Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 513/1341/15-ц
провадження № 61-6437св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 30 серпня 2019 року у складі судді Бучацької А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 березня 2021 року у складі колегії суддів:Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про стягнення позики.
Позов обґрунтовано тим, що між нею та ОСОБА_2 09 вересня 2015 року укладено договір позики, за яким остання отримала від позивача в позику кошти в розмірі 49 540,00 дол. США та 585 620,00 грн строком на 1 місяць, тобто
до 09 жовтня 2015 року. Укладений договір підтверджує розписка, написана власноруч відповідачем 09 вересня 2015 року. Позивач неодноразово зверталася до відповідача щодо повернення вказаних коштів, проте кошти так
і не повернуто.
Посилаючись на ці обставини, позивач просила стягнути з відповідача
на її користь суму позики у загальному розмірі 1 660 143,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 30 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 09 березня 2021 року, позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у загальному розмірі 1 660 143,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у загальному розмірі 1 660 143,00 грн, яка складається з: 49 540,00 дол. США, що еквівалентно 1 074 523,00 грн, за курсом станом
на 16 жовтня 2015 року становило 21,69 грн за 1 дол. США; та 585 620,00 грн - сума позики в гривні.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди ухвалили рішення на підставі недопустимих доказів, а саме: висновки експертів є неясними, необґрунтованими та такими, що суперечать іншим матеріалам справи,
що викликає сумніви в їх правильності. Також, експертами самостійно було змінено визначення експертизи з "повторної" на "додаткову", що свідчить про перевищення експертами своїх процесуальних повноважень та викликає сумнів в їх об`єктивності.
Крім того, посилається на пункти 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України (судом необґрунтовано відхилено клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; судом встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).
Доводи інших учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, зазначала, що доводи касаційної скарги про те, що судами неправильно встановлені обставини справи,
є необґрунтованими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 513/1341/15-ц, витребувано її з Саратського районного суду Одеської області та зупинено виконання рішення Саратського районного суду Одеської області від 30 серпня 2019 року до закінчення його перегляду
в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до розписки, написаної власноруч відповідачем вбачається,
що 09 вересня 2015 року між сторонами був укладений договір позики на суму 49 540,00 дол. США та 585 620,00 грн, за умовами якого відповідачка зобов`язалася повернути позивачці вказану суму боргу через один місяць.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 14 червня 2016 року за клопотанням позивача у справі призначено почеркознавчу експертизу
та провадження у справі зупинено.
18 липня 2017 року до суду надійшов висновок експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Романенко Н. І. за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 11 липня 2017 року, згідно якого досліджуваний рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 09 вересня 2015 року виконані ОСОБА_2 .
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 07 травня 2018 року, за клопотанням представника відповідачки, у справі було призначено комісійну судово-почеркознавчу експертизу та провадження у справі було зупинено.
26 лютого 2019 року до суду надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України
за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи
від 18 лютого 2019 року № 9929-9931/18-32, згідно якого досліджуваний рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 09 вересня
2015 року виконані ОСОБА_2 .
Експерт ОСОБА_3, допитана в судовому засіданні судом першої інстанції пояснила, що вона є старшим судовим експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ, має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, п`ятий кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальностями: 1.1 "дослідження почерку і підписів", 2.1 "дослідження реквізитів документів", 2.3 "Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів", стаж експертної роботи з 2006 року. 11 липня 2017 року нею було складено висновок
за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи на підставі ухвали Саратського районного суду Одеської області від 14 червня 2016 року
по цивільній справі №513/1341/15-ц. Для проведення зазначено експертизи
їй було надано достатню кількість зразків підпису, нею були використані всі необхідні методики та надані зразки. При проведенні дослідження було встановлено, що у особи достатньо виработаний почерк, тому існує дуже велика варіациозність при написанні, внаслідок чого наявно багато додаткових штрихів, які не було взято до уваги. Додаткові штрихи використовуються для транскрипції підпису. При проведенні дослідження основна увага зверталась
на початкову та заключну частини підпису. За результатами проведеного дослідження вона прийшла до висновку, що досліджуваний рукописний текст
та підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 09 вересня 2015 року виконані ОСОБА_2 . Також зазначила, що назва зразків підпису, а саме "вільні"
чи "умовно вільно" не впливає на висновок експерта. Висновок підтримала, порушень при проведенні дослідження та складанні висновку не вбачає.
Експерт ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні судом першої інстанції пояснила, що вона є старшим судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень, має вищу освіту за ступенем "спеціаліст", що відповідає другому рівню за ступенем "магістра", другий кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальністю: 1.1 "дослідження почерку і підписів", стаж експертної роботи з 2011 року. 18 лютого 2019 нею разом з експертами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено Висновок за результатами проведення додаткової судово-почеркознавчої експертизи на підставі ухвали Саратського районного суду Одеської області
від 07 травня 2018 року по цивільній справі №513/1341/15-ц. Зазначила, що вона разом з експертом ОСОБА_6 проводила судово-почеркознавче дослідження, для проведення якого їм було надано достатню кількість зразків підпису. Щодо зміни назви експертизи з "повторної" на "додаткову" пояснила, що дана експертиза є саме додатковою, а не повторною, оскільки для
її проведення були надані інші зразки підпису, які не досліджувались експертом при проведення первинної експертизи. Висновок підтримала, порушень при проведенні дослідження та складанні висновку не вбачає.
Експерт ОСОБА_5 пояснив суду першої інстанції, що він є заступником завідувача відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень, має вищу освіту за ступенем "спеціаліст", що відповідає другому рівню за ступенем "магістра", перший кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальністю: 2.1 "дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів", стаж експертної роботи з 2005 року. 18 лютого
2019 ним разом з експертами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було складено Висновок за результатами проведення додаткової судово-почеркознавчої експертизи на підставі ухвали Саратського районного суду Одеської області від 07 травня 2018 року по цивільній справі № 513/1341/15-ц. Зазначив, що оскільки тільки в нього є доступ до проведення дослідження
за спеціальністю 2.1, ним було проведено технічне дослідження підписів. Відповідно до норм ЦПК та Інструкції, експерти мають право додавати необхідні питання, що ним і було зроблено. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 09 вересня 2015 року виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Висновок підтримав, порушень при проведенні дослідження та складанні висновку не вбачає.
Експерт ОСОБА_6 пояснила суду, що вона є провідним судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень, має вищу освіту за ступенем "спеціаліст", що відповідає другому рівню за ступенем "магістра", другий кваліфікаційний клас судового експерта
за спеціальністю: 1.1 "дослідження почерку і підписів", стаж експертної роботи понад 10 років. 18 лютого 2019 нею разом з експертами ОСОБА_5
та ОСОБА_4 було складено Висновок за результатами проведення додаткової судово-почеркознавчої експертизи на підставі ухвали Саратського районного суду Одеської області від 07 травня 2018 року по цивільній справі № 513/1341/15-ц. Зазначила, що вона разом з експертом ОСОБА_4 проводила судово-почеркознавче дослідження по дослідженню підпису
та почерку особи, для проведення якого їм було надано достатню кількість зразків підпису. За результатами проведеного дослідження було встановлено наявність 29 збіжних ознак та зроблено висновок, що досліджуваний рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 09 вересня 2015 року виконані ОСОБА_2 . Висновок підтримала, порушень при проведенні дослідження та складанні висновку не вбачає.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.