Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 761/46120/17
провадження № 61-12863св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - кооператив "Пейзажний",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року у складі судді: Савицького О. А., та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про знесення гаражного боксу.
Позов мотивований тим, щона підставі договору купівлі-продажу від 14 березня 1996 року позивачу на праві власності належить гаражний бокс № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У 2006 році вказаний гаражний бокс був незаконно знесений працівниками Головного управління юстиції у м. Києві при вчиненні виконавчих дій по знесенню гаражних боксів кооперативу "Пейзажний", до членів якого позивач не належить, та які знаходились за тією ж адресою, що й належний позивачу гаражний бокс. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року у адміністративній справі № 2а-298/2009 визнано вказані дії ГУЮ у м. Києві неправомірними та зобов`язано відшкодувати позивачу завдану цими діями шкоду, шляхом відновлення гаражного боксу № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, вказана постанова не була виконана, а тому ухвалою суду змінено спосіб виконання постанови на сплату позивачу грошової компенсації майнової шкоди, за рахунок яких позивач мав намір самостійно відновити свій гаражний бокс. При цьому, виплата позивачу компенсації не передбачала припинення його права власності на гаражний бокс. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року у справі № 761/7076/14-ц, також було встановлено право позивача на вказане відновлення майна. Разом з тим, незважаючи на наявність у позивача права власності на відновлення свого майна, останній фактично обмежений у можливості вчинити такі дії, оскільки на місці належного йому гаражного боксу, відповідач здійснив будівництво свого гаражного боксу, чим унеможливив для позивача відновлення ним свого майна.
ОСОБА_1 просив:
прийняти рішення про знесення гаражного боксу № НОМЕР_1 площею 17,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 спорудженого ОСОБА_2
31 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою щодо позовних вимог, в якій просив:
зобов`язати ОСОБА_2 знести споруджений ним гаражний бокс № НОМЕР_1, площею 17,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, впродовж одного місяця з дати набрання цим рішенням законної сили, а у випадку невиконання цієї дії знести вказаний гаражний бокс з компенсацією витрат, пов`язаних з його знесенням, за рахунок ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 березня 2021 року.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 знести споруджений ним гаражний бокс № НОМЕР_1, площею 17,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, впродовж одного місяця з дати набрання цим рішенням законної сили, а у випадку невиконання цієї дії знести вказаний гаражний бокс з компенсацією витрат, пов`язаних з його знесенням, за рахунок ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач за відсутності для цього правових підстав побудував свій гаражний бокс на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на якій перебував фундамент знесеного гаражного боксу № НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу, а тому суд приходить до висновку, що збудований відповідачем гаражний бокс є самочинним будівництвом. Самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво. З врахуванням змісту статті 376 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою. Відповідач здійснив самочинне будівництво гаражного боксу на земельній ділянці, на якій знаходився фундамент незаконно знесеного гаражного боксу № НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року встановлено, що будівництво проводилось без згоди власника земельної ділянки на будівництво у 2009 року об`єкта нерухомого майна - гаражного боксу № НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, доказів протилежного стороною відповідача надано не було.
Суд першої інстанції вказав, що для перевірки чи дійсно відповідач збудував гаражний бокс № НОМЕР_1 в кооперативі АДРЕСА_1, на колишньому місці розташування належного позивачу гаражного боксу № НОМЕР_1, ухвалою суду від 11 вересня 2019 року була призначена земельно-технічна експертиза, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Проте, відповідно до повідомлення експерта від 20 липня 2020 року, таку експертизу провести неможливо, оскільки неодноразово відкладалась дата обстеження об`єкта за клопотанням відповідача, а також на клопотання експерта, яке направлялось сторонам у справі, не було надано оригінал або належним чином оформлені матеріали інвентаризації гаражного боксу № НОМЕР_1 або інших споруд, споруджених відповідачем в кооперативі АДРЕСА_1 в м. Києві. З вказаного слідує, що відповідач чинив перешкоди для проведення експертизи, як своєю неявкою на об`єкт дослідження, для надання доступу до нього, так і ненаданням наявних у нього документів експертам для дослідження.
Суд першої інстанції зазначив, що за таких обставин, оскільки споруджений відповідачем гаражний бокс, який є самочинним будівництвом, що створює позивачеві перешкоди для відновлення його порушеного права власності, шляхом відбудування неправомірно знесеного гаражного боксу на тому ж місці, де він існував до вчинення протиправних дій Головного управління юстиції у м. Києві. Тому суд зробив висновок про необхідність зобов`язати відповідача знести споруджений ним гаражний бокс № НОМЕР_1, площею 17,90 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, впродовж одного місяця з дати набрання цим рішенням законної сили, а у випадку невиконання цієї дії знести вказаний гаражний бокс з компенсацією витрат, пов`язаних з його знесенням, за рахунок відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право власності позивача на гаражний бокс № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не припинено. Відповідач, за відсутності для цього правових підстав, побудував свій гаражний бокс на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на якій перебував фундамент знесеного гаражного боксу № НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу. Відповідно до статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Враховуючи встановлені обставини, оскільки споруджений відповідачем гаражний бокс, створює позивачеві перешкоди для відновлення його порушеного права власності, шляхом відбудування неправомірно знесеного гаражного боксу на тому ж місці, де він існував до вчинення протиправних дій Головного управління юстиції у м. Києві, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що він надав суду докази того, що у справі відсутній предмет спору, з огляду на те, що відповідач не має у власності гаражу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, колегія суддів відхилила, оскільки та обставина, що відповідач не має у власності гаражу № НОМЕР_1, що є предметом спору, не свідчить про те, що такий гараж не був ним збудований на тому самому місці, де знаходився гараж позивача, який останньому належить на праві власності та на відновлення якого він має право.
Доводи апеляційної скарги про те, що не надаючи жодного доказу, позивач зазначає, що гаражний бокс відповідача перебуває на земельній ділянці, де на думку позивача, перебував його гаражний бокс, при цьому, будь-якого правовстановлюючого документу щодо земельної ділянки позивач ніколи не мав та не має, колегія суддів вважала такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки саме відповідачем не спростовано тверджень позивача про те, що відповідачем збудовано гаражний бокс на місці, де знаходився його гаражний бокс до незаконного знесення, тоді як кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач ОСОБА_2 звертався з позовом про визнання права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1, розташований на АДРЕСА_1, у задоволенні якого було відмовлено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що право власності ОСОБА_1 на гаражний бокс № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 не припинене, а тому визнання права власності ОСОБА_2 на гаражний бокс № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 порушує права ОСОБА_1 . Зазначене дає підстави стверджувати, що гаражний бокс збудований відповідачем на тому ж місце де знаходився гаражний бокс, належний на праві власності позивачу.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дослідив наявні у справі докази щодо факту знищення гаражного боксу позивача, а відтак право власності останнього на гаражний бокс припинилося, апеляційний суд відхилив, оскільки у рішенні Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 21 березня 2016 року, суд дійшов висновку, що оскільки із знесенням гаражних боксів, зміни до державного реєстру прав власності на нерухоме майно не вносилось, то юридично, у відповідності до частини другої статті 349 ЦК України, не припинилось право власності ОСОБА_1 на гаражний бокс № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Аргументи учасників справи
У липні 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, в якій просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 звертався з позовною вимогою у наступній редакції: "прийняття рішення про знесення гаражного боксу № НОМЕР_1, площею 17,90 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, спорудженого відповідачем". Втім, судом першої інстанції під час судових дебатів, змінив предмет та підставу позову та прийняв рішення про задоволення позовних вимог позивача у редакції резолютивної частими: "Зобов`язати ОСОБА_2 знести гараж АДРЕСА_2 впродовж одного місяця з дати набрання рішенням законної сили, а у випадку невиконання цієї дії знести вказаний гаражний бокс з компенсацією витрат, пов`язаних з його знесенням, за рахунок відповідача".
Вказує, що судами не взято до уваги той факт, що відповідач не має у власності гаражу, який його зобов`язав знести суд. Неодноразово в суді зазначалось, що відповідач не має у власності гаражу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . Більше того, Гаражний кооператив "Пейзажний", в якому позивач просить здійснити знесення, не перебуває за адресою АДРЕСА_1 . Гаражний кооператив перебуває за іншою адресою, а саме по АДРЕСА_3 . На відміну від позивача, відповідачем суду надані належні та допустимі докази відносно самого предмету та суті спору - гаражного боксу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . Під час допиту позивача в якості свідка, також ставилось питання щодо наявності хоча б будь-якого доказу, який міг би свідчити про місце розташування його гаража та яким чином він визначив та співставляв місця розташувань гаражних боксів учасників справи. Відповіді позивача зводились до єдиного аргументу - він так вважає, оскільки порядковий номер в арифметичному підрахунку відповідачем є особа, яка володіє 5 гаражем. Питання статусу гаражного боксу відповідача як самочинно збудованого в судовому засіданні не обговорювалось і ніким із учасників не ставилось, тому відповідач і не надавав будь-яких доказів з цього приводу. Питання самочинно збудованого об`єкту не було ні предметом, ні підставою позову. До позовної заяви ОСОБА_1 надав рішення судів, за якими належний йому гаражний бокс, 27 вересня 2006 року знищено та демонтовано повністю, про що винесено постанову державного виконавця про повне виконання рішення Господарського суду міста Києва. Тобто, матеріали надані до суду самим же позивачем спростовують твердження про залишки фундаментів та підтверджують факт знищення об`єкта нерухомості. Факт відсутності фізичного існування гаражу ОСОБА_1 на теперішній момент також підтверджується позивачем, виходячи з його позовних вимог.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 04/5026/803/2012; від 17 січня 2019 року у справі № 708/254/18; від 26 червня 2019 року у справі № 334/16303/15-ц, від 01 серпня 2019 року у справі № 915/406/18; від 25 вересня 2019 року у справі № 272/62/15-ц; від 25 березня 2021 року у справі № 588/249/20; від 01 квітня 2021 року у справі № 914/1958/19; від 27 серпня 2019 року у справі № 925/366/18; від 27 травня 2020 року у справі № 910/1310/19; від 03 квітня 2019 року у справі № 924/1220/17; від 30 липня 2019 року у справі № 926/3881/17; від 04 вересня 2018 року у справі № 915/1279/17; від 20 березня 2018 року у справі № 910/1016/17; від 17 квітня 2018 року у справі № 914/1521/17.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідач свідомо обманює суд, оскільки факт спорудження відповідачем спірного гаражу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, а також факт існування цього гаражу за вказаною адресою підтверджується як зверненнями відповідача до суду з позовом про визнання його права власності на цей гараж, так і висновками судів різних інстанцій і по різних справах. Інформація про те, що кооператив "Пейзажний" перебуває за іншою адресою, ніж АДРЕСА_1 ., також є завідомо неправдивою. Факт перебування гаражів кооперативу АДРЕСА_1, в м. Києві встановлений в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 р. у справі № 761/7076/14-ц, яким саме кооператив "Пейзажний" (третя особа) зобов`язано не чинити перешкод ОСОБА_1 у відновленні попереднього становища та відбудові гаражного боксу № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 . Водночас, за адресою: АДРЕСА_3, кооператив "Пейзажний" та його гаражі не знаходяться, що доводиться наявними у справі фото, з яких вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться одноповерхова будівля, а не гаражі кооперативу "Пейзажний". Вищевказана нежитлова будівля по АДРЕСА_3, перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", та передана в оренду Національному музею історії України, що підтверджується листом КП "Київжитлоспецексплуатація" від 24 квітня 2018 року № 062/15/1/13-2106. З цього ж листа вбачається, що кооператив "Пейзажний" не має дозволу на користування даною будівлею. Під час розгляду справи в суді відповідач не надав доказів того, що спірний гараж знаходиться за іншою адресою, ніж АДРЕСА_1, та не спростував обставини щодо місцезнаходження спірного гаражу та кооперативу "Пейзажний" за даною адресою, що були встановлені вищевказаним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року, та рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року у справі № 761/7076/14-ц. ОСОБА_2 лише на стадії касаційного оскарження обґрунтовував свої заперечення проти позову тим, що спірний гараж входить до суцільної будівлі гаражів по АДРЕСА_4, та має суміжні стіни з іншими гаражами кооперативу "Пейзажний". Обставини щодо знаходження спірного гаражу відповідача нібито в спільній будівлі, яка нібито має суміжні стіни з іншими гаражами кооперативу, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не досліджувались. Неправдивим є твердження ОСОБА_2 і про те, що спірний гараж відповідача є пам`яткою місцевого значення. Вищевказане твердження відповідача не ґрунтується на матеріалах справи. ОСОБА_2 не надав суду будь-яких доказів того, що гараж, щодо знесення якого ОСОБА_1 звернувся до суду, є пам`яткою місцевого значення.