УХВАЛА
21 вересня 2021 року
м. Київ
провадження № 13-163зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Григор`євої І. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І ., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року та ухвали Верховного Суду України від 30 березня 2004 року і
встановила:
Як убачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, вироком Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2004 року, ОСОБА_1 було засуджено за п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
У подальшому засуджений ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з питанням перегляду цих судових рішень за виключними обставинами.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду, керуючись ч. 10 ст. 31 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), 16 вересня 2021 року передав заяву ОСОБА_2 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).
У своїй заяві ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями, просить відкрити провадження в порядку глави 34 КПК, скасувати вирок Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року на підставі ч. 1 ст. 467 цього Кодексу й постановити новий вирок. Аргументуючи свою вимогу, заявник наголошує на порушенні його права на захист під час досудового та судового слідства, при цьому посилається на практику Європейського суду з прав людини в інших справах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за цим зверненням має бути відмовлено з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 459 КПК виключними обставинами визнаються: 1) встановлення Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 33 КПК кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстав, визначених пунктами 1, 3 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, судом, який ухвалив рішення, що переглядається, а Великою Палатою - лише на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК. Наведене узгоджується з іншими положеннями глави 34 вказаного Кодексу "Провадження за нововиявленими або виключними обставинами".
За змістом норм кримінального процесуального права Велика Палата може переглянути оспорювані вирок та ухвалу за виключними обставинами у разі наявності рішення міжнародної судової установи, в якому констатовано порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи заявника національним судом. Однак у матеріалах за зверненням засудженого не міститься відповідних даних й посилань на рішення міжнародної судової установи, постановлене на користь ОСОБА_1, та яке би стосувалось предмета перегляду в цьому конкретному провадженні.
Отже, і немає передбачених ч. 3 ст. 459 КПК підстав для здійснення Великою Палатою процедури перегляду судових рішень за виключними обставинами, а доводи заявника про протилежне є неприйнятними.
Крім того, через відсутність правових підстав для перегляду в порядку глави 34 вказаного Кодексу Велика Палата раніше вже відмовляла ОСОБА_1 у відкритті провадження за його заявами (ухвали від 5 серпня, 4 та 15 жовтня 2019 року, 26 серпня 2021 року, провадження № 13-48зво19, № 13-68зво19, № 13-71зво19, № 13-130зво21 відповідно).
Попри це, не наводячи нових аргументів, засуджений вкотре звернувся до Верховного Суду з питанням перегляду й скасування на тій самій підставі тих самих судових рішень, що законом не передбачено.
З урахуванням викладеного Велика Палата дійшла висновку, що у відкритті провадження за переданою на її розгляд колегією суддів Касаційного кримінального суду заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судових рішень щодо нього необхідно відмовити, а заяву з усіма доданими матеріалами - повернути особі, яка їх подала.
Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду