ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/386/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
помічник судді за дорученням головуючого - Вівдюк М. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський облрибкомбінат"
до 1) Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області,
2) Виконавчого комітету Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області,
3) Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська",
4) ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними результатів аукціону.
У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Дубовий А. М., відповідача ОСОБА_1 - Колодовський О. В.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Тернопільський облрибкомбінат" (далі - ПАТ "Тернопільський облрибкомбінат" та/або Товариство) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Залозецької селищної ради (далі - селищна рада), Виконавчого комітету Залозецької селищної ради, Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області від 12.11.2012 № 222 "Про питання комунальної власності" (далі - спірне рішення);
- скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012, виданого Залозецькій селищній раді про право власності на гідроспоруди ставка № 7, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне свідоцтво);
- визнання недійсними результатів аукціону з продажу гідротехнічних споруд - ставка № 7, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, проведеного Тернопільською філією Товарною біржою "Універсальна земельна товарна біржа" "Придніпровська", оформленого протоколом № 3 аукціону Залозецької селищної ради від 05.02.2013.
1.2. Позовні вимоги мотивовані порушення селищною радою та її виконавчим органом вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", зокрема, при прийнятті спірного рішення та оформленні на його підставі права комунальної власності за селищною радою на гідроспоруди ставка № 7, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оскільки такі прийняті за відсутності документального підтвердження припинення права власності на майно ПАТ "Тернопільський облрибкомбінат". Відчуження спірного майна на торгах (аукціоні), який проведено Тернопільською філією Товарною біржою "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" позивач вважає неправомірним, оскільки майно не набуто селищною радою у власність на законних підставах, а тому результати аукціону слід визнати недійсними як такі, що порушують право власності ПАТ "Тернопільський облрибкомбінат" на майно, передане Товариству у процесі приватизації шляхом перетворення.
1.3. У поясненні від 12.10.2020 (вх.№ 7154 від 12.10.2020), заяві від 06.07.2020 (вх.№ 4388 від 08.07.2020), відповіді на відзив на позов від 05.08.2020 (вх.№ 5186 від 05.08.2020) позивач вказував, що спірне майно числиться за інвентарним № 212, що вбачається з пункту 68 Переліку нерухомого майна, яке передане у власність Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибокомбінат" (далі - ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат"), що в свою чергу свідчить про проведення інвентаризації спірного майна відповідно до вимог Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158.
Спростовуючи доводи ОСОБА_1, які ґрунтуються на положеннях Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121 позивач стверджував, що:
- Перелік нерухомого майна є первинним документом, що підтверджує право власності товариства на спірні гідротехнічні споруди, адже на момент прийняття рішення про перетворення Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" у Відкрите акціонерне товариство діюче законодавство України не передбачало обов`язкової реєстрації права власності на гідротехнічні споруди; відповідна державна реєстрація права власності на нерухоме майно передбачена лише Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5;
- правове регулювання процедури набуття та підтвердження права власності ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат" не могло здійснюватися згідно Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 (далі - Порядок № 1450), оскільки такий не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, обов`язковість реєстрації якого визначено Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" № 493/92. У зв`язку з цим вважає, що Порядок № 1450 не є нормативно-правовим актом, яким було врегульовано правовідносини щодо права власності товариств, утворених шляхом перетворення державних підприємств у відповідні господарські товариства в ході приватизації;
- виключно акт приймання-передачі нерухомого майна не може бути безумовною правовстановлюючою підставою набуття права власності товариства відповідно до Порядку №1450, що додатково випливає із змісту службової записки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 03.03.2011.
Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу позовної давності, позивач звертав увагу, що за вимогами про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та виданих на його підставі Свідоцтва про право власності, таку заяву може подавати лише сторона, до якої відповідні вимоги спрямовано; ОСОБА_1 не відповідає за пред`явленим позовом у цій частині, а тому не може подавати заяву про застосування в цій частині наслідків спливу позовної давності. Також позивач вказував, що матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення позивача про прийняття спірного рішення, тому вважаючи себе законним власником спірного майна, позивач не міг припускати про порушення його майнових прав на спірне майно.
1.4. Залозецька селищна рада Зборівського району Тернопільської області відзиву на позов не надала. Натомість 26.10.2020 від неї надійшла заява від 23.10.2020 про застосування наслідків пропуску позовної давності, з посиланням на те, що при умові підставності тверджень позивача щодо належності ПАТ "Тернопільський облрибокомбінат" спірного майна, проявивши розумну обачність Товариство не могло не дізнатися про порушення своїх прав з 12.11.2012 - у частині прийняття спірного рішення та з 14.01.2015 - у частині реєстрації права власності на гідротехнічні споруди ставка № 7 за ОСОБА_1 . Проте з позовною заявою Товариство звернулося лише в червні 2020 року, тобто з порушенням позовної давності. Просила суд відмовити у задоволенні позову.
1.5. ОСОБА_1 у поданих відзиві на позов від 29.07.2020 (вх.№ 4932 від 29.07.2020), запереченнях від 24.09.2020 (вх.№ 6791 від 30.09.2020) проти позову заперечив, вважаючи, що доводи стосовно набуття права власності на спірні гідротехнічні споруди не підтверджені документально позивачем, тому його право власності не є порушеним. Зокрема зазначав, що відповідно до пункту 1 наказу Регіонального відділення Фонду держмайна України по Тернопільській області від 24.03.2011 № 88 із змісту наказу від 12.10.1998 № 1009 було виключено речення "передати до статутного фонду ВАТ нерухоме майно згідно з актом передачі (Акт додається)". Оскільки рішення про приватизацію Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" не містить переліку майна, яке підлягало приватизації, тому долучений до матеріалів справи дублікат Переліку нерухомого майна, датований 13.08.2010, не може вважатися правовстановлюючим документом, що свідчить про набуття позивачем права власності на майно, що в ньому значиться. Вважає, що право власності позивача може підтверджуватися лише актом прийому-передачі. При цьому посилається на:
- розділ 2 Порядку № 1450, який був чинним станом на момент перетворення Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" у ВАТ та прийняття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області наказу № 1099, де в пункті 2.1 визначено, що невід`ємною частиною рішення про створення відкритого акціонерного товариства (про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство) в процесі приватизації є акт передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (додаток № 1);
- лист Фонду державного майна України № 10-33-22032 (отримано 29.10.2020), яким додатково підтверджено чинність Порядку № 1450 на момент прийняття рішення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області про перетворення державного підприємства;
- Акт прийому-передачі спірного майна позивачем не надано суду і такий у Товариства відсутній, що підтверджено в судовому засіданні останнім;
- посилання позивача на відсутність обов`язку здійснити державну реєстрацію права власності на спірне майно в момент його виникнення є безпідставним, оскільки Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121 визначалося, що державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності (п. 1.6 Інструкції). Окрім того, звертає увагу на недоведеність позивачем обставин того, що про порушення його майнових прав він не міг дізнатися впродовж 2012- 2015 років, та що строк позовної давності пропущено з поважних причин. Просив в задоволенні позову відмовити.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 у справі № 921/386/20 (суддя Андрусик Н. О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв`язку з пропуском позовної давності.
2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:
- ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат" на законних підставах набуто право власності на вирощувальний став № 7;
- ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат", ані ПАТ "Тернопільський облрибокомбінат" не приймалися рішення та не вчинялися дії, спрямовані на відчуження гідротехнічних споруд вирощувального ставу № 7 чи припинення права власності на них в інший спосіб;
- спірне рішення про оформлення права комунальної власності на нерухоме майно за селищною радою прийнято всупереч положень статті 11, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", адже за відсутності підстав для припинення права власності на гідротехнічні споруди ставу № 7 у Товариства, були відсутні підстави для виникнення права комунальної власності на зазначений об`єкт у Залозецької селищної ради, відтак суд дійшов висновку про незаконність прийняття спірного рішення від 12.11.2012 № 22;
- виконавчий комітет Залозецької селищної ради Тернопільської області самостійно несе відповідальність за прийняті рішення в межах, наданих законом чи делегованих радою повноважень і може бути стороною у справі незалежно від надання йому статусу юридичної особи;
- з огляду на встановлений судом факт набуття Залозецькою селищною радою права власності на гідротехнічні споруди вирощувального ставу № 7 з порушенням вимог закону, результати аукціону з продажу вказаного майна, проведеного Тернопільська філією товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", який здійснено особою, що не мала права на його відчуження, не можна вважати дійсними;
- водночас посилаючись на положення 261, 267 ЦК України місцевий господарський суд наголосив, що як убачається з матеріалів справи, спірне майно було відчужено на аукціоні, відповідно оголошення про проведення аукціону було опубліковано не пізніше як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону в місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації, що передбачено в статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Суд зазначив, що саме з цієї дати (15.01.2013) починається перебіг строку позовної давності для вимог про визнання недійсними спірних рішення та свідоцтва. Утім, з матеріалів справи слідує, що Товариство протягом 7 років не цікавилося належним йому майном, хоча діє презумпція цивільного права про те, що власність зобов`язує. Слід відзначити, що відомості, котрі містяться в Державних реєстрах речових прав, Єдиному реєстрі судових рішень є загальнодоступними та загальновідомими, відтак, проявивши розумну обачність, здійснюючи періодично інвентаризацію основних засобів, а також контроль за об`єктами нерухомого майна позивач мав змогу своєчасно захистити своє порушене право. Крім того, саме позивач повинен довести поважність причин пропуску позовної давності та факт своєї необізнаності з наслідками укладення правочину щодо відчуження гідроспоруд. При цьому особа, здійснюючи право власності на належне їй майно (особливо нерухоме), має діяти відповідально, зокрема проявляти турботу щодо нього, бути обізнаною з його станом тощо. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав не може бути підставою для поновлення пропущеного строку для звернення до суду. Обставин, які б свідчили про переривання строку позовної давності, судом також не встановлено. Ураховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про пропуск позивачем загального строку позовної давності.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (Скрипчук О. С. - головуючий, судді Кордюк Г. Т., Мирутенко О. Л.) рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 у справі № 921/386/20 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області від 12.11.2012 № 222 "Про питання комунальної власності"; скасовано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012, видане Залозецькій селищній раді про право власності на гідроспоруди ставка № 7, розташовані за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсними результати аукціону з продажу гідротехнічних споруд - ставка № 7, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проведеного Тернопільською філією товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа" "Придніпровська", оформленого протоколом № 3 аукціону Залозецької селищної ради від 05.02.2013.
2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з такого:
- у ході перетворення ДП "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" у ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат", останньому органом приватизації було передано до Статутного фонду ряд об`єктів нерухомого майна, зокрема по Рибгоспу "Заложці", вирощувальний став № 7 за інвентарним № 212, що вбачається з Переліку нерухомого майна, що передане у власність ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат" від 13.08.2010. Зазначений доказ суд визнав належним в розумінні положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо підтвердження факту набуття спірного майна Товариством у власність;
- спірне рішення, яким було вирішено оформити право комунальної власності на нерухоме майно за Залозецькою селищною радою прийнято всупереч положень статей 11, 328 ЦК України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", адже, спірне майно не вибуло із власності позивача. А відтак, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення підлягають задоволенню;
- позовні вимоги про скасування спірного свідоцтва також, підлягають до задоволення, оскільки є похідними позовним вимогам про визнання незаконним та скасування рішення;
- з огляду на встановлений судом факт набуття Залозецькою селищною радою права власності на гідротехнічні споруди вирощувального ставу № 7, з порушенням вимог закону, результати аукціону з продажу вказаного майна, який проведено не органом приватизації, є недійсними;
- стосовно позовної давності суд апеляційної інстанції зазначив, що публікація про проведення аукціону була здійснена тільки в газеті "Моя газета", без опублікування в інших засобах, встановлених у Законі України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що не відповідає вимогам статті 15 цього Закону. За таких обставин враховуючи те, що публікація про проведення спірного аукціону була здійснена з порушенням вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", не можна вважати, що саме з дати 15.01.2013 (останній день для подання публікації про аукціон) починається перебіг строку позовної давності для вимог про визнання недійсними спірних рішення та свідоцтва. Позиція суду першої інстанції про вільний доступ до інформації щодо речових прав, що надавало позивачу можливість бути обізнаним про прийняте рішення спростовується тим, що спірному майну присвоєно адресу без відома позивача, тобто характеристики об`єкта нерухомого майна змінено без відома його власника, тим самим створено умови, при яких позивач не мав можливостей для отримання відповідної інформації. З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення свого права щодо розпорядження Залозецькою селищною радою його майном із листа-відповіді Залозецької селищної ради від 23.04.2020 № 234 на запит адвоката позивача від 19.03.2020 про надання документів про оформлення права власності на спірні гідроспоруди. Матеріали справи не містять доказів, які б доводили, що позивач міг дізнатись про порушення свого права раніше, ніж після отримання листа відповіді. Отже, слід вважати, що позивач звернувся до суду у цій справ 11.06.2020 у межах позовної давності.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 921/386/20, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 повністю, змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованість та недоведеністю.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. Так, скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосовано норми права, а саме положення Порядку № 1450, Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 02.03.1993 № 158 та статті 128 ЦК УРСР, без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у справах № 902/386/16 (постанова від 26.07.2018) та № 910/6093/17 (постанова від 22.03.2018).
Крім цього, скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосовано норми права, а саме положення статті 261 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених Великою Палатою Верховного Суду у справі № 907/50/16 (постанова від 20.11.2018) та Верховним Судом у справі № 10/Б-743 (постанова від 09.04.2020).
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Тернопільський облрибкомбінат" просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, ВАТ "Тернопільський рибокомбінат" створене у процесі приватизації за ініціативою Фонду держмайна України, шляхом перетворення Державного підприємства "Тернопільського обласного виробничого рибокомбінату". Приватизація проводилася в порядку, передбаченому Законами України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992, "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.1996 та Положенням про порядок приватизації майна підприємств і організацій рибної галузі, затвердженого наказом Фонду державного майна України, Міністерством рибного господарства України від 11.10.1996 № 1218/174.
Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 12.10.1998 № 1009 "Про перетворення Державного підприємства "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський "Облрибокомбінат", яким, зокрема, затверджено Статут товариства та передано до статутного фонду нерухоме майно згідно Акта-передачі.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 04.03.2011 № 88 "Про внесення змін до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 12.10.1998 № 1009"б, з урахуванням Службової записки відділу оцінки майна та відділу правового забезпечення та кадрової роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 03.03.2011, внесено зміни до Наказу № 1009, зокрема, із пункту 2 виключено друге речення такого змісту: "Передати до статутного фонду ВАТ нерухоме майно згідно з актом передачі (Акт додається)".
Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат" від 11.03.2011, оформленого протоколом № 1, вирішено змінити тип та найменування ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат" на ПАТ "Тернопільський облрибокомбінат".
Як зазначає позивач, у ході перетворення ДП "Тернопільський обласний виробничий рибокомбінат" у ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат", йому було передано ряд об`єктів нерухомого майна, зокрема по Рибгоспу "Заложці", вирощувальний став № 7 за інвентарним № 212. На підтвердження набуття права власності на спірні гідротехнічні споруди позивачем долучено до матеріалів справи Перелік нерухомого майна, що передане у власність ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат".
Також, судами встановлено, що рішенням Залозецької селищної ради від 10.06.2005 № 73 "Про надання ставків в оренду" погоджено надати в оренду громадянину Вигилюку П. І. терміном на 10 років, з правом першочергового поновлення договору оренди, ставки № 7, 8 загальною площею 25,1144 га за рахунок земель водного фонду селищної ради.
Розпорядженням голови Зборівської районної адміністрації від 30.06.2005 № 300 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок водного фонду на території Залозецької селищної ради" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду на території Залозецької селищної ради в оренду на 10 років громадянину ОСОБА_1 .
У подальшому 01.01.2006 між Зборівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 25,1144 га за рахунок земель запасу Залозецької селищної ради, в тому числі під ставком - 23,5337 га, гідротехнічними спорудами - 1,5807 га, прибережна смуга -1,5807 га. Термін оренди - 10 років. Даний договір зареєстрований Зборівським відділом Тернопільської регіональної філії центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 13.03.2006 № 040664900501.
Також, 08.02.2008 між Зборівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди водного об`єкта (ставка) площею 23,5337 га, який знаходиться за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці Залозецької селищної ради. Термін оренди 10 років. Додатковою угодою від 05.02.2018 № 2 внесено зміни до договору оренди водного об`єкта (ставка) від 08.02.2008 та змінено орендодавця з Зборівської районної державної адміністрації на Тернопільську обласну державну адміністрацію.
Виконавчим комітетом Залозецької селищної ради прийнято спірне рішення від 12.11.2012 № 222 "Про питання комунальної власності", яким вирішено оформити право комунальної власності за Залозецькою селищною радою на гідроспоруди ставка № 7, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1 спірного рішення) та доручено Зборівському районному бюро технічної інвентаризації зареєструвати дані гідроспоруди.
На виконання зазначеного рішення, 20.12.2012 Залозецькою селищною радою отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого здійснено реєстрацію права комунальної власності на гідроспоруди ставка № 7, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що складається з водовипуску № 1, водовипуску № 2, водовипуску № 3 та греблі № 4.
Як убачається з матеріалів справи, 05.02.2013 відбувся аукціон з продажу комунального майна, об`єктом якого був лот № 3, до складу якого увійшли гідротехнічні споруди ставка № 7, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (частина земляної греблі довжиною 20,0 м, водовипуск (поз.2), водовипуск (поз. 3)). Організатором аукціону, на підставі договору доручення від 10.01.2013 № 10/01/2013, виступала Тернопільська філія Товарної біржі №Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська". Відповідно до Протоколу аукціону від 05.02.2013 № 3 переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 20 715,20 грн. Того ж дня, протокол аукціону № 3 затверджено Залозецьким сільським головою Фесиком Л. І.
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.03.2013 у справі № 599/310/13-ц, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.09.2014, визнано дійсним договір купівлі-продажу гідротехнічних споруд ставка № 7, розташованих по АДРЕСА_1, який було укладено 05.02.2013 між Залозецькою селищною радою та ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на гідротехнічні споруди ставка № 7, зокрема водовипуск (поз.2), водовипуску (поз.3), земляна гребля (поз.4), довжиною 20,0 м., розташовані на адресою АДРЕСА_1 з посиланням на положення частини 2 статті 220 ЦК України.
Судове рішення у цивільній справі № 599/310/13-ц не оскаржувалося та набрало законної сили у встановленому законом порядку.
29.12.2014 ОСОБА_1 виготовлено Технічний паспорт на гідротехнічні споруди ставка № 7 (адреса: АДРЕСА_1), згідно якого придбані гідроспоруди включають два водовипуски з металевими трубами та дві земляні насипні греблі, довжиною 20 метрів та 10 метрів.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14.01.2015 державним реєстратором Зборівського районного управління юстиції Кавецькою О. Б. здійснено державну реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на гідротехнічні споруди ставка № 7, зокрема залізобетонний водовипуск з металічною трубою (поз. 2), залізобетонний водовипуск з металічною трубою (поз.3), земляну греблю (поз.4), довжиною 20,0 м, за адресою: АДРЕСА_1, Зборівського району, Тернопільської області, здійснено (номер запису про право власності 8431484, реєстраційний номер нерухомості 553071761226, номер об`єкта в РПВН 38713100).
Підставою виникнення права власності та здійснення його державної реєстрації державним реєстратором визначено рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.03.2013 та ухвалу від 04.09.2014 у справі № 599/310/13-ц.
ПАТ "Тернопільський облрибкомбінат" вважаючи незаконними дії селищної ради в особі її виконавчого комітету по прийняттю спірного рішення та оформленню права комунальної власності за селищною радою на спірне нерухоме майно (гідроспоруди ставка № 7), оскільки спірні об`єкти є власністю позивача, зазначаючи що відповідачами порушено право власності ПАТ "Тернопільський облрибкомбінат" на гідротехнічні споруди ставка № 7, звернувся до суду за захистом права власності.
Як стверджує позивач підставою набуття права власності Товариства на спірні гідротехнічні споруди ставка № 7 є Перелік майна, що передане у власність ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат", дублікат якого долучено до матеріалів справи і згідно якого по рибгоспу "Заложці" під № 68 значиться вирощувальний став № 7 (інвентарний № 212).
Крім цього, судами установлено, що з 31.08.2015 ПАТ "Тернопільський облрибкомбінат" перебуває в процесі припинення за рішенням загальних зборів акціонерів, що вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань № 25137672 від 17.02.2020, № 1006800900 від 22.06.2020. На даний час триває ліквідаційна процедура ПАТ "Тернопільський облрибокомбінат", у ході якої проведено інвентаризацію майна ПАТ "Тернопільський облрибокомбінат" та встановлено, що власником гідротехнічних споруд вирощувального ставу № 7 є інша особа - громадянин ОСОБА_1 .