ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2021 року
м. Київ
справа №640/13217/19
провадження № К/9901/9820/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019 (головуючий суддя Шулежко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Собківа Я.М.)
у справі №640/13217/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ у м. Києві), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70 % від сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати в розмірі 90% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію, в/сл.1 клас у розмірі 8%, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмір 15%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50%, премії у розмірі 25%, які він отримував до перерахунку пенсії, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та платити пенсію ОСОБА_1, включаючи надбавку за кваліфікацію, в/сл1 клас у розмірі 8%, надбавку за роботу таємними виробами, носіями, документами у розмір 15%, надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 50%, премії у розмірі 25%, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування до пенсії ОСОБА_1 підвищення в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати надалі ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням підвищення в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій, починаючи з 15.05.2000, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
Також позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500, 00 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70 % від сум грошового забезпечення;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати в розмірі 90% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив змінити оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 15.05.2000 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
5. Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі Постанови №103.
6. Проте при перерахунку пенсії її розмір зменшено з 90% до 70% сум грошового забезпечення на підставі ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час перерахунку пенсії.
7. Позивач через свого представника звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 11.06.2019 №224-06/19 про приведення у відповідність розміру його пенсії до розміру встановленого при її призначенні та провести відповідні виплати починаючи з 01.01.2018.
8. Листом-відповіддю від 21.06.2019 №134939/02 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про обмеження розміру пенсії за вислугу років 70% у відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII та Постанови №103.
9. Позивач, вважаючи, що відповідачем взято для перерахунку не всі складові його заробітної плати та протиправно застосовано менший відсотковий коефіцієнт для перерахунку його пенсії і поетапний порядок її розрахунку і виплати, визначений Постановою № 103, а не законом, звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно зменшено відсотковий коефіцієнт при здійснення перерахунку пенсії позивача, оскільки процедура призначення пенсії та процедура її перерахунку є різними за юридичним характером і саме при перерахунку зазначений коефіцієнт не може зменшуватися.
11. Відмовляючи в частині позовних вимог щодо поетапного виплати пенсії і складових пенсії, суд зазначив, що станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин Постанова № 103 була чинною, а тому правомірно застосована відповідачем.
12. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати надалі ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням підвищення в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій, починаючи з 15.05.2000, суди зазначили, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005 № 2939-IV внесено зміни в статтю 12 Закону №2262-XII та викладено її в новій редакції, яка передбачає, що пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині, якою у задоволенні позову відмовлено. Стверджує, що у випадку суперечності норм закону і підзаконного акту слід керуватись законом. Оскільки Закон № 2262-XII жодних обмежень щодо поетапної виплати пенсії не встановлено, то у спірних правовідносинах слід застосовувати саме закон, а не постанову КМУ №103.
14. Крім того, позивач наголошує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Відтак, на думку позивача, його права мають бути поновлені за весь час дії нормативного акту, визнаного нечинним.
15. Окремо звертає увагу, що в частині задоволених позовних вимог суди не вказали, що окрім перерахунку пенсії має бути здійснена і виплата пенсії, що свідчить про неповне задоволення позовних вимог у зазначеній частині.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходить з такого.
17. За змістом статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
18. За змістом статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Відповідачем касаційна скарга у цій справі не подавалась, а позивачем судові рішення оскаржується лише в частині відмови у позові.
20. Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
21. Так, у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 (справа №640/19928/18) суд дійшов таких правових висновків.
"щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати позивачу лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою №704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %; з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
Разом з тим, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови №103 були діючими.
З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому лише 50% суми підвищення пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою №704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови №103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50% суми підвищення пенсії".
22. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №2540/2873/18.
23. Застосовуючи цей висновок до обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що правовідносини у цій справі цілком тотожні справі №640/19928/18, висновок Верховного Суду у якій процитований вище. Тобто, позовні вимоги щодо протиправності дій відповідча з виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50%, у 2019 році по 05.03.2019 лише 75% суми підвищення пенсії обґрунтовано залишено судами без задоволення.
24. Щодо дій відповідача з виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 лише 75% суми підвищення пенсії, колегія суддів зазначає таке.
25. У зв`язку із визнанням протиправним та нечинним пункту 2 постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
26. Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягала виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
27. Враховуючи викладене, відповідач, виплачуючи з 05.03.2019 перераховану пенсію позивача у розмірі 75% суми підвищення, діяв протиправно. В цій частині суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків.
28. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
29. Разом з цим, 04.09.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - постанова № 804) № 804 згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
30. Вказана постанова № 804 є чинною, тому підлягає обов`язковому застосуванню.
31. З огляду на зазначене, оскільки по суті цей спір судом вирішувався коли вже набрала чинності постанова № 804, то на думку колегії суддів позовні вимоги в частині виплати 100% перерахованої пенсії підлягають задоволенню за період з 05.03.2019 по 03.09.2019.
32. При цьому, Верховний Суд наголошує на тому, що з 01.01.2020 відсутні такі обмеження щодо поетапності виплати підвищення перерахованих пенсій, особам яким пенсія призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ.
33. Таким чином, у зазначеній частині рішення судів попередніх інстанцій підлягають частковому скасуванню та зміні.
34. Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
35. Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині, вони підлягають частковому скасуванню і зміні.
36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -