ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2021 року
м. Київ
справа №808/5424/15
касаційне провадження № К/9901/31400/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 (суддя Круговий О.О.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - Товариство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС (далі - Інспекція), правонаступником якої є Офіс великих платників податків ДФС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 16.09.2015, ухваленою у відкритому судовому засіданні у присутності представників сторін, позов задовольнив повністю.
Інспекція оскаржила це рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 05.11.2015 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 16.12.2015 - апеляційну скаргу Інспекції повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
03.11.2016 Інспекція вдруге звернулась до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Інспекція подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувала тим, що у зв`язку з несвоєчасним фінансуванням витрат на сплату судового збору Інспекція не могла сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, з огляду на що Інспекція звернулась вдруге до суду із апеляційною скаргою одразу після того, як у вересні 2016 року отримала можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та сплатила його згідно платіжного доручення № 647 від 22.09.2016.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2016 визнав неповажними причини пропуску Інспекцією строку на апеляційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2015 та залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України і запропонував Інспекції подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав, оскільки неможливість сплатити судовий збір в установлений строк не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з урахуванням того, що від дати сплати судового збору (22.09.2016) до дати подання апеляційної скарги (03.11.2016) минуло більше місяця. Також в ухвалі суд встановив Інспекції тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.
В межах встановленого судом строку Інспекція подала до суду апеляційної інстанції лист про усунення недоліків апеляційної скарги, у якому вказала про велику завантаженість, з огляду на що податковий орган не міг подати апеляційну скаргу у проміжок часу від 22.09.2016 до 03.11.2016, а також надала виписку по рахунку, у якому відсутній КЕКВ 2800, на який надаються бюджетні асигнування для сплати судового збору.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.01.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2015 на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Інспекцією не наведено інших підстав для поновлення процесуального строку та не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку, а зазначені Інспекцією підстави є неповажними, з урахуванням того, що відсутність коштів на сплату судового збору у лютому та вересні 2016 року не є поважною причиною пропуску податковим органом строку подання апеляційної скарги з 16.12.2015 - дати повернення апеляційної скарги Інспекції, поданої вперше.
Офіс оскаржив ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.06.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Офіс посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому Офіс зазначає, що діяло сумлінно, звернувшись до суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції вперше у строк, встановлений законом, а відсутність фінансування на сплату судового збору не є його виною.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Офісу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 20.09.2021 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 21.09.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини Перейти до повного тексту