Постанова суду № 495/1460/18 від 22.09.2021 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору дарування та зобов`язання привести об`єкти самочинного...

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 495/1460/18

провадження № 61-16971св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2020 року у складі судді Шевчук Ю. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору дарування та зобов`язання привести об`єкти самочинного будівництва до попереднього стану.

Позовну заяву мотивовано тим, що на підставі договору дарування домоволодіння від 11 липня 2003 року він є співвласником 29/100 частини домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Інший співвласник вказаного домоволодіння, ОСОБА_2, без згоди співвласників домоволодіння та без отримання дозволу на це від компетентного органу здійснив самочинне будівництво - реконструкцію підвалу літ. "б", а саме: будівництво приміщення VII до підвалу літ. "б" за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 здійснив реконструкцію 17/100 частин домоволодіння під промтоварний магазин з офісом (літ. "А1"), площею 134,8 кв. м, на підставі проектної документації будівлі, площею 107,76 кв. м, тобто на інший об`єкт, що свідчить про відсутність у відповідача проекту реконструкції вказаного об`єкта та є самочинним будівництвом.

ОСОБА_2 реконструював частину аварійного житлового будинку літ. "А" під магазин. Вказана реконструкція складалася з перепланування існуючої частини житлового будинку літ. "А" та надбудови поверху літ. "А2". Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 березня 2007 року № 34 з реконструкції частини аварійного житлового будинку в промтоварний магазин на АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 27 червня 2006 року № 476 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надано дозвіл на переведення частини домоволодіння на АДРЕСА_1 до розряду нежитлових та переобладнання її під промтоварний магазин. Цим рішенням не надавався дозвіл на надбудову другого поверху літ. "А2". Також згідно з пунктом 2 вказаного рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повинні були оформити земельну ділянку під магазин в установленому порядку. Враховуючи те, що рішенням від 27 червня 2006 року № 476 не надавалась згода відповідачу на здійснення надбудови другого поверху літ. "А2", останнє є самочинним будівництвом, яке порушує права позивача як співвласника домоволодіння, оскільки перешкоджає вільному користуванню своїм майном.

Посилаючись на викладене та з урахуванням заяви про зміну предмета позову, поданої 30 серпня 2018 року, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 грудня 2013 року № 14907029, видане ОСОБА_2 на 17/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 592 кв. м та житловою площею 82,4 кв. м;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20 грудня 2010 року серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_3, ОСОБА_2 на 1/10 частину домоволодіння, яке складається із житлового будинку з приміщеннями магазину літ. "А" загальною площею 81,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок привести об`єкт самочинного будівництва, частину підвалу літ. "б" приміщення VIІ, загальною площею 21,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану, а саме відповідно до технічного паспорта, складеного КП "Білгород-Дністровське БТІ" 25 жовтня 2010 року, шляхом засипання вказаного приміщення землею та камінням і закладання входу в приміщення VII, який був облаштований між приміщенням VI і приміщенням VII;

- зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок привести об`єкт самочинного будівництва, промтоварний магазин з офісом (літ "А1"), загальною площею 134,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану, а саме відповідно до технічного паспорта, складеного КП "Білгород-Дністровське БТІ" 25 жовтня 2010 року, згідно з яким до складу 17/100 частин домоволодіння входить кв. АДРЕСА_2 загальною площею 52,2 кв. м, яка складається з приміщення 4-1 тамбура, площею 5,3 кв. м, приміщення 4-2 коридору, площею 5,5 кв. м, приміщення 4-3 кухні, площею 5,8 кв. м, житлового приміщення 4-4, площею 8,6 кв. м, житлового приміщення 4-5, площею 22,9 кв. м, приміщення 4-6 санвузла, площею 4,1 кв. м;

- зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок привести об`єкт самочинного будівництва, частину житлового будинку з приміщенням магазину (літ. "А" та літ. "А2"), загальною площею 81,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану, а саме відповідно до договору купівлі-продажу від 08 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Щукіною Л. С., зареєстрованого в реєстрі за № 576, згідно з яким 1/10 частина домоволодіння з господарчими спорудами АДРЕСА_3, складається з житлового будинку літ. "А":

1-1, 1-3 житлові, житловою площею 26,0 кв. м, 1-2 кухні, загальною площею 33,2 кв. м, 1/2 частини коридору I, 1/3 частини сараю літ. "Д".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок привести об`єкт самочинного будівництва, частину підвалу літ. "б" приміщення VIІ, загальною площею 21,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану відповідно до технічного паспорта, складеного Комунальним підприємством "Білгород-Дністровське БТІ" 25 жовтня 2010 року, шляхом засипання вказаного приміщення землею та камінням і шляхом закладання входу в приміщення VII, який був облаштований між приміщенням VI і приміщенням VII.

Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок привести об`єкт самочинного будівництва, промтоварний магазин з офісом (літ. "А1"), загальною площею 134,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану відповідно до технічного паспорта, складеного Комунальним підприємством "Білгород-Дністровське БТІ" 25 жовтня 2010 року, згідно з яким до складу 17/100 частин домоволодіння входить квартира АДРЕСА_2, загальною площею 52,2 кв. м, яка складається з приміщення тамбуру 4-1, площею 5,3 кв. м, приміщення коридору 4-2, площею 5,5 кв. м, приміщення кухні 4-3, площею 5,8 кв. м, житлового приміщення 4-4, площею 8,6 кв. м, житлового приміщення 4-5, площею 22,9 кв. м, приміщення санвузла 4-6, площею 4,1 кв. м.

Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 за власний рахунок, привести об`єкт самочинного будівництва, частину житлового будинку з приміщенням магазину (літ. "А" та літ. "А2"), загальною площею 81,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану відповідно до договору купівлі-продажу від 08 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Щукіною Л. С., зареєстрованого в реєстрі за № 576, згідно з яким 1/10 частина домоволодіння з господарчими спорудами АДРЕСА_3, складається з житлового будинку літ. "А":

житлові приміщення 1-1, 1-3, житловою площею 26,0 кв. м., кухня 1-2, загальною площею 33,2 кв. м, 1/2 частина коридору І, 1/3 частина сараю літ. "Д".

У задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2020 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити дії скасовано.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов`язання привести у попередній стан об`єкти будівництва: частину підвалу літ. "б" приміщення VII, загальною площею 21,4 кв. м, промтоварний магазин літ. "А1", загальною площею 134,8 кв. м, частину житлового будинку з приміщенням магазину літ. "А", літ. "А2", загальною площею 81,6 кв. м, відмовлено.

У решті рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2020 року залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 як співвласник домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, здійснив самочинне будівництво, реконструкцію підвалу літ. "б", шляхом будівництва приміщення VII до підвалу літ. "б" без згоди співвласників домоволодіння та без отримання дозволу це від компетентного органу.

Також відповідач здійснив реконструкцію 17/100 частин указаного домоволодіння під промтоварний магазин з офісом (літ. "А1"), площею 134,8 кв. м, яка здійснювалась відповідно до проектної документації будівлі, площею 107,76 кв. м, тобто іншого об`єкта, що свідчить про відсутність у відповідача проекту реконструкції вказаного об`єкта, а тому зазначена реконструкція є самочинним будівництвом.

ОСОБА_2 реконструював частину аварійного житлового будинку літ. "А" під магазин, яка по суті була переплануванням існуючої частини житлового будинку літ. "А" та надбудови поверху літ. "А2".

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідачу надано дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 березня 2007 року № 34 з реконструкції частини аварійного житлового будинку в промтоварний магазин на АДРЕСА_1 .

Також згідно з пунктом 2 вказаного рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повинні були оформити земельну ділянку під магазин в установленому порядку.

Враховуючи те, що рішенням від 27 червня 2006 року № 476 не надавалась відповідачу згода на здійснення надбудови другого поверху літ. "А2", остання є самочинним будівництвом.

Оскільки зведення спірних об`єктів самочинного будівництва не було погоджено з ОСОБА_1 як співвласником будинковолодіння, такі об`єкти перешкоджають позивачу у реалізації права власності на свою частину у цьому домоволодінні, вимоги про зобов`язання привести об`єкти самочинного будівництва до попереднього стану є обґрунтованими.

Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання свідоцтв на право власності на спірні об`єкти нерухомості недійсними, оскільки у правовстановлюючих документах відсутні відомості щодо об`єктів самочинного будівництва.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов`язання привести у попередній стан об`єкти будівництва, частину підвалу літ. "б", приміщення VII, загальною площею 21,4 кв. м, промтоварний магазин літ. "А1", загальною площею 134,8 кв. м, частину житлового будинку з приміщенням магазину літ. "А", літ. "А2", загальною площею 81,6 кв. м, відмовлено.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що, звертаючись до суду з вимогами про зобов`язання відповідачів привести об`єкти самочинного будівництва, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану, позивачем не надано належних та переконливих доказів того, що здійснення реконструкції будівлі відповідачами відбулося з істотним порушенням будівельних норм і правил, суперечить суспільним інтересам або порушує права позивача, а саме перешкоджає йому будь-яким чином у користуванні його частиною нерухомого майна, або несе наслідки пошкодження нерухомого майна позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_2 не отримано дозвіл на проведення реконструкції підвального приміщення та у цілому будівельні роботи виконані без розроблення проекту. Земельна ділянка під будівництво спірних об`єктів нерухомості не виділялась, проект реконструкції підвалу та згода співвласників земельної ділянки відсутні, що вказує на те, що спірні об`єкти нерухомого майна є об`єктами самочинного будівництва. Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 27 червня 2006 року № 476 про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дозволу на переведення частини домоволодіння на АДРЕСА_1 до розряду нежитлових та переобладнання її під промтоварний магазин не передбачено зведення надбудови другого поверху літ. "А2".

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва.

За таких обставин свідоцтва про право власності на спірні об`єкти нерухомого майна є недійсними, що узгоджується з частиною другою статті 376 ЦК України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у грудні 2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Васильєв П. О., заперечували проти доводів ОСОБА_1, а постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в нескасованій частині вважали законними та обґрунтованими.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 495/1460/18.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є співвласником 29/100 частин домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 27 червня 2006 року № 476 надано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дозвіл на переведення частини домоволодіння на АДРЕСА_1 до розряду нежитлових та переобладнання її під промтоварний магазин.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 15 лютого 2007 року серії ЯЕ № 677420 ОСОБА_2 є співвласником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 березня 2007 року № 34 з реконструкції частини аварійного житлового будинку під промтоварний магазин на АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою від 09 листопада 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано право на тимчасове використання земельної ділянки, загальною площею 0,0689 га, ідеальна частка якої складає 0,0069 га, за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування промтоварного магазину.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20 грудня 2010 року серії НОМЕР_1, виданим на підставі договору купівлі-продажу від 08 червня 2005 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками 1/10 частини домоволодіння, яка складається із житлового будинку з приміщеннями магазину літ. "А", загальною площею 81,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20 грудня 2010 року № 1306 на 1/20 частку домоволодіння на АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку з приміщеннями магазину літ. "А", загальною площею 161,5 кв. м, житловою площею 8,6 кв. м; підвалу літ. "а", загальною площею 92,3 кв. м; житлового будинку літ. "Б", загальною площею 133,0 кв. м, житловою площею 69,7 кв. м; житлового будинку літ. "В", загальною площею 99,2 кв. м, житловою площею 36,6 кв. м; сараю літ. "Г"; сараю літ. "Д"; гаража літ. "І"; сараю літ. "Л"; споруди № 1-2.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 квітня 2012 року (справа №1505/2352/2012) визнано дійсним договір купівлі-продажу від 26 лютого 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_2 купив, а ОСОБА_5 продала 17/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та складається в цілому з трьох житлових будинків, зазначених на плані літерами: "А", житловою площею 52,6 кв. м, загальною площею 112,6 кв. м; "Б", житловою площею 69,7 кв. м, загальною площею133,0 кв. м; "В", житловою площею 36,6 кв. м, загальною площею 99,2 кв. м, та надвірних будівель під літерами: "а" - підвалу, "Г, Д, Л" - сараїв, "І" - гаража, споруд № 1-2, розташованих на земельній ділянці, площею 652 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 17/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та складається в цілому з трьох житлових будинків, зазначених на плані літерами: "А", житловою площею 52,6 кв. м, загальною площею 112,6 кв. м; "Б", житловою площею 69,7 кв. м, загальною площею133,0 кв. м; "В", житловою площею 36,6 кв. м, загальною площею 99,2 кв. м, та надвірних будівель під літерами: "а" - підвалу, "Г, Д, Л" - сараїв, "І" - гаража, споруд № 1-2, розташованих на земельній ділянці, площею 652 кв. м.

Встановлено, що ОСОБА_2 як співвласник вказаного домоволодіння здійснив реконструкцію підвалу літ. "б", а саме: будівництво приміщення VII до підвалу літ. "б" за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем також здійснено реконструкцію 17/100 частин домоволодіння під промтоварний магазин з офісом (літ. "А1") за адресою: АДРЕСА_1, площею 134,8 кв. м, яка здійснювалась відповідно до проектної документації будівлі, площею 107,76 кв. м. Також реконструйовано частину аварійного житлового будинку літ. "А" під магазин. Вказана реконструкція складалася з перепланування існуючої частини житлового будинку літ. "А" та надбудови поверху літ. "А2".

18 грудня 2013 року ОСОБА_2 згідно з Витягом про державну реєстрацію прав від 27 червня 2012 року № 34646850 та на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суд Одеської області від 10 квітня 2012 року (справа №1505/2352/2012) видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно, 17/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 592 кв. м, житловою площею 82,4 кв. м.

Згідно з договором на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою від 09 листопада 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано право на тимчасове використання земельної ділянки, загальною площею 0,0689 га, ідеальна частка якої складає 0,0069 га, за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування промтоварного магазину.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження14-445цс19), від 07квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час перегляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

................

Перейти до повного тексту