Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 331/479/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/807/76/21
Провадження № 51 - 2528 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Козлова О.Ю. в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080020002430 від
08 листопада 2018 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2017 року за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців, звільненого в залі суду по відбуттю покарання,
за ст. 358 ч. 4, ст. 190 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Козлова О.Ю. на вирок Запорізького апеляційного суду від 08 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2019 року
ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 358 ч. 4 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа Банк" 31 750 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він
31 січня 2018 року приблизно о 15 годині 10 хвилин в приміщенні ПАТ "ОТП Банк", розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 144, надав заступнику начальника сектору продажу продуктів роздрібного бізнесу ПАТ "ОТП Банк" ОСОБА_2 завідомо підроблений офіційний документ, а саме паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, виданого
02 червня 1995 року Токмацьким МВ УМВС України в Запорізькій області, з вклеєними до нього власними фотографіями на першій та третій сторінках та на копіях паспорту власноручно поставив свої підписи і виконав напис "з оригіналом згідно", тим самим використав завідомо підроблений документ з метою отримання споживчого кредиту.
Продовжуючи свої дії, 31 січня 2018 року приблизно о 15 годині 20 хвилин
ОСОБА_1, діючи повторно, з метою заволодіння коштами ПАТ "Альфа-Банк" шляхом обману, ввівши в оману заступника начальника сектору продажу продуктів роздрібного бізнесу ПАТ "ОТП Банк" ОСОБА_2, уклав від імені ОСОБА_3 договір про отримання споживчого кредиту від 31 січня 2018 року № 591033902 на суму 16 000 гривень для власних потреб, не маючи наміру виконувати умови договору. За вказаним договором ПАТ "Альфа Банк" на рахунок ОСОБА_3 в ПАТ "ОТП Банк" перераховано 16 000 гривень, які ОСОБА_1 зняв у касовому відділенні зазначеного банку, чим заподіяв ПАТ "Альфа Банк" матеріальну шкоду на суму 16 000 гривень.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 08 квітня 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Іваннікової А.І. у частині призначення покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання: за
ст. 358 ч. 4 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ст. 190 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту приведення вироку апеляційного суду до виконання.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Козлов О.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1, застосувавши положення ст. 75 КК України. Вважає, що саме покарання з іспитовим строком, яке було призначено судом першої інстанції, відповідає меті покарання, ОСОБА_1 виправився і нових кримінальних правопорушень протягом іспитового строку не вчиняв. Указує на те, що апеляційний суд належним чином не врахував дані про особу ОСОБА_1, який працевлаштувався та займається суспільно корисною працею, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, частково відшкодував заподіяну шкоду, потерпілий не наполягав на призначенні реального покарання. Зазначає про безпідставність висновків апеляційного суду про визнання вини ОСОБА_1 виключно під тиском доказів та відсутність щирого каяття
Заперечень на касаційну скаргу захисника Козлова О.Ю. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Козлов О.Ю. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника Козлова О.Ю. необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 358 ч. 4,
ст. 190 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У ст. 75 ч. 1 КК України встановлено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При вирішенні питання про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суду потрібно належним чином дослідити і оцінити всі обставини, які мають значення для справи.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, прокурор у кримінальному провадженні Іваннікова А.І. в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, просила скасувати вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 у частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання без застосування ст. 75 КК України.
Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції у вироку не наведено переконливих мотивів застосування ст. 75 КК України та не мотивовано рішення про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, формально перелічено загальні засади призначення покарання та не зазначено, які обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та свідчать про недоцільність відбування ОСОБА_1 реального покарання і фактично не враховано, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, у тому числі за корисливі злочини проти власності, раніше вже звільнявся від відбування покарання з випробуванням та умовно-достроково, нові кримінальні правопорушення вчинив лише через вісім місяців після звільнення з місць позбавлення волі, на час вчинення кримінальних правопорушень офіційно не працював, шкоду не відшкодував.
Що стосується доводів касаційної скарги про безпідставність висновків апеляційного суду про відсутність в діях ОСОБА_1 щирого каяття, то колегія суддів звертає увагу на наступне. Розглядаючи кримінальне провадження в межах доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, та призначаючи ОСОБА_1 нове покарання у відповідності та з урахуванням вимог статей 50, 65 КК України, суд апеляційної інстанції врахував, у тому числі, відношення винного до вчиненого ним кримінального правопорушення, його дії щодо усунення негативних наслідків своєї протиправної поведінки та відшкодування завданих злочином збитків, а також наявність відповідних даних в матеріалах кримінального провадження.
Рішення про виключення з вироку суду першої інстанції посилання на обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1, апеляційний суд не приймав, а тому істотного порушення вимог кримінального процесуального закону в частині положень ст. 404 КПК України не вбачається.
Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання в межах санкцій ст. 358 ч. 4, ст. 190 ч. 2 КК України та остаточне покарання на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, мотивувавши таке рішення
Покарання, призначене ОСОБА_1 апеляційним судом, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції щодо призначеного покарання ОСОБА_1 захисник у касаційній скарзі не навів і таких даних за матеріалами кримінального провадження не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, не виявлено.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника Козлова О.Ю. та зміни вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд