ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2021 року
м. Київ
справа №750/14222/18
провадження №51-665км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Яновська О.Г.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Матюшева О.В.,
захисник Бузаков О.Ю.,
засуджений ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну захисника Бузакова О.Ю. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018270010007322, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Конотопі Сумської області та мешкає в АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючисьна істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування вказаних судових рішень та закриття кримінального провадження.
Свої доводи захисник мотивує тим, що судом першої інстанції при ухваленні вироку не надано оцінку показанням засудженого з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, не оцінено в сукупності з іншими доказами з точки зору їх взаємозв`язку.
Також зазначає, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 94, 370, 374Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Крім того, стверджує, що суд апеляційної інстанції всупереч положенням ст. 419 КПК України не надав належної оцінки апеляційним вимогам захисника, зокрема щодо порушення вимог кримінального процесуального закону під час притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування, залишив поза увагою протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_2 від 18 вересня 2018 року.
Вказує, що апеляційним судом не враховано висновку додаткової судово-медичної експертизи №1099 від 06 грудня 2018 року, згідно з яким тілесні ушкодження в потерпілого у вигляді колото-різаного поранення могли утворитись під час його боротьби з нападником та падіння обох на землю, про що вказував засуджений ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту від 12 листопада 2018 року.
Вважає, що протоколом огляду речей та документів від 18 вересня 2018 року зафіксовано тільки перебування ОСОБА_1 та потерпілого в торговельному залі вказаного магазину, однак не відображено, що на момент залишення магазину в засудженого в руках були деякі речі, в тому числі ніж.
Зазначає, що показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, надані ними в порядку ст.225 КПК України, відрізняються між собою щодо суттєвих деталей розвитку події, яка відбувалася між засудженим та потерпілим, а показання свідка ОСОБА_3 щодо наявності в руках засудженого ножа чи іншого колючого предмета є сумнівними.
Крім того, стверджує, що показання вказаних свідків спростовуються свідченнями безпосереднього очевидця події - свідка ОСОБА_2, які узгоджуються з показаннями самого засудженого та іншим дослідженими під час судового розгляду доказами у своїй сукупності та взаємозв`язку.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення у період з 20 вересня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
Позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_5 300 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про процесуальні витрати та долю речових доказів.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційні скарги адвоката Бузакова О.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.
Як установлено судами,16 вересня 2018 року приблизно о 19:30 ОСОБА_1, який працював інспектором з охорони РВ "Північ" магазину "Квартал" ТОВ "Альянс-Маркет" та перебував на час вчинення кримінального правопорушення у відпустці, знаходився в приміщенні вказаного магазину, розташованого на вул. Льотній, 5-А у м. Чернігові. Під час перебування в торговельному залі магазину в ОСОБА_1 виникла підозра щодо можливого викрадення товару відвідувачем магазину ОСОБА_7 .
На цьому ґрунті між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виникла сварка, яка супроводжувалась нецензурною лайкою, в ході якої в ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 . Із цією метою ОСОБА_1 пішов за ОСОБА_7, який вийшов з приміщення вказаного магазину. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді смерті, ОСОБА_1 в період часу з 19:43 по 19:48 на вул. Льотній у м. Чернігові між будинками № 15, №11, №11-А, №23, біля майданчику для розташування сміттєвих контейнерів, умисно завдав ОСОБА_7 один удар ножем у живіт, чим заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани на передній поверхні черевної стінки, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілого.
Внаслідок отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_7 помер у приміщенні приймального відділення Чернігівської міської лікарні № 2 від гострої крововтрати.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу. Прокурор заперечила проти доводів касаційної скарги, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Потерпіла та її представник у судове засідання не прибули, хоча були належно повідомлені про час і місце касаційного розгляду.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, засудженого та прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.