем винесено спірну в цій справі постанову від 25 лютого 2020 року ВП № 58041036. Крім того, таке майно є предметом договірних правовідносин, які фактично були розглянуті судом першої інстанції при вирішенні цього спору.
III. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
11. Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем у цій справі дії та рішення приватного виконавця вчинені (прийнято) на підставі рішення господарського суду у межах виконавчого провадження, за наказом, виданим Господарським судом міста Києва, а отже, вони підлягають оскарженню саме до того суду, яким було видано виконавчий документ.
12. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року скасовано ухвалу суду першої інстанції, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
13. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення статті 339 Господарського процесуального кодексу України дозволяють лише сторонам виконавчого провадження оскаржувати до господарського суду рішення, дії або бездіяльність виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.
14. Ураховуючи те, що позивач у справі не є стороною виконавчого провадження, відкритого на виконання наказу Господарського суду міста Києва, він не наділений правом оскарження дій та рішень виконавця у такому провадженні до господарського суду.
IV. Касаційне оскарження
15. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Акціонерним товариством "Банк "Український капітал" подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 24 лютого 2021 року.
16. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" подано на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину першу статті 19 КАС України та порушив норми процесуального права, а саме статтю 287 КАС України та статтю 339 Господарського процесуального кодексу України, не враховано статтю 20 Господарського процесуального кодексу України.
17. На обґрунтування підстави для касаційного оскарження судового рішення а також того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, заявник касаційної скарги зазначає, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства. Враховуючи викладене, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року залишити в силі.
18. У касаційній скарзі представник відповідача просить розглядати справу за його участю.
19. 04 березня 2021 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/31279/20.
20. 18 березня 2021 року справа №640/31279/20 надійшла до Верховного Суду.
21. 22 березня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник позивача спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
22. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання представника позивача про розгляд справи за його участю.
IV Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
24. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
25. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
26. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
27. Відповідно до положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
28. Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
29. Статтею 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
30. Згідно із частиною першою статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
31. Водночас частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.