ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 5026/886/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021 (суддя Спаських Н.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 (колегія суддів: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" (далі - Фінансова компанія)
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (далі - Банк)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ" (далі - ТОВ "Фірма "МІГ")
про стягнення 715 488,03 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. ТОВ "Фірма МІГ" є боржником за кредитним договором перед Банком, вимоги якого підтвердженого відповідним судовим рішенням, відкрито виконавче провадження.
2. Фінансова компанія звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - кредитора його правонаступником, посилаючись на укладення між нею та Банком договору відступлення права вимоги до боржника - ТОВ "Фірма МІГ".
3. Суд першої інстанції заяву Фінансової компанії задовольнив та замінив сторону виконавчого провадження - Банк як первісного кредитора на його правонаступника - Фінансову компанію. Суд апеляційної інстанції залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. ТОВ "Фірма МІГ" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
4. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи повинен заявник надати суду оригінали документів, на підставі яких відбулося відступлення права вимоги;
- чи може суд розглядати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, якщо копії документів, доданих до заяви, не засвідчені заявником.
5. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Фірма МІГ" відповідно до такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи
6. Господарський суд Черкаської області рішенням від 17.07.2012 у справі №5026/886/2012 повністю задовольнив позовні вимоги Банку до ТОВ "Фірма МІГ" та стягнув з відповідача кошти в розмірі 729 797,00 грн за користування кредитом у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору від 25.06.2007 №35-2007 та 14 309,76 грн судового збору.
7. 15.08.2012 на виконання зазначеного рішення Господарський суд Черкаської області видав наказ №02/5026/886/2012. На підставі вказаного наказу 09.04.2015 відкрито виконавче провадження №47223526, в якому Банк виступає стягувачем.
8. 29.07.2020 ТОВ "Фірма "Міг" отримало від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) відповідь на своє звернення. У листі вказано, що 22.03.2019 право вимоги за кредитним договором від 25.06.2007 №35-2007 реалізовано на відкритих торгах (аукціоні) через електронну торгову систему "Рrоzоrrо. Продажі" у складі пулу активів Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (номер лоту: F10GL41929). Оголошення про проведення відкритих торгів (аукціону) було розміщено 27.02.2019 на офіційному сайті Фонду у розділі, присвяченому виведенню Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з ринку. Переможцем цих торгів (аукціону) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс" (код за ЄДРПОУ 40254432). Відповідачу також було вказано, що ознайомитись з інформацією щодо проведення відкритих торгів (аукціону), у тому числі з Протоколом електронних торгів №UA-ЕА-2019-02-27-000125-b та укладеним договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, можна на сайті системи "Рrоzоrrо.Продажі", ввівши у поле пошуку номер лоту.
Короткий зміст вимог, викладених у заяві
9. 01.03.2021 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява від Фінансової компанії, датована 12.02.2021, про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником на підставі статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Заявник просить здійснити заміну Банку на його правонаступника - Фінансову компанію.
10. В обґрунтування заяви від 12.02.2021 вказав, що заявник та позивач у справі - Банк 15.04.2019 уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №308 (далі - Договір №308), відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача у справі за кредитним договором від 25.06.2007 №35-2007 перейшло до заявника.
11. Договір №308 укладений на підставі проведених електронних торгів з реалізації активів банку, що складаються з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені із суб`єктами господарювання та фізичними особами та ін., що оформлено протоколом електронного аукціону від 22.03.2019 №UA-ЕА-2019-02-27-000125-b.
12. У додатку №1 до Договору №308 у реєстрі договорів, права вимог за якими відступаються та боржників за такими договорами, вказано боржника - ТОВ "Фірма Міг" (код 21389433) за кредитним договором №35-2007.
13. У заяві вказано, що вона містить такі додатки: 1) належним чином завірена копія протоколу електронних торгів №UA-ЕА-2019-02-27-000125-b від 22.03.2019; 2) належним чином завірена копія платіжного доручення №603 від 10.04.2019; 3) належним чином завірену копію Договору №308 від 15.04.2019; 4) належним чином завірену копію Додатку №1 - реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, в рамках укладення Договору №308 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 15.04.2019; 5) належним чином завірена копія роздруківки з АСВП щодо стану ВП №47223526 від 12.02.2021; 6) постанова про відкриття ВП №47223526 від 10.04.2015 з АСВП; 7)належним чином завірена копія виписки з ЄДРПОУ щодо ТОВ "ФК "Депт "Фінанс"; 8) докази направлення заяви учасникам у справі.
Короткий зміст оскаржуваних рішень
14. Господарський суд Черкаської області ухвалою від 11.03.2021 повністю задовольнив заяву Фінансової компанії про заміну сторони її правонаступником: замінив позивача - Банк на його правонаступника за договірним зобов`язанням - Фінансову компанію; здійснив процесуальну заміну позивача у справі (сторони виконавчого провадження) - Банк на його правонаступника за договірним зобов`язанням - Фінансову компанію за наказом від 15.08.2012 у справі №5026/886/2012.
15. Постановляючи відповідну ухвалу, суд першої інстанції посилався на ст.52, ч.3 ст.334 ГПК, п.1 ч.1 ст.512, статті 514, 516, 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та виходив з того, що:
- заявник надав докази того, що станом на час звернення до суду триває виконавче провадження по стягненню коштів з ТОВ "Фірма МІГ" на користь Банка на підставі наказу від 15.08.2012 згідно з постановою відповідного органу ДВС про відкриття виконавчого провадження, датованою 09.04.2015;
- ТОВ "Фірма МІГ" не надало суду доказів про повну сплату боргу за кредитним договором від 25.06.2007 №35-2007 та про припинення своїх зобов`язань;
- на стороні позивача відбулося договірне правонаступництво, на яке поширюється дія статей 52 та 334 ГПК;
- норми статей 52 та 334 ГПК дають можливість здійснити заміну сторони виконавчого провадження за наслідками відносин уступки права вимоги, які виникли між сторонами, оскільки за змістом статей 512 та 516 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, в тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
- відповідач до часу звернення Фінансової компанії до суду з відповідною заявою володів інформацією про зміну кредитора у зобов`язаннях між сторонами;
- відсутність у справі та у відповідача доказів того, що новому кредитору - Фінансовій компанії від позивача було передано всі оригінали первинних документів, на підставі яких виникло право вимоги, не свідчить про те, що заміна кредитора не відбулася, а процесуальне правонаступництво за правилами ГПК неможливе;
- чинним ЦК не передбачено підстави втрати новим кредитором свого статусу набувача прав вимоги через саму лише непередачу первинних документів при збереженні чинності правочину відступлення права вимоги; обставина непередачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора та надає право боржнику не платити новому кредитору, а виконувати зобов`язання перед попереднім кредитором;
- ТОВ "Фірма МІГ" не довело за даними сайту системи "Prozorro. Продажі", що надані заявником копії документів про набуття ним прав вимоги за борговими зобов`язаннями, не відповідають дійсності;
- недоліки оформлення заяви Фінансової компанії та додатків до неї (щодо засвідчення вірності копії оригіналу) не є підставою для відмови у задоволенні цієї заяви відповідно до вимог ГПК.
16. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.05.2021 залишив без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021.
17. Суд апеляційної інстанції послався на ст. 124, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.2, ч.1 ст.5, статті 11, 52, ч.1 ст.74, статті 73, 74, ч.1 ст.269, ст.334 ГПК, п.1 ч.1 ст.512, ст.516, статті 516, 517 ЦК, погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначивши таке:
- предметом договору про відступлення права вимоги є саме право (вимога), а не підтверджуючі його документи, які лише доводять наявність такого права, його зміст та виникнення і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія; передача цедентом цесіонарію документів, що підтверджують саме відступлене право вимоги, означає виконання додаткового юридичного обов`язку, наявного у цедента в силу закону, а не в силу договору цесії;
- документи, які засвідчують саме право (вимогу), не є предметом договору цесії і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія, а відтак їх непередання цесіонарію означає лише невиконання цедентом додаткового юридичного обов`язку, наявного у нього в силу закону, та не звільняє боржника від виконання своїх зобов`язань перед новим кредитором;
- боржник не позбавлений права перевірити належність особи, на користь якої ним здійснюється виконання зобов`язання, він може вимагати від останнього надання йому саме тих документів, що підтверджують перехід права вимоги від первісного до нового кредитора;
- порядок надання боржнику доказів переходу прав до нового кредитора узгоджується сторонами (боржником та новим кредитором); законодавство не передбачає чітких вимог до такого порядку, тому певні вимоги до оформлення доказування можуть бути висунуті боржником (наприклад, вимога надати нотаріально засвідчені копії підтверджувальних документів або показати оригінали таких документів та надати копії, засвідчені підписом та (в разі наявності) печаткою нового кредитора);
- матеріали справи не підтверджують факт порушення прав ТОВ "Фірма "Міг" оскаржуваною ухвалою.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
18. 30.06.2021 ТОВ "Фірма МІГ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021, в якій просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви Фінансової компанії про заміну сторони її правонаступником відмовити.
Доводи учасників справи
19. В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ "Фірма МІГ" посилається на п. 2 ч. 1 ст. 287, абз. 6 ч. 2 ст. 287 ГПК. Касаційна скарга мотивована таким:
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, передбачені в статтях 517 та 640 ЦК, у частині відсутності доказів передачі заявнику оригіналів первинних документів, якими підтверджене право вимоги до боржника, яке виникало у первісного кредитора, та не врахували правовий висновок Верховного Суду щодо застосування вказаних норм, викладений в постанові від 03.12.2018 у справі №914/531/16; висновок судів про те, що неподання заявником оригіналів первинних документів, якими підтверджене право вимоги первісного кредитора до боржника, не свідчить про те, що не відбулися заміна кредитора та процесуальне правонаступництво, є помилковим;
- право у нового кредитора вимагати від боржника виконання грошового зобов`язання виникає внаслідок не лише існування первинних документів, підтверджуючих право вимоги, а й володіння ними (відтак і підтвердження факту володіння); натомість у матеріалах справи №5026/886/2012 відсутній оригінал або належним чином засвідчена копія акту, яким зафіксований факт прийняття заявником від стягувача - Банку первинних документів в підтвердження права вимоги до боржника - ТОВ "Фірма "Міг" за кредитним договором (зокрема, і платіжних документів, що підтверджують перерахування кредитних коштів на рахунок боржника), а також інших документів, пов`язаних із таким правом вимоги, що виключає можливість підтвердження переходу права вимоги від стягувача до заявника, а тому висновок судів є необґрунтованим, оскільки заявником не підтверджено переходу права вимоги від позивача до заявника;
- суди не врахували той факт, що зміст Договору №308 не відображає обсяг і зміст права вимоги, яке відступається заявнику Банком, у зв`язку з чим неправильно застосували статті 514 та 638 ЦК (висновок щодо застосування вказаних норм міститься в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц);
- суди попередніх інстанцій порушили норми статей 74, 77-79 ГПК, оскільки зазначили, що відповідач не довів той факт, що обсяг відступленого права вимоги згідно із протоколом, договору з додатками, не відповідали дійсності і фактичному обсягу, який існував у первісного кредитора, станом на 22.03.2019; такий висновок судів не відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2019 у справі №493/2740/14-ц;
- суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.07.2018 у справі №46/433 та від 21.01.2019 у справі №909/1411/13 (пункти 30, 31, 32), про те, що додатки / реєстри до договору відступлення права вимоги мають містити достовірно відображений обсяг і зміст відступленого права вимоги, як істотної умови договору;
- суди попередніх інстанцій порушили процесуальні норми, закріплені в статтях 76-79 ГПК, в частині достатності, допустимості і належності доказування обставин справи і ухвалення судового рішення за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, якими підтверджуються факт придбання права вимоги заявником до боржника у Банку, склад активів, які становлять право вимоги, обсяг і зміст права вимоги тощо;
- подані Фінансовою компанією додатком до заяви копії документів не засвідчені належним чином, а тому не можуть бути прийняті як письмові докази в підтвердження тих обставин, на які посилається Фінансова компанія у своїй заяві; прийнявши такі документи як допустимі докази, суди попередніх інстанцій порушили процесуальні норми, закріплені в статтях 77, 79 ГПК;
- суд апеляційної інстанції не повинен був враховувати висновок Вищого господарського суду України, зроблений за результатами розгляду справи №5015/5087/12, оскільки у зазначеній справі суди встановили, що договір відступлення права вимоги укладався за участю боржника;
- посилання суду апеляційної інстанції на те, що матеріалами справи не підтверджено порушення прав боржника (відповідача) не стосується питання правомірності заміни кредитора у справі на заявника;
- суд апеляційної інстанції, стверджуючи, що скаржник не надав до суду належних і допустимих доказів тих обставин, на які він посилається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та намаганнях здійснити переоцінку обставин справи, не вказав, які саме доводи скаржника ґрунтуються на припущеннях та які докази не були надані.
Рух касаційної скарги, вирішення процесуальних питань
20. Ухвалою від 16.08.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фірма "МІГ" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 та призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо порядку заміни сторони виконавчого провадження
21. Чинне законодавство України передбачає такий порядок заміни сторони виконавчого провадження (стягувача).
22. Відповідно до ст.1 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
23. Згідно з ч.1 ст.15 Закону "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
24. Заміна сторони виконавчого провадження регулюється статтями 52, 334 ГПК та ст. 15 Закону "Про виконавче провадження".
25. Відповідно до ч.1 ст.52 ГПК у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
26. Згідно зі ст. 334 ГПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
27. Частина 5 ст. 15 Закону "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
28. Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №334/6972/17).
29. При цьому процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).
30. Відповідно до статей 512, 514 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
31. Відповідно до ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
32. Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
33. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №909/1411/13 та в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц, на які посилається скаржник.
34. При цьому встановлення обставин, за яких правочин про перехід прав і обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи може бути визнаний недійсним / неукладеним, не входить у межі дослідження судом під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
35. Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
36. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
37. Враховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності.
38. У зв`язку з цим, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним / неукладеним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни (подібна позиція викладена в п. 10.15 постанови Верховного Суду від 17.01.2020 у справі №916/2286/16).