П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року
м. Київ
справа №756/6018/20
провадження №51-3832км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого Антонюк Н.О.,
суддів Макаровець А. М., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Олеярника М. І.,
прокурора Добровольської Д. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Микуличі Бородянського району Київської області, яка не працює, зареєстрована в АДРЕСА_1 ), проживає в АДРЕСА_2 ), раніше не судима,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 Кримінального кодексу України, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування (далі - ЄРДР) за №42019101060000269 від 09 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення в тому, що в період часу з 2014 року по 16 січня 2020 року, діючи за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, з корисливих спонукань вчинила умисні дії пов`язані із виготовленням та розповсюдженням матеріалів порнографічного характеру.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог прокурор стверджує, що суди дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Не погоджується з позицією місцевого суду про те, що лише строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається у строк досудового розслідування, вважає, що процес ознайомлення сторони обвинувачення із доказами захисту має включатись у строки досудового розслідування. Стверджує, що станом на 18 травня 2020 року вимоги ст. 290 КПК стороною захисту виконані не були, а тому перебіг строків досудового розслідування не здійснювався. Як наслідок прокурор констатує, що прийняте 22 травня 2020 року рішення про завершення ознайомлення з матеріалами сторони захисту та закінчення досудового розслідування виконане в межах строків досудового розслідування. На обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на наявність у матеріалах кримінального провадження запиту про надання доказів сторони захисту в порядку, визначеному ч. 6 ст. 290 КПК, який не було враховано під час вирішення питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. Вказує, що названий запит було отримано стороною захисту, на що не звернув увагу апеляційний суд. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не дотримався положень ст. 419 КПК, оскільки в оскаржуваній ухвалі не навів підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.
Інші учасники судового провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви суду
Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи прокурора зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Положеннями ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК (а. с. 16, Т. 3). В подальшому постановами:
- від 16 березня 2020 року керівника Київської місцевої прокуратури №6 Прокудіна Д. В. було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019101060000269 від 09 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 до трьох місяців, тобто до 16 квітня 2020 року (а. с. 32-36, Т. 3);
- від 26 березня 2020 року прокурора Київської місцевої прокуратури Добровольської Д. В. досудове розслідування було зупинено (а. с. 40-43, Т. 3);
- від 24 квітня 2020 року прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Єрошкіна В. В. відновлено досудове розслідування (а. с.44-45, Т. 3).
Тобто з 26 березня по 24 квітня 2020 року перебіг строку досудового розслідування зупинявся, а з моменту відновлення (24 квітня 2020 року) досудове розслідування повинно було тривати 22 дні (до 15 травня 2020 року включно), виходячи із загального строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
15 травня 2020 року слідчий СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві Кольчик А. повідомила ОСОБА_1 про завершення досудового розслідування і цієї ж дати їй було надано доступ до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК, а 18 травня 2020 року з цими ж матеріалами ознайомився захисник Онопрієнко С. Ю.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, не включається у строки, передбачені цією статтею.
У даному випадку строк ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування тривав з 15 травня по 18 травня 2020 року і не підлягає включенню у загальний строк досудового розслідування. Строки ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування зупиняють перебіг строку досудового розслідування на підставі ч. 5 ст. 290 КПК.
Як свідчать матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 датований 22 травня 2020 року та зареєстрований Оболонським районним судом м. Києва 25 травня 2020 року.
Однак з огляду на те, що кінцевою датою строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було 15 травня 2020 року, а з 15 травня по 18 травня 2020 року захисту відкривалися матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, що не включається у строки цього розслідування, то звернення обвинувального акта до суду, вочевидь, відбулося поза межами строку досудового розслідування.
На думку сторони обвинувачення, не було надано правильної правової оцінки факту звернення прокурора із запитом про надання доказів сторони захисту, що також обумовлювало зупинення перебігу строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 6 ст. 290 КПК сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
У матеріалах цього кримінального провадження міститься запит прокурора від 15 травня 2020 року про надання доказів стороною захисту. Однак як правильно вказав суд апеляційної інстанції, будь-яких відміток про його отримання стороною захисту або про направлення на адреси підозрюваної чи захисника матеріали кримінального провадження не містять.
Суд звертає увагу, що сторона обвинувачення не була позбавлена можливості вручити запит про надання доказів сторони захисту 15 травня 2020 року, коли ОСОБА_1 ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування або 18 травня 2020 року, тобто в ході ознайомлення із цими матеріалами захисником.
Окрім цього, неспроможними є посилання прокурора у касаційній скарзі про те, що доказами отримання запиту є підписи підозрюваної та захисника, які містяться у додатку до протоколу ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Адже у додатку до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 15 травня 2020 року такого документу як запит прокурора немає взагалі.
Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що формальна наявність у матеріалах кримінального провадження запиту прокурора, прийнятого в порядку ч. 6 ст. 290 КПК, не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування у випадку відсутності доказів його направлення чи вручення стороні захисту.
На переконання колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні звернення обвинувального акта до суду відбулося поза межами строку досудового розслідування, а тому висновки судів про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є правильними.
Таким чином, за результатами касаційної перевірки колегією суддів не було встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону з боку судів попередніх інстанцій, як про це вказує сторона обвинувачення у касаційній скарзі. Оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів є законними, обґрунтованими та вмотивованими, відповідають вимогам щодо них.
Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд