ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/574/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 (колегія суддів: Тищенко О.В. - головуючий, судді Шаптала Є.Ю., Дикунська С.Я.)
за позовом Приватного підприємства "Міськбуд-Плюс"
до Черкаської міської ради
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі
за участю:
позивача: 1). Галаган Г.М. (директор);
2). Гричаненко О.М. (адвокат);
відповідача: Слинько М.Г. (самопредставництво),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Звернувшись до суд з даним позовом до Черкаської міської ради (далі - відповідач), Приватне підприємство "Міськбуд-Плюс" (далі - позивач), уточнивши свої вимоги, просило визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 14.09.2016, який укладено між сторонами зі справи, в редакції запропонованій позивачем з дня набрання рішенням суду законної сили.
1.2. Позовні вимоги з посиланням на частини першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що позивачем було повідомлено листом орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору, до листа додано проект додаткової угоди про поновлення, проте відповідач на порушення місячного строку відмовив у поновленні договору, чим порушив переважне право позивача перед іншими особами на поновлення договору.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 (суддя Грачов В.М.), залишеним без змін оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, позов задоволено повністю.
2.2. Свої висновки суди мотивували тим, що відповідач не виконав обов`язку щодо розгляду у місячний термін надісланого позивачем листа-повідомлення, тому наявні підстави для поновлення договору на умовах запропонованих позивачем згідно з приписами частин першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказану постанову суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив заяву відповідача про надання доказу до якої було надано, як доказ, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 925/914/20, якою встановлено обставини, що зумовили не поновлення договору оренди землі, яку неможливо було подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.
3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
3.4. 20.09.2021 до Верховного Суду надійшли подібні за змістом клопотання (у паперовій та в електронній формі) позивача про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Проте згідно із положеннями вказаної норми закриттю підлягає касаційне провадження, яке було відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, тоді як у справі касаційне провадження було відкрите згідно з пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, у зв`язку із чим зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що 14.09.2016 між сторонами зі справи укладено договір оренди землі, за умовами якого відповідач (орендодавець) на підставі рішення від 28.07.2016 № 2-885 передав, а позивач (орендар) прийняв в оренду земельну ділянку площею 5,3731 га, кадастровий номер 7110136700:02:003:0034 (далі - земельна ділянка), під комплекс будівель та споруд, яка знаходиться по вул. Менделєєва, 4, строком до 30.04.2020.
Пунктом 8 договору визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
4.2. Рішенням відповідача від 05.03.2019 № 2-4025 вирішено, зокрема, припинити договір оренди землі, який укладено між сторонами, але рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.12.2019 у справі № 925/768/19, яке набрало законної сили, воно було скасовано.
4.3. Також встановлено, що 04.05.2015 Обласне комунальне підприємство "Готельний комплекс "Дніпро" Черкаської обласної ради, як орендодавець, та позивач, як орендар, уклали договір оренди комплексу будівель, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування комплекс будівель та споруд (майно) площею 626,9 кв.м, розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Менделєєва, 4, що належить Черкаській обласній раді, територіальній громаді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області 08.07.2014 року, право власності на яке зареєстроване реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області за № 624876, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 402405071101.
4.4. Позивач 27.03.2020 звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору на новий строк. До заяви додано проект Додаткової угоди, однак відповідач зазначене звернення залишив без реагування та проект Додаткової угоди не підписав. Також позивач звертався до міського голови та відповідного структурного підрозділу відповідача з аналогічним питанням.
Листом від 30.05.2020 за № 8186-01-25, який направлений засобами поштового зв`язку 04.05.2020 відповідно до відбитка штемпелю на конверті, відповідач повідомив позивача про те, що він заперечує у поновленні договору оренди землі через невнесення позивачем орендної плати у строки встановлені договором та наявної заборгованості у відповідному розмірі.
4.5. Листом від 04.05.2020 № 43 позивач спираючись на довідку ГУ ДФС у Черкаській області повідомив відповідача про те, що у нього відсутня заборгованість з орендної плати за вказаним договором.
4.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.7. Як підставу касаційного оскарження скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки суд не дослідив заяву відповідача від 14.04.2021 разом з доданою до неї постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021, прийняту у справі № 925/914/20 (т. 2, а.с. 41 - 58), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.8. Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.9. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на справедливий суд.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини про справедливість процесу щодо прав та обов`язків цивільного характеру свідчать такі гарантії: 1) дотримання принципів змагальності та рівності сторін, 2) належне представлення доказів перед судом, 3) публічність розгляду справи судом 4) належне мотивування рішення суду, 5) розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України, no. 4436/07, від 03.07.2014).
Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993.
4.10. Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
4.11. Статтею 269 ГПК України визначені межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 3 цієї статті докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
4.12. Із наведених положень ГПК України вбачається, що саме суд апеляційної інстанції мав оцінити винятковість випадку прийняття нових доказів.
4.13. Проте на порушення наведених вимог процесуального закону, апеляційний суд не навів жодних правових висновків щодо відхилення або врахування поданої відповідачем заявою від 14.04.2021 постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 925/914/20 (т. 2, а.с. 41 - 58).
4.14. Згідно положень статті 310 частини 3 пункту 3 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.15. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
4.16. За вказаних обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
4.17. Оскільки відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходячи із наведеного, за наслідками скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід усунути вказані порушення процесуального законодавства та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
4.18. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,