У Х В А Л А
02 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1680/20
Провадження № 12-48гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаКатеринчук Л. Й.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 905/1680/20
за касаційною скаргою Маріупольської міської ради Донецької області
на постановуСхідного апеляційного господарського суду від 17 травня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя - Стойка О. В., судді Попков Д. О., Пушай В. І.)
у справі за позовом Маріупольської міської ради Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовблок"
про стягнення 259 913 грн,
У С Т А Н О В И Л А
1. У вересні 2020 року Маріупольська міська рада Донецької області (далі - Маріупольська міськрада, позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовблок" (далі - ТОВ "Азовблок", відповідач) про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, в розмірі 259 913 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Азовблок", будучи власником об`єкта нерухомості, користується земельною ділянкою площею 0,4414 га, кадастровий номер 1412300000:01:018:0006, яка розташована за адресою: вулиця Кільцева, 1, місто Маріуполь, Донецька область, без належного оформлення права користування нею, внаслідок чого відповідачем у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року було безпідставно збережено кошти в розмірі орендної плати на суму 259 913 грн.
3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16 лютого 2021 року позовні вимоги Маріупольської міськради до ТОВ "Азовблок" про стягнення 259 913 грн задоволено, стягнено з ТОВ "Азовблок" на користь Маріупольської міськради грошові кошти на суму 259 913 грн та судовий збір на суму 3 898, 69 грн.
4. Місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Маріупольською міськрадою та державної реєстрації такого права. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року та дійшов висновку, що цей розрахунок є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за вказаний період відповідно до заявленого позивачем та дослідженого судом розрахунку складає 259 913 грн та підлягає стягненню з відповідача.
5. Східний апеляційний господарський суд постановою від 17 травня 2021 року рішення Господарського суду Донецької області від 16 лютого 2021 року скасував в частині задоволення позовних вимог на суму 147 393 грн, прийняв у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 147 393 грн відмовив, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 112 520 грн рішення суду першої інстанції залишив без змін.
6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що єдиним належним та допустимим доказом нормативної грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому наданий позивачем лист Відділу у місті Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20 грудня 2019 року № 2067/105/19 з додатком не є належним доказом на підтвердження такої грошової оцінки земельної ділянки.
7. Апеляційний господарський суд виходив з того, що зі змісту наданого позивачем витягу № 972 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 11 березня 2021 року, вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки дорівнює сумі 1 250 219, 83 грн, яка складається із середньої вартості земель населеного пункту станом на 01 січня 2019 року з урахуванням коефіцієнту функціональності 1,2, інших коефіцієнтів, зокрема, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за 2019 - 2020 роки.
8. Оскільки чинним законодавством не передбачено складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний спірний період, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами більший розмір грошової оцінки спірної земельної ділянки за попередні спірні періоди 2017 - 2018 років, апеляційний суд зазначив, що вважає зазначений розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки 1 250 219, 83 грн таким, що має бути застосований для визначення спірної суми безпідставно збережених коштів зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за весь спірний період 2017 - 2019 років.
9. У червні 2021 року Маріупольська міськрада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 травня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Донецької області від 16 лютого 2021 року.
10. Підставою касаційного оскарження позивач визначив пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України).
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник наголошує на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19 (на яку суд апеляційної інстанції послався в оскаржуваній постанові) щодо можливості визначення розміру безпідставно збережених коштів не виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, а на підставі всіх поданих сторонами доказів, зокрема інформації компетентних органів влади, що ґрунтується на чинному законодавстві України.
12. Позивач аргументує, що його позовні вимоги охоплюють період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року. Протягом цього періоду розмір нормативної грошової оцінки земель у місті Маріуполі змінювався згідно з рішеннями Маріупольської міськради.
13. У наданому під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вказаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка почала діяти з 2019 року. При цьому програмним забезпеченням Державного земельного кадастру не передбачено формування таких витягів на певну дату, яка вже минула. Також скаржник посилається на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, відповідно до якого витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки носить інформаційний характер.
14. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 липня 2021 року відкрив касаційне провадження у справі № 905/1680/20 за касаційною скаргою Маріупольської міськради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 травня 2021 року, витребував справу з Господарського суду Донецької області, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
15. Ухвалою від 30 липня 2021 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 905/1680/20 за касаційною скаргою Маріупольської міськради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17 травня 2021 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.
16. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційним господарським судом зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 5, частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
17. Відповідно до частин першої, другої статті 15, частини другої статті 18 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
18. Згідно з частинами першою, другою статті 20, частиною першою статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
19. Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
20. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) звернула увагу на висновки, сформульовані нею у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), згідно з якими обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також викладав правовий висновок про те, що відповідно до положень чинного законодавства не вбачається можливість зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 922/1276/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 922/3607/18, від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19, від 08 липня 2021 року у справі № 905/979/20). Аналогічні за змістом правові висновки про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель викладено Верховним Судом у постановах від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19, від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19, від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19, від 08 липня 2021 року у справі № 905/979/20.
22. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19 зазначив, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Такий правовий висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 922/3671/19, від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19.
23. Однак з постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 за позовом Дніпровської міськради до фізичних осіб про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів вбачається, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України(далі - ПК України). Надана позивачем копія листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19 липня 2017 року щодо нормативно-грошової оцінки 1 кв. м земельної ділянки не є належним і допустимим доказом та суперечить частині другій статті 20 та частині третій статті 23 Закону України "Про оцінку земель".
24. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 зазначив, що жодним нормативним актом не визначено, що виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки може бути проведено розрахунок безпідставно збережених коштів, що є предметом спору у справі.
25. У зазначеній постанові Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що посилання судів на ненадання такого витягу, як на підставу для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованим та не відповідає положенням частини другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель.
26. Видача витягу - це адміністративна послуга, яку надає відповідне управління Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг згідно з вимогами Закону України "Про адміністративні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг". Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Порядком № 489 затверджена форма заяви на витяг та сама форма витягу, у якій, зокрема, зазначено: "Витяг сформовано".
27. Відповідно до підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, такі відомості про земельні ділянки, як нормативна грошова оцінка; значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.
28. Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за актуальними даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпро на дату звернення зацікавленої особи. Тобто витяг містить виключно актуальну інформацію щодо нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки на дату його формування, натомість сформувати такий витяг за минулі роки є неможливим.
29. Оскільки предметом спору у справі є стягнення з відповідачів безпідставно утриманих грошових коштів плати за користування земельною ділянкою комунальної власності починаючи з 07 березня 2016 року, а сам розрахунок проведено у 2019 році, отримати на час проведення розрахунку інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки саме у формі витягу з технічної документації є неможливим.
30. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що у цій справі розрахунок сум орендної плати, яка не сплачена відповідачами за відповідний період, здійснено на підставі: акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель Центральної районної у місті ради від 13 червня 2018 року з додатками; листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо нормативно-грошової оцінки 1 кв. м земельної ділянки; листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стан сплати земельного податку або орендної плати за землю.
31. Посилаючись на статті 286, 289 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Верховний Суд вказав, що під час визначення порядку нарахування плати за землю законодавець вказує на можливість подання даних Державного земельного кадастру у вигляді витягу або довідки органу Держгеокадастру про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
32. Ураховуючи викладене, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 дійшов висновку, що в матеріалах справи містяться належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності доводять правильність визначення суми коштів, яку зберегли у себе землекористувачі земельної ділянки (відповідачі) за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування землею без достатньої правової підстави.
33. Разом з цим такий висновок не узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення у вигляді витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, для визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
34. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо проведення розрахунку безпідставно збережених коштів не лише на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а й на підставі інших документів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19.
35. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
36. Зважаючи на те, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 30 липня 2021 року у справі № 905/1680/20 висловила намір відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
37. Згідно з частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
38. Зважаючи на те, що за змістом частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копії цієї ухвали підлягають направленню учасникам справи до відома.
Керуючись статтями 120, 121, 301, частиною третьою статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду