У Х В А Л А
22 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/407/19
Провадження № 11-43заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 9901/407/19 за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, ОСОБА_1, Вищий адміністративний суд України, про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ виконувача обов`язків голови ВККС від 10 липня 2019 року № 316-к/тр "Про відрахування ОСОБА_2 зі штату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";
- поновити ОСОБА_2 у штаті Комісії на посаді члена ВККС;
- стягнути з ВККС середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 липня 2019 року по дату прийняття рішення суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 21 січня 2021 року позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував наказ виконувача обов`язків голови ВККС від 10 липня 2019 року № 316-к/тр; визнав ОСОБА_2 відрахованою зі штату Комісії з 07 листопада 2019 року відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (далі - Закон № 193-IX) у зв`язку з припиненням її повноважень та стягнув з Комісії на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 млн 119 тис. 604 грн 92 коп. У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив. Рішення суду в частині стягнення з ВККС на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 259 тис. 908 грн 28 коп., звернуто до негайного виконання
11, 12, 18 і 22 лютого 2021 року керівник секретаріату ВККС Пономаренко О. Г., Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційні скарги на вказане судове рішення.
Ухвалою від 17 лютого 2021 року Велика Палата Верховного Суду апеляційну скаргу керівника секретаріату ВККС Пономаренко О. Г. на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року повернула особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 15 лютого, 01 березня та 05 квітня 2021 року відкрила апеляційні провадження за апеляційними скаргами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, а ухвалою від 05 квітня 2021 рокуоб`єднала в одне апеляційне провадження вказані апеляційні скарги та призначила справу до розгляду на підставі положень частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 262 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22 вересня 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє його представник Кир`ян Д. І., подавклопотання про зупинення провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 236 КАС України до встановлення правонаступника ВККС.
На обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначив, що неможливість розгляду цієї справи до встановлення правонаступника ВККС полягає в тому, що Комісія як відповідач позбавлена права участі в цьому судовому процесі, оскільки з 07 листопада 2019 року згідно з розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 193-IX повноваження членів ВККС, у тому числі Голови ВККС, припинені. Це також підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року про повернення апеляційної скарги ВККС у цій справі.
Проаналізувавши доводи скаржника, наведені у зазначеному клопотанні, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких мотивів.
07 листопада 2019 року набрав чинності Закон № 193-IX, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено припинення повноважень членів ВККС.
Водночас відповідач у справі - ВККС є діючим органом у системі судоустрою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.
Порядок припинення юридичної особи встановлений статтею 104 Цивільного кодексу України, відповідно до положень частини першої якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята цієї статті).
Оскільки ВККС як юридична особа не припинила своєї діяльності, то припинення повноважень членів Комісії не є підставою для зупинення провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 236 КАС України.
Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 9901/407/19.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 266, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду