ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/3614/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Океанмаш"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 (судді: Іванов О. Г. - головуючий, Березкіна О. В., Антонік С. Г.)
за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Океанмаш"
до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державний реєстратор - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верба Віталій Миколайович
про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; припинення права власності на об`єкт нерухомого майна; визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за позивачем,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Океанмаш" (далі - НВТОВ "Океанмаш", Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТКБ "Приватбанк", Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; припинення права власності на об`єкт нерухомого майна; визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за позивачем.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем та Державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою Віталієм Миколайовичем, при досудовому зверненні стягнення на предмет іпотеки вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" та п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції станом на 04.08.2016), оскільки повідомлення про порушення зобов`язань іпотекодавцю (Позивачу) та основному боржнику (ТОВ "Карінда") не надсилалось. До того ж, на думку Позивача, на момент звернення стягнення Відповідач мав здійснити оцінку предмета іпотеки, чого зроблено не було. Крім того, НВТОВ "Океанмаш" невідомо чи надавалась згода Національним банком України, як попереднім іпотекодавцем, на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у цій справі позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30791684 від 04.08.2016, яким зареєстровано право власності за Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" на об`єкт нерухомого майна: будівлі літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1, загальна площа 16 927,3 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 32.
Припинено право власності Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на вказаний об`єкт нерухомого майна.
Визнано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за НВТОВ "Океанмаш".
2.2. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
2.3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.12.2020 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
2.4. 01.02.2021 до Центрального апеляційного господарського суду звернувся заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури з клопотанням в порядку частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України щодо ознайомлення з матеріалами справи.
2.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 відмовлено в задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу.
2.6. 22.02.2021 АТКБ "Приватбанк" подало через Центральний апеляційний господарський суд касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 щодо відмови в задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу.
2.7. За результатами розгляду вказаної касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення Відповідачу, оскільки зазначену скаргу подано на ухвалу, що не підлягає касаційному оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції.
2.8. 29.04.2021 на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Компанії "Веспаренто Лімітед" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 про відмову в задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу.
2.9. У поданій скарзі зазначено, що Компанія "Веспаренто Лімітед" є єдиними учасником НВТОВ "Океанмаш" у зв`язку з чим вказана ухвала суду апеляційної інстанції порушує його права, а тому Компанія має право на касаційне оскарження ухвали від 09.02.2021 про відмову в задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу.
2.10. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 визнано зловживанням процесуальними правами подання Компанією "Веспаренто Лімітед" касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 904/3614/20. Указану касаційну скаргу повернуто. Попереджено Компанію "Веспаренто Лімітед" про недопустимість зловживання процесуальними правами та про те, що при подальшому зловживанні апеляційний суд може застосувати заходи процесуального примусу, передбачені статтею 135 Господарського процесуального кодексу України.
2.11. Указана ухвала мотивована тим, що Компанією "Веспаренто Лімітед" допущено зловживання процесуальними правами, оскільки у даному випадку касаційну скаргу було подано на ухвалу апеляційного суду, яка вже переглянута в касаційному порядку Верховним Судом за касаційною скаргою АТКБ "Приватбанк". Повторне оскарження в касаційному порядку однієї і тієї ж ухвали апеляційного суду суперечить основним засадам господарського судочинства щодо розумності строків розгляду справи та порушує права Відповідача. При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що адекватним процесуальним наслідком такого зловживання процесуальними правами з боку Компанії "Веспаренто Лімітед" є повернення її касаційної скарги в порядку частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені зловживання, застосував до Компанії "Веспаренто Лімітед" захід процесуального примусу у вигляді попередження.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Океанмаш" просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу на подальший розгляд до апеляційного суду.
3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що наведені в оскаржуваній ухвалі обставини не є підставою для повернення касаційної скарги, оскільки такі підстави вказані в статті 292 Господарського процесуального кодексу України і встановлення їх наявності або відсутності не належить до повноважень господарського суду апеляційної інстанції. Отже, на думку скаржника, повернення касаційної скарги Компанії "Веспаренто Лімітед" фактично є відмовою у доступі до касаційного оскарження судового рішення (право на яке закріплено в Конституції України), а відтак і у доступі до правосуддя.
3.3. Заявник також зазначає, що Компанія "Веспаренто Лімітед" не зловживала своїми правами, а лише вперше у цій справі використала своє право на судовий захист шляхом подання касаційної скарги.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу АТКБ "Приватбанк" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
3.5. Від Дніпровської обласної прокуратури також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому прокуратура просить закрити касаційне провадження за вказаною скаргою.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Океанмаш" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 у справі № 904/3614/20 у письмовому провадженні. Крім того, зазначеною ухвалою витребувано оригінал касаційної скарги з додатками, які було повернуто ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021.
4.2. 06.09.2021 Наукове-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Океанмаш" подало письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначило, що оригінал касаційної скарги знаходиться у Центральному апеляційному господарському суді, оскільки вказаний суд в ухвалі від 30.04.2021 довів до відома учасників справи про припинення відправлення поштової кореспонденції у зв`язку з чим оригінал касаційної скарги не надсилався поштою заявнику та знаходиться у Центральному апеляційному господарському суді.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2021, у тому числі, витребувано з Центрального апеляційного господарського суду оригінал касаційної скарги Компанії "Веспаренто Лімітед" № б/н від 29.04.2021 з додатками.
4.4. 14.09.2021 Центральний апеляційний господарський суд направив зазначену скаргу, яка надійшла на адресу Касаційного господарського суду 23.09.2021.
4.5. З огляду на викладене, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
5.3. Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997, застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
5.4. У пункті першому статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
5.5. ЄСПЛ у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
5.6. Статтею 6 Конвенції визнається право на доступ до правосуддя, а її статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
5.7. Як вбачається із рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції", щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.
5.8. З огляду на зазначене, щоб рішення було законним, недостатньо правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права, необхідно, щоб справу розглянув повноважний суд із дотриманням вимог процесуального законодавства щодо предметної, суб`єктної, територіальної юрисдикції та інстанційної підсудності у межах компетенції конкретного суду.
5.9. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини першої статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
5.10. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
5.11. Враховуючи вище зазначене, необхідно розуміти місце та роль Верховного Суду в судовій системі України і компетенцію кожної складової Верховного Суду, які передбачено у частині другій статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
5.12. Положеннями частини першої та другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; здійснює інші повноваження, визначені законом.
5.13. Велика Палата Верховного Суду та касаційні суди складають Верховний Суд. Компетенція між Великою Палатою Верховного Суду та кожним із касаційних судів розподілена у конкретному процесуальному кодексі.
5.14. Відповідно до статті 286 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
Статтею 287 Господарського процесуального кодексу України визначено право касаційного оскарження.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (стаття 289 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас відповідно до підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
5.15. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавець передбачив можливість подання касаційної скарги через суд апеляційної інстанції, а не її розгляд зазначеним судом.
Вирішення питання про прийняття касаційної скарги до розгляду або навпаки є компетенцією лише і виключно Верховного Суду, у цьому разі, зокрема, компетенцією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Апеляційний господарський суд такими повноваженнями не наділений. Він не є судом касаційної інстанції, тобто компетентним судом з питань розгляду поданих касаційних скарг.
5.16. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №911/564/18, від 13.06.2019 у справі № 911/1693/18, від 18.02.2020 у справі № 904/502/19.
5.17. Отже, апеляційний господарський суд, повернувши касаційну скаргу Компанії "Веспаренто Лімітед" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 904/3614/20, вийшов за межі своїх повноважень і порушив наведені норми процесуального права, тобто діяв не як суд, встановлений законом, що є перепоною у здійсненні належного судового провадження.