Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 755/13808/17
провадження № 61-10495св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Нормарк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2020 року у складі судді Савлук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Нормарк" (далі - АТ "Нормарк") про зобов`язання вилучити продукцію із продажу у зв`язку з ненаданням необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про споживчу продукцію та описи, що вводять в оману, за відсутності експертних, наукових та інших об`єктивних підтверджень вигаданих чи перебільшених переваг споживчої продукції, та відшкодування заподіяної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач пропонує споживачам так звані акустичні (звукові) риболовні приманки, які за типом акустичного пристрою можуть бути поділені на дві головні групи: приманки з дзвіноподібним акустичним пристроєм, такі як обертові блешні (спінери); приманки з кульковим акустичним пристроєм (типу брязкальця), такі як воблери, коливальні блешні, м`які приманки з вмонтованим брязкальцем тощо.
У цілому, відповідачі позиціонують усі акустичні риболовні приманки на ринку як такі, що приваблюють рибу.
Проте, існують нарікання риболовів, які скаржаться на те, що акустичні приманки не дозволяють з очевидністю ловити більшу кількість риби у порівнянні із звичайними приманками (без акустичного пристрою).
Випробовування придбаних позивачем акустичних приманок також не підтверджують їх задекларованих переваг.
Таким чином, задекларовані переваги акустичних риболовних приманок потребують свого підтвердження.
Слід наголосити, що звичайні споживчі характеристики будь-яких риболовних приманок (матеріал, вага, довговічність тощо) треба відрізняти від їх стимульних (етологічних) характеристик, які не підпадають під звичайні технічні регламенти.
За визначенням, стимульні характеристики риболовних приманок впливають на поведінку риб чи інших водних тварин, а їх ефективність визначається не інакше як у науково-статистичний спосіб шляхом дослідження і тестування приманок (у лабораторних та природних умовах) із застосуванням стандартних методів біологічної статистики.
Крім того, не існує жодної інформації щодо допустимого впливу звуків акустичних риболовних приманок компанії Рапала на екологію риб і інших водних тварин, тобто щодо допустимого рівня акустичного забруднення водного середовища цими приманками.
Разом з тим, спроби позивача отримати від АТ "Нормарк" достовірну інформацію про акустичні риболовні приманки та довести невідповідність їх властивостей описам шляхом перемовин не виявилось за можливе, що спонукало позивача звернутись з цим позовом до суду з вимогою зобов`язати відповідача - АТ "Нормарк", Російська Федерація, вилучити вказану продукцію з продажів протягом тижня після ухвалення судового рішення (на підставі пункту 6-1 частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів"), яке повинно бути виконане судом Російської Федерації на підставі міжнародних принципів взаємності.
Позивач просив суд, через ненадання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про споживчу продукцію та описи, що вводять в оману споживчої продукції шести товарних груп, які широко використовуються у дитячому, рекреаційному та спортивному риболовстві, а саме: риболовних приманок з акустичними пристроями, приманок із застосуванням екологічно небезпечних харчових приманок з інгредієнтами чужорідними чи ворожими для водного середовища, приманок з покриттям, яке відбиває ультрафіолетове випромінювання, приманок з флуоресцентними кольорами та екологічно небезпечними флуоресцентними розчинними барвниками, приманок з голографічним та подібним декоративним покриттям, з урахуванням відсутності експертних, наукових та інших об`єктивних підтверджень вигаданих чи перебільшених переваг споживчої продукції вказаних шести товарних груп, зобов`язати відповідача, а саме: АТ "Нормарк", Російська Федерація, вилучити вказану продукцію з продажів протягом тижня після ухвалення судового рішення (на підставі пункту 6-1 частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів"), яке повинно бути виконане судом Російської Федерації на підставі міжнародних принципів взаємності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2020 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено сам факт виникнення між сторонами договірних відносин, що є предметом доказування в межах даного спору, оскільки відносини, які складаються в процесі задоволення потреб споживачів, між виконавцями робіт і надавачами послуг та споживачем установлюються на підставі договору.
Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити звернення позивача до відповідача з приводу надання інформації щодо конкретного товару (отримання послуги) та/або з пропозицією придбати певний вид товару (отримати певну послугу), сам факт ознайомлення позивача через доступні засоби інформації з товарами, які реалізуються відповідачем, як суб`єктом господарювання, та зацікавленість позивача придбати та використовувати в майбутньому певний асортимент товарів у доступний для споживача спосіб, не може розцінюватись як доведений факт виникнення між сторонами відносин, що регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду,ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 700 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 16 січня 2019 року у справі № 369/7002/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 755/5301/16-ц, від 13 березня 2018 року у справі № 915/1764/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що договір може бути укладений лише за умови виконання статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 700 ЦК України, а у разі ненадання продавцем можливості одержати покупцю повну і достовірну інформацію про товар, продавець несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв`язку з відсутністю у нього такої інформації (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 369/7002/17);
позивач неодноразово звертався до відповідача щодо надання достовірної інформації, однак відповідач ухилявся від надання такої інформації; позивач має право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з не наданням йому необхідної інформації про продукцію, ухилення від укладення договору, обман; суди не дослідили та не оцінили надані позивачем результати наукових досліджень;
відмовляючи у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд першої інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловлених у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 915/1764/17 та не взяв до уваги, що особа не змінювала предмет позову, тобто матеріально-правових вимог позивача до відповідача, стосовно яких позивач просить ухвалити судове рушення про відшкодування шкоди у певному грошовому еквіваленті, яка була завдана відповідачем позивачу шляхом порушення його прав як споживача. Позивач лише доповнив підстави позову новими обставинами при збереженні первісних обставин, які з`явилися вже під час судового розгляду справи (обман позивача, ненадання відповідей на запитання, затягування справи) і не були відомі ні позивачу, ні суду на час подання первісної позовної заяви, а тому ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 28 січня 2020 року є незаконною і необґрунтованою.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що позивач пред`явив позов до АТ "Нормарк" та просив дослівно "через ненадання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про споживчу продукцію та описи, що вводять в оману, споживчої продукції шести товарних груп, які широко використовуються у дитячому, рекреаційному та спортивному риболовстві, а саме: риболовних приманок з акустичними пристроями, приманок із застосуванням екологічно небезпечних харчових приманок з інгредієнтами чужорідними чи ворожими для водного середовища, приманок з покриттям, яке відбиває ультрафіолетове випромінювання, приманок з флуоресцентними кольорами та екологічно небезпечними флуоресцентними розчинними барвниками, приманок з голографічним та подібним декоративним покриттям, з урахуванням відсутності експертних, наукових та інших об`єктивних підтверджень вигаданих чи перебільшених переваг споживчої продукції вказаних шести товарних груп, зобов`язати відповідача, а саме: АТ "Нормарк", Російська Федерація, вилучити вказану продукцію з продажів протягом тижня після ухвалення судового рішення (на підставі пункту 6-1 частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів"), яке повинно бути виконане судом Російської Федерації на підставі міжнародних принципів взаємності", з посиланням на порушенням відповідачем положень Закону України "Про захист прав споживачів".