ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 825/2061/16
адміністративне провадження № К/9901/37836/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної казначейської служби України
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року (Судді: Поліщук Л.О., Бородавкіна С.В., Д`яков В.І.),
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (Судді: Епель О.В., Карпушова О.В., Кобаль М.І.),
у справі № 825/2061/16
за позовом Комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства"
до Державної казначейської служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року Комунальне підприємство "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі - позивач, КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКС України) в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не зарахування шляхом не зменшення суми узгоджених податкових зобов`язань електронного рахунку Комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, в рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; 2) зобов`язати Державну казначейську службу України зарахувати шляхом зменшення залишків узгоджених податкових зобов`язань електронного рахунку Комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" № 37512000067908 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів в сумі 804575,11 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню".
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи касаційну скаргу вказав, що здійснення зменшення залишку податкових зобов`язань, що обліковується Казначейством у системі електронного адміністрування ПДВ, можливе лише на підставі надісланих ДФС коригуючих реєстрів з ознакою коригування типу 9 "оновлення документу в картотеці за реєстром", сформованих ДФС згідно з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569), однак до Казначейства таких реєстрів від ДФС не надходило. А реєстри з ознакою коригування типу 8 "коригування суми котлової картотеки" починаючи з 13.06.2015 року технологічно не можуть бути прийняті до обробки системою електронного адміністрування ПДВ.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій Комунальне підприємство "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375 отримало субвенцію у сумі: 695504,88 грн згідно з договором №19-25/375 від 02.12.2015 (а.с.13-14); 109070,23 грн згідно з договором №27-25/375 від 23.12.2015 (а.с.17-18). Відповідні суми направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями від 17.12.2015 №23, від 28.12.2015 №24 (а.с.16, 20).
Інформація від Казначейства про проведені розрахунки по КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, надійшла до ДФС України листами Казначейства від 18.12.2015 № 9-08/1161-32019 (вх. ДФС № 68139/5 від 23.12.2015) про надходження коштів в результаті проведених розрахунків станом за 17.12.2015 у сумі 695504,88 грн. по договору від 02.12.2015 № 19-25/375; від 30.12.2015 № 9-08/1231-33108 (вх. ДФС № 405/5 від 06.01.2016) про надходження коштів в результаті проведених розрахунків станом за 29.12.2015 у сумі 109070,23 грн. по договору від 23.12.2015 № 27-25/375.
18.01.2016 року ДФС України були направлені Казначейству коригуючі реєстри типу 8 в електронному вигляді відповідно до порядку інформаційного співробітництва для відпрацювання, формування транзакцій типу 12 та направлення їх до ДФС для відображення в СЕА, про що Казначейство додатково було повідомлено листом ДФС від 18.01.2016 р. № 716/5/99-99-23-01-16.
ТОВ "Програміка", яке є розробником програмного забезпечення ДФС, листом від 25.01.2016 р. № 02-15/2 підтвердило, що всі пакети Коригуючих реєстрів типу 8 були передані від ДФС України Казначейству 18.01.2016 р. і по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку.
Крім того, ТОВ "Програміка" проінформувало, що відповідно до документу "Доопрацювання АС "Є-Казна" щодо електронного адміністрування, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби" успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції. Всі пакети Коригуючих реєстрів з типом 8, передані Казначейству 18.01.2016 р., отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС України.
Як встановлено судами, вказані обставини також були встановлені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі № 825/424/16, в якій суди, відмовляючи в задоволенні позову до ДФС України дійшли висновку, що контролюючим органом були виконані вимоги, встановлені пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569). Однак, Державною казначейською службою України були порушені встановлені (вказаним Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість) вимоги в частині зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку в сумі 804575,11 грн, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомлення про це ДФС.
З посиланням на обставини, встановлені у справі № 825/424/16 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення ДКС України вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість від 16 жовтня 2014 р. № 569, оскільки отримання від ДФС відповідних коригуючих реєстрів є підставою для зменшення Казначейством залишку узгоджених податкових зобов`язань платника та повідомлення про це ДФС. При цьому факт отримання ДКС України коригуючих реєстрів по зобов`язанням позивача від ДФС України та бездіяльність саме ДКС України підтверджується матеріалами справи та судовим рішеннями у справі № 825/424/16.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню" передбачено, що субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.
У п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Згідно з п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569) у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.
Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.
На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.
У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.
ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.
Отже електронне адміністрування ПДФ передбачає сукупність послідовних дій, які зобов`язані вчиняти відповідні органи Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби України у визначені Порядком №569 строки.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що отримання ДКС України 18.01.2016 року коригуючих реєстрів по зобов`язанням позивача від ДФС України підтверджується матеріалами справи та ці обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 825/424/16, в якій, відмовляючи в задоволенні позову КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" (про бездіяльність ДФС України по невиконанню вимог Порядку від 16 жовтня 2014 року № 569), суди дійшли висновку, що ні ДФС України, а Державною казначейською службою України були порушені встановлені вказаним Порядком вимоги в частині зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку в сумі 804 575,11 грн.
Судове рішення набрало законної сили 16 травня 2016 року, а тому, відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України (в ред. чинній на час прийняття судами рішень) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.
Посилання скаржника на неправомірність застосування ДФС України котлової картотеки та реєстрів з ознакою перерахування " 8", а не подокументарної картотеки реєстрів з ознакою " 9" колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи вказують виключно на внутрішні неузгодженості дій цих органів та невиконання вимог Порядку № 569. Слід зазначити, що взаємовідносини між органами державної влади не можуть впливати на права та інтереси платника податку та порушувати їх.
Вказана правова позиція з подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 820/2884/16 (№ К/9901/25687/18).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не вчинення відповідачем визначених законодавством дій є протиправною бездіяльністю, яка призвела до порушення прав позивача як платника ПДВ на зарахування вказаних сум на його електронний рахунок у встановлений законодавством строк, та обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання ДКС України вчинити ці дії.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -