ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 757/20948/20-к
провадження № 51-2138км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тернового Руслана Богдановича на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 18 вересня 2020 року відмовив у задоволенні скарги адвоката Тернового Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Печерського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Київський апеляційний суд ухвалою від 12 квітня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката Тернового Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 на вищезазначену ухвалу слідчого судді у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)).
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - Терновий Р.Б. посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що, на його переконання, ухвала Київського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року всупереч ст. 370 КПК є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою. Переконаний, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження і повернув апеляційну скаргу, а висновки суду апеляційної інстанції не відповідають дійсності, оскільки повідомлення про призначення розгляду скарги йому та ОСОБА_1 не надходило, заявку на відправлення йому судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення він до суду не подавав, а копію ухвали слідчого судді він отримав у канцелярії суду лише 8 лютого 2021 року та 22 березня 2021 року вже після подання апеляційної скарги на адресу Адвокатського об`єднання "Інвікта" надійшов рекомендований лист, у якому містився супровідний лист від 5 жовтня 2020 року та ухвала Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року. Разом з цим Терновий Р.Б. у касаційній скарзі посилається на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 4 листопада 2019 року у справі №760/12179/16-к.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 25 травня 2020 року адвокат Терновий Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Печерського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.Ухвалою від 18 вересня 2020 року слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги адвоката Тернова Р.Б., дійшовши з урахуванням ч. 1 ст. 26 КПКвисновку, що оскільки адвокат у судове засідання не з`явився, то на час розгляду скарги заявлені вимоги останній не підтримує.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, адвокат Терновий Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов`язати Печерське УП ГУ НП в м. Києві прийняти та невідкладно зареєструвати подану 18 травня 2020 року ОСОБА_1 заяву про вчинення кримінального правопорушення і внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами щодо підроблення договору дарування нерухомого майна від 24 грудня 2008 року та інших документів, на підставі яких було вчинено незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_1, що містить ознаки злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК, і розпочати розслідування.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з абзацом 2 ч. 3 цієї статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Проте безпідставним є посилання Тернового Р.Б. в касаційній скарзі на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 4 листопада 2019 року (справа №760/12179/16-к), а саме: якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення, оскількитакий порядок апеляційного оскарження застосовується у разі постановлення ухвали слідчого судді без виклику особи, яка її оскаржує (абзац 2 ч. 3 ст. 395 КПК). Що стосується даного провадження за скаргою Тернового Р.Б., то за правилами ч. 3 ст. 306 КПК розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, а відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою. З урахуванням зазначеного доводи касаційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Поряд із цим апеляційна скарга Тернового Р.Б. містила клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказаної ухвали. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, він зазначив, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику його та ОСОБА_1, при цьому копію зазначеної ухвали ним було отримано лише 8 лютого 2021 року в канцелярії суду, що, на його переконання, є поважною причиною пропуску строку.
Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Київський апеляційний суд ухвалою від 12 квітня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката Тернового Р.Б. у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що посилання адвоката Тернового Р.Б. на те, що рішення слідчого судді за результатами розгляду його скарги прийнято без його виклику, є безпідставним, а зазначені в клопотанні причини пропуску строку апеляційного оскарження, у тому числі несвоєчасність отримання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, такими, що не можуть бути віднесені до об`єктивних причин, які перешкодили адвокату вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки судом першої інстанції було належним чином забезпечено виклик адвоката Тернового Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 у судове засідання, який своїм правом не скористався, в судове засідання суду першої інстанції не з`явився, заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, не вжив і лише майже через п`ять місяців звернувся за отриманням копії судового рішення.
Такого висновку апеляційний суд дійшов з огляду на те, що 27 травня 2020 року на адресу Тернового Р.Б. було направлено повідомлення про призначення розгляду його скарги на 18 вересня 2020 року, окрім того, на мобільний номер телефону, зазначений Терновим Р.Б. у скарзі, поданій ним до районного суду, направлено повідомлення про розгляд скарги 18 вересня 2020 року, яке згідно зі звітом про його доставку отримано 27 травня 2020 року. 5 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва за наслідками розгляду скарги Тернового Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 направив йому копію ухвали слідчого судді.
Як визначено ч. 3 ст. 306 КПК, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого. Проте як вбачається з матеріалів провадження, судове засідання 18 вересня 2020 року відбулося без участі Тернового Р.Б. і ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Однак апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення адвокату Терновому Р.Б. строку на апеляційне оскарження,в цілому не перевіривши наявності у матеріалах цього провадження даних щодо своєчасного направлення у порядку, передбаченому КПК, особі, яка подала скаргу, та особі, в інтересах якої було подано скаргу, копії ухвали слідчого судді від 18 вересня 2020 року, а також підтвердження, що ці особи отримали копію вказаної ухвали.
Таким чином, суд апеляційної інстанціїна порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 370, 419 КПК) не в повному обсязі перевірив доводи Тернового Р.Б., які він наводив у своїй апеляційній скарзі в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, і за вказаних обставин дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного провадження та відповідно про повернення апеляційної скарги, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КК), що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
З огляду на наведене касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала -скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене, розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд