Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 234/5464/20
провадження № 61-3121св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" Краматорська філія Акціонерного товариства "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" - адвоката Ярохович Тетяни Анатоліївни на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2020 року у складі судді Демидової В. К. та постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Мальованого Ю. М., Мірути О. А.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" Краматорська філія Акціонерного товариства "ПриватБанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у березні 2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- зобов`язати відповідача видати їй довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 596М-07;
зобов`язати відповідача подати заяву державному реєстратору про припинення обтяження за договором іпотеки від 11 вересня 2007 року, укладеним між сторонами, та про виключення відомостей з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 5642344, підстава обтяження договір іпотеки, реєстровий №5721, 11 вересня 2007 року);
- визнати припиненим договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, укладений між сторонами 11 вересня 2007 року.
Зазначений позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що 11 вересня 2007 року між нею та банком було укладено кредитний договір № 596М-07, відповідно до умов якого відповідач надав їй кредит у сумі 20 000 доларів США.
Того ж дня на забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами був укладений договір іпотеки та в реєстр заборон на нерухоме майно внесено обтяження, яке зареєстроване 11 вересня 2007 року за № 5642344, реєстровий № 5721.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 грудня 2014 року у справі № 234/11636/14-ц (провадження № 2/234/5268/14) достроково стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") заборгованість за кредитним договором.
Нею, як боржником, рішення суду виконано в повному обсязі, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 15 грудня 2017 року ВП № 46152604.
Вона звернулася до відповідача із заявою, в якій повідомила про повне виконання зобов`язання і просила припинити обтяження, які виникли на підставі договору іпотеки, та виключити відповідні відомості з Державного реєстру іпотек та єдиного реєстру заборон, а також просила видати довідку про погашення заборгованості. Станом на час звернення до суду з позовом відповіді на звернення не отримано, заходів щодо виключення майна з реєстру іпотек та заборон відповідачем не вжито.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Краматорський міський суд Донецької області рішенням від 11 серпня 2020 року позов задовольнив.
Зобов`язав ПАТ КБ "Приватбанк" Краматорська філія АТ "ПриватБанк" видати ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 596М-07.
Зобов`язав ПАТ КБ "ПриватБанк" Краматорська філія АТ "ПриватБанк" подати заяву державному реєстратору про припинення обтяження за договором іпотеки від 11 вересня 2007 року, укладеним між сторонами (про виключення відомостей - з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження - 5642344, підстава обтяження договір іпотеки, реєстровий №5721, 11 вересня 2007 року, ОСОБА_2, а також про виключення відомостей в державному реєстрі іпотек - іпотека, реєстраційний номер обтяження - 5642584, підстава обтяження - договір іпотеки, реєстровий № 5726, 11 вересня 2007 року, ОСОБА_2 ).
Визнав припиненим договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, 11 вересня 2007 року.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач виконав у повному обсязі зобов`язання щодо сплати платежів за кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 596М-07, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного тривіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р. С. про закінчення виконавчого провадження ВП № 46152604 від 15 грудня 2017 року, в зв`язку з повним виконанням боржником рішення суду про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, тому підстави наявності запису щодо обтяження нерухомого майна у Державному реєстрі іпотек відсутні, оскільки це створює перешкоди у здійсненні права власності позивачу щодо належного йому нерухомого майна.
Краматорський міський суд Донецької області додатковим рішенням від 28 жовтня 2020 року стягнув з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. Стягнув з АТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судовий збір в сумі 1 681,60 грн.
Донецький апеляційний суд постановою від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишив без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2020 року залишив без змін.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції прийняте з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ КБ "ПриватБанк" уберезні 2021 року подало касаційну скаргу на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення застосовано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 і не застосовано висновки Верховного Суду України, висловлені у постанові від 27 вересня 2017 року у справі № 6-2096цс16.
Погашення заборгованості відбулося у 2017 році, тобто майже через 3 роки. Станом на 24 вересня 2020 року заборгованість позивача за кредитним договором становить 45 310,59 доларів США, що еквівалентно 1 224 006,69 грн.
Враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором (внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду), відсутні правові підстави для визнання зобов`язань за кредитним договором виконаними.
Системний аналіз норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов`язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 6-2096цс16.
З урахуванням наведеного банк має право на нарахування процентів та інших платежів, передбачених у договорі, та/або сум, визначених статтею 625 ЦК України за період невиконання рішення суду, тому не можна вважати, що зобов`язання виконано в повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою від 26 травня 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Краматорського міського суду Донецької області.
Справа № 234/5464/20 надійшла до Верховного Суду 07 червня 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_1 11 вересня 2007 року укладений кредитний договір № 596М-07, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20 000 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту - не пізніше 09 вересня 2022 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки посвідчений нотаріусом Соловйовою Є. А. 11 вересня 2007 року, реєстровий № 5726. Позичальником передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . До реєстру заборон на нерухоме майно внесено обтяження, яке зареєстроване 11 вересня 2007 року за № 5642344, реєстровий № 5721.
Згідно із витягом з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 серпня 2019 року № 177759169, 11 вересня 2007 року об 18:17:55 реєстратором - приватним нотаріусом Соловйовою Є. А. на підставі договору іпотеки від 11 вересня 2007 року, реєстровий № 5726, внесено запис про обтяження - іпотека нерухомого майна. Об`єктом обтяження є трикімнатна квартира, загальною площею 53,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ; іпотекодержатель - АТ КБ "ПриватБанк", іпотекодавець - ОСОБА_1 ; розмір основного зобов`язання 20 000 доларів США; строк виконання зобов`язання 09 вересня 2022 року.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 грудня 2014 року у справі № 234/11636/14-ц позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом у повному обсязі задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитом договором № 596М-07 від 11 вересня 2007 року у розмірі що за курсом Національного банку України станом на 18 вересня 2014 року складає 244 404,91 грн, та оплату судового збору в розмірі 2 444,05 грн. Рішення суду набрало законної сили 29 грудня 2014 року.
Згідно з постановою старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ванесян Р. С. від 15 грудня 2017 року виконавче провадження ВП № 46152604 було закінчено, у зв`язку з виконанням судового рішення у повному обсязі.
ОСОБА_1 10 вересня 2019 року зверталася на адресу АТ КБ "ПриватБанк" з листом, в якому просила у зв`язку з повним погашенням заборгованості за кредитом видати довідку про погашення заборгованості, а також вжити заходи щодо вилучення записів про обтяження з реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та державному реєстрі іпотек.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.