Постанова
іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 554/9356/19
провадження № 51-1120км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Колєснікова О. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисника Колєснікова О. А. на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у кримінальному провадженні № 12019170040002148 щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), раніше судимої,
засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що є її особистою власністю.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_1 час її перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні із 21 серпня 2019 року до 13 березня 2020 року. Строк відбування покарання вирішено рахувати з 13 березня 2020 року. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 12 серпня 2019 року близько 10:45, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом продажу незаконно зберігала та збула залегендованій особі за 300 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,285 г, який містився в медичному шприці об`ємом 5,5 мл, заповненому рідиною коричневого кольору до позначки 3 мл (епізод № 1).
Надалі 21 серпня 2019 року близько 12:32 ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 27 на вул. Івана Мазепи в м. Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом продажу незаконно збула залегендованій особі за 400 грн наркотичний засіб - метадону проміжний продукт масою 0,000154 г та метадон в речовині масою 0,04870 г, що віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, вміщений у медичному шприці, об`ємом 2 мл, заповненому прозорою безбарвною рідиною до позначки 2 мл (епізод № 2).
Крім того, 21 серпня 2019 року ОСОБА_1 умисно, повторно, незаконно придбала кристалічну речовину білого кольору - наркотичний засіб "метадон", з метою подальшого збуту та на час підшукування покупців і досягнення домовленості щодо ціни й інших умов продажу цього наркотичного засобу, незаконно зберігала його після придбання, з тією ж метою подальшого збуту, при собі та за місцем свого проживання.
21 серпня 2019 року о 16:25 під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 на пластиковій підставці, розташованій у її житловій кімнаті, було виявлено та вилучено медичний шприц об`ємом 2 мл, заповнений рідиною до позначки 0,7 мл, у якому містився метадон масою 0,01262 г та проміжний продукт метадону масою 0,0000013 г, а також кристалічну речовину білого кольору зі вмістом метадону масою 0,23582 г та проміжний продукт метадону масою 0,000178 г, що віднесені до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 24 листопада 2020 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник засудженої ОСОБА_1 - адвокат Колєсніков О. А., вважаючи оскаржувані судові рішення такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати й призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник ставить під сумнів допустимість доказів, отриманих у результаті негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Вказує, що в матеріалах провадження відсутні документи, які підтверджують факт виділення коштів для проведення НСРД. Стверджує про порушення прав на захист ОСОБА_1 під час її особистого огляду у зв`язку з незалученням захисника до цієї слідчої дії. Зазначає, що злочин був спровокований залегендованою особою за сприяння оперативних працівників поліції. Додає, що всупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) порушено порядок допиту свідків, а саме залегендованої особи. На думку захисника, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1, не були належним чином перевірені апеляційним судом, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У касаційній скарзі, у якій викладено доводи, аналогічні доводам у касаційній скарзі захисника Колєснікова О. А., засуджена ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а кримінальне провадження щодо неї закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Додатково засуджена вказує про те, що вину за епізодом від 12 серпня 2019 року вона не визнає, оскільки під видом наркотичного засобу - опію ацетильованого виготовила кавовий розчин та збула його за 300 грн чоловікові на ім`я ОСОБА_2 . Також звертає увагу, що апеляційний суд не перевірив розміру призначеного їй покарання, з яким вона не погоджується.
Позиції учасників судового провадження
На касаційні скарги заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 та її захисник Колєсніков О. А. підтримали касаційні скарги і просили їх задовольнити, прокурор Чабанюк Т. В. заперечила проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК).
Як убачається зі змісту касаційних скарг, засуджена та її захисник не погоджуються з наданою судами оцінкою доказам і заперечують правильність установлених фактичних обставин кримінального провадження, що на підставі статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилаються у касаційних скаргах засуджена та її захисник, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції за скаргою засудженої, який зазначив про відсутність порушень вимог КПК під час проведення розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції. Тому, переглядаючи судові рішення, колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції.
Засуджена та захисник у касаційних скаргах, крім іншого, порушують питання про перегляд судових рішень у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, вказаних вимог закону під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 дотримано.
Судові рішення попередніх інстанцій у цьому кримінальному провадженні свідчать, що судами ретельно перевірені доводи, аналогічні викладеним у касаційних скаргах. Зазначені в них мотиви про відхилення цих доводів колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
У вироку суду в повній у відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 саме у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. У мотивувальній частині вироку суд виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, з достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочинів, їх наслідки. З позицією місцевого суду погодився і апеляційний суд.
Твердження засудженої та її захисника про недоведеність її винуватості у пред`явленому обвинуваченні є безпідставними, оскільки протилежні висновки місцевого суду ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені відповідними доказами, зокрема: послідовними показаннями залегендованої особи з вигаданим ім`ям ОСОБА_3, наданими ним у суді першої інстанції щодо збуту наркотичних засобів засудженою 12 та 21 серпня 2019 року та підтвердженими матеріалами НСРД (постановами прокурора, протоколами, відеозаписами слідчих дій тощо); ухвалою слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2019 року про надання дозволу на проведення НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_1 ; показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні підтвердив факт передачі засудженою 12 серпня 2019 року незнайомому чоловіку шприца та протоколом огляду належних йому речей від 21 серпня 2019 року; показаннями свідка ОСОБА_5, який 12 серпня 2019 року брав участь як понятий під час проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу в ОСОБА_1 ; показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які 21 серпня 2019 року брали участь як поняті під час проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу в ОСОБА_1 ; протоколами огляду залегендованої особи від 12 та 21 серпня 2019 року; протоколами вручення коштів залегендованій особі від 12 та 21 серпня 2019 року; висновками судових хімічних експертиз від 15 серпня 2019 року № 1376, від 17 вересня 2019 року № 1517, від 18 вересня 2019 року № 1506, від 08 жовтня 2019 року № 200; протоколами затримання підозрюваної ОСОБА_1 та освідування від 21 серпня 2019 року. Також судом досліджені рапорти слідчих, які стали підставою для внесення відомостей у ЄРДР та початком досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170040002148.
Так, показання, в яких ОСОБА_1 заперечувала збут залегендованій особі наркотичного засобу 12 серпня 2019 року, спростовані даними НСРД (аудіо-, відеоконтроль особи), показаннями свідка ОСОБА_8 (брала участь як понята під час затримання та освідування ОСОБА_1 ), а також висновком судової хімічної експертизи від 15 серпня 2019 року № 1376, відповідно до якого рідина коричневого кольору, надана для дослідження в полімерному медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,285 г. У свою чергу факт збуту 21 серпня 2019 року наркотичного засобу - метадону ОСОБА_1 не заперечувала.
Після ретельної перевірки місцевий суд визнав необґрунтованими доводи сторони захисту щодо провокації злочину зі сторони правоохоронних органів. Таких висновків цей суд дійшов, проаналізувавши показання залегендованої особи ( ОСОБА_3 ) та засудженої ОСОБА_1, які були раніше знайомими і є наркозалежними особами, а повторність дій ОСОБА_1, пов`язаних із незаконним збутом наркотичних засобів залегендованій особі, свідчать лише про її активну, цілеспрямовану поведінку,яку підтверджують попереднє придбанням нею наркотичних засобів, їх прихована передача, наявність наркотичних засобів за місцем проживання, їх кількість, відсутність у неї легальних джерел доходів та міцних соціальних зав`язків, а не провокування її на вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, місцевий суд не встановив факту підбурювання працівниками поліції на вчинення злочину ОСОБА_1, оскільки вона, навпаки, самостійно вчиняла активні злочинні дії шляхом збуту наркотичних засобів для отримання грошей. З позицією районного суду погодився апеляційний суд, не викликає вона сумніву і в колегії суддів.
За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК кваліфіковані правильно, а тому підстав для закриття кримінального провадження, як того просить засуджена, колегія суддів не вбачає.
На спростування доводів сторони захисту про те, що рапорт оперуповноваженого не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, апеляційний суд обґрунтовано послався на ст. 214 КПК, згідно з якою слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним із будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відомості до ЄРДР, а сам факт внесення відомостей про злочин на підставі даних, які були отримані правоохоронними органами, не є таким, що ставить під сумнів законність проведення досудового розслідування.
Постанови прокурора про проведення НСРД відповідають вимогам статей 110, 251 КПК, у них зазначені підстави для проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу - опію ацетильованого у ОСОБА_1 з використанням аудіо-, відеоконтролю особи та залученням конфіденційної особи зі зміненими анкетними даними для встановлення причетності ОСОБА_1 до злочинів, пов`язаних із незаконних обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, відсутність провокації та необхідність, у зв`язку із цим, здобуття фактичних даних про протиправну діяльність останньої.
Водночас для проведення НСРД було виділено кошти спеціального призначення на загальну суму 300 грн у виді трьох грошових купюр номіналом по 100 грн серії КФ 8855757, МВ 7451665, ГЖ 4451623, що підтверджено протоколом від 12 серпня 2019 року із додатком у вигляді копій цих грошових купюр (т. 1, а. п. 200, 201), а також грошові кошти спеціального призначення на загальну суму 400 грн у виді шести грошових купюр, а саме двох грошових номіналом по 100 грн серії КТ 6278516, ВД 4836773Ф та чотирьох грошових купюр номіналом по 50 грн серії ТВ 8937628, ФЗ 7792867, ПД 5113747, СС 6611621, що підтверджено протоколом від 21 серпня 2019 року з додатком у вигляді копій цих грошових купюр, які досліджені судом (т. 1, а. п. 218-221). Тому в цій частині доводи касаційної скарги захисника Суд відхиляє, як такі, що не були підтверджені.
Під час касаційного розгляду встановлено, що показання свідків та письмові докази були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, їм надано відповідну правову оцінку, що відображено в оскаржуваних судових рішеннях.
У ході перевірки матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено порушень процесуального законодавства під час збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів, як і не встановлено підстав для визнання таких доказів недопустимими.
Доводи захисника про те, що під час слідчої дії було порушено право на захист ОСОБА_1, спростовуються матеріалами кримінального провадження. Зокрема, під час затримання в порядку ст. 208 КПК було здійснено огляд ОСОБА_1, а потім на підставі постанови прокурора Полтавської місцевої прокуратури від 21 серпня 2019 року проведено її освідування в порядку, передбаченому ст. 241 КПК, про що складено протокол від 21 серпня 2019 року (т. 1, а. п. 232-234). Крім того, місцевий суд дослідив відповідні постанову та протоколи, переглянув відеозапис слідчої дії та встановив, що під час цієї процесуальної дії ОСОБА_1 не заявляла вимог чи клопотань про участь адвоката, заперечень від неї надходило.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень сторони захисту щодо порушення порядку допиту свідків (у частині допиту залегендованої особи), оскільки під час судового розгляду 08 листопада 2019 року за участю, зокрема, ОСОБА_1 та її захисника Токар О. А., встановлено порядок та обсяг дослідження доказів: допитати свідків, дослідити письмові докази, речові докази, допитати обвинувачену. Заперечень від присутніх осіб, в тому числі, від ОСОБА_1 та її захисника Токар О. А., під час встановлення порядку та обсягу дослідження доказів не надходило, що підтверджується аудіозаписом судового засідання від 08 листопада 2019 року.
Водночас суд обґрунтовано визнав допустимим доказом показання залегендованої особи (свідка ОСОБА_3 ), надані у порядку ч. 9 ст. 352 КПК.
Згідно з наведеною нормою закону, у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка суд може провести його допит із використанням технічних засобів з іншого приміщення та надає сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. Цих вимог закону було дотримано. Свідка ОСОБА_3 було допитано судом (з іншої зали судового засідання) за участю, в тому числі, захисника засудженої, який не був обмежений ні в часі, ні в запитаннях, тому жодних порушень порядку допиту свідків чи порушень прав учасників провадження Судом не встановлено.
Обґрунтовуючи незаконність ухвали суду апеляційної інстанції у касаційних скаргах, засуджена та захисник покликаються на відсутність у ній аналізу та відповідей на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі суду апеляційної інстанції, зокрема, мають бути проаналізовані всі доводи апеляційної скарги, на кожен з яких надано вичерпну відповідь та наведено детальні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду зазначаються підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що апеляційний суд, керуючись статтями 404, 405, 407, 412-414 КПК, переглянув вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, ретельно перевірив зазначені в апеляційній скарзі доводи, проаналізував їх, дав на них переконливі відповіді, вказавши в ухвалі підстави необґрунтованості таких доводів.
Суд вважає, що перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала не суперечить приписам статей 370, 419 КПК, а тому твердження засудженої та захисника про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог КПК є безпідставним.
Колегія суддів вважає, що покарання засудженій ОСОБА_1 призначено відповідно до статей 50, 65 КК з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень та даних про особу засудженої. Воно є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Порушень вимог норм матеріального чи процесуального права, які би були безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, під час перевірки матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не встановлено.
Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги засудженої та її захисника задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд