Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 363/2337/16-ц
провадження № 61-6617св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року у складі судді Рудюка О. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТОВ "Комплекс Агромарс") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії.
Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що він працював на посаді технолога цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
09 червня 2016 року до його відома доведено інформацію про те, що наказом ТОВ "Комплекс Агромарс" № 577 к-з його звільнено з роботи за прогул без поважних причин. Таке протиправне звільнення з роботи вважає грубою фальсифікацією внаслідок службових підробок з боку представників адміністрації ТОВ "Комплекс Агромарс". Керівництво, маючи на меті протиправну ціль звільнити його з роботи, постійно не виконувало вимоги Конституції України, законодавства України про працю та про охорону праці, умови трудового договору. Переслідування було ще більш посилене адміністрацією після його вступу в ряди незалежної професійної спілки "Побратими" ТОВ "Комплекс Агромарс" та обрання його головою незалежної професійної спілки "Побратими" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
ТОВ "Комплекс Агромарс" без письмової згоди виробничого органу незалежної професійної спілки "Побратими" ТОВ "Комплекс Агромарс", членом якої він є, звільнило його з роботи. У день звільнення йому не видали на руки трудову книжку, довідку з місця роботи про розмір заробітної плати, а також не повідомили про належну до виплати йому грошову суму та не провели остаточний розрахунок.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- визнати неправомірними дії ТОВ "Комплекс Агромарс" щодо дискримінації конституційних, трудових, соціально-економічних прав та інтересів голови незалежної професійної спілки "Побратими" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс", технолога цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту філії ОСОБА_1 ;
- визнати наказ ТОВ "Комплекс Агромарс" від 09 червня 2016 року № 577 к-з про його звільнення протиправним та скасувати його;
- зобов`язати адміністрацію ТОВ "Комплекс Агромарс" поновити його на роботі та виплатити йому зарплату за весь час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції встановленого Національним банком України;
- допустити до негайного виконання рішення про поновлення його на роботі;
- покласти на винних посадових осіб ТОВ "Комплекс Агромарс" обов`язок відшкодувати майнову шкоду, завдану підприємству ТОВ "Комплекс Агромарс", своїми персональними неправомірними діями;
- зобов`язати адміністрацію ТОВ "Комплекс Агромарс" негайно повернути йому електронну перепустку, зобов`язати адміністрацію і охорону скасувати заборону проходу на територію підприємства та перешкоджання йому в роботі двох комісій зі спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками, виконання своїх громадських профспілкових обов`язків та інше;
- зобов`язати адміністрацію ТОВ "Комплекс Агромарс" створити належні умови для діяльності незалежної профспілки "Побратими" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" (надати приміщення для роботи виборного органу з усім необхідним обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням та інше);
- зобов`язати ТОВ "Комплекс Агромарс" здійснювати перерахування на банківський рахунок його членських внесків як голови незалежної профспілки "Побратими" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс";
- зобов`язати ТОВ "Комплекс Агромарс" надати додаткову відпустку за 2016 рік, тривалістю шість календарних днів, із збереженням середньої зарплати на час його профспілкового навчання;
- зобов`язати ТОВ "Комплекс Агромарс" розглядати у встановлений строк його критичні зауваження, пропозиції та законні вимоги як голови незалежної профспілки "Побратими" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" щодо охорони праці, промислової та пожежної безпеки, вирішення виробничих, соціально-економічних питань і надавати відповіді;
- постановити окрему ухвалу і подання на факти дискримінації його прав за належність до профспілки "Побратими" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" та інші правопорушення відповідачем трудового законодавства України, невжиття посадовими особами ТОВ "Комплекс Агромарс" всіх залежних від них заходів по недопущенню ним порушень конституційного права на працю, трудових, соціально-економічних і особистих прав та свобод інших членів незалежної профспілки "Побратими";
- стягнути з ТОВ "Комплекс Агромарс" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 048,83 грн з урахуванням індексу інфляції та з урахуванням вже стягнутої суми.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано наказ ТОВ "Комплекс Агромарс" від 09 червня 2016 року № 577-к-з про звільнення ОСОБА_1 за прогули без поважних причин відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі у філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" на посаді технолога цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту з 09 червня 2016 року.
Стягнуто з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 червня 2016 року до 23 серпня 2016 року в розмірі 6 963,32 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задоволено частково, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 6-32859св16).
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 10 липня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що порушення позивачем внутрішнього трудового розпорядку доведено належними та допустимими доказами, а письмових доказів щодо спростування факта порушення до суду надано не було.
Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Апеляційного суду Київської області від 10 липня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-42637св18).
Постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення позивача не містить достатньої аргументації та посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких звільнення працівника є порушенням його законних прав. У висновку не міститься будь-яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення позивача, його ділових і професійних якостей.
Також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що станом на час звільнення ОСОБА_1 був головою незалежної професійної спілки "Побратими" працівників ТОВ "Комплекс Агромарс" та профспілкової організації працівників філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
Разом з тим, відсутні будь-які докази того, що обидві професійні спілки входять до складу будь-якої об`єднаної профспілкової організації, а тому доводи позивача про незаконність звільнення з цих підстав не ґрунтуються на матеріалах справи.
Крім того, дослідивши надані акти про знаходження та відсутність на робочому місці у сукупності з іншими доказами і, зокрема поясненнями сторін, суд вважає доведеним факт відсутності позивача на робочому місці в цеху водопостачання та очисних споруд філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс", оскільки акт про відсутність на робочому місці від 10 травня 2016 року, на відміну від акта про знаходження працівника на території підприємства від 10 травня 2016 року, складено та підписано безпосереднім начальником позивача та працівниками цеху, в якому працював ОСОБА_1, також на підтвердження відсутності позивача у матеріалах справи міститься службова записка начальника цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту від 10 травня 2016 року. ОСОБА_1 відмовився надати пояснення щодо відсутності на робочому місці, про що також складено відповідні акти. Акт про знаходження працівника на території підприємства від 10 травня 2016 року з`явився в матеріалах справи при зверненні до суду, проте роботодавцю його надано не було ні в день фіксування відсутності позивача на робочому місці, ні пізніше, до видання наказу про звільнення.
Таким чином, 10 травня 2016 року позивач допустив прогул без поважних причин, доказів на підтвердження поважності причин відсутності останнього на робочому місці не надано, а посилання ОСОБА_1 на перебування у відділі охорони праці та протипожежної безпеки, який знаходиться на території підприємства, зазначених обставин не спростовує.
Оскільки не встановлено порушення трудових прав позивача його звільненням, то відсутні підстави для задоволення його позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги частини третьої статті 411, частини третьої статті 412 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки необґрунтовано не взято до уваги акт від 10 травня 2016 року про знаходження позивача на робочому місці.
Також суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що профспілкова організація не надала згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи, членом якої він є, а також те, що ОСОБА_1 є головою незалежної професійної спілки "Побратим" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" зазначило, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
У травні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року і витребувано із Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу № 363/2337/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
Відповідно до наказу ТОВ "Комплекс Агромарс" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" від 29 травня 2014 року № 413 КА/к-п ОСОБА_1 прийнято технологом дільниці очисних споруд цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту 02 червня 2014 року, зі строком випробування 3 місяці, з оплатою праці відповідно до штатного розпису.
Згідно зі службовою запискою начальника цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту від 10 травня 2016 року ОСОБА_1 без попередження безпосереднього керівника був відсутній на роботі тривалий час з 08 год. 45 хв. до 11 год. 30 хв., з невідомих керівнику причин, місце перебування ОСОБА_1 не було відоме.
Після виявлення відсутності ОСОБА_1 у службовому приміщенні цеху водопостачання та очисних споруд начальник цеху шукав ОСОБА_1 на всій території та дзвонив на мобільний телефон, але ОСОБА_1 на телефонний дзвінок не відповідав. Об 11 год. 50 хв., коли він з`явився на роботі, на вимогу начальника надати письмові пояснення ОСОБА_1 відмовився.
За цим фактом складено акт про відсутність на робочому місці від 10 травня 2016 року, відповідно до якого 10 травня 2016 року ОСОБА_1 технолог цеху водопостачання та очисних споруд відсутній на роботі на території цеху водопостачання з 08 год. 45 хв. до 11 год. 50 хв. ОСОБА_1 свою відсутність на робочому місці не мотивував.
Відповідно до акта відмови від пояснення на службову записку директора департаменту безпеки ОСОБА_2 від 11 травня 2016 року керівник структурного підрозділу ОСОБА_3 начальник цеху водопостачання та очисних споруд, у присутності свідків ОСОБА_4 інженера-електромеханіка дільниці очисних споруд, ОСОБА_5 інспектора з кадрів відділу кадрів, ОСОБА_1 технолог цеху водопостачання та очисних споруд відмовився надати пояснення стосовно відсутності 10 травня 2016 року з 08 год. 45 хв. до 11 год. 50 хв. на своєму робочому місці. В усній формі ОСОБА_1 пояснив, що знаходився у відділі охорони праці та протипожежної безпеки, який знаходиться на території підприємства.
11 травня 2016 року складено акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з актом відмови від пояснення від 11 травня 2016 року.
17 травня 2016 року директор департаменту безпеки ТОВ "Комплекс Агромарс" ОСОБА_2 надіслав голові незалежної професійної спілки "Побратими" ТОВ "Комплекс Агромарс" ОСОБА_11 подання про звільнення працівника, члена незалежної професійної спілки ОСОБА_1, в якому просив надати згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до повідомлення від 23 травня 2016 року № 2/13-ПШ незалежна професійна спілка "Побратими" повідомила про відмову в наданні згоди на звільнення з роботи ОСОБА_1 та додала витяг з протоколу № 7 засідання профспілкового комітету незалежної професійної спілки "Побратими".
Наказом від 09 червня 2016 року № 577 к-з філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" ОСОБА_1 технолога цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту 09 червня 2016 року звільнено за прогул без поважних причин відповідно до статті 40 КЗпП України, що виявився у відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 10 травня 2016 року (з 08 год. 45 хв. до 11 год. 50 хв.).
10 травня 2016 року ОСОБА_6 - інспектором-інженером відділу ОПІТБ філії "Гаврилівський птахівничий комплекс", ОСОБА_7 - налагоджувальником КВПіА філії "Гаврилівський птахівничий комплекс", ОСОБА_8 - слюсарем ЦВ та ОС, ОСОБА_9 - налагоджувальником КВПіА складено акт про знаходження працівника на території підприємства, згідно із яким ОСОБА_1 технолог дільниці очисних споруд цеху водопостачання та очисних споруд прибув на роботу 10 травня 2016 року о 08 год. 00 хв., на територію очисних споруд біологічної очистки підприємства філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс". Після перевірки стану технологічного процесу роботи очисних споруд він направився перевірити об`єкт колекторної мережі на території автотранспортного парку. О 09 год. 15 хв. ОСОБА_1 прибув і знаходився на території авто-транспортного парку, а в 11 год. 20 хв. направився на очисні споруди біологічної очистки підприємства філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
09 червня 2016 року начальник відділу кадрів філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплект Агромарс" надіслав ОСОБА_1 листа № 2149, з якого вбачається, що у зв`язку зі звільненням за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин) 09 червня 2016 року та тим, що в день звільнення, 09 червня 2016 року, ОСОБА_1 відмовився отримати трудову книжку та після ознайомлення з наказом про звільнення № 577 к-з відмовився поставити підпис про ознайомлення з наказом та отримати його копію під особистий підпис, начальник відділу кадрів проінформував ОСОБА_1, що оформлену трудову книжку він може отримати у відділі кадрів головного виробництва. Також ОСОБА_1 надіслано завірену копію наказу про звільнення від 09 червня 2016 року № 577 к-з.
Згідно з відомостями з виплати грошей за травень 2016 року ТОВ "Комплекс Агромарс" виплатило ОСОБА_1 1 419,64 грн.
Відповідно до відомості на виплату грошей за червень 2016 року ТОВ "Комплекс Агромарс" виплатило ОСОБА_1 2 031,95 грн.
Згідно зі звітом транзакцій Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" на рахунок ОСОБА_1 за період з 25 травня 2016 року до 27 липня 2016 року ТОВ "Комплекс Агромарс" здійснило нарахування коштів у розмірі 6 937,01 грн.
Відповідно до довідки ТОВ "Комплекс Агромарс" від 22 серпня 2016 року № 718 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на день звільнення становить 3 213,84 грн.
Згідно з довідкою про доходи № 720, виданою 12 серпня 2016 року ТОВ "Комплекс Агромарс", ОСОБА_1 з січня 2016 року до червня 2016 року виплачено 28 040,07 грн.
Відповідно до довідки незалежної професійної спілки "Побратими" від 12 липня 2016 року № 15/08-16-Д/СК ОСОБА_1 є членом незалежної професійної спілки "Побратими" ТОВ "Комплекс Агромарс" і його обрано на виборну громадську профспілкову посаду - головою незалежної профспілки "Побратими" філії "Гаврилівських птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно з статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки установлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.
Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати належні та допустимі докази, передбачені статтею 57 ЦПК України.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 358/1570/16-ц (провадження № 61-13004св18), від 23 січня 2019 року у справі № 758/14453/15-ц (провадження № 61-20115св18), від 22 січня 2020 року у справі № 523/18007/17 (провадження № 61-20071св19), від 26 лютого 2021 року у справі № 686/18381/17 (провадження № 61-1566св19).
За змістом пункту 3 статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що місцем роботи ОСОБА_1 та безпосереднього виконання ним своїх обов`язків є цех водопостачання та очисних споруд філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс", що не пов`язано з відділом охорони праці та протипожежної безпеки, який знаходиться на території АТП та в якому, згідно з поясненнями ОСОБА_1, він знаходився під час відсутності на робочому місці.
Заперечуючи проти звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин), ОСОБА_1 посилався на акт про знаходження працівника на території підприємства, складений 10 травня 2016 року об 11 год. 45 хв. та підписаний ОСОБА_6 - інспектором-інженером відділу ОПІТБ філії "Гаврилівський птахівничий комплекс", ОСОБА_7 - налагоджувальником КВПіА філії "Гаврилівський птахівничий комплекс", ОСОБА_8 - слюсарем ЦВ та ОС, ОСОБА_9 - налагоджувальником КВПіА, згідно з яким ОСОБА_1 технолог дільниці очисних споруд цеху водопостачання та очисних споруд прибув на роботу 10 травня 2016 року о 08 год. 00 хв. на територію очисних споруд біологічної очистки підприємства - філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс". Після перевірки стану технологічного процесу роботи очисних споруд він направився перевірити об`єкт колекторної мережі на території автотранспортного парку. О 09 год. 15 хв. ОСОБА_1 прибув і знаходився на території автотранспортного парку, а в 11 год. 20 хв. направився на очисні споруди біологічної очистки підприємства філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
Однак з цього акта вбачається, що він підписаний працівниками підприємства, які не мають відношення до роботи та не працюють в цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту, а отже не пов`язані з ОСОБА_1 спільною роботою в одному структурному підрозділі.
У свою чергу, як на підставу для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин) ТОВ "Комплекс Агромарс" посилалося на відсутність ОСОБА_1 на роботі більше трьох годин, на підтвердження чого надало акт про відсутність на робочому місці від 10 травня 2016 року, відповідно до якого 10 травня 2016 року ОСОБА_1 технолог цеху водопостачання та очисних споруд відсутній на роботі на території цеху водопостачання з 08 год. 45 хв. до 11 год. 50 хв. ОСОБА_1 свою відсутність на робочому місці не мотивував.
Акт складено та підписано ОСОБА_3 - начальником цеху водопостачання та очисних споруд; ОСОБА_4 - інженером-електромеханіком дільниці очисних споруд; ОСОБА_10 - старшим фахівцем відділу контролю за роботою структурних підрозділів.
На пропозицію ТОВ "Комплекс Агромарс" надати письмові пояснення ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт відмови від пояснення на службову записку директора департаменту безпеки ОСОБА_2 від 11 травня 2016 року, підписаний керівником структурного підрозділу ОСОБА_3 - начальником цеху водопостачання та очисних споруд, у присутності свідків ОСОБА_4 - інженера-електромеханіка дільниці очисних споруд, ОСОБА_5 - інспектора з кадрів відділу кадрів, ОСОБА_1 - технологом цеху водопостачання та очисних споруд.
11 травня 2016 року складено акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з актом відмови від пояснення 11 травня 2016 року.
Таким чином, ОСОБА_1, відмовившись надати письмові пояснення з приводу своєї відсутності на робочому місці більше трьох годин, акт про знаходження працівника на території підприємства, який складений 10 травня 2016 року об 11 год. 45 хв., роботодавцю не надав, вказаний акт долучив лише до матеріалів справи при зверненні до суду з позовом, про причини ненадання роботодавцю акта про знаходження на робочому місці, в якому фактично викладені обставини його відсутності, не зазначив.
Отже, у матеріалах справи містяться акти, надані як позивачем, так і відповідачем, які за своїм змістом щодо обставин прогулу позивача є суперечливими.
Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що факт відсутності позивача на робочому місці в цеху водопостачання та очисних споруд філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" є доведеним, оскільки акт про відсутність на робочому місці від 10 травня 2016 року, на відміну від акта про знаходження працівника на території підприємства від 10 травня 2016 року, складений та підписаний безпосереднім начальником позивача та працівниками цеху, в якому працював ОСОБА_1, на підтвердження відсутності позивача у матеріалах справи також міститься службова записка начальника цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту від 10 травня 2016 року.
При цьому ОСОБА_1 відмовився надати пояснення щодо відсутності на робочому місці, про що також складено відповідні акти. Акт про знаходження працівника на території підприємства від 10 травня 2016 року з`явився лише в матеріалах справи при зверненні до суду, проте роботодавцю наданий не був ані в день фіксування відсутності позивача на робочому місці, ані пізніше, до видання наказу про звільнення.
Таким чином, 10 травня 2016 року позивачем допущено прогул без поважних причин, доказів на підтвердження поважності причин відсутності останнього на робочому місці не надано, а посилання ОСОБА_1 на перебування у відділі охорони праці та протипожежної безпеки, який знаходиться на території АТП, зазначених обставин не спростовує.
Згідно зі статтею 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Розглядаючи трудовий спір з урахуванням положень частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.
Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 2, 263 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова "обґрунтований", яке означає "бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами".
Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.
З огляду на те, що висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей, то посилання на відсутність у суду повноважень здійснювати перевірку та давати юридичну оцінку рішенню профспілкового комітету (яке відповідно до вимог статей 76, 89 ЦПК є одним із доказів у справі і не має для суду наперед встановленого значення), не можна визнати правильним.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15, постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 226/1664/18 (провадження № 61-6930св19), від 13 лютого 2020 року у справі № 226/1650/18 (провадження № 61-7838св19), від 22 липня 2020 року у справі № 760/11864/16 (провадження № 61-8891св19).
Судом апеляційної інстанції встановлено, не спростовано матеріалами справи та позивачем те, що 23 травня 2016 року незалежна професійна спілка "Побратими" повідомила про відмову в наданні згоди на звільнення з роботи ОСОБА_1 та додала витяг з протоколу № 7 засідання профспілкового комітету незалежної професійної спілки "Побратими".
У протоколі № 7 засідання профспілкового комітету відсутнє будь-яке правове обґрунтування обставин, що передували звільненню ОСОБА_1, підстав звільнення останнього, а також не зазначено конкретних підстав, які б обґрунтовували відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 .
Надання позитивної характеристики ОСОБА_1 як працівнику та грамотному спеціалісту, за обставин невстановлення, чи мав взагалі місце прогул, не є самостійною підставою для відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 у разі вчинення прогулу.
Окрім того, наданий протокол не містить прізвищ, ім`я та по батькові учасників профспілки; кількості учасників, що голосували, від загальної кількості членів профспілки. До того ж, ОСОБА_1, щодо якого порушено питання про надання згоди на звільнення та який мав право лише брати участь у засіданні під час розгляду питання відносно його звільнення, брав безпосередню участь у голосуванні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини першої статті 417 ЦПК України дійшов правильного висновку про те, що рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення позивача не містить достатньої аргументації та посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких звільнення працівника є порушенням його законних прав. У висновку не міститься будь-яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення позивача, його ділових і професійних якостей.
Також колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_1 про те, що станом на час звільнення він був головою незалежної професійної спілки "Побратими", є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).
Таким чином, звільнення голови профспілки має відбуватися відповідно до загальних вимог законодавства про працю з урахуванням додаткових гарантій, визначених статтею 252 КЗпП України та статтею 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
На звільнення голови профспілки власник або уповноважений ним орган зобов`язаний, крім додержання загального порядку, одержати попередню згоду профспілки, членом якої є працівник, а також вищого органу цієї профспілки (профспілкового об`єднання).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти; організації профспілки - організаційні ланки профспілки, визначені статутом профспілки, що діють у межах повноважень, наданих статутом та цим Законом; член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески; профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об`єднання профспілок, через який профспілка здійснює свої повноваження; профспілковий представник - керівник профспілки, її організації, об`єднання профспілок, профспілкового органу, профорганізатор або інша особа, уповноважена на представництво статутом або відповідним рішенням профспілкового органу.
Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (стаття 2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").
Відповідно до статті 14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.
Статут (положення) профспілки повинен містити, зокрема, умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї; права, обов`язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки; територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності; організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу.
Частинами першою, другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що головою незалежної професійної спілки "Побратими" працівників ТОВ "Комплекс Агромарс" станом на 16 березня 2016 року є ОСОБА_11 .
Відповідно до копії протоколу від 01 лютого 2016 року № 1 та відомостей про виборний орган незалежної професійної спілки "Побратими" працівників ТОВ "Комплекс Агромарс" головою профспілки є ОСОБА_11, ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету.
Позивачем не було надано до суду у повному обсязі статуту незалежної професійної спілки "Побратими" працівників ТОВ "Комплекс Агромарс", відомості щодо порядку обрання членів виборного профспілкового органу та порядку формування їх складу у матеріалах справи відсутні.
Відомості щодо легалізації профспілкової організації працівників філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" і статут цієї профспілки у матеріалах справи також відсутні.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що станом на час звільнення ОСОБА_1 був головою як незалежної професійної спілки "Побратими" працівників ТОВ "Комплекс Агромарс", так і профспілкової організації працівників філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс".
Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, врахувавши вимоги постанови Верховного Суду, на виконання вимог статей 367, 374 ЦПК України, дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про залишення рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову без змін.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).