Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 740/973/20
провадження № 61-10850св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кубгаз-Борова",
треті особи: Головне управління Держпраці у Харківській області, Ізюмська місцева прокуратура Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кубгаз-Борова" на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 червня 2021 рокуу складі колегії суддів: Онищенко О. І., Губар В. С., Харечко Л. К.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Кубгаз-Борова", треті особи: Головне управління Держпраці у Харківській області, Ізюмська місцева прокуратура Харківської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, моральної шкоди.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кубгаз-Борова" (далі - ТОВ "Кубгаз-Борова"), треті особи: Головне управління Держпраці у Харківській області, Ізюмська місцева прокуратура Харківської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 07 жовтня 2016 року по 08 липня 2019 року на посаді охоронника. ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач фальсифікував дані в розрахункових щомісячних листах, де зазначалася інформація про повне використання позивачем щорічної відпустки, хоча фактично у змінних графіках роботи містилися інші дані щодо відпрацьованих днів. Позивач вказував, що оскільки відповідач не провів повний розрахунок при звільненні (не нарахована та не сплачена заробітна плата за роботу під час відпустки в 2017-2018 роках), тому відповідач має сплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За доводами ОСОБА_1, індексація є складовою заробітної плати в частині додаткової заробітної плати, відтак за її невиплату роботодавець несе відповідальність як за невиплату заробітної плати, а працівник у свою чергу може звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому суми індексації. Заподіяну товариством моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що порушення його трудових прав призвело до моральних страждань, втрати душевного спокою, роздратованості через свавілля відповідача, втрату часу щорічних відпусток для виховання двох неповнолітніх дочок та зароблених коштів для родини, вжиття додаткових зусиль для організації життя, що пов`язане з оформленням документів, листів, звернень на урядову гарячу лінію, багаточисельних скарг.
Позивач просив стягнути з ТОВ "Кубгаз-Борова" 13 102,17 грн заборгованості по заробітній платі за 2017-2018 роки (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 389 136,00 грн середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 159,75 грн індексації заробітної плати (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 2 684,58 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 30 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що факт безпосереднього виконання позивачем обов`язків охоронника під час перебування у щорічних основних відпустках у встановленому порядку не доведений.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 червня 2021 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 січня 2021 року скасовано. Позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Кубгаз-Борова" на користь ОСОБА_1 13 102,17 грн заборгованості по заробітній платі (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 389 136,00 грн середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 159,75 грн індексації заробітної плати (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 2 684,58 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 довів факт виконання своїх посадових обов`язків у щорічних відпустках у 2017 та 2018 роках і відповідно використання 14 днів щорічної відпустки замість наданих йому 24 днів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ТОВ "Кубгаз-Борова", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
26 липня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року клопотання ТОВ "Кубгаз-Борова" про зупинення виконання судового рішення задоволено частково. Зупинено виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 07 червня 2021 року в частині стягнення з ТОВ "Кубгаз-Борова" на користь ОСОБА_1 389 136,00 грн середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, яка не підлягає негайному виконанню, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
На підставі ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 09 вересня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Ткачук О. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18). Зазначає, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
В касаційній скарзі зазначається, що розбіжності між графіком роботи (змінності) за обліковий період та табелем обліку робочого часу є неминучими та не є порушенням законодавства. ТОВ "Кубгаз-Борова" не затверджувало форму журналу пропуску автотранспорту та не вводило його в дію, вказаний журнал на підприємстві не ведеться. Позивач пропустив строк звернення до суду з позовом до ТОВ "Кубгаз-Борова".
Доводи інших учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що наказом ТОВ "Кубгаз-Борова" від 06 жовтня 2016 року № 24-к тр ОСОБА_1 прийнято охоронником відділу охорони та контрольно-пропускного режиму з 07 жовтня 2016 року в порядку переведення із ТОВ "Куб-Газ" (т. 1 а. с. 16, 17, 137-зв.).
Відповідно до умов колективного договору між власниками і трудовим колективом ТОВ "Кубгаз-Борова" на 2015-2017 роки, затвердженого протоколом загальних зборів трудового колективу 05 травня 2015 року № 3, норма тривалості робочого часу працівників підприємства складає 40 годин на тиждень, вихідні дні - субота і неділя; тривалість щорічної основної відпустки для працівників підприємства складає 24 календарні дні; графік чергових щорічних відпусток затверджується працедавцем до 05 січня поточного року з урахуванням побажань працівників, які надаються відділу кадрів до 20 грудня попереднього року (т. 1 а. с. 139-142).
Згідно з пунктами 2.1, 3.1 Положення про оплату праці працівників ТОВ "Кубгаз-Борова" (додаток 1 до колективного договору) на підприємстві встановлюється почасово-преміальна система оплати праці, при якій працівникам оплачується за фактично відпрацьований час, а також виплачуються премії за результатами роботи за квартал. При цьому фактично відпрацьований час оплачується виходячи з встановленого окладу. Облік фактично відпрацьованого часу працівників, оплата праці яких здійснюється за почасово-преміальною системою, ведеться на підставі табелів обліку використання робочого часу (т. 1 а. с. 143-145).
Згідно з пунктом 6.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "Кубгаз-Борова" (додаток 3 до колективного договору) на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51). При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно, відповідно графіків (т. 1 а. с. 147-151).
Позивач 23 березня 2017 року був ознайомлений (під підпис) про зміну істотних умов праці, а саме про те, що з 01 червня 2017 року йому буде встановлено змінний режим роботи та погодинна тарифна ставка (т. 1 а. с. 208-зв.).
31 травня 2017 року відділ охорони та контрольно-пропускного режиму було включено до переліку окремих виробництв, цехів, дільниць, відділів, професій, посад і деяких видів робіт, де застосовується підсумований облік робочого часу (т. 1 а. с. 167).
У зв`язку з запровадженням змін в організації виробництва і праці відділу охорони та контрольно-пропускного режиму для забезпечення щоденної охорони та контрольно-пропускного режиму УПГ Ольгівського ГКР наказом ТОВ "Кубгаз-Борова" від 31 травня 2017 року № 20-ОД встановлено з 01 червня 2017 року змінний режим роботи з підсумованим обліком робочого часу, погодинну систему оплати праці та оплату праці згідно зі штатним розписом працівникам відділу охорони та контрольно-пропускного режиму, зокрема ОСОБА_1 . При цьому наказано затвердити змінні графіки роботи для працівників відділу охорони та контрольно-пропускного режиму (т. 1 а. с. 209).
Відповідно до наказу ТОВ "Кубгаз-Борова" від 13 квітня 2017 року № 10-к тм ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 18 квітня 2017 року по 14 травня 2017 року за період роботи з 07 жовтня 2016 року по 06 жовтня 2017 року (т. 1 а. с. 175).
Наказом ТОВ "Кубгаз-Борова" від 08 травня 2018 року № 25-к тм ОСОБА_1 надано основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 14 травня 2018 року по 07 червня 2018 року за період роботи з 07 жовтня 2017 року по 06 жовтня 2018 року (т. 1 а. с. 45).
Згідно з наказом ТОВ "Кубгаз-Борова" від 08 липня 2019 року № 49-к тр ОСОБА_1 звільнено 08 липня 2019 року за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України), відмінено з 08 липня 2019 року доручення ОСОБА_1, охороннику відділу охорони та контрольно-пропускного режиму, виконання обов`язків водія автотранспортних засобів в порядку суміщення професій (т. 1 а. с. 138).
29 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Кубгаз-Борова" із письмовою вимогою нарахувати та виплатити йому заробітну плату за роботу 10 днів в період відпустки з 18 квітня 2017 року по 14 травня 2017 року, а також в період відпустки з 14 травня 2018 року по 07 червня 2018 року, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в 2017 та 2018 роках, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 18 квітня 2017 року по дату звільнення - 08 липня 2019 року (т. 1 а. с. 53).
Згідно з довідкою ТОВ "Кубгаз-Борова" від 15 травня 2020 року № 40 товариство не має заборгованості перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати за період з 07 жовтня 2016 року по 08 липня 2019 року (т. 2 а. с. 131).
Позивач направляв на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області та Державної служби України з питань праці звернення про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Кубгаз-Борова", на які надані відповіді, що згідно наданих табелів обліку використання робочого часу, відомостей нарахування та виплати заробітної плати за період роботи на підприємстві заробітна плата нараховувалась та виплачувалась за фактично відпрацьований час (т. 1 а. с. 23-25).
Також встановлено, що відповідно до наданих адміністрацією підприємства наказів про надання позивачу основної щорічної відпустки та табелів обліку робочого часу за відповідні періоди йому надавались у 2017 та 2018 роках основні щорічні відпустки на 24 календарні дні (т. 1 а. с. 29-33).
Згідно із табелями обліку робочого часу ОСОБА_1 з 18 квітня по 14 травня 2017 року, а також з 14 травня по 07 червня 2018 року перебував у відпустці (т. 2 а. с. 108, 109, 115).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).